Місія бібліотеки – семантично окреслений філософський концепт, в якому у формі величної ідеї потрактовано призначення та соціальна роль бібліотеки, сенс її буття, цінності, привабливість ресурсів і послуг для потенційного користувача.

У більш загальному, змістовому аспекті термін «місія бібліотеки» відображає фундаментальне завдання, виконання якого суспільство / громада доручає бібліотеці.

Поняття «місія» (від лат. missio – посилка, доручення; mittere – посилати) стосується бібліотеки як соціальної інституції загалом, бібліотеки певного виду (наукової, публічної, університетської, шкільної, для дітей і т. ін.), а також бібліотеки – конкретної установи чи закладу. Кожна книгозбірня покликана виконувати ту чи іншу місію, задля якої, власне, створюється і фінансується.

Згідно із ДСТУ ISO 11620:2016 (ISO 11620:2014, IDT) «Інформація та документація. Показники функціонування бібліотек» (п. 2.33) М. б. тлумачиться як «заява, схвалена органами управління, в якій сформульовано цілі організації та її вибір щодо розвитку послуг і продуктів».

Формулювання сенсу М. б. має триєдину мету: 1) вироблення ключового повідомлення для суб`єктів зовнішнього середовища (органів влади, установ, громадян, користувачів книгозбірні) щодо донесення загального уявлення про бібліотеку, до чого вона прагне, які засоби готова використовувати в своїй діяльності, що лежить в основі її філософії існування (екзистенціалізму); 2) внутрішнє єднання працівників бібліотеки та створення в її колективі корпоративного духу на засадах світоглядних цінностей організації; 3) створення моделі стратегічного управління бібліотекою на основі визначальної ідеї призначення закладу.

М. б. залежить від функцій бібліотеки, її спеціалізації, цілей і пріоритетів і є важливим компонентом її організаційної культури. Місії бібліотек, різних за своїм статусом, мають різні змістове наповнення і осяжність у просторі та часі. Зазвичай М. б. формулюється у вигляді стислого гасла, своєрідної декларації про наміри, що складається з одного-трьох речень. Важливо, щоб зміст гасла був дохідливим, переконливим, натхненним і без ознак формалізму.

Життєвий цикл формулювання М. б. зазвичай охоплює такі етапи:

– підготовчий – об’єктивне визначення потреб та інтересів користувачів, унікальності документних ресурсів, якими володіє бібліотека, затребуваності пропонованих нею послуг та їхнього впливу на користувачів;

– організаційний – створення робочої групи, яка працюватиме над формулюванням М. б. і мовним оформленням її змістового наповнення;

–  маркетинговий – організація обговорення запропонованого робочою групою формулювання М. б. у фокус-групах із залученням всіх цільових груп: засновників бібліотеки, її персоналу, партнерів, членів громади, а також інших зацікавлених осіб та організацій;

– декларативний – схвалення дорадчими колегіальними органами (наглядовою радою національної бібліотеки, піклувальною радою і т. ін.), загальними зборами колективу книгозбірні, фіксування у документах, що регламентують діяльність бібліотеки (стратегія розвитку, середньо- і довгостроковий план діяльності);

– стратегічний – орієнтування на проголошену і зафіксовану М. б. в розробленні стратегії діяльності бібліотеки, укладанні робочих планів, програм і проєктів;

– комунікаційний – ознайомлення зі змістом М. б. внутрішньої та зовнішньої авдиторії, оприлюднення на офіційних каналах комунікації бібліотеки, у ЗМІ.

Визначальними чинниками для формулювання М. б. є: неперервний розвиток, громадська цінність, традиції, успішна практика та унікальні особливості бібліотеки. Складовими семантичного вираження М. б. є пріоритетні напрями діяльності бібліотеки: наприклад, сприяння читанню та неформальному навчанню, забезпечення безперешкодного доступу до цифрових ресурсів та послуг, заходи з подолання соціальної ізоляції окремих членів громади, участь у формуванні регіональної ідентичності в зоні бібліотечного впливу та розвитку громадянського суспільства тощо.

У процесі багатовікового історичного розвитку бібліотек як соціальних інститутів їх місія, яка не завжди проголошувалась, але сприймалася суспільством, виходячи з дій книгозбірень, зазнавала тих чи інших, спричинюваних об’єктивними чинниками, змін. Етапи еволюції М. б. можна окреслити так:

• первісний – бібліотеки як місце зберігання і накопичення суспільно корисних писемних джерел;
• суспільний – забезпечення доступу окремих верств чи всіх членів суспільства до знань, зафіксованих у книжках та інших матеріальних носіях, диференційований розподіл інформації за типами бібліотек;
• демократичний – удоступнення бібліотек для всіх верств населення та його забезпечення інформаційними ресурсами з урахуванням вікових, освітніх, фахових та інших відмінностей користувачів, усунення при цьому штучних ідеологічних бар’єрів, зростання рівня плюралізму, різноманітності та спрямованості пропонованих джерел на формування соціально активної, творчої особистості;
• трансформаційний – окреслення унікального внеску бібліотеки як соціальної інституції в розвиток соціуму, піднесення її ролі та впливу в суспільстві, створення умов для спільної роботи в команді задля досягнення проголошених цілей та формування в персоналу бібліотеки відчуття важливості й корисності своєї праці.

У зарубіжному бібліотекознавстві більш вживаним є поняття «заява про місію бібліотеки» (від англ. mission statement), метою якої є проголошення стислої та зрозуміло сформульованої головної мети бібліотеки, що обґрунтовує причину її функціонування і є базовим стандартом / орієнтиром / маркером для ухвалення відповідних управлінських рішень.

Для успішності практичного втілення М. б. важливе значення мають напрацювання Американської бібліотечної асоціації (АLA), що базуються на досвіді багатьох книгозбірень упродовж десятиліть. Так, про важливість служіння бібліотеки громаді йшлося у «Бібліотечному букварі» АLA, який увійшов до збірника «Публічні бібліотеки. Щомісячний огляд справ і методів роботи бібліотеки» (Public Libraries. A monthly review of library matters and methods / Library Bureau. – Chicago, 1896. – Vol. 1.). Згодом про бачення місії публічної бібліотеки, як «бібліотеки для всіх і для кожного», згадується в «Журналі освіти» (The Journal of Education, 1915). У 1966 р. здійснено спробу визначити місію федеральної бібліотеки. У 1979 р. Комітет з цілей, настанов та стандартів Асоціації публічних бібліотек оприлюднив Заяву про місію публічних бібліотек та імперативи для обслуговування (The public library mission statement and its imperatives for service). У розділі «Заява про місію» було зазначено чотири чинники, на які американське суспільство вимагало реагування з боку бібліотеки: незворотність соціальних змін, експоненційне зростання показників, тотальний доступ до інформації, вплив на виснаження природних ресурсів.

На початку 1980-х років науковці, менеджери та експерти в різних галузях визнали необхідність чіткого формулювання місії в організаціях як умови їх функціонування. Світовій бібліотечній спільноті було презентовано «Настанови з викладання маркетингу для підготовки бібліотекарів, документознавців та архівістів» (Savard R. Guidelines for the teaching of marketing in the training of librarians, documentalists and archivists / United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, Paris (France). General Information Programme, 1988), де М. б. розглядається як стратегічна фаза маркетингового плану організації.

У 2004 р. АLA видала довідник практичних вказівок з написання заяв про М. б. за авторством Лінди Воллес (Wallace, Linda K. Libraries, Mission, & Marketing). Вона вважає, що дороговказом у формулюванні М. б. мають стати відповіді на 9 запитань: Які три якості чи характеристики спадають на думку, коли йдеться про бібліотеку? Кого прагне обслуговувати бібліотека? Який основний фокус або внесок бібліотеки? Хто повинен почути це повідомлення (внутрішня та зовнішня авдиторія)? Чим унікальна бібліотека? Які переваги вона пропонує, у порівняні з іншими? Чому бібліотека важлива для окремих людей, конкретної громади чи установи-засновника? Як бібліотека виконує свою місію? Яку індивідуальність повинна мати бібліотека? Сукупність відповідей на ці запитання й окреслює сутність М. б.

Важливу роль в ініціюванні дискусій щодо М. б. виконує Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (International Federation of Library Associations (IFLA). Зокрема, виклад бачення місії державних бібліотек запропоновано членами Секції урядових бібліотек (2010), місії дитячої бібліотеки – сформульовано Секцією бібліотечних послуг для дітей та молоді (2018), місії найбільш поширеної категорії книгозбірень (публічних) – у Маніфесті ІФЛА / ЮНЕСКО для публічних бібліотек (2022).

В українському бібліотекознавстві визначення М. б. розглядалося в різних аспектах.

У ранній період історії розвитку цієї галузі науки на позначення М. б. бібліотекознавці застосовували переважно такі абстраговані терміни: «бібліотечні ідеали», «мета», «соціальне значення бібліотеки».

У 1904, 1914–1915 роках організаторка бібліотечної справи Л. Хавкіна, спираючись на власні враження від відвідання низки книгозбірень у різних містах США, знання, набуті під час навчання у Вищій бібліотечній школі в м. Олбані (штат Нью-Йорк) закликала до «…здійснення ідеалів сучасного бібліотекознавства, які певним чином сформульовані в Америці: дати найкраще та найдешевше читання якомога більшій кількості людей; зробити доступним кожен атом знань, зосереджений у книжках; доступність бібліотек для всіх і для кожного».

Фундатор Харківської бібліотечної школи та української школи бібліотекознавства К. Рубинський, виголошуючи публічну лекцію у 1909 р., окреслив філософську місію бібліотеки. Він вважав, що бібліотека є чинником людської культури і потрібна для розвитку науки, для популяризації тих знань, які отримані для поширення ідей.

Власне бачення філософії суспільної місії публічної бібліотеки виклав П. Свистун, директор бібліотеки Народного Дому у Львові. У нарисі, надрукованому в останньому місячнику «Вісника Народного Дому» за 1913 рік, книжкові багатства, зібрані в бібліотеці, декларувалися ним як національно-суспільна власність, з якої повинні черпати науку багато поколінь: «Подібно як храм Божий повинен бути якнайчастіше для молитви відкритим і доступним для кожного віруючого, так повинно бути доступним і головне джерело народної культури – публічна бібліотека. Народ повинен привчатися цінувати і берегти суспільне надбання». 

До питань суспільної місії бібліотеки для дітей, її місця та ролі в загальній системі виховання й розвитку дітей зверталася у своїх працях фундаторка перших бібліотек для дітей Г. Марголіна (1930). Основними завданнями дитячої книгозбірні дослідниця вважала просвітництво, заохочення до читання, читацький розвиток і духовне збагачення дітей і підлітків.

Першу спробу закріпити юридично високу М. б. України було здійснено під час Першого Всеукраїнського конгресу бібліотекарів (1992). Заступник Голови Верховної Ради України В. Дурдинець висловив схвалення ідеї винесення на обговорення Конгресу проєктів концепції розвитку бібліотечної справи в Україні та Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну діяльність» і підкреслив, що вбачає високу місію бібліотек бути гарантами цивілізації та соціальної пам’яті людства.

Термін «місія бібліотеки» з позицій застосування в практичній площині бібліотекознавства розглядають у таких аспектах:

• позиціонування бібліотеки як соціального інституту: Т. Прокошева (1999), І. Курас (2002), Л. Северин (2001), О. Матвійчук (2010), В. Соколов (2021);
• проблеми іміджу бібліотеки, як віддзеркалення її місії: А. Чачко (1999);
• в контексті зарубіжного досвіду: Н. Морозова (2000), В. Пашкова (2000), І. Цуріна та Н. Гудімова (2004), Л. Прокопенко (2018);
• місія як орієнтир вдалого планування бібліотеки: І. Цуріної (2000);
• місія бібліотеки закладу вищої освіти: В. Ільганаєва (2010), Ю. Горбань та Т. Абрамова (2018);
• як предмет вивчення в системі підготовці фахівців та у програмах підвищення кваліфікації: Я. Хіміч (2012), В. Сошинська (2015, 2020), Т. Яворська (2022);
• формулювання місії крізь призму гендерної рівності – Л. Чернявська (2016);
• місія бібліотеки в епоху посткнижкової культури – Л. Туровська (2016).

Наукове обґрунтування визначення поняття знайшло відображення у працях Н. Грабар (2014), К. Бережної (2018), О. Бруй (2019) та інших бібліотечних фахівців.

Проголошена й офіційно закріплена М. б. не є чимось непорушним. Навпаки, з урахуванням новітніх тенденцій і змін у суспільстві, розвитку наук і технологій, перегляду окремих нормативно-правових актів, різноманітних інтеграційних процесів тощо бажано час від часу переглядати і в разі необхідності коригувати М. б.

Вдало сформульована М. б. слугує для пересічного громадянина орієнтиром у розумінні того, наскільки корисною може бути книгозбірня для нього, як може змінитися його життя, освітній, фаховий рівень, дозвілля завдяки соціальному ефектові, який буде отримано завдяки послугам та ресурсам, що надаються бібліотекою, а для бібліотекарів – може мати мотиваційний і мобілізаційний вплив.

Приклади формулювань місій деяких бібліотек в Україні

ДСТУ ISO 11620:2016. Показники функціонування бібліотек. ISO 11620:2014, IDT. Information and documentation – Library performance indicators. Чинний від 2016–09–01. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. 100 с. (Інформація та документація)

Хавкина Л. Б. Библиотеки, их организация и техника / Л. Б. Хавкина. – Санкт-Петербург : Изд-во А. С. Суворина, 1904. – 376 с. : рис., табл. – Про особенности американских публичных библиотек: С. 49.

Хавкина-Гамбургер Л. Б. Детские читальни-библиотеки и современные библиотечные идеалы : [опыт организации б-к в зарубежных странах] : автореф. / Л. Б. Хавкина-Гамбургер // Отчет Харьковской общественной библиотеки за двадцать восьмой год ее существования (с 1-го октября 1913 года по 1-е октября 1914 года). – Харьков : Тип. фирмы «Адольф Дарре», 1915. – С. 94–100.

Хавкина Л. Б. Нью-Йорская публичная библиотека : с 16 рис. в тексте / Л. Б. Хавкина. – Москва : изд. авт., 1914. – 46 с.

Марголіна Г. За планову організацію дитячого читання / Г. Марголіна, Н. Перліна // Виробнича думка. – 1930. – № 16. – С. 1–4.

Про І Всеукраїнський Конгрес бібліотекарів (оглядова довідка) / М-во культ. України, Держ. б-ка України, Інформ. центр з питань культури та мистецтв. – Вип. 9/4. – Київ, 1992. – 20 с.

Прокошева Т. ОУНБ як центр регіональної бібліотечно-інформаційної системи  : (виступ на «круглому столі» «Регіональна бібліотечна політика на сучасному етапі») / Т. Прокошева // Бібл. планета. – 1999. – № 3. – С. 7–12.

Чачко А. Концепція демократичного іміджу публічної бібліотеки / А. Чачко // Бібл. планета. – 1999. – № 2. – С. 16–18.

Лазарев В. С. Миссия библиотеки: принцип формулирования / В. С. Лазарев. – Науч. и техн. б-ки. – 2000. – № 9. – С. 5–17.

Морозова Н. Стажування – це зобов’язує! / Н. Морозова // Бібл. планета. – 2000. – № 3. – С. 23–24.

Цуріна І. Готуючись до планування / І. Цуріна // Бібл. планета. – 2000. – № 1. – С. 16–18.

Чачко А. Зближення оновленого бібліотекознавства з новою педагогікою: «людський вимір», «діалогічні стосунки», «особистісно орієнтовані технології» / А. Чачко // Бібл. планета. – 2000. – № 3. – С. 25–26.

Бейліс Л. Бібліотеці Конгресу США – 200 років / Л. Бейліс, Ю. Ворона // Бібл. планета. – 2000. – № 3. – С. 34–36.

Северин Л. Місце Центральної міської бібліотеки ім. М. Кропивницького в житті міської громади / Л. Северин // Бібл. планета. – 2001. – № 4. – С. 11.

Курас І. Сучасні соціокультурні процеси і зростання інтелектуальної місії бібліотек / І. Курас // Бібл. вісн. – 2002. – № 6. – С. 46–49. – Про етапи та еволюцію зміни місії бібліотек: С. 48–49.

Публічна бібліотека: місія : (з досвіду різних країн : погляд методиста) / М-во культури і мистецтв України, Нац. парлам. б-ка України ; [підгот. І. Цуріна, H. Гудімова]. – Київ, 2004. – 42, [1] с. : іл., табл. – (Публічні бібліотеки). – Бібліогр.: С. 34–37.

Колосовська О. «Обов'язок супроти народу, науки і заведення»: місія бібліотекарів Народного Дому у Львові / О. Колосовська // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2006. – Вип. 15. – С. 123–143.

Дригайло В. Г. Технология работы библиотеки: науч.-популяр. пособие // В. Г. Дригайло. – Москва : Либерия-Бибинформ, 2009. – 544 с. – Про цели библиотек: С. 6–7.

Березюк Н. М. К. И. Рубинский: библиотекарь, библиотековед, библиограф (1860–1930): [биография; библиография] /Н. М. Березюк. – Харьков: Тимченко, 2010. – 320 с. Прил.: Репринт. изд. работ К. И. Рубинского; Фотоматериалы. – Культурная роль библиотеки и задачи библиотековедения. – С. 211.

Ільганаєва В. О. Місія бібліотеки в комунікаційному просторі сучасності / В. О. Ільганаєва // Библиотека ВУЗа на новом этапе развития социальных коммуникаций : материалы междунар. науч.-практ. конф., Днепропетровск, 22–23 апр. 2010 г. – Днепропетровск, 2010. – С. 10–14.

Матвійчук О. Є. Бібліотека як соціокультурний інститут : освітньо-виховна місія / О. Є. Матвійчук // Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія. – 2010. – Т. 12. – С. 150–155.

Хіміч Я. О. Інноваційні зміни в бібліотеці на основі проектного, кадрового менеджменту та ініціативної діяльності бібліотек : посіб. для бібліотекарів за програм. підвищ. кваліфікації / Я. О. Хіміч; Укр. бібл. асоц., НАКККіМ, Центр безперерв. інформ.-бібл. освіти, Голов. тренінг. центр для бібліотекарів ; Я. О. Хіміч. – Київ : Самміт-книга, 2012. – 88 с. – Матриця для визначення місії бібліотеки: С. 11

Грабар Н. Г. Спілкування в бібліотеці: теоретико-методологічний аналіз : монографія / Н. Г. Грабар. – Харків : Майдан, 2014. – 354 с. – Про місію бібліотеки в соціокультурному розвитку людства : С. 234–250.

Робоча навчальна програма навчальної дисципліни «Бібліотечний менеджмент і маркетинг» за напрямом підготовки 6.020102 «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія» / МОН, Київ. ун-т імені Бориса Грінченка. – Київ, 2015. – 62 с. – Про матрицю визначення місії бібліотеки: С. 26.

Туровська Л. Місія й візія сучасних бібліотек в епоху посткнижкової культури (між Гутенбергом та Інтернетом) / Л. Туровська // Бібл. форум. – 2016. – № 1. – С. 10–15.

Чернявська Л. Формування гендерної толерантності – місія сучасної бібліотеки / Л. Чернявська // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – 2016. – Вип. 43. – С. 346–361.

Шапчиць О. Візія, цінності та місія сучасної бібліотеки / О.Шапчиць // Науково-практичний семінар «Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення»: збірник тез. – Київ : УБА, 2017. –С. 47-501. – Бібліогр.: 4 назви.

Абрамова Т. А. Інновації в обслуговуванні користувачів бібліотек закладів вищої освіти / Т. А. Абрамова // Бібліотека: місце традицій, простір інновацій : матеріали круглого столу, присвяч. 55-річчю наук. б-ки Київ. нац. ун-ту культури і мистецтв, Київ, 30 листоп. 2018 р. / М-во культури України, Київ. нац. ун-т культури и мистецтв, наук. б-ка. – Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2018. – С. 32–33.  

Горбань Ю. І. Бібліотечний маркетинг, або як ефективно управляти бібліотекою закладу вищої освіти / Ю. І. Горбань // Бібліотека: місце традицій, простір інновацій : матеріали круглого столу, присвяч. 55-річчю наук. б-ки Київ. нац. ун-ту культури і мистецтв, Київ, 30 листоп. 2018 р. / М-во культури України, Київ. нац. ун-т культури и мистецтв, наук. б-ка. – Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2018. – С. 32–33. 

Прокопенко Л. С. Місія і функції публічних бібліотек крізь призму Маніфестів ІФЛА/ЮНЕСКО / Л. С. Прокопенко // Бібліотека і книга в контексті часу. Тема року: «Трансформація діяльності публічних бібліотек України» : зб. матеріалів XI Всеук. наук.-практ. конф. / М-во культури України, Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого ; уклад. : Т. Богуш, О. Зозуля ; наук. ред. Н. Розколупа. – Київ, 2018. – С. 14–21. – Бібліогр.: с. 21 (11 назв).

Лавришин Н. В. Збереження культурної спадщини – незмінна місія сучасної університетської бібліотеки / Лавришин Н. В. // Сучасні завдання та пріоритети діяльності бібліотек вищих навчальних закладів: шлях інновацій: матеріали наук.-практ. інтернет-конф.– (Ужгород, 15–19 черв. 2020.) ; ДВНЗ «Ужгор. нац. ун-т»‎, Наук. б-ка. – Ужгород, 2020. – С. 98–102.

Остапенко Т. А. Літопис успіху: пошуки і знахідки // Медичні бібліотеки України: досвід, традиції, інновації : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 20–21 трав. 2020 р.) / ред. кол.: Т. А. Остапенко, І. В. Киричок, Н. М. Бортник [та ін.]. – Київ : ННМБУ ; Харків : ХНМУ, 2020. – С. 7–2.

Соколов В. Методи вивчення бібліотечного фонду : стан, генезис та основні поняття // Бібл. форум. – 2021. – № 4. – С. 10-20.

Дяченко Н. Бібліотеки Нової української школи : реалії сьогодення та перспективи розвитку // Розвиток професійної компетентності педагогічних працівників в умовах неперервної освіти: наук.-методич. вісник. – 2022. – № 58. – С. 341–351.

Яворська Т. М. Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «Управління бібліотечною та архівною діяльністю» (для здобувачів вищої освіти ступеня освіти «Магістр» спеціальності 029 «Інформаційна бібліотечна та архівна справа») / Т. М. Яворська. – Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2022. – 26 с.

Рябіщук Т. А. Організаційні основи діяльності шкільної бібліотеки. Місія і цілі діяльності сучасної шкільної бібліотеки / Т. А Рябіщук ; КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради». – Черкаси, 2022. – 25 с. 

 Public Libraries. A monthly review of library matters and methods. – Chicago : Library Bureau, 1896. – Vol. 1

 Mission of Public Library // The Journal of Education, Vol. 81, No. 6 (2016) (February 1, 1915), p. 157 // JSTOR : [digital library]

 The Federal Library Mission. A Statement of Principles and Guidelines. The Federal Library Committee. Washington: October 1966.

 The public library mission statement and its imperatives for service / Public Library Association. Goals, Guidelines, and Standards Committee. – Chicago : American Library Association, 1979

 Savard, Rejean Guidelines for the teaching of marketing in the training of librarians, documentalists and archivists / United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. – Paris : Unesco, 1988. – 115 p.

 A National Public Library Development Programme for Reading Groups // The Reading Agency. – 2004. – 74 p.

Wallace, Linda K. Libraries, Mission, & Marketing : Writing Mission Statements that Work. – Chicago, American Library Association, 2004. – 82 p.

 IFLA Public Library Service Guidelines (2nd, completely revised edition) / Christie Koontz, Barbara Gubbin. – De Gruyter Saur, 2010. – 130 p. – IFLA Publications Series; Vol. 147.

 Framework for the Future Libraries, Learning and Information in the Next Decade / Department for Culture, Media and Sport, 2011

Lankes R. David The Atlas of New Librarianship. – 2011

IFLA Guidelines for Library Services to Children aged 0-18. – 2nd Edition (revision of 2003 Guidelines) / IFLA Library Services to Children and Young Adults Section ; Edited by Carolynn Rankin, 2018, 19 pages.  Mission and purposes of children’s libraries: 5 p.

Drew Chris, 31 Examples Of Library Vision And Mission Statements / Chris Drew, 2022, HelpfulProfessor.com

Barniskis S. C. Deconstructing the Mission: A Critical Content Analysis of Public Library Mission Statements / The University of Chicago Press // The Library Quarterly: Information, Community, Policy. – 2016. – Vol. 86, No. 2, pp. 135-152.

 Wadas, L. R., Mission statements in academic libraries: a discourse analysis // Library Management. – 2017. – Vol. 38 No. 2/3, pp. 108-116. Baker, E. Mission Statements, Innovation, and Academic Libraries: A Qualitative Study // Supporting Entrepreneurship and Innovation (Advances in Library Administration and Organization, Vol. 40). – 2019, pp. 35-54. Pacios, A.R., Pérez Piriz, M. P. Evaluating national library mission statements in Ibero-America // Library Management. – 2019. – Vol. 40(5), pp. 274-293.

Serving their communities: An analysis of Australian public library mission statements / Hider, P., Garner, J., Wakeling, S., Jamali, M.R. // Journal of Library Administration. – 2022. – Vol. 62, No 2, pp. 190-205.   

——————————————— 

Бібліотеки : трансформація // kmbs : [веб-сайт]

Адаменко М. Окресліть унікальність своєї бібліотеки у її місії / Марина Адаменко // Публічна бібліотека територіальної громади : [ блог НБУ імені Ярослава Мудрого]

Як створити місію, яка надихає. Практичні поради / Громадський простір [веб-сайт]