Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 79
За місяць : 1139
Кількість
статей : 874
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Кримський Агатангел Юхимович
Рубрики : Персоналії
Кримський Агатангел Юхимович

image

Кримський Агатангел Юхимович [псевд. А. Хванько та ін.; 15(03).01.1871, м. Володимир-Волинськ Волинської губ. (нині Володимир-Волинський Волинської обл.) – 25.01.1942, м. Кустанай, нині Костанай, Казахстан] – історик, сходознавець, мовознавець, літературознавець, фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, академік УАН-ВУАН (з 1919 р.), один із фундаторів Всенародної бібліотеки України (ВБУ, нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).

З родини вчителя історії та географії, за походженням – із білорусько-татарського роду (дід А. Кримського по батькові перейшов у православ’я). Дитячі роки провів у Звенигородці (нині Черкащина), куди перебралися його батьки. Читати навчився у трирічному віці, через два роки став учнем місцевого училища, де провчився п’ять років (1876–1881). Далі навчався в протогімназії в Острозі (1881–1884), Другій київській гімназії (1884–1885), колегії П. Ґалаґана (1885–1889). Вирізнявся феноменальними здібностями до вивчення мов (загалом знав понад шістдесят) Завдяки вчителю у колегії П. Житецькому, який прищепив юнакові любов до української мови, літератури, історії, А. Кримський присвятив своє життя українській науці та культурі, хоча себе вважав кримським татарином.

У 1889–1892 рр. навчався в Лазаревському інституті східних мов у Москві, у 1892–1896 рр. пройшов повний курс славістичних студій на історико-філологічному факультеті Московського університету. З 1898 р. працював викладачем у Лазаревському інституті, з 1901 р. очолював кафедру арабської лінгвістики, став професором арабської літератури та історії мусульманського Сходу. Написав і видав велику кількість академічних підручників з філології та історії Близького Сходу, історії мусульманства тощо.

У 1918 р. переїхав до Києва, де обійняв посаду неодмінного секретаря Української академії наук (УАН). Наступного року обраний академіком УАН. Започаткував українське сходознавство, очолював історико-філологічний відділ, кабінет арабо-іранської філології, комісію словника живої мови, комісію історії української мови, діалектологічну та правописну комісії УАН.

З ім’ям А. Кримського тісно пов’язане зародження і становлення Всенародної бібліотеки України. Він входив до складуТимчасового комітету (ТК) для заснування бібліотеки, брав участь у підготовці першого її статуту (1918), ініціював створення  того ж року відділу орієнталії, що мав на меті накопичувати і вивчати рукописні і друковані матеріали східними мовами та переклади зі східних мов, у яких висвітлювалося життя Сходу в усіх його проявах. Окрім того, А. Кримський разом з В. Вернадським започаткували в 1919 р. зібрання єврейських рукописів і друкованих видань на підтримку нового наукового напряму УАН – дослідження єврейської культурної спадщини в Україні. Важливою була роль А. Кримського та інших членів ТК у комплектуванні фонду ВБУ. Вони провадили продуману політику збирання її фонду з найцінніших для української історії та культури раритетів, архівних і книжкових зібрань учених. Для оцінки архівної і книжкової спадщини вчених були створені компетентні комісії з представників УАН та професорів університетів (А. Кримський відповідав за перегляд і відбір книжок з гуманітарних наук). Завдяки цій роботі до ВБУ у перші роки її існування надійшли книжкові колекції та архіви історика С. Голубєва, мовознавця П. Житецького, економіста М. Яснопольського, ентомолога Ю. Вагнера, а також бібліотека Київської духовної академії, яку А. Кримський фактично врятував від перевезення до Москви.

Численні праці А. Кримського вирізняються багатим бібліографічним супроводом. У журналі «Этнографическое обозрение» (1892) він подав бібліографічний список найважливіших праць М. Драгоманова і літератури про його життя та діяльність; у дослідженні «История Персии, ее литературы и дервишеской теософии» (1903, 1917) – критико-бібліографічний огляд публікацій арабських, європейських та російських вчених; на початку книги «Історія Персії та її письменства» (1923) – список джерел арабською та перською мовами, які цитуються в цьому виданні. Загалом у доробку вченого – понад 500 статей і бібліографічних списків до статей для різноманітних енциклопедичних видань, присвячених письменникам, науковцям, громадським діячам, установам, країнам, національностям.

В умовах цензурних переслідувань українського друкованого слова у Росії А. Кримський у своїх працях, які пересилав для опублікування в Галичині (здебільшого в часописи «Зоря», «Правда», «Народ», «Зеркало», «Буковина»), розглядав бібліографію як важливу допоміжну складову наукових досліджень та мірило здобутків національної культури, підносив роль бібліографії як фіксатора стану розробленості певного питання, наукової проблеми, наявних досягнень і недоліків. У статті про бібліографа і літературознавця М. Комарова А. Кримський високо оцінив його покажчик про Т. Шевченка (1886). Він одним із перших порушив питання про створення книготорговельних каталогів.

У 1918–1921 рр. – перебував на посаді професора всесвітньої історії в Київському університеті, викладав курси семітських мов, перекладу арабською мовою, вивчення Корану, історії арабської літератури. Водночас був редактором «Записок Історично-філологічного відділу Української Академії наук». З 1921 р. очолював Інститут української наукової мови. У жовтні 1921 р. брав участь у Першому Всеукраїнському православному церковному Соборі, який підтвердив автокефалію Української автокефальної православної церкви. З 8 серпня 1925 р. керував Київською філією Всесоюзної асоціації сходознавства, створеної при ВУАН. А. Кримський заснував школу орієнталістики в українській науці, заклав підвалини основних напрямів сходознавства, написав і видав значну кількість академічних підручників і окремих праць з філології, історії та культури країн Близького Сходу.

Діяльність академіка А. Кримського не вичерпується лише його науковими працями. У вітчизняній і світовій культурі він добре відомий як письменник і  перекладач, автор роману «Андрій Лаговський», численних поетичних і прозаїчних творів, що увійшли до збірок «Пальмове гілля», «Бейрутські оповідання», «Повістки й ескізи з українського життя». Високою літературною майстерністю відзначаються зроблені ним переклади творів видатних арабських поетів – Омара Хайяма, Сааді, Хафіза, Міхрі-хатун, Фірдоусі та інших, а також західноєвропейських поетів.

З 1929 р. проти А. Кримського, як і інших провідних діячів українського Відродження, з початком процесу у справі «Спілки визволення України» розпочалася хвиля цькування та позбавлення академічних посад. У 1930–1937 рр. він був практично усунений від науково-викладацької роботи в академічних установах України, жив у скрутних матеріальних умовах. Від 1937 р. працював в Інституті мовознавства АН УРСР (нині Інститут мовознавства ім. О. Потебні НАН України), зокрема з 1938 р. – завідувачем відділу української мови. Після приєднання західноукраїнських земель до УРСР отримав можливість їздити до Львова, де виступав з науковими доповідями, брав участь в організації наукових установ.

У 1940 р. А. Кримському присвоїли звання заслуженого діяча науки УРСР, а 15 січня 1941 р. з нагоди відзначення 70-річного ювілею від дня народження вченого нагородили орденом Трудового Червоного Прапора.

20 липня 1941 р. вченого з сильно підірваним здоров’ям заарештовано за звинуваченням в антирадянській націоналістичній діяльності, вивезено до Казахстану й ув’язнено в одній із тюрем НКВС. 25 січня 1942 р. він помер у лазареті Кустанайської загальної тюрми № 7. Реабілітований у 1957 р.

Книжкова колекція А. Кримського, яка зберігається у відділі наукової організації та обслуговування основним фондом НБУВ і відображена в її генеральному абетковому каталозі, загалом налічує 14 897 видань 17–20 ст. Зазвичай це галузеві енциклопедії, словники (живих і мертвих мов Близького і Середнього Сходу), довідники, бібліографічні покажчики, повні комплекти російських та іноземних сходознавчих журналів. Колекція містить також твори східних і європейських авторів мовою оригіналу та в перекладі; видання з історії релігій Сходу, історичної географії, етнографії, археології, антропології, міфології, мовознавства, історії літератури і мистецтва, права, філософії, релігії; пам’ятки писемності і народної поезії. Представлені арабістика, іраністика, тюркологія, візантинознавство, семітологія, індологія та китаїстика, а також славістика, зокрема майже всі твори А. Кримського російською та українською мовами.

image
Агатангел Кримський у своїй бібліотеці. 1940 рік. На звороті напис олівцем: «А. Кримський. 1940. Фото Ю. Пічугіна». Інститут рукопису НБУВ, Ф36 №832.
image
Чернетка листа Агатангела Кримського до директора Всенародної бібліотеки України з вимогою дотримуватися умови про нерозпорошення переданої ним своєїкнигозбірні. 1930 рік. Інститут рукопису НБУВ, Ф 36 № 731.
image
Книжкова колекція акад. А. Кримського, що зберігається в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського (фото: К. Леванюк)
image
Видання з книжкової колекції акад. Агатангела Кримського, що зберігається в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (фото: К.Леванюк)

Особовий архівний фонд вченого зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та в Науковому архіві Наукової бібліотеки НаУКМА і містить наукові та творчі матеріали зі сходознавства й українознавства, навчальні плани і програми, художні твори та переклади; біографічні матеріали; рецензії на праці  А. Кримського; матеріали службової та громадської діяльності, господарчо-майнового характеру; листування; фотографії; образотворчі матеріали та ін.

Ім’я А. Кримського присвоєно Інституту сходознавства НАН України, Володимир-Волинському педагогічному коледжу, вулицям у Києві, Вінниці, Луцьку, Білій Церкві, Нововолинську, Малині, Звенигородці та в інших населених пунктах. Проводяться щорічні міжнародні наукові читання ім. А. Кримського, встановлено премію ім. А. Кримського НАН України, Волинську обласну літературно-мистецьку премію його імені. 12 січня 2021 р. Національний банк України у продовження серії “Видатні особистості України” ввів у обіг пам’ятну монету «Агатангел Кримський».

Твори

История арабов, их халифат, их дальнейшие судьбы и краткий очерк арабской литературы. – Москва, 1903.

История мусульманства. – Москва, 1903. – Т. 1, 2.

История Персии, ее литературы и дервишеской теософии : в 3 т. – Москва, 1903, 1917.

Мусульманство і його будучність. – Львів, 1904.

История Турции и ее литературы : в 2 т. – Москва, 1910–1916.

Історія Персії та її письменства. – Київ, 1923.

Життєпис і літературна діяльність С. О. Єфремова // Зап. істор.-філол. від. ВУАН. – К., 1923. – Кн. 2/3. – С. 42–48.

Історія Туреччини. – Київ, 1924. – Т. 1; 1927. – Т. 2, ч. 2.

Бібліографія писаннів співробітників [істор.-філол.] відділу ВУАН, що друкувалися рр. 1918–1925 // Зап. істор.-філол. від. ВУАН. – К., 1925. – Кн. 5. – С. 308–349. – У співавт.

Кримське ханство // Зап. істор.-філол. від. ВУАН. – 1928. – Кн. 19. – С. 367–371.

Література кримських татар // Студії з Криму. – Київ., 1930. – С. 165–191.

Сторінки з історії Криму та кримських татар : татари ; Кримське ханство ; Чуфут-Кале ; Про долю українських поляників у Кримському ханстві // Студії з Криму. – Київ, 1930. – С. 1–17.

Тюрки, їх мови та літератури // Зб. істор.-філол. від. ВУАН. – Київ, 1930. – № 105. – Ч. 1, 2.

Джерела

Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, ф. I, № 26760 [Бібліографічний покажчик наукових праць А. Ю. Кримського]. – 53 арк.

Бібліографічний покажчик друкованих писань проф. А. Ю. Кримського // Зап. істор.-філол. від. ВУАН. – Київ, 1919. – Кн. 1. – С. ХХХVI–LXX.

Бібліографічний покажчик писанні академіка А. Ю. Кримського. – Київ : Вид-во ВУАН, 1926. – 43 с.

Агатангел Юхимович Кримський // Укр. іст. журн. – 1971. – № 1. – С. 121–123.  

Гурницький К. І. Кримський як історик / К. І. Гурницький. ; [відп. ред. С.М.Пар­хом­чук] ; АН УРСР,Ін-т історії. – Київ : Наук.думка, 1971. – 182, [2] с.

Колесник Є. О. Сходознавче зібрання імені А. Ю. Кримського / Є. О. Колесник // Укр. іст. журн . – 1971. – № 8. – С. 150–152.  

Колесник Є. Бібліотека А. Ю. Кримського / Є. Колесник // Літ. Україна. – 1971. – 19 січ.  

Сороковська С. А. Ю. Кримський як бібліограф / С. В. Сороковська // Укр. іст. журн. – 1971. – № 1. – С. 121–123 ; № 5. – С. 50–60.

У Києві відзначено ученого-поета Агатангела Кримського // Сучасність. – 1971. – № 4. – С. 126.  

А. Ю. Кримський : бібліогр. покажч. (1889–1971) / уклад.: Н. М. Деркач, Н. М. Ісаєва та ін. ; відп. ред. О. Є. Засенко. – Київ : Наук. думка, 1972. – 168 с.

Гуць М. Сторінки життєпису видатного фольклориста (автобіографія Агатангела Кримського) / Михайло Гуць // Народна творчість та етнографія. – 1991. – № 5. – С. 32–37.

Матяш І. Книгознавчий аспект наукової діяльності Агатангела Кримського / І. Матяш // Бібл. вісн. – 1997. – № 2. – С. 21–22.  

Клименко І. В. Кримський Агатангел Юхимович / І. В. Клименко // Особові архівні фонди Інституту рукопису : путівник. – Київ, 2002. – С. 276–282.  

Денисенко Г. Кримський Агатангел Юхимович / Г. Денисенко // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України : біобібліогр. довід. – Київ, 2005. – Ч. 1. – С. 287–293.  

Агатангел Кримський у контексті української та світової культури : зб. наук. пр. – Луцьк, 2006.  – 256 с. – (Волинь філологічна: текст і контекст ; Вип. 1).

Агатангел Кримський. Нариси життя і творчості : [збірник] / НАН України. Ін-т сходознавства ім. А.Кримського ; [відп. ред.: Василюк О.Д. та ін. ; передм.: Циганкова E.Г. та ін.]. – Київ : [Стилос], 2006. – 563 с. : іл., портр. – (Серія «Наукова спадщина сходознавців»).

Даниленко О. В. Кримський Агатангел Юхимович / О. В. Даниленко // Діячі науки і культури України :нариси життя та діяльн. – Київ, 2007. – С. 213–216.  

Агатангел Ефимович Крымский // Ушаков Д. А. Великие украинцы / Д. А. Ушаков. – Харків, 2008. – С. 104–105.  

Бібліографія в житті та діяльності Агатангела Юхимовича Кримського // Геращенко М. В. Українські вчені та бібліографи : навч. посіб. / М. В. Геращенко. – Київ, 2008. – С. 79–99.  

Гривко А. В. Кримський Агатангел Юхимович / А. В. Гривко // Українські мовознавці та письменники-мовотворці : довідник / за ред. С. Я. Єрмоленко. – Київ, 2008. – С. 136–139.  

Завальнюк О. М. Агатангел Юхимович Кримський / О. М. Завальнюк, О. Б. Комарніцький // Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка в особах. – Кам’янець-Подільський, 2008. – Т. 3. – С. 524–530.  

Кримського А. Ю. бібліотека // Лисенко І. Словник українських приватних бібліотек / І. Лисенко. – Київ : Рада, 2009. – С. 91–92.  

Кримський Агатангел Юхимович // Науковці України ХХ–ХХІ століть : метабібліографія / уклад.: М. Г. Железняк, Л. М. Гутник, Т. А. Гальченко. – Київ, 2010. – С. 161.  

Ясь О. Кримський Агатангел Юхимович / О. Ясь // Українські історики : біобібліогр. довід. – Київ, 2010. – Вип. 3. – С. 146–150.

Василюк О. Д. Бібліографічні джерела в науковій спадщині Агатангела Кримського / О. Д. Василюк // Рукописна та книжкова спадщина України. – 2016. – Вип. 20. – С. 340–349.

А. Ю. Кримський. Бібліографічний покажчик / упоряд. О. Д. Василюк, Ю. М. Кочу­бей. – Київ, 2016. – 276 с.

 

________________

 

Агатангел Кримський. Програма "Наші герої" Випуск 17.  Телестудіz Гал-ТБ

Бібліографічний покажчик друкованих писань проф. A.Е. Кримського

Агатангел Кримський (1871–1942): виставка із фондів Інституту рукопису НБУВ до 150-річчя з дня народження українського історика, письменника, мовознавця

Здановська В. Агатангел Кримський – всесвітньовідомий орієнталіст і один з фундаторів Всенародної бібліотеки України

Із когорти фундаторів НБУВ

КРИМСЬКИЙ АГАТАНГЕЛ ЮХИМОВИЧ (1871–1942)

Кримський Агатангел Юхимович // Герої України

Пам'ятна монета "Агатангел Кримський" вводиться в обіг з 12 січня 2021 року

Сидоржевський М. Над часом і простором. До 150-річчя з дня народження Агатангела Кримського (1871 – 1942)

Cюндюков І. Присвятив себе Україні. Життя академіка Агатангела Кримського: подвиг ученого й громадянина // День

Геращенко Михайло Васильович
Статтю створено : 20.01.2015
Останній раз редаговано : 28.01.2021