Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 31
За місяць : 775
Кількість
статей : 982
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Марголіна Ганна Натанівна
Рубрики : Персоналії
Марголіна Ганна Натанівна

imageМарголіна Ганна Натанівна [криптонім: А. М.; 1888, м. Владикавказ Терської обл. Російської імперії, нині – Республіка Північна Осетія – Аланія, РФ – 1960, м. Київ] – бібліотекознавець, книгознавець, фахівець у галузі дитячої книжки, дитячого читання, бібліотечного обслуговування дітей, організатор бібліотечної справи, методист, громадський діяч.

Народилася в родині заможного єврейського службовця. Закінчила 2-гу великої княгині Ольги Федорівни Тифліську жіночу гімназію. Вищу освіту здобула в Парижі на історичному відділенні університету Сорбонна (1911), там опановувала й бібліотечну справу. Після закінчення навчання повернулася до Києва, де в той час мешкала її родина. Володіла французькою та німецькою мовами. У 1911–1914 рр. давала приватні уроки з історії та французької мови.

З 1914 р. працювала бібліотекарем у київській приватній дитячій бібліотеці Д. Доброї (з 1917 р. мала назву Перша державна дитяча бібліотека, з 1920-го – Перша державна бібліотека для дітей та юнацтва м. Києва, з 1921- го – Центральна державна бібліотека для дітей та юнацтва м. Києва, з 1934-го – Київська обласна бібліотека для дітей та юнацтва ім. 15-річчя РКСМ, нині – Київська обласна бібліотека для дітей). Це була одна з перших спеціалізованих дитячих бібліотек загалом у Росії і перша на теренах України. Саме тут, під впливом ідей Д. Доброї, Г. Марголіна засвоювала ази бібліотечно-педагогічної роботи з дітьми, що визначило її подальший професійний вибір. Однією з перших висвітлювала діяльність бібліотеки Д. Доброї у пресі, порушувала питання про необхідність виокремлення в бібліотечній справі саме роботи з дітьми, що має свої особливості та потребує поглиблених педагогічних підходів.

З червня по серпень 1919 р. Г. Марголіна виконувала на громадських засадах обов’язки секретаря-інструктора секції дитячих бібліотек бібліотечного підвідділу при позашкільному відділі Наркомосу УСРР, яку було організовано як централізовану інституцію, покликану виявляти й об’єднувати всі розрізнені починання щодо бібліотечного обслуговування дітей і дитячого читання. До складу секції, якою керував педагог та фахівець з дитячої літератури В. Родніков, входили також Д. Добра, Л. Донець, Ю. Ярошевич. Секція працювала досить активно: впродовж червня – липня 1919 р. засідання відбувалися до трьох разів на тиждень. На них розглядали й вирішували питання організації в Києві мережі дитячих і шкільних бібліотек, обговорювали необхідність їхньої тісної взаємодії задля раціональнішого використання дитячої літератури. Попри короткий час існування секції (травень – серпень 1919 р.), її члени напрацювали низку важливих документів, зокрема: «Примерная классификация книг в детской библиотеке», «Организация дела по детским библиотекам», «План работы по организации сети детских библиотек в Киеве», «Инструкция о детских библиотеках при площадках», а також інші методичні матеріали на допомогу працівникам дитячих книгозбірень (приблизні списки книжок для літніх майданчиків, анкета з обстеження бібліотек, які відвідують діти і т. ін.). На засіданні 2 червня 1919 р. члени секції обговорювали «Записку о детских библиотеках-читальнях», яка за своєю суттю була програмним документом для створення в Україні мережі державних бібліотек для дітей.

До розроблення секцією цих та інших документів як її секретар-інструктор була причетна й Г. Марголіна. Результати роботи секції за перші тижні її існування вона узагальнила у своїй доповіді «Доклад секции по детским библиотекам», виголошеній на засіданні 20 червня 1919 р. Ініціюючи створення в Києві зразково-показової дитячої книгозбірні, Г. Марголіна звернулася з листом до колегії позашкільного відділу Наркомосу УСРР з проханням виділити на її облаштування 20 тис. крб.

Активна бібліотечна й організаторська робота Г. Марголіної була помічена керівництвом Наркомосу УСРР і її призначили директором Центральної державної бібліотеки для дітей та юнацтва м. Києва. Цю посаду вона обіймала впродовж 1921–1930 рр.

Під керівництвом Г. Марголіної книгозбірня зробила перші кроки у визначенні структурної та змістової моделі дитячої бібліотеки, її місця і ролі в загальній системі виховання й розвитку дітей; у колективі книгозбірні були напрацьовані та апробовані форми і методи бібліотечно-педагогічної взаємодії з читачами-дітьми, організації планового (за тодішньою термінологією) керівництва читанням дітей, методики вивчення дитячої книжки та дитячого бібліотечного (за визначенням Г. Марголіної) читання. Задля цього у структурі закладу за ініціативою директора було створено кілька підрозділів, які здійснювали значну для того часу дослідницьку діяльність: довідково-консультативне бюро з питань дитячої книжки і дитячого читання; науково-дослідний відділ, що мав підрозділ бібліографії та рецензування; музей дитячої книги; кабінет досліджень питань дитячого читання.

Як керівник  бібліотеки, що була базовою для новостворених київських дитячих книгозбірень і методичним центром для їх працівників, Г. Марголіна значну увагу приділяла й організаційним питанням.  Станом на 1924 р. в шести районах Києва вже функціонували 14 дитячих бібліотек, які у складних тогочасних умовах безкоштовно обслуговували 4 тис. дітей. Крім окремих спеціалізованих державних дитячих бібліотек, що організовували читання юних містян, діяли також т. зв. підсобні дитячі книгозбірні при клубах, школах та дитячі відділи в загальних бібліотеках. Зусиллями Г. Марголіної ці книгозбірні було об’єднано у спільну мережу навколо Центральної державної бібліотеки для дітей та юнацтва м. Києва, аби разом напрацьовувати методику бібліотечного обслуговування дітей і підлітків, вирішувати нагальні проблеми, долати численні перешкоди, яких було чимало: не вистачало навчених кадрів, приміщень, коштів, дитячих книжок, досвіду в ентузіастів-бібліотекарів.

У цей період Г. Марголіна активно долучалася до діяльності Київського бібліотечного об’єднання (засноване 1924 р.), була його представником на Першій Всеукраїнській конференції наукових бібліотек (28–31 грудня 1925 р.). Секція дитячих бібліотекарів Київського бібліотечного об’єднання працювала на базі Центральної державної бібліотеки для дітей та юнацтва м. Києва, де впродовж восьми місяців щопонеділка на загальних зборах опрацьовували теоретичні та практичні питання, що стосувалися роботи з дітьми і дитячою книжкою.

Знання іноземних мов давало змогу Г. Марголіній бути обізнаною зі станом справ і новаціями у бібліотечному обслуговуванні дітей на Заході. У публікації, датованій 1924 р., вона наводила дані про те, що в дитячому відділі Нью-Йоркської публічної бібліотеки за 1922 р. списали 72 тис. книжок з причини їх зношеності і це розцінювалось як досягнення: книги псуються, отже, діти їх активно читають. А в київських бібліотеках навпаки, працівники ретельно оберігали кожну книжку, оскільки їй не було заміни. Відтак авторка наголошувала: сучасна бібліотека – не колекція старих книжок, тому необхідно щорічно виділяти кошти для придбання нових видань.

Усвідомлюючи, наскільки важливо для фахівців, які працюють у дитячій бібліотеці, ґрунтовно знати відповідні книжки, орієнтуватися в колі читання дітей, володіти педагогічними методами бібліотечної роботи, Г. Марголіна організувала в Центральній державній бібліотеці для дітей та юнацтва м. Києва педагогічний семінар, навколо якого об’єдналися працівники київських дитячих книгозбірень, зацікавлені в підвищенні своєї фахової майстерності.

Керуючи найбільшою дитячою книгозбірнею Києва, Г. Марголіна особливого значення надавала впровадженню новацій, які стосувалися всіх бібліотечних процесів. За її пропозицією було розроблено й втілено у практику бібліотечного обслуговування оригінальний читацький формуляр, структура якого давала змогу вести постійне спостереження за читацькою діяльністю дітей, сприяла різноаспектному вивченню їхніх читацьких запитів. Було підготовлено анкету, яку використовували під час запису дітей до бібліотеки для обстеження їхніх інтересів і набутого читацького досвіду.

Г. Марголіна розробляла методику формування особистості юного читача на засадах бібліотечної педагогіки через вивчення читацьких запитів. За цією методикою навесні 1926 р. було проведено масове анкетування, яким було охоплено 1 400 дітей міста віком від 10 до 15років. Висновки за результатами дослідження активно поширювали серед педагогічного загалу. На той час цей напрям наукових досліджень комплексу «книга – читач» був абсолютно новаторським і в радянському книгознавстві, і в бібліотекознавстві, і в бібліотечній педагогіці, які ще перебували у стадії становлення.

У статті «Формирование читательских навыков у детей и подростков» (1928) Г. Марголіна вперше в українському бібліотекознавстві теоретично обґрунтувала методику читацького розвитку дітей різних вікових категорій, що базується на засадах вивчення дитячої літератури та психології дитячого читання. Авторка наголошувала, що цільовою установкою дитячої бібліотеки є формування читача, який має навчитись оперувати книжковим матеріалом, орієнтуватися в книжковому багатстві, планувати свою читацьку діяльність, навчитися керувати самостійним читанням. Задля цієї мети дитяча бібліотека має не лише створити умови для читацького розвитку дитини, набуття нею відповідного досвіду, а й забезпечити активну системну допомогу читачеві в його поступальному духовному зростанні й інтелектуальному розвитку. «Допомога ця має здійснюватись за низкою ліній: за лінією першого зовнішнього знайомства з книжкою, за лінією вміння користування книжкою, знаходити в ній потрібний матеріал, її опрацьовувати, аналізувати й оцінювати для того, щоби не лише матеріал оволодів читачем, а й читач оволодів матеріалом», – наголошувала дослідниця. Теоретичні напрацювання Г. Марголіної були закладені в систему формування бібліотечно-бібліографічних знань, яку очолювана вченою бібліотека втілювала у своїй діяльності й рекомендувала впроваджувати в дитячих і шкільних книгозбірнях.

image
Матеріяли до комплектування дитячої бібліотеки : посіб. по б-ках дитячих та дит. відділах загальних б-к міста й села. Кн. 1. Вип. 1 / за ред. А. Марголіної та О. Зінгерман ; Київ. центр. дит. б-ка. – Харків ; Київ, 1929. – 90 с.
Г. Марголіна розробляла також теоретичні засади комплектування дитячої бібліотеки. Предметом її професійної уваги було обґрунтування і розроблення структурної моделі книжкового фонду такого закладу. Під її головуванням в Центральній державній бібліотеці для дітей та юнацтва м. Києва працювала т. зв. рецензентська комісія. Її авторський колектив, що складався з 12 фахівців, напрацьовував рекомендації з комплектування фондів дитячих бібліотек й укладав бібліографічні покажчики відповідної літератури. Результати діяльності комісії було репрезентовано у підготовленому під керівництвом Г. Марголіної збірнику «Матеріяли до комплектування дитячої бібліотеки» (1929, кн. 1, вип. 1). У вступі до видання зазначено, що авторський колектив мав на меті: «вибрати ту українську дитячу книжку, видану в УСРР, яку повинна мати кожна дитяча бібліотека на Україні». Напрацьовані матеріали передбачалось видати у двох книжках, кожну з яких – у двох випусках. У збірнику, вперше у вітчизняному бібліотечному фондознавстві, порушено питання про планове комплектування бібліотечного фонду дитячої бібліотеки, окреслено базові засади щодо його структури та змісту; здійснено спробу укладання бібліографічного покажчика, який охоплює всю потрібну для дитячої бібліотеки літературу з різних галузей знань.

Збірник відкривався статтею Г. Марголіної (у співавторстві з О. Зінгерман) «До питання про основні засади комплектування книжкового фонду дитячої бібліотеки», в якій окреслено визначальні принципи формування бібліотечного фонду: універсальність змістового наповнення, відповідність психофізіологічним особливостям читачів-дітей різних вікових категорій, раціональне співвідношення літератури дитячої і загальної, з різних галузей знань, стилів, жанрів з урахуванням наявного й потенційного читацького попиту, потреб школи і т. ін. Бібліографічна складова видання містила анотований бібліографічний покажчик кращих українських книжок для дітей та підлітків, виданих в українських видавництвах за десять років (1918–1928).

У другому випуску першої книжки під назвою «Практична методика комплектування дитячих бібліотек» автори планували вмістити напрацювання щодо змісту й особливостей комплектування окремих відділів фонду.

За задумом, друга книжка мала вміщувати покажчик загальної (не дитячої) художньої та науково-популярної літератури, яку варто радити дітям; загальний тематичний та авторський покажчик української книжки для дітей та юнацтва (перший випуск); російської книжки історико-суспільствознавчого та краєзнавчого змісту, а також низку тематичних добірок мішаного типу – української та російської літератури (другий випуск). Ймовірно, ці випуски видати не вдалося, бо в Україні на рубежі 1920–1930-х рр. розпочалась інспірована владою кампанія з переслідування національної інтелігенції та культури, що призвела, зокрема, і до відчутного згортання дослідницької роботи в галузі бібліотечної справи.

Г. Марголіна активно пропагувала власні ідеї з питань розвитку дитячих бібліотек як у республіканській, так і загальносоюзній фаховій пресі, у виступах на численних нарадах та конференціях. Одним із практичних наслідків її виступу «Бібліотеки для дітей та юнацтва» на Всеукраїнській конференції робітників дитячих бібліотек у березні 1925 р., стало створення спеціальної секції дитячих бібліотек на Першому всеукраїнському з’їзді бібліотечних робітників (1926). На ньому Г. Марголіна виголосила доповідь «Науково-дослідча робота над вивченням дитячої бібліотечної роботи», за якою було ухвалено окрему резолюцію. У цій доповіді вона дала визначення поняття «дитяча бібліотека» і запропонувала класифікацію цих закладів – наукові, практичні (дитячі відділи бібліотек для дорослих) і змішаного типу.

Г. Марголіна брала участь у діяльності Українського бібліологічного товариства, зокрема, на засіданні 16 березня 1929 р. виголосила доповідь «Розвідка з історії критики української дитячої книжки».

На різних конференціях і нарадах, у т. ч. проведених Державним науково-методичним комітетом в справі дитячої літератури, гри, іграшки та дитячої бібліотеки (січень 1930 р.), вона порушувала важливе питання про цілеспрямовану підготовку кадрів для роботи в бібліотеках для дітей.

Співпрацювала з Українським науковим інститутом книгознавства (УНІК), долучалася до роботи його підрозділу – Кабінету вивчення книги і читача. У складі спеціальної комісії УНІКу брала участь в організації всеукраїнського обстеження бібліотек (1927), що провадилось анкетним методом, зокрема, розробляла (у співпраці з А. Вияснівським) проєкт типових бланків карток вивчення читачів та їхніх інтересів для заповнення т. зв. бібліотечними кореспондентами. Досліджувала історію дитячого читання, дитячу книжку та її читача у їх взаємодії. Долучалася до роботи в журналі «Бібліологічні вісті». У статті «До питання про нову українську дитячу книгу» обґрунтувала тлумачення терміну «дитяча література», її класифікацію, вимоги до якісної книжки, адресованої дітям, причини незадовільного стану в царині видання українських дитячих книжок,, окреслила подальші кроки щодо виправлення наявних недоліків.

Відомо, що готувався вихід у світ збірника з питань української дитячої книжки, де передбачалися статті Г. Марголіної «Дитяча книга та її вивчення» та «Історія дитячих книгозбірень на Україні», проте він не був виданий.

Свої погляди щодо сутності та функцій дитячих бібліотек, їх діяльності з питань організації дитячого читання й читацького розвитку дітей Г. Марголіна виклала у статті «За планову організацію дитячого читання» (у співавторстві з Н. Перліною, 1930). Стаття мала програмний характер, у ній було порушено питання про необхідність створення мережі спеціалізованих бібліотек для дітей, підготовки для них кадрів за окремою програмою, з вивченням основ бібліотечної педагогіки. Критично характеризуючи основні напрями, за якими розвивалося дитяче читання в перше десятиліття радянської влади (перший – штучне звуження, стандартизація меж позашкільного читання, другий – надмірна опіка й заперечення права дітей на самостійний вільний вибір книжок), дослідниця відстоювала третій, найоптимальніший, на її думку, напрям – бібліотечно-педагогічний, що передбачає «настановлення на активне, самостійне, сказати б, самодіяльне дитяче читання, поставлене в нормальні умовини», навчання дітей «бути читачем свідомим, що міг би сам знайти потрібну книжку з цікавого для нього питання, що міг би сам розібратися в каталогах, довідниках, словниках тощо».

З урахуванням доробку Г. Марголіної як вченої і визнаного фахівця в галузі дитячого читання їй було присвоєно звання старшого наукового співробітника (1929). У 1930 р. вона очолила відділ дитячого читання Київської філії Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП) і зосередилася на науковій роботі.

Наступного року керівництво Наркомосу УСРР запросило Г. Марголіну на посаду наукового співробітника новоствореної Харківської центральної бібліотеки юного читача (ХЦБЮЧ), де вона працювала до 1934 р. Під її керівництвом у бібліотеці провадилася науково-дослідна діяльність: працівники кабінету вивчення бібліотечної роботи з дітьми (згодом перейменованого в методичний кабінет) з’ясовували інтереси юних читачів, вивчали літературу, видану для дітей, розробляли питання організації та методики їх бібліотечного обслуговування. Цю діяльність книгозбірні Г. Марголіна активно висвітлювала на сторінках періодичних видань: «Бібліотека в соціалістичному будівництві», «Красный библиотекарь», «Радянська бібліотека», «Комуністична освіта» та ін. У своїх статтях і виступах вона переосмислювала набутий досвід роботи в дитячих бібліотеках, спираючись на досягнення світової педагогічної науки й бібліотечної практики, творчо обґрунтовувала теоретичні засади бібліотечного керівництва читанням дітей і підлітків, формування читацьких умінь та навичок. У 1931 р. Г. Марголіна підготувала аналітичну статтю «Дещо з питань бібліотечної роботи з дітьми в Україні» (у співавторстві з Р. Гуревич), в якій проаналізувала діяльність бібліотек Харкова та 39 районів Харківщини, обґрунтувала роль дитячої бібліотеки як педагогічної й культурно-освітньої установи.

 У цей період постала необхідність створення республіканського методичного центру в сфері бібліотечного обслуговування дітей. Для напрацювання відповідних документів за дорученням Наркомосу України Г. Марголінна сформувала групу фахівців, яка розробила проєкт мережі дитячих бібліотек України і проєкт статуту Республіканської бібліотеки для дітей, яку планували відкрити в Харкові – тодішній столиці УСРР. Утім цей задум втілити в життя тоді не вдалося.

У 1934 р., після перенесення столиці Радянської України до Києва, ХЦДЮЧ було передано харківському Палацу піонерів, а Г. Марголіна повернулася до Києва, де продовжувала працювати в УНДІП старшим науковим співробітником, керівником секції дитячої книжки й дитячого читання (згодом – група позашкільного читання дітей), бібліографом наукової бібліотеки. Вивчала історію організації дитячого читання як один із найменш досліджених напрямів педагогіки, а результати своєї праці висвітлила в наукових публікаціях: «Організація в школі керівництва позашкільним читанням дітей» (1937), «З історії керівництва дитячим читанням (1938), «З історії організації дитячого читання» (1939). У співпраці з Б. Корсунською та Г. Коган уклала хрестоматію для педагогічних училищ «Художня література для дітей» (1940).

image
Педагогічна спадщина з питань дитячого читання / заг. ред. і вступ. ст. А. Н. Марголіної ; Укр. НДІ педагогіки. – Київ, 1941.
image
З історії організації дитячого читання / А. Н. Марголіна // Наук. записки / Укр. наук.-дослід. ін-т педагогіки. – Київ, 1939. – Т. 1. – С. 110–135.
image
Позашкільне читання дітей / Укр. наук.-дослід. ін-т педагогіки, група позашкіл. читання дітей. – Київ ; Харків, 1937.

Особливе значення для дослідників і бібліотекарів-практиків має редагований Г. Марголіною збірник «Педагогічна спадщина з питань дитячого читання» (1941). Видання, яке відкриває вступна стаття дослідниці «Коротка розвідка з історії організації дитячого читання», містить добірку текстових джерел різних авторів – уривки із педагогічних, історичних та інших праць різних періодів до початку 20 ст., історичні документи, фрагменти художніх творів автобіографічного характеру тощо. Ця праця стала першою в Україні спробою зібрати й узагальнити інформацію з історії організації дитячого читання. І хоча збірник має багато прогалин, зокрема ідеологічного характеру, проте він і дотепер не втратив своєї актуальності.

У вересні 1941 р., за кілька днів до захоплення Києва нацистськими окупантами, Г. Марголіна евакуювалася на Кубань. Тут у хут. Привільному працювала заступником директора 3-ї середньої школи і вчителем історії. Згодом її призначили на посаду пропагандиста евакогоспіталю у Тбілісі.

У квітні 1945 р. за викликом Комітету у справах культурно-освітніх установ при Раднаркомі УРСР Г. Марголіна повернулася до Києва, де обійняла посаду завідувача методичного кабінету Київської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва ім. 15-річчя ВЛКСМ (КОБДЮ), яка до середини 1960-х рр. виконувала функції республіканського методичного центру для дитячих бібліотек.  На цій посаді працювала з травня 1945-го до березня 1952 р. Зі створенням 20 вересня 1947 р. Науково-методичної ради при Управлінні бібліотек Комітету у справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів УРСР Г. Марголіна ввійшла до її складу (секція дитячих бібліотек).

image
Найстаріший бібліотекар столиці // Київ. правда. –1949. – 4 лют.
КОБДЮ була школою передового досвіду в Україні. На її базі проводили всі республіканські наради і семінари працівників дитячих книгозбірень, тому на методичний кабінет, очолюваний Г. Марголіною, припадали особливі навантаження й відповідальність. Під керівництвом науковиці кабінет зосереджував свою діяльність за двома основними напрямами: дослідження форм і методів бібліотечної роботи з дітьми та надання методичної допомоги бібліотекарям, педагогам з питань організації дитячого читання. Так, лише в першому півріччі 1948 р. фахівці бібліотеки перевірили в області 7 районних і 12 шкільних бібліотек, склали 8 методичних листів і 16 рекомендаційних списків, провели 28 оглядів, надали понад тисячу бібліографічних довідок, організували 4 семінари. Фахівці КОБДЮ видавали «Бюлетень з досвіду роботи бібліотек для дітей Київської області», інші методичні й бібліографічні матеріали, всім обласним бібліотекам для дітей надсилали щорічний «Календар знаменних дат». З метою підвищення фахового рівня працівників дитячих бібліотек Київської області працівники методичного кабінету двічі на рік проводили 5-денні семінари, організовували для них індивідуальні інструктажі та проходження практики в різних відділах бібліотеки, надавали різноманітну консультаційну допомогу.

Після виходу на пенсію (1952) Г Марголіна працювала бібліографом науково-методичного кабінету бібліотекознавства Комітету у справах культурно-освітніх установ Міністерства культури УРСР. Звільнившись на початку 1954 р., ще певний час працювала консультантом КОБДЮ, далі, до 1957 р. – бібліотекарем бібліотеки № 6 Печерського та ім. Н. К. Крупської Жовтневого районів Києва.

За активну участь в організації бібліотечної справи в Україні  Г. Марголіна мала урядові нагороди, почесні грамоти.

Біографія Г. Марголіної все ще має низку «білих плям». Її діяльність як організатора бібліотек для дітей, вченої і громадської діячки вивчали Р. Гуревич, Г. Погребняк, М. Зніщенко, Г. Ковальчук. Водночас недостатньо дослідженими залишаються науково-дослідна спадщина науковиці, теоретичні напрацювання в царині організації дитячого читання, читачезнавства та бібліотечної педагогіки. Праці Г. Марголіної натепер є бібліографічними раритетами.

 

Твори

 

Детские библиотеки Киева / А. М. // Красный библиотекарь. – 1924. – № 4–5. – С. 181–182.

[Київська центральна дитяча бібліотека ] / А. М. // Бібліол. вісті. –1925. – № 1–2. – С. 162–163.

Современные библиотечные проблемы в Америке / А. Марголина // Красный библиотекарь. – 1926. – № 4.– С. 68–75.

Работа американских библиотек среди детей-подростков / А. Марголина // Красный библиотекарь. – 1926. – № 9. – С. 76–82.

Бібліотеки для дітей і юнацтва : (Резолюція на доп. т. Марголіної) // Резолюції та Постанови Першого Всеукраїнського з’їзду бібліотечних робітників 1–6 червня 1926 р. – Харків, 1927. – С. 81–83.

До питання про нову українську дитячу книгу / А. Марголіна // Бібліол. вісті. – 1927. – № 1. – С. 37–45.

Специальные детские библиотеки в Киеве до и после Октября / А. Марголина // Красный библиотекарь. – 1927. – № 9. – С. 54–61.

Формирование читательских навыков у детей и подростков / А. Марголина // Красный библиотекарь. – 1928. – № 1. – С. 37–55.

До питання про основні засади комплектування книжкового фонду дитячої бібліотеки / Марголіна А., Зінгерман О. // Матеріяли до комплектування дитячої бібліотеки / за ред. А. Марголіної та О. Зінгерман. – Київ, 1929. – Кн. 1, вип. 1. – С. 9–15.

Матеріяли до комплектування дитячої бібліотеки : посіб. по б-ках дитячих та дит. відділах загальних б-к міста й села. Кн. 1. Вип. 1 / за ред. А. Марголіної та О. Зінгерман ; Київ. центр. дит. б-ка. – Харків ; Київ : Держ. вид-во України, 1929. – 90, [1] с.

До питання про структуру й методи роботи дитячої бібліотеки : тези доп. на Всеукр. нараді Держ. наук.-метод. каб. в справі дит. літ., гри, іграшки та дит. б-ки (8–18 січ. 1930 р.) / [А. Марголіна] // Дитяча література. – Харків, 1930.

За планову організацію дитячого читання / Г. Марголіна, Н. Перліна // Виробнича думка. – 1930. – № 16. – С. 1–4.

Дещо з питань бібліотечної роботи з дітьми на Україні / Г. Марголіна, Р. Гуревич // Б-ка у соціаліст. буд-ві. – 1931. – № 1. – С. 41–48.

Бібліотека юного читача : [про досвід Харків. центр. б-ки юного читача] / А. Марголіна // Комуніст. освіта. – 1933. – № 8. – С. 71–75.

Організація в школі керівництва позашкільним читанням дітей / А. Марголіна // Позашкільне читання дітей / Укр. наук.-дослід. ін-т педагогіки, група позашкіл. читання дітей. – Київ ; Харків : Радян. шк. – Київ, 1937. – С. 3–18.

З історії керівництва дитячим читанням / А. Марголіна // Комуніст. освіта. – 1938. – № 6. – С. 120–137.

З історії організації дитячого читання / А. Н. Марголіна // Наук. записки / Укр. наук.-дослід. ін-т педагогіки. – Київ, 1939. – Т. 1. – С. 110–135.

Художня література для дітей : хрестоматія для педшкіл / Г. Марголіна, А. Коган, Б. Корсунська. – Київ, 1940. – Т. 1. – 252 с.

Коротка розвідка з історії організації дитячого читання / А. Н. Марголіна // Педагогічна спадщина з питань дитячого читання / Нар. комісаріат освіти УРСР, Укр. НДІ педагогіки ; заг. ред. і вступ. ст. А. Н. Марголіної. – Київ : Радян. шк., 1941. – С. 7–49.

Педагогічна спадщина з питань дитячого читання / заг. ред. і вступ. ст. А. Н. Марголіної ; Укр. НДІ педагогіки ; [тексти дібрали: А. Н. Марголіна, А. М. Різниченко]. – Київ : Рад. шк., 1941. – 252 с.

Виховна робота бібліотек для дітей // Радян. шк. – 1947. – № 3. – С. 51–56.

 

Джерела

 

Київська Центральна дитяча бібліотека. – ІР НБУВ, ф. 47, № 323, арк. 129–131, 277–280.

Добрая Д. Ю. Детская библиотека Д. Ю. Доброй в Киеве / Д. Ю. Добрая // Новости дет. лит. – 1914. – № 9. – С. 1–7. 

Крупська Л. Київська дитяча бібліотека : [про досвід Київ. обл. б-ки для дітей та юнацтва ім. 15-річчя ВЛКСМ] / Л. Крупська // Культурно-освітня робота. – 1948. – №  9. – С. 20–23.

Найстаріший бібліотекар столиці : [про Г. Марголіну, фото] // Київ. правда. –1949. – 4 лют.

Гуревич Р. Б. Харківська центральна бібліотека юного читача (До історії дитячих бібліотек Української РСР) / Р. Б. Гуревич // Бібліотекознавство та бібліографія. – Харків, 1967. – Вип. 4. – С. 115–129 ; Вип. 5. – С. 101–109.

Погребняк Г. І. Корифей бібліотечної справи : [про Г. Марголіну] // Одна з перших в Україні (з історії Київської обласної бібліотеки для дітей) / Київ. обл. упр. культури, Київ. обл. б-ка для дітей ; уклад.: Г. І. Погребняк, Л. О. Юракова ; ред. З. І. Матвейчук ; відп. за вип. М. П. Зніщенко. – Київ, 1994. – С. 30–32. 

Зніщенко М. П. Педагогічні аспекти в бібліотечній діяльності Д. Ю. Доброї  : навч. посіб. : для студентів ВУЗів / Микола Зніщенко. – Київ : Смолоскип, 1999. – 138 с.

Погребняк Г. Життя, віддане бібліотекам для дітей : [про Ганну Марголіну (1888–1960)] / Г. Погребняк // Бібл. планета. –2001. – № 4. – С. 30–32.

Погребняк Г. Становлення та розвиток дитячих бібліотек України. Київ, 2003. 92 c.  

Ковальчук Г. Українське бібліологічне товариство (УБТ) / Галина Ковальчук // Вісн. Кн. палати. – 2004. – № 4. – С. 3435.

Самборська М. Становлення і розвиток науково-педагогічної бібліотеки Українського науково-дослідного інституту педагогіки / Майя Самборська // Історія освітянських бібліотек України : наук. зб. – Київ : Вирій, 2006. – С. 183–190.

Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2009. – 530 с. – Про Г. Марголіну: с. 117, 182, 195. 

Історія розвитку бібліотек України для дітей (кінець XIX–XX ст.) : монографія / [А. І. Гордієнко та ін. ; наук. ред.: Л. П. Каліберда, Н. О. Новікова] ; Нац. б-ка України для дітей. – Київ : Ліра-К, 2015. – 589 с. – Про Г. Марголіну: с. 23–29, 32, 38, 42,44–45, 50–52, 54, 58, 64, 66–67, 522, 528.

Ковальчук Г. І. Український науковий інститут книгознавства (1922–1936) / Г. І. Ковальчук ; [наук. ред. В. І. Попик] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Вид. дім «Академперіодика». – Київ : Академперіодика, 2015. – 684, [3] с. : іл. – Про Г. Марголіну: с. 292, 297, 380, 381, 384, 385, 395, 410, 577, 601.

Соколов В. Ю. Значення першого Всеукраїнського з’їзду бібліотечних робітників (1926) у розвитку бібліотечної справи України другої половини 20- х рр. ХХ ст. // Вісн. Одес. нац. ун-ту. Серія: Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство. –  2015. – Т. 20, вип. 2. – С. 9–44. 

Марголіна Ганна Натанівна // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліогр. слов. / авт.-уклад. Л. В. Гарбар. – Київ : НБУВ, 2017. – С. 277–278.

Ярослав Стешенко : епістоляр. монолог / упоряд. Євген Пшеничний. – Дрогобич : Коло, 2020. – 440 с. – Про Г. Марголіну: с. 52, 209.

Поперечна Л. А. Ідеї читацького розвитку в бібліотечно-педагогічній спадщині Ганни Марголіної / Л. А. Поперечна // Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг : матеріали Міжнар. наук. конф. (4–6 жовт. 2022 р.) / НАН України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, відп. ред. О. М. Василенко. –Київ, 2022. – С. 252–254.

Поперечна Л. Із когорти фундаторів перших бібліотек для дітей: Ганна Марголіна (1888–1960) / Л. Поперечна // Інформаційне, інтелектуальне та духовне життя суспільства крізь призму біографічних досліджень діячів бібліотечної, книжкової та видавничої справи : матер. IV Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф.(Ужгород, 15-16 листопада 2022 р.) / редкол. : М. М. Медведь, В. В. Воробець, Л. О. Мельник та ін. ; ДВНЗ “Ужгор. нац. ун-т”, Наук. б-ка. – Ужгород : Вид-во Олександри Гаркуші, 2022. – С. 199–206.

Ковальчук Галина Іванівна (Київ)
Поперечна Лідія Андріївна
Статтю створено : 19.10.2022
Останній раз редаговано : 16.01.2023