Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 45
За місяць : 158
Кількість
статей : 1013
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Рубрики : Персоналії
Кордт Веніамін Олександрович

image

Кордт Веніамін Олександрович, Benjamin Kordt (Cordt) [19.02(02.03).1860, м. Дерпт Дерптського пов. Ліфляндської губ. Російська імперія, нині – Тарту, Естонія – 24.12.1934, Київ] – історик, джерелознавець, архівіст, бібліотекознавець, бібліограф, фахівець у галузі історії географії, картографії. Один з організаторів Всенародної бібліотеки України (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, НБУВ).

Походив з родини міщан німецького походження. При народженні отримав ім’я Христофор Йоганн Веніамін. Батько працював гончарем. Навчався в Дерптській гімназії (1869–1878). Закінчив природничий факультет Дерптського університету (1883). Освіту здобував також на юридичному (1978–1880) та історико-філологічному (1881–1885) факультетах цього ж університету. У 1879–1881 рр. переривав навчання, у цей час працював у Севастополі домашнім вчителем у сім’ї генерала О. Ріхтера. За випускний твір «Holländer für den Handel Russlands im XVII Jahrhundert, mit Berücksichtigung der diplomatischen Beziehungen» («Нідерланди в торгівлі Московської держави з урахуванням дипломатичних відносин») отримав диплом з відзнакою та золоту медаль.

Одночасно з навчанням працював з кінця 1883 р. за вільним наймом в університетській бібліотеці. Після закінчення університету у 1885 р. призначений помічником завідувача бібліотеки, одночасно працював бібліотекарем Естонського наукового товариства для вивчення мови, літератури та історії (член товариства з 1879 р.). У 1888 р. отримав учений ступінь кандидата університету з дипломатії і був затверджений на посаді університетського бібліотекаря. Отримав чини титулярного радника (1891), колезького асесора (1893). В 1893 р. під час відпустки працював в архівах Нідерландів і Швеції, того ж року обраний членом-кореспондентом Естонського літературного товариства.

 На початку 1894 р. за пропозицією попечителя Київського навчального округу переїхав до Києва, де обійняв посаду бібліотекаря (директора) бібліотеки Університету св. Володимира (нині – Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка), на якій пропрацював 35 років. Одночасно прийняв завідування Центральним архівом давніх актів Київської, Волинської та Подільської губерній (нині – Центральний державний історичний архів України, м. Київ). Від 1910 р. в університеті обіймав посаду приват-доцента кафедри російської історії, викладача історіографії та історії картографії. Вніс пропозицію про будівництво окремого корпусу університетскої книгозбірні. Під час наукових відряджень до Німеччини у 1909, 1912–1913 рр. вивчав архітектуру бібліотечних будівель. За планом В. Кордта, на зразок Ґеттінгенської університетської бібліотеки, було побудовано велике приміщення бібліотеки Університету св. Володимира (нині – приміщення спеціалізованих та історико-культурних фондів НБУВ на вул. Володимирській, 62). Діяльність В. Кордта була настільки тісно пов’язана з університетською бібліотекою, що увесь київський період свого життя він мешкав у її приміщенні на б-рі Тараса Шевченка, 14.

У 1915–1916 рр. керував евакуацією до Саратова і поверненням до Києва бібліотечного фонду Університету (приблизно 700 тис. пр. видань).

Одночасно з роботою в бібліотеці активно займався науковими студіями, співпрацював з багатьма науковими організаціями. Дійсний член Імператорського Московського археологічного товариства (1899), Одеського товариства історії і старожитностей (1900), член-співробітник Київської археографічної комісії (з 1911 р.), Археологічної комісії ВУАН (1921–1930), член Імператорського товариства любителів природознавства, антропології та етнографії (1906), Київського товариства Нестора-Літописця (1911), Товариства істориків у Ризі (1911), почесний член історичного товариства в Утрехті (Нідерланди, 1924) та ін.

У роки Української революції 1917–1921 рр. брав діяльну участь у процесах державотворення та становлення національних наукових інституцій. Був урядовцем з особливих доручень Міністерства закордонних справ Української Держави (з червня 1918 р.). Професор бібліотекознавства Київського археологічного інституту (1918–1924), викладач Київського інституту зовнішніх зносин (1920), голова комітету академічних та державних бібліотек Наркомату освіти УСРР (1920), старший інструктор підсекції академічних та державних бібліотек підвідділу «Книга» Київської губнаросвіти.

У 1918 р. входив до групи провідних науковців та громадських діячів, що ініціювали створення Національної бібліотеки України, до складу Тимчасового комітету (ТК) із заснування бібліотеки і очолював його у 1921–1923 рр. Один з розробників «Закону про утворення Фонду Національної Бібліотеки Української Держави» (1918). Запропонував основні засади її діяльності: систему розміщення книжок за галузями наук, створення систематичного і алфавітного каталогів, об’єднаного каталогу всіх наукових бібліотек України тощо. Першочерговим завданням вважав створення повної колекції книг і брошур, надрукованих українською мовою, на основі якої можна створити повну бібліографію українського друку. За дорученням ТК займався укладанням каталогу desiderata основних книжок з картографії та історичної географії України.

У 1926 р., з переданням фондів бібліотеки реорганізованого в Київський інститут народної освіти колишнього університету св. Володимира до Всенародної бібліотеки України (ВБУ) перейшов туди на посаду завідувача університетського відділу, з 1931 р. і до кінця життя очолював картографічний сектор (згодом – відділ) ВБУ. Від 1926 р. був також бібліотекарем, науковим співробітником, членом секції бібліотекознавства Науково-дослідного інституту бібліотекознавства.

Зробив великий внесок у справу вивчення вітчизняної картографії. Одним із перших в Україні розробив методику і почав досліджувати старі карти Росії й України. Основні праці вченого: «Материалы к истории русской картографии» у двох томах (1899–1910); «Чужоземні подорожні по Східній Европі до 1700 р.» (1926); «Бібліографія подорожей по Східній Європі до 1520 р.» (1926); «Матеріяли з Стокгольмського державного архіву до історії України другої пол. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст.» (1930); «Матеріяли до історії картографії України» (1931). Організував виставку картографічних матеріалів до ХІ Археологічного з’їзду в Києві (1899) та надрукував каталог описів карт, що містив 1127 позицій. Завдяки володінню багатьма європейськими мовами, зокрема данською, шведською, голландською, українською археографічно опрацював і видав документи про П. Орлика та А. Войнаровського, відшуканими в архівах Гамбурга, Гааги, Копенгагена, Берліна, Дрездена та 41 карту України і Росії. Опрацював донесення шведських послів у Москві про події в Україні у другій половині 18 ст.

На початку 1933 р. В. Кордт брав участь у проведенні картографічної виставки за проблематикою великого Дніпра, а також у діяльності Науково-дослідної комісії бібліотекознавства та бібліографії ВБУ, де викладав іноземні мови та читав лекції з історії бібліотечної справи й бібліотекознавства.

Автор 35 наукових праць, зокрема бібліографічних. В. Кордт зробив помітний внесок і в архівну справу. У складні 1910-і рр. він зумів зберегти в університетській бібліотеці велику кількість цінних рукописів та рукописних книг, архівних зібрань та особових архівів київської професури. Він також здобув визнання як  кваліфікований археограф, виявивши та описавши велику кількість цінних архівних документів про Україну. Підготував низку праць з  історико-географічної бібліографії України, що зберегли наукову цінність й дотепер. Першим розпочав укладати на високому науковому та поліграфічному рівні картографічні каталоги, що супроводжувалися зображеннями карт.

За свої праці в галузі історії картографії двічі був відзначений премією ім. Геймбюргера Юр’ївського університету (1902, 1907), Макарівською премією імператорської Санкт-Петербурзької АН (1907), медаллю ім. П. Семенова-Тянь-Шанського Російського географічного товариства (1911). Нагороджений орденами св. Станіслава ІІІ (1896) і ІІ (1905) ступенів, св. Анни ІІІ (1901) і ІІ (1909) ступенів.

 

Твори

Материалы по истории русской картографии / под ред. В. А. Кордта. – Киев, 1899. – Вып. 1: Карты всей России и южных ее областей до половины XVII века. – 15 с., 32 табл.

Материалы по истории русской картографии / составил В. А. Кордт. – Киев, 1910. – Вып. 2: Карты всей России и Западных ее областей до конца XVII в. – 45 с. : карти 40 од.

Про Національну Бібліотеку Української Держави / В. О. Кордт // Збірник праць Комісії для вироблення законопроєкту про заснування Української Академії Наук у Київі. – Київ, 1919. – С. 9–11.

Лист П. Орлика до англійського короля з 20.ХІІ.1720 / В. Корд // Стара Україна. – 1925. – № 11/12. – С. 201–202.

Бібліографія подорожей по Східній Європі до 1520 р. / В. Кордт // Зап. Іст.-філол. від. ВУАН. – 1926. – № 7/8. – С. 429–444.

Чужоземні подорожні по Східній Європі до 1700 р. / В. Кордт. – Київ : З друк. Укр. АН, 1926. – 205, [9] с. – (Збірник історично-філологічного відділу / Укр. АН; № 38). –Бібліогр. у підрядк. прим. – Покажч.: с. 200-205

Матеріали з Стокгольмського державного архіву до історії України другої пол. ХVІІ – поч. ХVІІІ вв. / В. О. Кордт  // Укр. археогр. зб. – Київ, 1930. – Т. 3. – С. 17–55.

Матеріяли до історії картографії України / В. Кордт ; Всеукр. акад. наук, Археогр. комісія. – Київ, 1931. – Ч. 1. – 111 с. 

Материалы по истории русской картографии : в 3 вып. / сост. В. А. Кордт. – Факсимил. изд. 1899–1910 гг. – Санкт-Петербург : Альфарет, 2010.   

Вып. 1: Карты всей России и южных ее областей до половины XVII века. –26 с., 21 л. карт;

Вып. 2: Карты всей России и западных ее областей до конца XVII в. – 44 с., 38 л. карт;

Сер. 2, вып. 1: Карты всей России, северных ее областей и Сибири. – 36 с., 22 л. карт.

 

Материалы по Истории Русской Картографии» В. А. Кордта  [Електроний ресурс] 

Джерела

[Некрологи] // Пролетар. правда. – 1934. – 26 груд. 

Кіржаєв С. В. О. Кордт та традиції київських археографів у діяльності Археографічної комісії ВУАН / С. Кіржаєв // Матеріали ювіл. конф., присвяч. 150-річчю Київ. археогр. коміс. – Київ, 1997. – С. 369–381.

Ковальчук Г. І. Керівники ВБУ–НБУВ (1918–1998) : [про очільників б-ки, зокрема В. О. Кордта] / Г. І. Ковальчук // Бібл. вісн. – 1998. – № 5. – С. 19 : фото.

Кіржаєв С. Кордт Веніамін Олександрович / С. Кіржаєв // Українські архівісти : біобібліогр. довід. – Київ, 1999. – Вип. 1. – С. 168–171.

Шовкопляс Т. Кордт історик, краєзнавець, бібліограф / Т. Шовкопляс, А. Герус // Історія України: маловідомі імена, події, факти : зб. ст. – Київ, 1999. – Вип. 6. – С. 284–288.

Верба І. Кордт Веніамін Олександрович / І. Верба // Українські історики ХХ століття : біобібліогр. довід. – Київ, 2003. – Вип. 2, ч. 1. – С. 149–151.

Кордт Веніамін Олександрович (зав. картогр. сектором ВБУ) // Оглоблин О. Українська історіографія, 1917–1956 / О. Оглоблин. – Київ, 2003. – С. 153–155.

Оглоблин О. Кордт Веніамін Олександрович (зав. картогр. сектором ВБУ) / О. Оглоблин // Українська історіографія, 1917–1956 : пер. з англ. / Олександр Оглоблин. – Київ, 2003. – С. 153–155.

Шовкопляс Т. Маловідомий В. Кордт / Т. Шовкопляс, А. Герус // Актуальні проблеми географії, екології, історії Великої Волині : Велика Волинь : наук. зб. – Житомир, 2004. – Т. 27. – С. 348–352.

Кузьминська О. Кордт Веніамін Олександрович / О. Кузьминська // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України : біобібліогр. довід. – Київ, 2005. – Ч. 1. – С. 274–278.

Тіщенко І. І. Керівники бібліотеки Університету св. Володимира (1834–1919) // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім.  Тараса Шевченка. Історія. – 2005. – № 80/81. –  127–129.

Шовкопляс Т. Кордт і його історико-картографічні дослідження / Т. Шовкопляс, А. Герус //  Картографія та вища школа : зб. наук. праць. – Київ, 2005. – Вип. 10. – С. 236–239.

Кононенко В. Кордт Веніамін Олександрович // Українські бібліографи. Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія. Вип. 1 / ДЗ «НПБУ» ; авт.-укладачі: Р. Жданова, Н. Абдуллаєва, В. Кононенко. Київ, 2008.  – С. 194–196.

Кордт Веніамін Олександрович член Тимчасового комітету для заснування ВБУ завідуючий відділом картографії Бібліотеки в 1918–1933 рр. // Степченко О. П. Українські вчені – фундатори спеціалізованих відділів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1918–1934) / О. П. Степченко. – Київ, 2008. – С. 77–85.

Шовкопляс Т. Кордт Веніамін Олександрович / Т. Шовкопляс, А. Герус // Укр. біографістика : зб. наук. пр. – Київ, 2008. – Вип. 4. – С. 478–480.

Шовкопляс Т. И.  В. А. Кордт: факты биографии / Т. И. Шовкопляс, А. Л. Герус // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. – 2009. – Вып. 7. – C. 313320.  

Солонська Н. Веніамін Кордт – організатор бібліотечної справи / Н. Солонська // Вісн. Кн. палати. – 2010. – №11. – С. 32–34.

Винниченко І. Український період в житті В. Кордта / І. Винниченко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2011. – Вип. 31. – С. 635–641.

Шовкопляс Т. В. О. Кордт та його науковий доробок в історії картографії : [зокрема, про його роль у заснуванні Нац. б-ки Укр. держави, нині НБУВ] / Т. Шовкопляс // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського – Київ, 2011. – Вип. 31. – С. 686–690.

Музичко О. Євген Олександрович Загоровський (1885–1938) : біоіст. нарис : [про укр. історика і бібліографа, зокрема, його дружні зв’язки з  В. О. Кордтом] / О. Музичко // Загартована історією : ювіл. зб. на пошану проф. Н. І. Миронець : з нагоди 80-ліття від дня народж. – Київ, 2013. – С. 257–274.

Кордт Веніамін Олександрович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. –1941 р. : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – С. 224–225.

 

–––––––––––––––––

Материалы по Истории Русской Картографии» В. А. Кордта 

Кононенко Валентина Олексіївна
Статтю створено : 23.01.2015
Останній раз редаговано : 22.02.2021