За місяць : 1239
статей : 980
| Рубрики : | Бібліотечні фонди |
Консервація бібліотечних документів (лат. сonservatio – збереження) – комплекс організаційних, науково обґрунтованих заходів зі збереженості бібліотечних фондів на будь-яких носіях та практичного впровадження системи фізичних і хімічних засобів забезпечення довгострокової стабільності форми та видавничого (авторського) вигляду документів, у т. ч. шляхом їх реставрації та виготовлення копій.
У книгознавстві та бібліотекознавстві під К. б. д. розуміють також забезпечення збереженості й експлуатаційних властивостей документів шляхом дотримання певних режимів їх зберігання, проведення досліджень указаної проблематики.
К. б. д. передбачає систематичний контроль за режимами зберігання, а також виготовлення копій документів, тобто відтворення інформації на іншому носієві з використанням технологій фотокопіювання, сканування, мікрокопіювання і ксерокопіювання. Збереження бібліотечних фондів передбачає дотримання трьох основних режимів: температурно-вологісного, світлового та санітарно-гігієнічного. Кожен з них базується на певних кількісних фізико-хімічних і біологічних параметрах (нормах), що визначаються стандартами зі збереження бібліотечних та архівних документів, і на практичних настановах та рекомендаціях, розроблених на основі цих стандартів. Разом із комплектуванням документами (документопостачанням) та їх використанням К. б. д. є складовою процесу управління бібліотечними фондами і належить до основних видів бібліотечної роботи.
К. б. д. передбачає комплексну протидію їх руйнуванню, яке відбувається внаслідок старіння матеріальної основи документа, неналежних умов його зберігання та активної експлуатації.
Існують дві основні форми К. б. д. – превентивна (профілактична) і фазова.
Превентивна (профілактична) К. б. д. застосовується як сукупність дій з метою захисту друкованих видань і рукописів від шкідливих зовнішніх впливів шляхом забезпечення нормативних умов зберігання й використання, тобто створення та підтримання сприятливих режимів зберігання і застосування фазового зберігання. Превентивна консервація передбачає профілактичні заходи, спрямовані на запобігання руйнуванню документів, забезпечує фізичний захист об'єктів культури й історії з найменшими витратами як у процесі їхнього зберігання, так і при використанні, в тому числі експозиційному, завдяки чому зменшуються витрати на реставраційні роботи.
Превентивна консервація, переважає в практиці провідних бібліотек, що дає змогу максимально подовжити збереження великої кількості документних ресурсів, мінімізуючи при цьому втручання в їх структуру фахівців з консервації чи реставраторів.
Особливим видом К. б. д., починаючи з другої половини 20 ст., стала фазова консервація – зберігання документа в будь-якій фазі його фізичного стану у спеціальному світлонепроникному контейнері чи коробці з нешкідливого матеріалу, зазвичай із безкислотного картону (виготовляється з ганчіркової сировини чи хімічних деревних волокон або їхніх сумішей, оброблених реактивами, що нейтралізують кислотність), з одночасним обмеженням його використання. Різновидом фазової консервації, що застосовується для уникнення цілковитого руйнування рідкісних і ветхих аркушевих документів, є їх інкапсулювання, тобто розміщення у прозорій плівці. Фазова консервація набула найбільшого поширення насамперед в архівних установах, а в бібліотеках застосовується для забезпечення схоронності цінних, рідкісних документів, рукописів, що зазвичай зберігаються у спеціальних структурних підрозділах.
Залежно від своїх фінансових і кадрових можливостей бібліотеки використовують різні варіанти фазової консервації документів, зокрема, шляхом закупівлі, замовлень на державних чи приватних підприємствах або виготовлення власними силами різноманітних засобів – контейнерів, коробок, папок, конвертів, футлярів із спеціального (безкислотного) картону.
К. б. д. є фінансово затратним процесом, має здійснюватися відповідно підготовленими фахівцями і тому застосовується вибірково. Вона передбачає: наявність комп’ютерного забезпечення для створення бази даних, до якої вносяться статистичні й аналітичні відомості щодо одного або групи документів; кадрове й матеріально-технічне забезпечення сучасних технологій консервації, наявність відповідних засобів для здійснення фізико-хімічних і біологічних досліджень (можливе використання на договірних засадах кадрових і матеріальних ресурсів інших установ і організацій, що є економічно доцільним); розроблення системи порівняльного оцінювання виробничих затрат працівника та вартості необхідних технологічних процесів консервації.
Відбір документів для першочергової консервації здійснюється згідно з результатами комплексної наукової експертизи, передбачає визначення форм консервації конкретного документа й ґрунтується на чотирьох основних критеріях: його унікальності, історико-культурній цінності, фізичному стані, частоті використання читачами.
Реалізація завдань із К. б. д. має передбачати розроблення відповідної програми і деталізованого плану дій, а також забезпечення матеріальними та кадровими ресурсами. Також важливо, щоб персонал, який працює з фондами, постійно обстежував за принципом de visu фізичний стан матеріальної основи документів.
Останнім часом у бібліотечній практиці значна увага приділяється і питанням декислотизації паперу документів, оцифруванню найцінніших та часто запитуваних друкованих видань, що також побічно сприяє вирішенню проблеми збереження і К. б. д.
В Україні провідним осередком, який розв’язує наукові та практичні питання К. б. д., є структурний підрозділ Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського – Центр консервації і реставрації у складі трьох відділів – наукових технологій збереження фондів, реставрації, оправи. Центр надає на платній основі послуги з питань консервації та практичної реставрації документів на паперових носіях бібліотечним установам України.
Діє також Національний науково-дослідний реставраційний центр України (ННДРЦУ) – спеціалізований заклад культури, діяльність якого спрямована насамперед на дослідження, збереження, консервацію та реставрацію музейних предметів Музейного фонду України. Центр має також філії у Львові, Одесі та Харкові. У структурі ННДРЦУ є науково-дослідний відділ реставрації стародруків, рукописів та документів. За умови виділення цільових бюджетних коштів ННДРЦУ надає допомогу і в науковому та практичному забезпеченні К. б. д. Центр здійснює атестацію художників-реставраторів, зокрема й тих, що працюють у бібліотеках, регулярно проводить відповідні конференції, семінари-практикуми, тематичні виставки, в межах видавничої діяльності продукує методичні посібники.
Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Консервація документів. Загальні вимоги : ДСТУ ГОСТ 7.50:2006. – [Чинний від 2007.07.01]. – Київ : Держспоживстандарт України, 2007. — III, II, 9, [1] с., включ. обкл. — (Національний стандарт України).
Шурубура А. Забезпечення збереженості документальних фондів у сучасних умовах / А. Шурубура // Наук. пр. Нац. б-ки України імені В. І. Вернадського. – 2001. – Вип. 7. – С. 50–62.
Основные правила хранения и использования библиотечных фондов, разработанные ИФЛА / сост. и ред. Э. П. Эдкок при участии М. Варламоф и В. Кремп ; Междунар. федерация библ. ассоц. и учреждений, Основ. программа «Сохранность и консервация», Совет по библ. и информ. ресурсам. – Москва : Рудомино, 1999. – 72 с.
Муха Л. Історичні та техніко-технологічні аспекти фазової консервації бібліотечних фондів / Муха Людмила, Затока Любов // Бібл. вісн. – 2007. – № 1. – С. 20–25.
Горбань Ю. І. Фазова консервація як технологія зберігання книжкових пам’яток / Ю. І. Горбань // Українська культура: виклики сьогодення. – Київ, 2012. – С. 595–600.
Добрусина С. А. Консервация документов: наука и практика / С. А. Добрусина, Е. С. Чернина ; Рос. нац. б-ка. – Санкт-Петербург, 2013. – 191 с.
Долбенко Т. О. Зберігання документів у бібліотеках : навч. посіб. / Т. О. Долбенко, Ю. І. Горбань. – Київ : Ліра-К, 2015. – 284 с.
Горбань Ю. І. Консервація і зберігання документів : практикум : [для студентів вишів] / Юрій Горбань ; М-во освіти і науки України, М-во культури України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ : Ліра-К, 2019. – 155 с.
Муха Л. В. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського: збереження, консервація та реставрація бібліотечних фондів в Україні (1992–2019) / [Л. В. Муха, Л. П. Затока, Л. М. Куява ; відп. ред. Л. А. Дубровіна] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Центр консервації і реставрації. – Київ, 2019. – 232 с.
–––––––––––––––––––––––