Мацу́єв Микола Іванович [04(16).02.1894, с. Блистова Блистовської вол. Сосницького пов. Чернігівської губ., нині – Корюківського р-ну Чернігівської обл. – 24.08.1975, Москва] – бібліотекознавець, бібліограф, літературознавець, один із фундаторів літературної бібліографії радянського періоду.

Походив із сім’ї сільських інтелігентів. Мати працювала вчителькою, тому змогла дати синові хорошу початкову освіту. Успішно закінчивши у 1912 р. Чернігівську гімназію (де його однокласником і товаришем був Ю. Меженко, з яким М. Мацуєв надалі підтримував робочі стосунки впродовж кількох десятиліть), того ж року вступив на історико-філологічний факультет Імператорського університету Св. Володимира (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Згодом перевівся на історико-філологічний факультет Імператорського Петроградського (нині – Санкт-Петербурзького державного) університету, який закінчив у 1917 р. Навчався у лінгвіста О. Шахматова, відвідував Пушкінський семінарій С. Венгерова, який прищепив Мацуєву-студенту інтерес до літературної бібліографії. Вивчав писемні джерела античності, французьку та італійську літературу доби Середньовіччя та Відродження. На початку 1918 р. повернувся в Україну. Деякий час працював під керівництвом Ю. Меженка у Головній Книжній палаті в Києві (нині – Книжкова палата України імені Івана Федорова), опановуючи ази обліково-реєстраційної бібліографії. Згодом, рятуючись від безгрошів’я і злиднів, перебрався на малу батьківщину. Брав активну участь у культурно-просвітницькій роботі в сусідньому с. Куковичі (нині – Корюківського р-ну). Від 1919 р. жив і працював у Чернігові, де розпочав співпрацю з газетою «Труд», публікуючи у ній статті про проведення днів дитячої книжки, поширення підписних видань, здешевлення книжок для широкого загалу читачів, роботу із книжками в бібліотеках та клубах. Деякий час, відгукнувшись на прохання С. Венгерова, на той час директора Російської книжкової палати у Петрограді, був представником цієї установи в Чернігові і дбав про пересилання новітніх місцевих друкованих видань у палату.

Із 1922 р. жив у Москві, працював у бібліотеках різних типів, займався бібліографічною діяльністю, вивченням масового читача, історії книгодрукування. За завданнями Головполітосвіти Наркомосу РСФРР щотижня виступав із літературними доповідями у профспілкових бібліотеках, здійснював експериментальну т. зв. колективізацію бібліотек (прототип єдиного бібліотечного фонду) у м. Орєхово-Зуєво під Москвою. На основі накопиченого досвіду опублікував у журналі «Красный  библиотекарь» цикл статей «Единый каталог библиотечного колхоза» (1930).

Підготував один із перших радянських покажчиків художньої літератури «Художественная литература русская и переводная. 1917–1925 гг.» (Москва; Одеса, 1926), який уміщував також переклади творів українських письменників. Відтоді тема літературної бібліографії, відображення в бібліографічних покажчиках художньої літератури та літературного життя в СРСР стала провідною в діяльності М. Мацуєва впродовж майже 50 років, за винятком перерви у період німецько-радянської війни (у 47 років він пішов на фронт добровольцем).

Мацуев Н.И. Художественная литература русская и переводная, 1917-1925 гг. : Указатель статей и рецензий / Н.И. Мацуев. – Москва; Одесса : Изд. кн.-библ. работников Беловской М., Мацуева Н., Пруссака И., 1926. – 169, [2] с. – 2095 названий.

Бібліографія, що вирізнялася майже вичерпним рівнем повноти – від багатотомників творів класиків літератури, виданих у найбільших містах СРСР, до першої збірки віршів поета-початківця обсягом у кілька сторінок, що побачила світ у скромному периферійному видавництві, вміщувала, крім переліків нових видань, також рецензії на них і критичні статті про творчість їхніх авторів. Такої повноти було досягнуто завдяки ретельному опрацюванню бібліографом великої кількості джерел та перегляду видань за принципом de visu. Якщо в першому бібліографічному покажчику (1926) М. Мацуєв переглянув 30 назв літературно-художніх і критико-бібліографічних періодичних видань за кілька років, то під час укладання покажчика за 1954–1955 рр. – вже 144.

Праці М. Мацуєва супроводжуються перехресними посиланнями і низкою допоміжних покажчиків («Художня література народів СРСР в перекладах на російську мову», «Абетковий покажчик назв книжок і творів», «Абетковий покажчик імен»).

Уже посмертно зусиллями вдови бібліографа було видано його незавершену працю «Русские советские писатели. Материалы биографического словаря. 1917–1967» (1981), що містить біографічні й бібліографічні відомості про понад 4 тис. письменників, у т. ч. багатьох тих, творчість яких була пов’язана з Україною. Над цим словником М. Мацуєв працював багато років, надавав йому великого значення і вважав ключем до всіх бібліографічних посібників та довідників літературознавчого спрямування радянської доби. Певною мірою М. Мацуєв продовжив біобібліографічну працю А. Лейтеса та М. Яшека «Десять років української літератури (1917–1927)» (Т. 1; Харків, 1928), але у всесоюзному масштабі. Водночас багато інших праць М. Мацуєва залишились у рукописах і чернетках.

Оскільки за сталінського режиму велику кількість письменників було репресовано, їхні імена заборонялося згадувати, а твори вилучались із книжкової торгівлі і бібліотек, то М. Мацуєв, працюючи над черговими випусками своїх бібліографічних праць, зіткнувся з багатьма труднощами, зокрема зі звинуваченнями з боку цензурного органу (Головліту) у «шкідницькій діяльності». в поширенні та пропаганді відомостей про проскрибовані твори та їхніх авторів. Цензори самовільно видаляли із праць бібліографа окремі фрагменти, тому вони містять купюри. Його ранні праці теж вилучались із бібліотечних фондів. М. Мацуєв, зі свого боку, вишукував можливості протидіяти цій практиці, боровся за збереження пам’яті про письменників – жертв репресій. Зокрема, він рішуче виступав проти замовчування українського російськомовного письменника-дисидента і фронтовика В. Некрасова, автора повісті «В окопах Сталінграду», що витримала десятки перевидань загальним накладом понад 4 млн пр. і була перекладена 36 мовами.

За участю і за редакцією М. Мацуєва Державна бібліотека СРСР ім. В. І. Леніна (нині – Російська державна бібліотека) видала фундаментальний бібліографічний покажчик «М. Ю. Лермонтов. 1814–1939» (1939).^. Згодом бібліограф також брав участь у підготовці покажчиків про О. Пушкіна, М. Гоголя, Л. Толстого, А. Чехова, О. Бальзака, Т. Драйзера та ін.

Завдяки М. Мацуєву в СРСР набув поширення тип галузевого бібліографічного посібника – обліково-реєстраційного. За покажчиками бібліографа уможливлено зручне виявлення публікацій у російськомовному сегменті українського письменництва за період 1917–1965 рр., включно з перекладами з української мови. Порівняно з «Літописами…» та «Бюлетенями…» трьох книжкових палат (України, Російської центральної і Всесоюзної) праці М. Мацуєва містять відомості про літературний процес в Україні в компактному, концентрованому вигляді, тому пошук необхідної інформації значно спрощено.

М. Мацуєв – автор численних статей і рецензій з питань бібліографії, книжкової та бібліотечної справи, бібліографічних оглядів, робіт про приватні бібліотеки письменників. Він також є упорядником багатьох бібліографічних довідок, рецензентом низки літературознавчих словників, окремих творів письменників. Активно друкувався в журналах «Книжные новости», «Литературный критик», «Знамя», «Новый мир», «Литературная учеба», «В мире  книг» та ін.

Був членом Спілки письменників СРСР (чи не єдиним з-посеред бібліографів). Колеги, літературознавці на ознаку поваги до його здобутків та виконаної ним велетенської праці називали М. Мацуєва «королем бібліографії» і вважали, що він гідний наукового звання. Вирізнявся надзвичайною ерудицією і тонким гумором.

Книжкова виставка в НІБУ до 120-річчя від дня народження М. Мацуєва (лютий 2014 р.)

В Україні зберігають пам’ять про видатного бібліографа. Статті про нього опубліковано в найавторитетніших українських енциклопедіях. У лютому 2014 р. до 120-річчя від дня народження М. Мацуєва у Національній історичній бібліотеці України було влаштовано книжкову виставку. У рідному селі його іменем названо вулицю.

Документи, що належали М. Мацуєву, зберігаються в Російському державному архіві літератури і мистецтв (фонди 216, 613, 619, 631 та ін.), у відділі рукописів Російської державної бібліотеки (фонд  79), менша частина – в Архіві Російської академії наук.^.

Художественная литература русская и переводная. 1917–1925 гг. : указ. ст. и рец. / Н. Мацуев. – Москва ; Одесса : Изд. кн.-библ. работников Беловской М., Мацуева Н., Пруссака И., 1926. – 171 с.

Художественная литература и критика русская и переводная. 1926–1928 гг. : ст. и рец. о книгах, теория и история литературы, критика, иконогр. писателей  : библиогр. указ. / Н. Мацуев ; предисл. Н. К. Пиксанова. – Москва : Изд. кн.-библ. работников Беловской М., Мацуева Н., Пруссака И., 1929. – 297 с. 

Единый каталог библиотечного колхоза / Мацуев Н. И. // Красный библиотекарь. – 1930. – № 5. – С. 27–30; № 6. – С. 25.

Три года советской литературы : библиогр. указ. за 1931–1933 гг. / Н. Мацуев. – Москва : Сов. лит., 1934. – 115 с.

Новые книги по критике и литературоведению. (Январь-июнь 1934 г.) / Н. Мацуев. – [Б. м.] : [б. д.] – 6 с.

Художественная литература русская и переводная. 1928–1932 гг. : указ. ст., рец. и аннот. / Н. Мацуев. – Москва : Гослитиздат, 1936. – 339 с.

Язык и стиль : [библиогр. указ.] / Н. Мацуев // Лит. учеба. – 1939. – № 5. – С. 93–108.

Художественная литература, русская и переводная, в оценке критики. 1933–1937 гг. : библиогр. указ. / Н. Мацуев. – Москва : Гослитиздат, 1940. – 340 с.

Литература в «Ученых записках», «Трудах» и «Известиях» педагогических институтов (1936–1947 гг.) / Н. И. Мацуев // Учен. зап. Москов. пед. ин-та им. В. И. Ленина. Т. 47, вып. 3. – Москва, 1949. – С. 115–141.

Художественная литература русская и переводная. 1938–1953 гг. : библиогр. Т. 1 : (1938–1945 гг.) / Н. Мацуев. – Москва : Гос. изд-во худож. лит., 1956. – 548 с.

Советская художественная литература и критика. 1938–1948. Библиография / Н. Мацуев. – Москва : Сов. писатель, 1952. – 431 с. ; То же. 1949–1951. – Москва, 1953. – 275 с. ; То же. 1952–1953. – Москва, 1954. – 299 с. ; То же. 1954–1955. – Москва, 1957. – 415 с. ; То же. 1956–1957. – Москва, 1959. – 548 с. ; То же. 1958–1959. – Москва, 1962. – 673 с. ; То же. – 1960–1961. – Москва, 1964. – 569 с. ; То же. 1962–1963. – Москва, 1970. – 624 с. ; То же. 1964–1965. – Москва, 1972. – 647 с.

Новый библиографический указатель / Н. Мацуев // Новый мир. – 1964. – № 1. – С. 258–260.

Новые словари писателей народов СССР / Н. Мацуев // Вопр. лит. – 1971. – № 7. – С. 223–224.

Новые словари писателей народов СССР : (обзор изд. 1966–1967 гг.) / Н. Мацуев // Вопр. лит. – 1968. – № 6. – С. 225–227.

Работа писателей над своими произведениями : библиогр. указ. книг и журн. ст. за 1927–1938 гг. / Н. Мацуев // Лит. учеба. – 1938. – № 12. – С. 105–117.

Русские писатели ХIХ века / Н. Мацуев // Советское литературоведение и критика : русская советская литература : (общие работы): книги и статьи 1917–1962 годов : библиогр. указ. – Москва,1966. – С. 39.

На всю жизнь (из автобиографии) / Н. Мацуев // Альманах библиофила. Вып. 1. – Москва : Книга, 1973. – С. 35–36.

Третий лишний / Н. И. Мацуев // Альманах библиофила.  Вып. 4. – Москва Книга, 1977. – С. 200–203.

Русские советские писатели. Материалы для биогр. словаря. 1917–1967 / Н. Мацуев ; вступ. ст. В. В. Гура. – Москва : Сов. писатель, 1981. – 254 с. 

Гоффеншефер В. Труд библиографа / В. Гоффеншефер // Новый мир. – 1958. – № 5. – С. 255–257.

Авксентьевская Е. Летописец советской литературы / Е. Авксентьевская // Знамя. – 1964. – № 11. – С. 251.

Ципельзон Эм. Н. И. Мацуев / Эм. Ципельзон // В мире книг. – 1964. – № 12. – С. 43.

80 лет со дня рождения известного библиографа, члена Союза советских писателей Николая Ивановича Мацуева исполнилось в феврале 1974 г. // Сов. библиогр. – 1974. – № 3. – С. 105–106.

Кандель Б. Л. Русская художественная литература и литературоведение : указ. справ.-библиогр. пособий с конца XVIII в. по 1974 г. / Б. Л. Кандель, Л. М. Федюшина, М. А. Бенина ; Гос. публ. б-ка им. М. Е. Салтыкова-Щедрина. – Москва : Книга, 1976. – 493 с. – Про М. Мацуєва: с. 15, 23, 26, 38, 43, 44, 85, 89, 92, 94, 111, 113, 152, 161, 169, 181, 216, 217, 249, 277, 280, 290, 328, 330, 333, 356, 358, 387.

Утков В. О Н. И. Мацуеве / В. Утков // Альманах библиофила. – Вып. 4. – Москва : Книга, 1977. – С. 198–199.

Гура В. В. Летописец советской литературы / В. В. Гура // Мацуев Н. Русские советские писатели. Материалы для биографического словаря. 1917–1967. – Москва : Сов. писатель, 1981. – С. 3–9.

Палей А. Р. «Король библиографов». Н. И. Мацуев // Палей А. Р. Встречи на длинном пути : воспоминания. – Москва : Сов. писатель, 1990. – С. 151–156.

Таратута Е. А. Путеводитель и попутчик в книжном море-океане / Е. А. Таратура // Книга воспоминаний. Ч. 2. – Москва : Янус-К, 2001. – С. 72.

_______________________________

Мацуєв Микола Іванович (1894–1975) : до 120 річчя від дня народж. бібліогр., літературознавця / уклад. М. В. Сушко ; наук. консультант Л. П. Вовк.