За місяць : 1107
статей : 1008
| Рубрики : | Персоналії |
Лейтес Абрам Мойсейович (Олександр Михайлович) [03(15).12.1899, за іншими джерелами 05(18).04.1901, м. Брест-Литовськ Гродненської губ., нині – м. Брест (Берестя), Білорусь – 03.05.1976, Москва] – літературознавець, критик, перекладач, педагог.
Походив із інтелігентної та заможної сім'ї службовця. Певний час з батьками перебував за кордоном, там само під час Першої світової війни здобував філософську освіту (1915–1919). Володів кількома іноземними мовами. В 1919 р. разом із родиною переїхав до Харкова, де в 1922-му закінчив Харківський інститут народної освіти (ХІНО; нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).
Як здібного фахівця А. Лейтеса було залишено в ХІНО, де він працював науковим співробітником науково-дослідної кафедри літературознавства (секція західноєвропейської літератури) під керівництвом проф. О. Білецького, згодом – академіка АН УРСР (з 1939 р.) та АН СРСР (з 1958 .). З 1926 р., відколи О. Білецький очолив кабінет порівняльного вивчення літератур у новоствореному Інституті Тараса Шевченка (нині – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України), О. Лейтес став співробітником кабінету. Тоді ж він у співпраці з науковим працівником відділу бібліографії Інституту М. Яшеком розпочав роботу з підготовки фундаментальної праці «Десять років української літератури (1917–1927)» у трьох томах. У 1928 р. в Державному видавництві України вийшли з друку перші два томи (том 2 був перевиданий у 1930 р. зі значними змінами і доповненнями). Третій том, що мав назву «Темарій. Стилі. Жанри. Портрети письменників. Характеристики критиків», не було видано.
Ця розвідка, як результат плідної співпраці літературного критика та бібліографа, є одночасно історико-літературознавчою хронікою та біобібліографічним довідником. У ній, як зазначає сучасний дослідник О. Яценко, вперше в Україні в назві використано термін «біобібліографія» (так авторами названо перший том, в якому вміщено відомості про 1 486 осіб, короткі біографії та фотопортрети декого з них).
А. Лейтес брав активну участь у літературному процесі в Україні 1920–1930-х рр. Був одним із керівників Всеукрліткому (Харків, 1921) та фундаторів ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), а також членом таких об’єднань, як ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників), «Гарт», «Пролітфронт» (Пролетарський літературний фронт). Перебування А. Лейтеса в епіцентрі літературного життя України сприяло повноті та об’єктивному підходу до відбору персоналій до довідника. У передмові до першого тому, літературознавець В. Коряк зазначав, що ця праця – «коротка бібліографічна енциклопедія української літератури першого післяжовтневого десятиріччя…».
Допомогу авторам у роботі над першим томом надавали директор УНІКу Ю. Меженко, директор Української Книжкової палати (нині – Книжкова палата України) М. Годкевич та співробітники цих установ.
Праця отримала значну кількість відгуків, зокрема відомих діячів книги. Управління наукових установ УСРР відзначило її авторів премією імені Івана Франка (1928). Проте невдовзі, з початком репресій проти діячів української культури, книга була вилучена з користування і опинилась у спецсховищах бібліотек. Інтерес до цієї праці залишався високим упродовж десятиліть, про що свідчить її перевидання за кордоном (Мюнхен, 1986).
У доробку А. Лейтеса – низка брошур і книг з літературознавства: «Жовтень і західна література» (1924), «Силуети Заходу» (1928), «Від Барбюса до Ремарка» (1930), «Литература двух миров» (1934), статей «Достоєвський у світлі революції», «Плюралізм в української поезії» (обидві – 1922), «Шлях до роману» (1926), «Наш літературний урбанізм» (1927), про М. Бажана В. Сосюру, А. Любченка, В. Поліщука, Ю. Яновського, В. Хлєбнікова, М. Пруста, Р. Олдінгтона, Дж. Джойса, а також з теорії художнього перекладу.
На початку 1930-х рр. А. Лейтес звільнився з Інституту Тараса Шевченка і виїхав до Москви, де продовжував літературну діяльність. У 1934 р. вступив до Спілки письменників СРСР. Працював у редакції журналу «Знамя»; завідував літвідділом газети «Гудок»; очолював військову комісію Спілки письменників РРФСР. З 1946 р. на запрошення К. Симонова працював його заступником в іноземній комісії Спілки письменників СРСР та в редакції журналу «Новый мир».
Стежив за літературним процесом в Україні, продовжував друкувати літературознавчі праці, присвячені творчості українських поетів – Т. Шевченка, П. Тичини та ін.
В останні роки життя викладав курс з теорії художнього перекладу в Літературному інституті ім. О. М. Горького (Москва).
Ренессанс украинской литературы: Факты и перспективы / А. Лейтес. – Харьков : Гос. изд-во Украины, 1925. – 35, [3] с. – (Критическая библиотека).
Десять років української літератури (1917–1927) : [у 3 т.] / А. Лейтес, М. Яшек ; за заг. ред. С. Пилипенка ; Ін-т Тараса Шевченка. – [Харків] : Держ. вид-во України, 1928.
Т. 1 : Біо-бібліографічний. – XVI, [2] 672, [4] с. : фот.
Т. 2 : Організаційні та ідеологічні шляхи української радянської літератури. – 440 с. : фот.
Desjat’ rokiv ukrajins’koji literatury (1917–1927) / Lejtes A. M., Jašek M. F.
T. 1 : Bio-Bibliohrafičnyj. Charkiv 1928. Zehn Janre sovjetukrainischer Literatur (1917–1927). Band 1: Biobibliographische Übersicht der sovjetukrainischen Literatur 1917–27. – Charkiv, 1928 / Heraugegeben und eingeleitet von O. Horbatsch. Verlag Otto Sagner. – München : Verlag Otto Sagner, 1986. – IV, XVI, 673 s.
T. 2 : Orhanizacijni ta ideolohični šljachy ukrajins’koji radjans’koji iteratury. Literaturna dyskusija 1925–28. – Charkiv 1928. Zehn Janre sovjetukrainischer Literatur (1917–1927). Band 2 : Literarische Gruppierungen der Sovjetukraine in den Jahren 1917–27 und ihre Programmanifeste. Die literarische Diskussion 1925–28. – Charkiv, 1928 / Heraugegeben und eingeleitet von O. Horbatsch. – München : Verlag Otto Sagner, 1986. – 440 s.
Хінкулов Л. Словник української літератури. Т. 2, ч. 1 : Письменники Радянської України / Л. Хінкулов ; за ред. і з передм. О. І. Білецького. – Київ, 1948. – 587 с. – Про А. (О. М.) Лейтеса див. покажчик: с. 560.
Зленко Г. Цей «невідомий» Олександр Лейтес / Григорій Зленко // Друг читача. – 1989. – 13 квіт.
Королевич Н. Ф. Українські бібліографи ХХ століття : навч. посіб. для студентів ін-тів культури України / Н. Ф. Королевич. – Київ : Кн. палата України, 1998. – 327 с. – Імен. покажч.: с 317–327. – Про О. Лейтеса: с. 322.
Лейтес Александр і Яшек Микола Федорович // Білокінь С. Довідкова книга з культурної спадщини України: метабібліографія, зміст біографічних та інших словників тощо : робочий зошит / Сергій Білокінь ; НАН України, Центр. культурол. студій Ін-ту історії України. – Київ, 2009. – С. 253–254.
Глазов В. И. Александр Лейтес. От «будетлянина» Хлебникова к вопросам художественного перевода // Симфония фамильного древа Брестчины / Владимир Глазов. – Брест : Брест. тип., 2015. – С. 85–88.
Лейтес Абрам // Шкандрій М. Модерністи, марксисти і нація: українська літературна дискусія 1920-х років / Мирослав Шкандрій ; [авториз. пер. з англ. Т. Цимбала ; наук. ред. Я. Цимбал]. – 2-е вид. – Київ, 2015. – С. 375.