Історія бібліотечної справи Миколаївської області має ряд особливостей, пов’язаних з історією освоєння краю, його економічним та культурним розвитком. У м. Миколаєві відкриття перших бібліотек припадає на кінець XVIII – початок ХІХ ст. Функціонування цих бібліотек зумовлене розташуванням міста як центру суднобудування і зосередженням флоту на півдні країни. Це були навчальні бібліотеки, призначені для підготовки спеціалістів з морської справи, що мали чималі книжкові фонди.

Бібліотека при Чорноморському штурманському училищі з’явилася наприкінці ХVІІІ ст. Комплектувалася виданнями природничо-наукового та гуманітарного характеру. У 1826 р. фонд бібліотеки нараховував 5699 томів. Бібліотека існувала до ліквідації навчального закладу у 1862 р.

7 вересня 1803 р. у Миколаєві відкрилася бібліотека при Гідрографічному депо. Вона була зобов’язана «збирати математичні, а також книжки, що стосуються мореплавання та усілякі інші, що можуть бути корисними». Книжковий фонд комплектувався за рахунок пожертвувань. У 1848 р. фонд бібліотеки становив 4611 назв і складався з літератури з математики, морської справи, лоцій, морських мап, креслень, проектів кораблів, промислових і громадських споруджень. Вона була однією з перших спеціальних бібліотек в Україні, що проіснувала до 1861 р.

У 1824 р. у Миколаєві була заснована морська обсерваторія, при якій з перших же днів почала формуватися наукова бібліотека (нині Науково-технічна бібліотека Науково-дослідного інституту «Миколаївська астрономічна обсерваторія»).

Іншою значною морською бібліотекою, що діяла в місті протягом 1855–1890 рр., була Севастопольська морська офіцерська бібліотек, яку з метою збереження фонду (через військові події на Кримському півострові) перевезли до Миколаєва. Доступ до бібліотеки був відкритий усім чинам морського відомства, які мали можливість отримувати різноманітну наукову інформацію з фахових дисциплін. Бібліотека існувала на пожертвування офіцерів Чорноморського флоту. Книжковий фонд поділявся на два відділи: російський та іноземний. У 1882 р. він нараховував 22515 томів, у 1856 р. –  9417 назв у 17032 томах. У 1860 р. до фонду бібліотеки були передані книги бібліотеки при Гідрографічному депо.

У листопаді 1862 р. було засноване Миколаївське міське зібрання. При закладі працювала бібліотека-читальня.

Розвиток бібліотечної справи у регіоні у другій половині ХІХ ст. пов'язаний з певними зрушеннями у розвитку народної освіти. У місті організовуються книгозбірні при гімназіях, училищах, школах, виникають приватні бібліотеки.

Серед бібліотек навчальних закладів найбільша знаходилася при першій чоловічій гімназії, що була відкрита у 1862 р. До її фондів влилася частина книжок з бібліотеки Чорноморської штурманської роти. Фонд бібліотеки  у 1893 р. нараховував 4199 назв у 12963 томах, у 1912 р. кількість томів досягла більше 20 тис. У 1870 р. у місті була відкрита перша жіноча гімназія, де функціонувала бібліотека, фонд якої у 1892 р. нараховував 737 назв творів у 2055 томах.

Існувала бібліотека при реальному училищі, що було засноване у 1873 р. Вона підрозділялася на фундаментальну та учнівську. На початок 1903 р. фонд фундаментальної бібліотеки нараховував 3367 назв творів у 6461 томах, учнівської – 1495 назв у 3930 томах. Бібліотека чоловічого комерційного училища ім. В. О. Вітте, заснованого у 1903 р., нараховувала 794 назви у 1238 томах. Існували також бібліотеки при Південнослов’янському пансіоні та Технічному залізничному училищі.

У другій половині ХІХ ст. у місті виникають приватні бібліотеки. У 1862 р. була заснована приватна бібліотека, що належала німецькому підданому Геллеру. У 1869 р. вона нараховувала 569 книг. Пізніше при книжкових магазинах відкрилися бібліотеки Редінгера, Образцової, Д. Лобко та М. Красинської. Також діяла приватна бібліотека В. С. Кузнєцова при Миколаївському яхт-клубі. У 1876 р. відкрито «бібліотеку для дитячого читання», що належала дочці статського радника Поліні Тремер.

 

Наприкінці ХІХ ст. – на поч. ХХ ст. створюються бібліотеки для громадського користування. Так, у 1881 р. заснована Миколаївська громадська бібліотека. У 1900 р. відкрито її філію – міську бібліотеку (нині Центральна бібліотека ім. М. Л. Кропивницького). Також наприкінці ХІХ ст. у Миколаєві починають створюватися бібліотеки при громадських організаціях. Діяли п’ять безкоштовних бібліотек-читалень Комітету піклування про народну тверезість, бібліотека при Миколаївському міському зібранні, Біржовому комітеті, Свято-Миколаївському братстві, Спілці російського народу, Російському технічному товаристві, товариствах морських лікарів, техніків і майстрових, прикажчиків-християн.

 

Починаючи з 1870-х рр., за рахунок земств та сільських громад почали створюватися бібліотеки у сільській місцевості, переважно при школах. Їхні фонди формувалися переважно з книг релігійного змісту і лубочної літератури.

У регіоні також існували православні книгозбірні. У 1895–1896 рр. була заснована бібліотека при недільній школі Ново-Купецької церкви. У 1899 р. її фонд нараховував 880 назв книг. Усі книги розподілялися на духовні, історичні, біографічні, природничо-географічні та белетристичні. Щонеділі учні мали можливість обміняти книги. За шість років існування бібліотеки її відвідало 1054 чол.

У містах та селах поява перших бібліотек зумовлена відкриттям церковнопарафіяльних шкіл, при яких і організовувалися книгозбірні. Одна з таких бібліотек почала працювати з 1880 р. в с. Федорівка (нині м. Нова Одеса). У 90-х рр. ХІХ ст. відкриваються міські бібліотеки у  Первомайську (1893), Казанці (1894), Вознесенську та Новому Бузі (1899).

Свідчень про організацію та відкриття бібліотек на території області на початку ХХ ст. збереглось  мало. Відомо, що у 1902 р. в смт Березнегувате почала працювати особиста бібліотека, для користування якою залишали заклад за кожну книгу. У 1906 р. в с. Плющівці (нині Баштанський р-н) з дозволу Херсонського губернатора відкрилася громадська бібліотека-читальня за ініціативи учителя В. С. Лісовського. У 1912 р. в Березнегуватому та селищі Богоявленське (нині Жовтневий р-н) запрацювали бібліотеки-читальні на кошти членських внесків та пожертв. Першу бібліотеку у Кривоозерському районі організовано в 1917 р. в с. Секретарка, за рахунок книг з панського маєтку.

У період 1900–1910 рр. приватні бібліотеки існували і в інших містах області. Бібліотеки пані Шиндер (м. Вознесенськ), С. І. Вейланда та А. М. Хинського (м. Новий Буг).

Після революції 1905–1907 рр. на східноукраїнських землях стала можливою культурно-просвітницька діяльність. У цей час почали створюватися національно-культурні товариства «Просвіта». Найбільша заслуга у створенні в Миколаєві української «Просвіти» належить М. Аркасу, українському культурно-освітньому діячу, письменнику, композитору, історику. У складі Товариства працювали чотири відділи: літературно-науковий, артистично-музичний, книгарні і книгозбірні, господарський. Наприкінці 1907 р. миколаївська «Просвіта» налічувала близько 180 членів.

Товариство збирало літературу українських авторів, організовувало видачу книжок населенню з 17 до 20 години тричі на тиждень,  проводило культурно-просвітницьку роботу не лише в Миколаєві, а й у Вознесенську та інших містах. На кошти «Просвіти» передплачувалися газети та журнали.

У 1917 р. просвітяни працювали серед сільського населення, впорядковували народні читальні, сприяли українізації навчальних закладів міста тощо. Товариство продовжувало пропагувати українську національну справу у роки громадянської війни. «Просвіта» мала єдину в Миколаєві українську бібліотеку, що нараховувала до 1 тис. примірників. Літературою з бібліотеки користувались учні шкіл, робітники миколаївських заводів, солдати військових частин, службовці. «Просвіта» на Миколаївщині діяла в період з 1907 по 1924 рр.

У 1913 р. заснована фундаментальна та учнівська книгозбірня при учительському інституті (нині Бібліотека Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського). У 1917 р. її фонд нараховував 2200 примірників.

Загалом до революції на теренах Миколаївської області функціонувало 76 бібліотек.

Другий етап розвитку бібліотечної історії Миколаївської області розпочинається в 20-х рр. ХХ ст. Популяризація книги тісно пов’язувалася з агітаційно-пропагандистською роботою партійних організацій, з проведенням політичних, народно-господарчих та інших кампаній, святкуванням революційних річниць та інших пам’ятних дат. Завдяки книжковим пересувним пунктам встановлювався зв’язок з передовиками колгоспних ланів, з сільською інтелігенцією. Велика допомога надавалася читачам у самоосвіті.

У 1920 р. була заснована бібліотека політехнічного технікуму (нині Бібліотека Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова).

У 1921 р. в Миколаєві почала працювати міська дитяча бібліотека. Спочатку вона мала  один відділ – читальню, в 1923 р. відкрився абонемент.

У 1923 р. вперше згадується дитяча читальня № 1 (нині Центральна бібліотека для дітей ім. Шури Кобера і Віті Хоменка). Відомо, що спочатку у бібліотеці працювали два бібліотекаря, книжковий фонд складався із 1 тис. прим. друкованих видань, а читачів було 978 чоловік. Через три роки читальня перетворюється на дитячу бібліотеку № 1.

У районах зростає кількість хат-читалень. Так, наприклад, в Березнегуватському районі в період з 1920–1925 рр. було відкрито 16 таких закладів, працювало 11 пересувних бібліотек. Бібліотеки організовуються при артілях та клубах в селах Доманівка, Маринівка, Мостове.

З 1923 р. в краї розпочинається політика українізації. Для керівництва процесами, що відбувалися в країні, було утворено Всеукраїнську центральну комісію українізації при РНК УРСР. На місцях створюються відповідні губернські, окружні та відомчі комісії. Але існував ряд чинників, що гальмував даний процес, зокрема, глибока зрусифікованість населення. Загалом політика українізації тривала не більше десяти років.

У цей період бібліотечним об’єднанням м. Миколаєва був створений бібліографічний гурток, що вивчав читацькі інтереси та попит на книги. За 1927–1928 рр. члени гуртка вибірково опрацювали значну кількість літератури та дослідили читацькі інтереси серед різних соціальних груп населення. У період українізації серед населення пожвавився інтерес до української літератури, однак соціальний престиж української книги залишався невисоким.

Швидко формувалася мережа сільських бібліотек та хат-читалень. У 1925 р. на Миколаївщині діяли 177 бібліотек та 278 хат-читалень.

Станом на 1927 р. у Миколаєві працювало 37 бібліотек та 16 обмінних пунктів.

З метою прискорення українізації культурно-освітніх закладів місцева влада організовує у 1929–1930 рр. українські культпоходи. У Миколаївській області  перший культпохід розпочався приїздом видатних українських письменників (В. Сосюри, І. Микитенка, П. Панча та ін.), які виступали в клубах, театрах, цехах підприємств, перед студентською й учнівською аудиторією. Під час культпоходу приділялася увага розповсюдженню української книжки, для чого організовувалися книжкові базари, відкривалися книжкові кіоски та пункти в селах, працювали книгоноші. Під час другого культпоходу інтенсивніше проходить розповсюдження української книги. Для книгозбірень купується більше книг та передплачуються газети.

Під час проведення політики українізації кількість бібліотек зросла, почали формуватися фонди літератури українською мовою, що на початку 30-х років складали 35 % всього книжкового фонду та 50% нових находжень. Але з 1933 р. набирає сили процес згортання українізації і посилення русифікації в Україні.

Також у цей період починається реорганізація бібліотек в районні (Казанківська, Баштанська, Вознесенська, Єланецька тощо). В 1938 р. громадська бібліотека Миколаєва отримала статус обласної і почала виконувати функції науково-методичного центру.

Напередодні Другої світової війни бібліотеки були організовані в кожному колгоспі. Всього в області працювало 963 бібліотеки. У цей час в книгозбірнях проходить перевірка фондів на предмет вилучення «ідеологічно шкідливих видань», одночасно вилучали велику кількість українських видань під гаслом «боротьби проти українського буржуазного націоналізму». В подальшому такі перевірки проводитимуться ще кілька разів.

Під час Другої світової війни робота більшості книгозбірень призупинилась. Окупанти ретельно виконували наказ Гітлера «Про повноваження Розенберга по конфіскації та використанню культурних і наукових цінностей в окупованих східних областях» (1942). Фонди спалювали або вивозили до Німеччини. Зокрема, відомо, що частину фонду бібліотеки м. Очакова та бібліотек з інших районів німецько-румунські окупанти вивезли в Тілігуло-Березанський район і знищили. Також були знищені книжкові фонди більшості сільських бібліотек, 96 з них взагалі зруйнували.

Кращим було становище в Миколаєві. Обласна бібліотека продовжувала працювати й під час окупації. Бібліотекарі зуміли сховати і врятувати біля 30 тис. книг. Частину вивезених окупантами цінних книг по закінченні війни знайшли в Потсдамі і повернули до книгозбірні.

Незважаючи на труднощі та небезпеку місцеві жителі єврейської колонії Нагартава (нині смт Березнегувате), міст Очаків та Вознесенськ переховували частину книг у себе вдома. Завдяки цьому у перші ж дні після визволення бібліотеки змогли поновити свою роботу. Часто читачі приносили до книгозбірень власні книги.

У 1944–1945 рр. разом з відбудовою народного господарства почалося налагодження роботи бібліотек. Цьому сприяли сільські та районні Ради, партійні організації. У перші повоєнні роки читачів було більше, ніж книг. Згідно з архівними матеріалами, наприкінці 1945 р. на потреби культосвітніх закладів області обласною Радою народних депутатів було асигновано майже 90 млн крб., що становило понад 60 % обласного і районного бюджетів.

Головним завданням бібліотечного будівництва стало відновлення зруйнованої мережі бібліотек. У 1946 р. заснована учительська бібліотека (нині Науково-педагогічна бібліотека м. Миколаєва). У 1948 р. загальний книжковий фонд бібліотек області вже перевищив 900 тис. примірників. Зростання книжкових фондів у повоєнний час дозволило розширити мережу пересувних бібліотек у колгоспах та селах. У 1948 р. в області працювало 764 пересувні бібліотеки, що обслуговували понад 43 тис. читачів. З 1948 р. започатковано систему міжбібліотечного абонементу.

У 1949 р. мережа масових бібліотек нараховувала 2 обласні, 4 міські для дорослих, 19 районних для дорослих, 2 міські для дітей, 10 районних для дітей, 53 сільські, 270 приклубних. До кінця року було відкрито 557 бібліотек.

У 1952 р. на Миколаївщині було повністю відновлено бібліотечну мережу. В області діяло понад 900 масових бібліотек, хат-читалень, приклубних бібліотек. Книгозбірні в середньому нараховували від 200 до 2 тис. примірників книг, журналів, альбомів, карт. Читачам видавали лише по 1 книжці або журналу, заборонялося тримати книгу вдома довше 3–4 днів.

У тому ж 1952 р. з фондів бібліотек за наказом обласного управління культури почала вилучатися «ідеологічно шкідлива література». З червня 1955 р. введено цензуру на комплектування та збереження у книжкових фондах бібліотек забороненої літератури. Процедура виконання суворо контролювалася.

У 1957 р. в області нараховувалось 330 колгоспних бібліотек. 48 колгоспів не мали бібліотек. У значній частині колгоспів  бібліотеки передавались на баланс відділів культури, що мали мізерні кошти і не могли сприяти розвитку бібліотечної справи. Фонди ібліотек не завжди задовольняли художні смаки і потреби селян, оскільки в них було багато марксистсько-ленінської літератури та  партійних книг. Українська класична література надходила до бібліотек в урізаному, неповному вигляді. Читачами бібліотек були в основному учні шкіл та вчителі. Прості малограмотні селяни бібліотеку майже не відвідували, задовольняючи інформаційні потреби шляхом читання районних та обласних газет.

У 1960 р. мережа бібліотек Миколаївської області нараховувала 2 обласні, 23 міські, 19 районних для дорослих і дітей, 279 сільських, 212 колгоспних. Діяли також профспілкові та  бібліотеки лікарень, а також бібліотеки інших відомств.

Станом на 1 січня 1970 р. в області – 832 масові бібліотеки, з них 480 – державні.

Протягом 1974-1979 рр. відбувається процес централізації бібліотек. Було створено 22 централізовані бібліотечні системи, що об’єднали 565 бібліотек, в т.ч. сільських філій – 447, міських для дорослих – 63, дитячих – 14, центральних районних – 21, центральних дитячих – 21, обласних – 3. У 4-х районах були організовані міжвідомчі системи: Вознесенська (1978), Доманівська (1986), Очаківська (1986), Снігурівська (1985). Істотні зміни відбулися в структурі центральних книгозбірень. В більшості з них, крім традиційних абонементу і читального залу, були створені відділи комплектування і обробки літератури, обслуговування читачів, методико-бібліографічний. Централізація бюджетних асигнувань сприяла більш раціональному їхньому використанню, дозволила здійснити заходи з покращення технічного оснащення бібліотек. Урізноманітнилася діяльність бібліотек з популяризації літератури, організації книжкових фондів, довідково-бібліографічної роботи, управління.

У цей період зростає інформаційна діяльність бібліотек на допомогу виробництву, з популяризації досягнень науки і техніки, передового досвіду в сільському господарстві. Чільне місце в діяльності книгозбірень відводиться патріотичному та інтернаціональному вихованню населення. Створюються кімнати і кутки бойової і трудової слави, кімнати юного читача, клуби за інтересами, любительські об’єднання, бригадні абонементи тощо. Для обслуговування використовують бібліобуси.

У 1976 р. створено централізовану систему дитячих бібліотек.

У 1977 р. відкрито Миколаївську обласну бібліотеку для юнацтва, що мала статус спеціалізованої та обслуговувала читачів віком від 15–21 років.

В кінці 80-х рр. ХХ ст. бібліотечна галузь набула найбільшого розвитку, оскільки в області було сформовано цілісну систему комплектування бібліотек, засновану на централізованому постачанні книг відповідно до визначеного культурно-економічного профілю регіону, попередніх замовлень бібліотек за видавничими планами випуску літератури, планомірності поповнення бібліотечних фондів, регулярності та збалансованості нових надходжень. Це сприяло формуванню якісного складу бібліотечних фондів, збільшенню їхньої кількості. Протягом 1989 р. в бібліотеки системи Міністерства культури надійшло 645 тис. книг. Це найбільший показник в історії розвитку бібліотечної справи в області.

У середині 90-х рр. ХХ ст. відбулося часткове скорочення кількості книгозбірень. Близько 80% працівників бібліотек Миколаївської області отримували  від 10 % до 50 % посадового окладу (65–70 грн.). Діяльність бібліотек тимчасово було призупинено (від 3 місяців до 1 року). Скоротилася кількість бібліотечних працівників у центральних бібліотеках (з 20 чоловік у 1994 р., до 6 чоловік у 1998 р.), не виділялися кошти на ремонт будівель. Практично всі сільські бібліотеки протягом другої половини 90-х років не опалювалися та залишились без телефонного зв`язку.

Після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні» в 1997 р. бібліотеки Миколаївщини зазнали реорганізації. У ході реформування було закрито 32 книгозбірні. Сільські бібліотеки передали на утримання сільськогосподарським підприємствам та іншим структурам. В 1999 р. на утриманні колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) знаходилось 336 бібліотек. Через відсутність коштів мали місце факти закриття бібліотек на тривалий період, бібліотекарів переводили на 0,25–0,5 ставки.

Через недостатнє фінансування на утримання бібліотек та поповнення фондів у 1998–1999 рр. книгозбірні надавали користувачам додаткові сервісні платні послуги, що дозволяло передплачувати періодичні та закуповувати книжкові видання, залучати нових користувачів.

Станом на 01.01.2001 р. в області працювала 501 бібліотека системи Міністерства культури і мистецтв України з них: 3 обласні, 48 міських, 393 сільських.

На початку 2000-х рр. почалася комп’ютеризація бібліотек області. Протягом 2002 р. проводилася робота по об’єднанню бібліотек регіону в єдину комп’ютерну мережу. Це був перший експеримент в Україні. Вдалося поетапно забезпечити комп’ютерною технікою та необхідним технічним обладнанням усі районні та деякі сільські бібліотеки. Районні бібліотеки розпочали створення електронного каталогу та баз даних у системі ІРБІС. Продовженням діяльності по об’єднанню ресурсів  регіону стала реалізація проекту «Створення зведеного корпоративного каталогу бібліотек міста Миколаєва» (2004).

У 2010 р. у Миколаївській області розпочалась реалізація програми «Бібліоміст». За 5 років у рамках  конкурсу проектів «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до мережі Інтернет» було відкрито 96 безкоштовних Центрів вільного доступу до Інтернет у 16 районних центрах, 7 містах та 66 селах, обладнано більше 700 комп’ютерних місць для жителів громади. У рамках гранту програми «Бібліоміст» бібліотеками області отримано комп’ютерну техніку, програмне забезпечення, Web-камери, навушники, сканери, принтери та набори мережевого обладнання. Всі 19 районних ЦБС розробили Web-сайти бібліотек, 23 блоги, створюють відеоролики та розміщують їх у соціальних мережах YouTube та Facebook.

У регіоні існує практика співпраці влади та бібліотек у вирішенні ряду питань бібліотечної галузі, зокрема: підвищення іміджу бібліотечної професії та привернення уваги органів місцевого самоврядування й громадськості до проблем сільських бібліотечних закладів. Це, наприклад, проведений спільними зусиллями І Форум сільських бібліотекарів Миколаївщини «Сільська бібліотека: стратегія поступу в майбутнє» (2008), громадські обговорення «Бібліотека нашої громади: сучасне і майбутнє» та ІІ Форум соціального партнерства «Бібліотека – влада – громада: стратегія єдності інформаційного суспільства» (2011). З боку бібліотечної громадськості організатором та учасником подібних заходів виступає Обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова, методичний центр для бібліотек Миколаївщини. Її науково-методична робота спрямовується на удосконалення питань управлінської діяльності районних ЦБС, узагальнення досвіду роботи та подальший розвиток міжрегіональних професійних зв’язків. Серед заходів щодо навчання вищої ланки керівництва бібліотек регіону особливо виділяються Міжрегіональні ради директорів: «Сучасна бібліотека: інноваційне бачення, трансформація діяльності» (перший подібний захід в Україні (2009) та «Наукові основи функціонування методичної служби: практичне втілення» (2010), професійний навчальний візит до бібліотек Миколаївської області «Бібліотеки Миколаївщини: модельний формат розвитку» (2015). Протягом 2009–2014 рр. проведено моніторинг стану діяльності бібліотек «Модельні бібліотеки Миколаївщини –прагнення досконалості», в рамках якого відвідано більше 50 % сільських та міських бібліотек області. Всього в області створено 164 модельні бібліотеки.

Дієвими є щорічні виїзні  заходи на базі кращих бібліотек регіону – засідання Ради директорів, обласні семінари-тренінги, майстер-класи тощо. Впроваджуються нові формати професійного спілкування бібліотечних працівників різних рівнів, наприклад, Лабораторія професійної творчості та ін. Актуальним залишається залучення максимальної кількості бібліотечних працівників до дистанційного навчання на базі Регіонального тренінгового центру. Щорічно кваліфікацію підвищує близько 500 співробітників публічних бібліотек.

 На базі бібліотек  області створена мережа 22 дистанційних консультаційних центрів для підприємців, забезпечено їх функціонування. У рамках реалізації проекту «Створення пунктів доступу громадян до офіційної інформації» відкрито 30 подібних центрів.

Фонди бібліотек області поповнювалися книгами за Державною програмою «Українська книга» та Програмою підтримки вітчизняного книговидання, книгорозповсюдження та популяризації української книги у Миколаївській області на 2011-2015 рр. 

Соціокультурна діяльність бібліотек характеризується різноманітністю форм її проведення. Це інформаційні звіти бібліотечної діяльності  перед громадою, науково-практичні конференції, творчі та літературно-музичні вечори, засідання «круглого столу», відеоконференції, зустрічі у форматі «живої книги», презентації, регіональні виставки-форуми «Українська книга та преса на Миколаївщині», ІV Топоровські читання, обласний форум книго розповсюджувачів тощо.

У 1991 р. організована Миколаївська обласна бібліотечна асоціація, у 2010 р. створено Миколаївське регіональне відділення Української бібліотечної асоціації (МРВ УБА).

Загальна кількість бібліотек Миколаївській області станом на 01.01.2015 р. нараховує 924 бібліотеки, у т. ч. публічних бібліотек – 504, бібліотек навчальних закладів – 397. Із загальної кількості  публічних бібліотек: 3 обласні (для дорослих, юнацтва, дітей), 402 сільські, 58 міських, 22 центральні для дорослих, 19 центральних для дітей. Всі міські та сільські бібліотеки-філії об’єднані в ЦБС.

Сукупний фонд публічних  бібліотек – 8 059 193 прим.; кількість відвідувань – 3 559 091 од.;  книговидача – 9 463 651 прим.

Загальна чисельність  користувачів публічних та спеціалізованих бібліотек для дітей та юнацтва – 428 928 чол., у т. ч. 136 412 – діти шкільного віку.

Основними напрямами діяльності бібліотек є: участь у формуванні регіональної бібліотечної політики; забезпечення вільного доступу до інформації, знань та культурного надбання у громадянському суспільстві; надання безкоштовної підтримки жителям регіону у реалізації громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав; вивчення та розповсюдження інноваційного досвіду роботи бібліотек, організація безперервної професійної освіти бібліотечних кадрів; взаємодія з регіональними, всеукраїнськими, міжнародними організаціями та фондами у галузі бібліотечної справи.

До регіональної системи бібліотечної освіти області входять: Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв, Миколаївський коледж культури і мистецтв, Миколаївський обласний центр підвищення кваліфікації працівників культури. У 2015 р. припинено функціонування Центру як окремої  структури та переведено до Миколаївського коледжу культури і мистецтв.

Провідними бібліотеками області є:  Обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова,  Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В. Лягіна, Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва, Центральна бібліотека ім. М.  Л. Кропивницького ЦБС для дорослих м. Миколаєва, заснована 14 серпня 1900 р. як відділення Миколаївської громадської бібліотеки; основні показники діяльності: сукупний фонд – 122 тис. документів, середня щорічна кількість користувачів – 22 тис. чол., книговидача в середньому за рік – 436 тис. видань; Центральна бібліотека для дітей ім. Шури Кобера і Віті Хоменка м. Миколаєва, перша згадка – у 1923 р. (дитяча читальня № 1); основні показники діяльності: сукупний фонд – 88 тис. документів, середня щорічна кількість користувачів – 8 тис., книговидача в середньому за рік  – 180 тис. видань.

Значна роль належить бібліотекам наукових та навчальних закладів, серед яких: Науково-технічна бібліотека науково-дослідного інституту Миколаївська астрономічна обсерваторія; заснована при морській обсерваторії (1824) як наукова бібліотека. Фонд бібліотеки становить близько 70 тис. прим. російською, англійською, німецькою, французькою та італійською мовами. Комплектується літературою з астрономії, фізики, математики, техніки, радіоелектроніки, метеорології, геодезії;

Бібліотека Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського; заснована у 1913 р. як фундаментальна та учнівська книгозбірня при учительському інституті. У 1945 р. – 45 тис. прим., у 1957 р. – близько 90 тис. прим. Сучасний фонд становить понад 400 тис. прим. різними мовами;

Бібліотека Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова; заснована у 1920 р. як бібліотека політехнічного технікуму. Бібліотечний фонд різногалузевий, загальна кількість близько 750 тис. прим. різними мовами. Бібліотека – обласний методичний центр для бібліотек вищих навчальних закладів;

Науково-педагогічна бібліотека м. Миколаєва; заснована у 1946 р. як учительська бібліотека. У 1980 р. стала базовою Центральною міською бібліотекою Міжспілкової ЦБС м. Миколаєва (об’єднала 33 бібліотеки-філії). У 1991 р.  перейменована на бібліотеку працівників народної освіти, у 1997 р. реорганізована в міську освітянську бібліотеку, у 2000 р. – Науково-педагогічну бібліотеку м. Миколаєва. Фонд налічує більше 100 тис. одиниць зберігання. Є науково-методичним центром для освітянських бібліотек усіх типів і видів регіону;

Бібліотека Миколаївського національного аграрного університету; заснована у 1970 р. як бібліотека філії Одеського інженерно-будівельного інституту. Бібліотечний фонд різногалузевий, нараховував понад 200 тис. прим. різними мовами. Виконує функції координаційного та організаційно-методичного центру для сільськогосподарських бібліотек Миколаївської області;

Бібліотека Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв; заснована у 1971 р., з часу створення її фонд становить більше 90 тис. прим. Веде  роботу по створенню електронних баз даних з питань галузі, що використовуються для надання  інформаційних послуг;

Бібліотека Чорноморського державного університету ім. Петра Могили; заснована у 1996 р. Основою фонду стали видання, передані суднобудівним заводом ім. 61 Комунара (25 тис. одиниць зберігання). Протягом 1996-1998 рр. сформовані базові колекції фондів друкованих видань українською, російською і англійською мовами. Фонд становить близько 100 тис. прим. зберігання за темами дисциплін, що викладаються в університеті.

Регіональна бібліотечна політика зосереджена на поповненні фондів публічних бібліотек новою літературою, розвитку нових технологій, задоволенні інформаційних, культурно-освітніх потреб населення Миколаївської області. Виконання цих задач забезпечується розпорядженнями  Миколаївської облдержадміністрації, зокрема: «Про створення та забезпечення функціонування комп’ютерної бібліотечної мережі Миколаївської області» (2001); «Про забезпечення бібліотек системи Міністерства культури і туризму України в Миколаївській області літературою, отриманою в рамках державних програм» (2007); «Про підвищення рівня забезпеченості інформаційних, культурно-освітніх потреб населення Миколаївської області через бібліотеки системи Міністерства культури і туризму України» (2007) та ін., «Обласною Програмою підтримки вітчизняного книговидання, книгорозповсюдження та популяризації української книги у Миколаївській області на 2011–2015 рр.» (2010) та ін.

Вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи області зробили директори та провідні спеціалісти обласних бібліотек, централізованих бібліотечних систем.

Астапенко Тетяна Сергіївна (1973-2014), заступник директора з наукової роботи ОУНБ ім. О. Гмирьова, заступник голови Миколаївського регіонального відділення УБА. Займалася вивченням історії та сучасного розвитку регіональної бібліографії та бібліографознавства.

Богза Надія Федорівна, директор Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова протягом 1987-2015 рр., голова Миколаївського регіонального відділення УБА, заслужений працівник культури України, кавалер ордену княгині Ольги ІІІ ступеня. За її ініціативи в області функціонує регіональна бібліотечна комп’ютерна мережа, всі центральні районні бібліотеки комп’ютеризовано, реалізовано проект щодо створення регіонального Web-серверу, впровадження електронної доставки документів, створення корпоративного каталогу бібліотек Миколаївської області.

Гречко Галина Степанівна, заступник директора з бібліотечного менеджменту центральної міської бібліотеки для дітей ім. Шури Кобера і Віті Хоменка, заслужений працівник культури України. Автор цільових комплексних програм з дитячого та сімейного читання.

Жайворонок Тетяна Анатоліївна, директор обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна, кавалер ордену княгині Ольги ІІІ ступеня. Активно впроваджує в роботу нові інформаційні технології, ініціювала проведення щорічного творчого звіту перед громадськістю міста з метою формування позитивного іміджу  бібліотеки та розширення кола її друзів та соціальних партнерів.

Непомяща Катерина Іллівна (1886-1969), завідуюча Первомайською міською бібліотекою. Зберегла бібліотеку під час німецької окупації. В повоєнні роки перетворила книгозбірню на справжній осередок культурного та політичного життя громади.

Остафійчук Тетяна Григорівна, директор КУ «Централізована бібліотечна система» Жовтневого району. Під її керівництвом бібліотеки ЦБС займаються проектною діяльністю, впроваджують комп’ютерні технології, беруть участь у грантових конкурсах. Створено 25 модельних бібліотек.

Пухальська Ольга Лаврівна (1860-1925), співробітниця Миколаївської центральної бібліотеки. Проводила велику роботу у галузі просвітництва. Завдяки її діяльності було придбано  тисячі книг, відкрито відділення бібліотеки в робочих районах Миколаєва. У 1903-1906 рр. брала активну участь в організації народного університету.

Сабалдашова Ольга Іванівна (1932-2005), завідуюча Широколанівською сільською бібліотекою Веселинівського району, заслужений працівник культури України. Під її керівництвом бібліотека стала обласною школою пропаганди громадсько-політичної літератури, була переможцем Всесоюзного громадського огляду бібліотек.

Селіверстова Катерина Трифонівна¸ старший науковий співробітник Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, кандидат педагогічних наук, доцент. З 1957 р. працювала у бібліотеках Миколаєва. Обіймала посади від бібліотекаря до директора Обласної бібліотеки для дітей та директора Миколаївської ОУНБ ім. О. Гмирьова. Брала активну участь у створенні УБА та підготовці Маніфесту про демократизацію бібліотечної справи.

Семілєт Наталія Вікторівна, директор центральної міської бібліотеки для дітей ім. Шури Кобера і Віті Хоменка ЦБС для дітей м. Миколаєва, заслужений працівник культури України. Нагороджена медаллю «Незалежність України» Міжнародного рейтингу «Золота фортуна». Під її керівництвом бібліотека стала переможцем ряду Всеукраїнських конкурсів. Автор багатьох бібліотечних проектів, що одержали грантову підтримку МФ «Відродження», Посольств Швеції і США, Гете-інституту.

Тверда Тетяна Василівна, директор центральної бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Миколаєва. Під її керівництвом впроваджено ряд соціальних проектів, організовано Центр соціальної активності і партнерства. Бібліотека стала переможцем ряду  конкурсів, зокрема, міжнародного конкурсу «Внесок у відкритий уряд» за Програмою інновації у публічних бібліотеках EIFL-PLIP.

Туманова Євгенія Андріївна, директор Березанської централізованої бібліотечної системи. За її безпосередньою участю спроектовано і побудовано нове приміщення районної книгозбірні, що оснащено сучасними меблями і технічним обладнанням. Бібліотека визнана однією з кращих в області.

 

Дэвин. Культурные позиции / Дэвин // Красный Николаев. – 1927. – 5 мая Березович Р. Долг работников библиотек / Р. Березович // Бугская заря. – 1948. – 9 дек. – С. 3;

Варганова Д. Перші бібліотеки / Д. Варганова, Е. Гайсинський // Південна правда. – 1989. – 27 лип.;

Малярова А. А. Библиотека Николаевской астрономической обсерватории / А. А. Малярова // Миколаївська астрономічна обсерваторія : зоряний шлях довжиною в 175 років / відп. ред. Г. І. Пінігін. – Миколаїв, 1998. – С. 232–239;

Бородіна Г. З історії спеціальних бібліотек Миколаєва (XIX ст.) / Г. Бородіна // Вісник Книжкової палати. – 2000. – № 3. – С. 29–32;

Бородіна Г. Становлення та розвиток бібліотечної справи Миколаївщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / Г. Бородіна // Вісник Книжкової палати. – 2000. – № 6. – С. 27–32;

Ковалева О. Ф. Очерки истории культуры Южного Прибужья: от истоков до начала XX века : в 3 кн. / О. Ф. Ковалева, В. П. Чистов; Одес. гос. ун–т им. И. И. Мечникова, Николаев. учеб.–науч. центр. – Николаев : Тетра, 2000. – Кн. 1. Из прошлого культурной жизни на Николаевщине. – 235 с. – Из содерж. : Библиотеки. – С. 182–187; Севастопольская морская библиотека. – С. 187–191;

Малиновська Н. Л. Бібліотечна мережа Миколаївщини / Н. Л. Малиновська, Т. О. Хлань // Історія бібліотеки: зб. ст. до 120–річчя Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б–ки ім. О. Гмирьова / Миколаїв. держ. обл. універс. наук. б–ка ім. О. Гмирьова. – Миколаїв: Ганна Гінкул, 2001. – С. 19–25;

Миколаївщина: літопис історичних подій / О. М. Гаркуша [та ін.]; під заг. ред. М. М. Шитюка.  – Херсон : Олді–Плюс, 2002.– Із змісту: Щукін В. В. Культурний розвиток Миколаївщини в кінці XVIII – на початку XX століть. – С. 132–17;  Цимбал Л. М. Віхи діяльності «Просвіти» (1907–1924). – С. 188–199; Соболь П. І. Успіхи і прорахунки політики українізації. – С. 301–330; Соболь П. І. Соціально–економічний і культурний розвиток Миколаївщини в роки хрущовської «відлиги». – С. 457–483; Щукін В. В. Культурне та освітнє життя Миколаївщини ХХ століття. – С. 635–667;

Мазуренко Т. В. Наукова бібліотека / Т. В. Мазуренко // Миколаївський державний університет. Історичний нарис (1913-2003) / гол. ред. В. Д. Будак. – Київ, 2003. – С. 111–114;

Малиновська Н. Українська книга ХІХ – початку ХХ ст. у Миколаєві : (за фондами Державного архіву Миколаївської області) / Н. Малиновська // Вісник Книжкової палати. – 2003. – № 9. – С. 40–44;

Караульна О. Бібліотечні установи як осередок становлення ідей національної культури на Миколаївщині кінця ХІХ – початку ХХ ст. / О. Караульна // Бібліотечний вісник. – 2004. – № 4. – С. 31–33;

Щукін В. В. Нищення культури в роки німецько-румунської окупації / В. В. Щукін // Миколаївщина в роки Великої Вітчизняної війни: 1941–1944 : (До 60–річчя визволення області від німецько-румунських окупантів). – Миколаїв, 2004. – С. 215–226;

Феномен бібліотеки «Могилянки», або Бібліотека МДГУ ім. Петра Могили : становлення і перспективи розвитку // Храм освіти на Інгульських схилах. Миколаївський державний гуманітарний університет ім. П. Могили комплексу «Києво-Могилянська академія» / за ред. Л. П. Клименка. – Миколаїв, 2006. – С. 297–304;

Богза Н. Бібліотечна справа на Миколаївщині / Н. Богза // «Миколаївщина : шляхами тисячоліть» : обл. наук.-практ. конф., присв. 70-річчю утвор. Миколаїв. обл. – Миколаїв, 2007. – С. 211–215;

Бородіна Г. Православні бібліотеки півдня України ХІХ ст. як історико-культурна цілісність / Г. Бородина // Гілея. – К., 2007. – Вип. 8. – С. 229–232;

Вірьовка Т. Сільська бібліотека : стан забезпечення бібліотечним обслуговуванням населення у Миколаївській області (за результатами досліджень) / Т. Вірьовка // Соціологічні дослідження в бібліотеках : інформ.-аналіт. бюл. – Київ, 2008. – Вип. 35. – С. 13–20;

Модель публічної (сільської) бібліотеки Миколаївської області / Миколаїв. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; упоряд. В. В. Агаркова ; ред. : Т. С. Астапенко, Л. М. Голубенко. – Миколаїв, 2008. – 24 с.;

Богза Н. Публичные библиотеки Николаевского региона в процессе трансформации : инновационное видение, профессиональный подход, результаты деятельности / Н. Богза // Бібліотечний форум України. – 2009. – № 4. – С. 12–16;

Пустова О. Г. Бібліотека / О. Г. Пустова // Миколаївський державний аграрний університет / гол. ред. В. С. Шебанін. – Миколаїв, 2009. – С. 152–154;

Твердая Т. В. Моя родина там, где моя библиотека (центральная библиотека им. М. Л. Кропивницкого) / Т. В. Твердая // Николаевские достопримечательности. – Николаев : Возможности Киммерии, 2010. – С. 261-272;

Богза Н. Модельні бібліотеки Миколаївщини: еволюція позитивних  позитивних змін / Н. Богза // Бібліотечний форум України. – 2011. - № 4. – С. 28-30;

Науково-педагогічна бібліотека міста Миколаєва в подіях і фактах // Глаголь добро : сусп.-гуманітар. альм. / гол. ред. Т. І. Роскіна. – Миколаїв, 2011. – № 1. – С. 8–10;

Нікора Л. Бібліотека : часи минають – значення зростає / Л. Нікора // Шлях до визнання : наук.-публіцист. альм., присвяч. 40-річчю Миколаїв. філії Київ. нац. ун-ту культури і мистецтв / гол. ред. О. Іванов. – Миколаїв, 2011. – С. 96–97.