Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 24
За місяць : 761
Кількість
статей : 1003
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Рубрики : Книга пам'яті
Косенко Андрій Валерійович


image

Косенко Андрій Валерійович [10.07.1992, м. Житомир – 22.12.2023, м. Дніпро] – фахівець у сфері інформаційно-комп’ютерних технологій. 

Служив у Сухопутних військах Збройних сил України.

Військове звання – солдат. Військова посада – штурмовик, бойовий медик. Позивний – «Дельфін».

Андрій Косенко народився у Житомирі в 1992 році. Навчався в житомирській загальноосвітній школі № 20, вступив до Житомирського технологічного фахового коледжу, а згодом і до державного університету «Житомирська політехніка». Здобув освітній ступінь бакалавра за напрямом підготовки «Програмна інженерія» (2015) та освітній ступінь спеціаліста за спеціальністю «Програмне забезпечення систем» (2016).

Працював програмістом фірми «Ignite Outsourcing», а також провідним інженером комп’ютерних систем відділу соціокультурної та інформаційно-видавничої діяльності Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича.

Андрій пішов на війну 1 березня 2022 року добровольцем. Став спецпризначенцем, штурмовиком, бойовим медиком. У складі 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна брав участь у боях на Криворізькому напрямі, під Бахмутом, на Херсонщині, на Харківському напрямі.

Після переведення в 5-ту окрему штурмову Київську бригаду 16 грудня 2023 р. був поранений в боях на Донбасі, в районі с. Іванівського. 22 грудня 2023 року від отриманих поранень пішов із життя в одній із лікарень м. Дніпра.

29 грудня 2023 року Андрія відспівували в Свято-Михайлівському соборі Житомира. Поховали його з військовими почестями  на Смолянському військовому кладовищі.

Портрет Андрія Косенка розміщений на Алеї Слави в м. Житомирі.

Батько Андрія, житомирський журналіст Валерій Косенко, написав: «Поганий той батько, який не зміг врятувати сина. Але славен той син, який зі зброєю в руках пішов захищати Батьківщину… Він не залишив по собі дітей. В нього немає вдови. В тридцятиоднорічного хлопця ціле життя було ще попереду.

Сльози душать…

Але я пишаюсь своїм сином. Вірю, що він тепер переведений у найпотужніше військо, яке виступає проти зла. Йому видали лицарські обладунки, вогняний меч і крила. Тепер він нас оберігатиме під проводом Архангела Михаїла.

До речі, майже за місяць до загибелі Андрія в нього народився племінник, мій онучок, якого назвали Михайликом».

Богдан Кучерук, двоюрідний брат Андрія, згадує: «Пам’ятаю його добрим. Це людина, яка була дуже працьовитою. Людина, яка стала працювати розробником і мала все. Людина, яка віддала свій власний добробут на благо нашої країни».

Джерела

Кучмій О. У Житомирі попрощалися із 31-річним воїном-добровольцем Андрієм Косенком / О. Кучмій, О. Слободенюк // Суспільне. Житомир: [інтернет-видання]. – URL: https://suspilne.media/zhytomyr/650590-u-zitomiri-poprosalisa-iz-31-ricnim-voinom-dobrovolcem-andriem-kosenkom/ 

Повертається на щиті Андрій Косенко // zhytomyr.city: [сайт].  URL: https://www.zhytomyr.city/povertayetsya-na-shhyti-andrij-kosenko/ 

Статтю створено : 23.09.2024
Останній раз редаговано : 02.10.2024