«Книга» (Відень) – часопис бібліографічного характеру, перший за часом виходу серед аналогічних, що видавалися українською еміграцією після Першої світової війни.

Мав підзаголовок: Неперіодичний бібліографічний орган Об’єднання українських видавців, однак за своїм змістом охоплював також і бібліологічні (книгознавчі) питання. Редактор – проф. Д. Антонович.

За ухвалою засідання Ради Об’єднання (Vereinigung ukrainischer Verleger), що відбулося у Відні 21 березня 1921 р., видання планувалось як періодичний бібліографічний збірник, орієнтований на широкий загал книжників,  бібліографів, бібліотекарів, а вихід його першого числа – вже до кінця березня. Однак через фінансову скруту перше і єдине число «К.» вийшло друком у грудні 1921 р. у Відні (хоча як місце видання, що мало підкреслювати його всеукраїнське охоплення, зазначено і Київ), обсягом 80 с. Наклад не заявлений.

У невеликій програмній статті «Від редакції» розкрито головні завдання нового видання: згуртування на позапартійній основі еміграційного кола української інтелігенції, видавців, письменників, діячів культури заради «врегулювання» видавничої справи силами емігрантських книжкових осередків в інтересах задоволення попиту українських читачів на літературу; інформування про поточні українські видання, у т. ч. засобами бібліографії та плани видавництв; висвітлення досвіду і здобутків видавничої сфери в Європі тощо.

Вміщено чотири статті проблемно-аналітичного характеру: «Українські стародруки» М. Грушевського, «Бібліографічні мандрування» І. Борщака (перша частина), «Дещо про шкільні видання» С. Черкасенка, «Українська справа в італійській пресі» В. Шебедіва.

У великому за обсягом (22 с.) оглядовому «Літописі української публікації за 1918 рік» подано бібліографічний список з кількасот позицій, укладений І. Калиновичем. Він складається з п’яти розділів за видами видань (книжкові, аркушеві, графічні та ін.) і є першою спробою реєстрації видань на теренах України за 1918 р. (у т. ч. за мовною ознакою) і мав бути продовжений, у т. ч. й хронологічно, в наступних числах «К.».

У рубриках «Видавничі товариства», «Літературне життя», підрубриках «Хроніка», «Український бібліографічний гурток у Відні»  подано різноманітну інформацію про бібліографічну, видавничу, культурницьку діяльності української еміграції, видання з україніки в країнах Європи, великий перелік українських письменників та науковців з відомостями про їхні творчі плани і майбутні публікації, майже 20 рецензій на книжкові новинки, підготовлених проф. Д. Антоновичем, М. Галаганом, О. Грицаєм, М. Грушевським, П. Карманським, О. Кущаком, Б. Матюшенком, Н. Нижанківським, С. Старосольським, проф. Н. Суровцевою та ін.

Загалом за тематичною спрямованістю «К.» мала чітко окреслений україноцентричний характер. Хоча серед авторів часопису – представники міжвоєнної еміграції, яким доводилося працювати у складних умовах інформаційного «голоду», проте їхні публікації спрямовані на забезпечення читачів науковими, довідковими бібліографічними, історичними, фактографічними відомостями саме про український книжковий рух та іншомовні видання з питань україніки.

Часопис  «К.» нині є бібліографічним раритетом і відсутній навіть у великих наукових бібліотеках. Загальний доступ до нього уможливлений завдяки оцифруванню у межах проєкту «е-Архів Михайла Грушевського», створюваного і наповнюваного зусиллями українських істориків, історіографів, літературознавців, архівістів, археографів, музейників, бібліографів, видавців, IT-спеціалістів, інших фахівців з багатьох установ

Книга : Неперіодичний бібліографичний орган Обєднання українських видавців / під ред. проф. Дмитра Антоновича. – Відень – Київ, 1921. – 80 с.

Биковський Л. Українська бібліографія на еміграції // Українське книгознавство : Зб.  – Подєбради, 1922. – Ч. 1.

Федотова О. До історії виходу українського емігрантського журналу «Книга» (Австрія, 1921 р.) // Вісн. Книжк. палати. – 1996. – № 3. – С.23-25.

Юркевич О. З видавничої діяльності Юрія Тищенка // Записки  Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника : Зб. наук. пр. – Львів, 2011. – Вип. 3.