Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 45
За місяць : 783
Кількість
статей : 978
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Лелекач Микола Михайлович
Рубрики : Персоналії
Лелекач Микола Михайлович

image

 Лелекач Микола Михайлович [псевдонім: «Леми Мишилко», криптоніми: «Л-кач Н.», «Н. Л.»; 19.12.1907, м. Керекне Унгського Комітату Угорщини, нині с. Коритняни Ужгородського р-ну Закарпатської обл. – 6.09.1975, Ужгород] – вчений-історик, педагог, бібліограф, архівіст, громадський і культурно-освітній діяч Закарпаття, кандидат історичних наук (1959).

Походив з робітничої сім’ї. Рано залишився без батька, який, виїхавши на заробітки в Америку, загинув там у 1917 р. Освіту здобував у народній школі с. Коритняни (1916–1921), гімназії м. Ужгорода (1921–1929), на філософському факультеті Карлового університету в Празі (1929–1934). У студентські роки був секретарем «Союзу підкарпатських руських студентів» у Празі (1931–1932). Після служби в армії Чехословаччини (1934–1936) деякий час викладав у гімназії м. Хуст (1936), з переїздом до Ужгорода працював архівістом Земського архіву Підкарпатської Русі (1936–1939), секретарем «Подкарпатського общества наук» (ПОН) та редактором його видань (1941–1942), викладачем Ужгородської учительської семінарії (1942–1944).

 З студентських часів активно займався науковою роботою, друкувався в багатьох виданнях, зокрема у журналах «Подкарпатска Русь», «Зоря-Hajnal», «Литературна Недƀля», у наукових збірниках ужгородської «Просвіти» та ПОН. У кінці 1930-х років, завдяки знанню близько 10 європейських мов, почав фахово займатися бібліографуванням публікацій про Закарпаття та закарпатських авторів.

Був власником і видавцем часопису підкарпатської молоді «Пробоєм» (виходив у Празі в 1933–1944 рр., згодом журнал переріс у всеукраїнський «місячник культури», і на його сторінках друкувалися переважно автори української політичної еміграції).

З переїздом до Ужгорода І.  Гарайди (листопад 1940) тісно співпрацював з ним у підготовці до друку бібліографічних покажчиків.

У червні 1944 р. був мобілізований до угорського війська, згодом воював на Східному фронті, де потрапив у полон і добровільно перейшов на бік Червоної армії, в якій до вересня 1945 р. служив перекладачем з угорської і чеської мов в 7-й гвардійській армії Другого Українського фронту і дійшов до Праги. У 1934–1936 та в 1944–1945 рр. відслужив у збройних силах трьох держав.

Після демобілізації повернувся до Ужгорода, де у 1945–1946 рр. працював першим директором Центрального державного історичного архіву Закарпатської України (нині Державний архів Закарпатської області). З 1946 р. працював на історичному факультеті створеного кількома місяцями раніше Ужгородського державного університету – старшим викладачем (1946–1947), доцентом (1947–1948, 1956–1969), завідувачем кафедри загальної історії (1948–1956).

Педагогічну діяльність поєднував із дослідженнями  проблем політичної історії та історії культури Закарпаття, літературознавства. Результати досліджень частково реалізував у кандидатській дисертації на тему «Проблеми історії Закарпаття феодально-кріпосницької епохи ХІ–ХVІІІ ст.» (1959).

Автор численних праць з історії та культури Закарпаття: «Коритнянський збірник пісень» (1929), «Матеріали до історії культурного життя Підкарпатської Русі (1935), «Руська шляхта на Підкарпатській Русі (1936), «Яка давня назва «українець» на Підкарпатті» (1938), «Вибір з староруського письменства Підкарпаття» (1944), «Зейкани» (1944), «Про приналежність Закарпаття до Київської Русі в Х-ХІ ст.» (1949) «Культурні зв’язки Закарпаття з Україною і Росією в ХVІІ-ХVIII ст.» (1954), «Процес закріпачення закарпатського селянства в XIV–XV ст.» (1957) та ін.

image М. Лелекача разом із І. Гарайдою вважають фундатороами української бібліографії на Закарпатті. Найважливішу спільну працю – перший том покажчика «Загальна бібліографія Підкарпаття» улітку-восени 1944 р. завершував І. Гарайда, оскільки М. Лелекач вимушено покинув окупований Ужгород і певний час перебував в угорському концтаборі в Трансильванії. Праця кілька десятиліть була поза законом. В радянські часи на неї було заборонено посилатися. Примірник видання зберігається у фонді Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету. 2000 р. за підтримки Ужгородського національного університету побачило світ факсимільне видання. Видавці доповнили фундаментальне дослідження двома розділами, які за задумом авторів, мали увійти до покажчика, але за їх життя були оприлюднені лише в періодичних виданнях. Книга містить також віднайдені невідомі раніше матеріали з архіву М. Лелекача. Про цінність цієї книжки красномовною говорять слова із рецензії Михайла Капраля: «… репринтне видання, щойно з'явившись, повторило долю книги жовтня 1944 року – стало бібліографічною рідкістю. Розкупивши в лічені дні весь тираж, читацька публіка ще раз переконливо засвідчила: справжні культурні цінності залишаються затребуваними в усі часи» .

image
Меморіальна дошка М. Лелекачу на фасаді Коритнянського ліцею. Автор : заслужений художник України, доктор мистецтвознавства В. Белень.

Як висококваліфікований історик, архівіст, краєзнавець, бібліограф М. Лелекач доклав багато праці з підготовки до друку тому «Історії міст і сіл Української  РСР. Закарпатська область» (1969). У циклі статей, опублікованих в «Наукових записках Ужгородського державного університету» (1949–1957), аргументовано, з посиланнями на авторитетні джерела, доводив, що українство на Закарпатті було споконвічної орієнтації автохтонного східно-слов’янського (руського) населення, що край у Х–ХІ ст. належав Київській Русі і підтримував культурні зв’язки з Україною у пізніший час.

З метою увічнення пам’яті М. Лелекача 20 грудня 2013 р. на фасаді Коритнянського ліцею Ужгородської районної ради Закарпатської області встановлено меморіальну дошку з його портретом і пам’ятним текстом як видатного земляка і найвідомішого вихованця цього навчального закладу (автор заслужений художник України, скульптор, доктор мистецтвознавства М.О. Белень). Його ім’ям названа вулиця в м. Ужгороді. На відзнаення педагогічних працівників Ужгородського району заснована районна педагогічна премія імені М. М. Лелекача.  

Твори

Як ми дивимося на виховання молоді / М. Лелекач // Пробоєм. – Р. І. – Ч. 1. – Грудень, 1933. – С. 5–7.

Ідейний розвій підкарпатської літератури / М. Лелекач // Пробоєм. – Р. І. – Ч. 5. – Квітень, 1934. – С. 60–61.

Зейканƀ (До исторіƀ фамиліƀ Зейкань) // Зоря-Hajnal. – 1942. – Ч. 1–2. – С. 35–42.

Подкарпатское письменство на початку ХХ. вƀка / Николай Лелекачъ ; Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. – Унгваръ : 1944. – 32 с.;

Мункачевска богословска школа (1744–1776) / Николай Лелекачъ ; Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. – Унгваръ : Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ, 1943. – 24 с.

Загальна библіографія Подкарпатя / Зложили Лелекачъ Н., Гарайда И. = Kárpátalja általános bibliográfiája / Öszeállították Lelekács Miklós és Harajda  János : З додатками : 1. Библіографія подкарпатской руськой литературы ; 2. Библіографія подкарпатской руськой исторіƀ литературы = Загальна бібліографія  Підкарпаття / Уклали Лелекач М., Гарайда І. : З додатками : 1. Бібліографія підкарпатської руської літератури ; 2. Бібліографія підкарпатської руської історії літератури / Факс. вид. (на русинській та угорській мовах) ; Передмова Д. Данилюка ; Післямова В. Падяка. – [Факсимільне вид. 1944]. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2000. – 214 с.

 Выборъ изъ старого руського письменства Подкарпатя (отъ найдавнƀйшихъ початковъ до середины ХІХ. в.) / сост. Н. Лелекач, М. Грига ; Выданя Подкарпатского Общества Наукъ. – Унгваръ : Друкарня Подкарпатского Общества Наукъ, 1943. – 136 c. – На обкл. рік видання 1944.

Джерела

Мандрик І., Олашин М. Знанням історії міст і сіл краю ми завдячуємо передусім Миколі Лелекачу // Новини Закарпаття. – 2007. – № 147–148. – 22 груд. – С. 21.

Довганич О. Микола Лелекач // Ужгород. ун-т. – 1993. – 29 берез. 

Довганич О., Анталовці Л. Микола Лелекач // Педагоги-науковці. – Ужгород, 1997. – Ч. І. – С. 65–70. 

Божук Г. Дослідник історії Закарпаття // Закарпатська правда. – 1997. – № 28. 

Федака С. Микола Михайлович Лелекач // Календар „Просвіти” на 1995 р. – Ужгород : МПП «Гражда», 1995. – С. 177–178.

Олашин М. В. М. М. Лелекач як дослідник історії селянства Закарпаття доби феодалізму // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету : Історичні науки. – Кам’янець-Подільський, 2002. – Т. 8 (10). – С. 154–160.

Данко Д. Заново відкритий Микола Лелекач // Вісті Ужгородщини. – 2012. – 28 груд. – С. 5.

Панько С. Карпатська Україна на сторінках часопису «Пробоєм» (1934–1944) / Сергій Панько // Свобода. – 2009. – 10 квітня. – С. 5.

 Угрин О. Лист Івана Панькевича до Миколи Лелекача // Науковий вісник Ужгородського університету : сер. : Філологія. – 2009. – Вип. 21. – С. 169–170.

Олашин М. В. Лелекач Микола Михайлович / М. В. Олашин  // Історичний факультет Ужгородського національного університету : Біобібліографічний довідник / Держ. вищий навч. заклад «Ужгород. нац. ун-т» ; бібліогр. ред. О. Д. Закривидорога. – Ужгород : Гражда, 2010. – С. 150–151.

Палинчак  В. Спадщина Миколи Лелекача у фондах Закарпатського краєзнавчого музею / Василина Палинчак // Наук. зб. Закарпатського краєзнавч. музею. –  Вип. XIV–XV . – Ужгород : ІВА, 2015. – С. 104 – 117.

 

___________________

В селі на Ужгородщині відкрили меморіальну дошку історику Лелекачу

Заново відкритий Микола Лелекач // Коритнянський ліцей

Наталія Ребрик: Микола Лелекач і державотворчий змаг часопису «Пробоєм»// Карпатська Україна

Пам'ять у камені  // Коритнянський ліцей 

 

 

 

 

Зворський Сергій Леонідович
Статтю створено : 25.05.2015
Останній раз редаговано : 28.12.2022