Класифікаційний індекс – умовне позначення (літера і/або цифри), що присвоюється класифікаційному діленню. Класифікаційне ділення – це структурний елемент класифікаційної таблиці, що складається з класифікаційного індексу, його формулювання, методичних вказівок та посилально-довідкового апарата.

Індекси виступають лексичними одиницями класифікаційної інформаційно-пошукової мови, за їхньою допомогою відображають пошукові образи документів. Словесне формулювання дає змогу перекладати відомості про документ з природної мови мовою індексів і навпаки. Методичні вказівки найчастіше розкривають зміст ділення, якщо зі словесного формулювання його не зовсім зрозуміло. Посилання допомагають встановлювати зв’язки між поняттями через умовність багатьох рішень у таблицях. Здійснювати розмежування при відображенні документів. Класифікаційні індекси бувають однорідними і змішаними. Однорідні індекси складаються з цифр або літер (А; 2; в; я), змішані – з їхнього сполучення (28.6л6; Ч736.2). Цифрові індекси – комбінація арабських цифр, зрозумілих усім читачам. Комбінація літер і цифр дає змогу розширити індексаційну базу і одержати короткі умовні позначення. Індекси не лише записують, а й вимовляють. З метою полегшення їхньої вимови, наприклад, у варіантах із цифровою індексацією після перших двох, а далі – після кожних трьох знаків, починаючи зліва, ставлять крапку, на місці якої робиться при вимові пауза. За структурою індекси – ступінчасті. Вони розкривають логіку побудови класифікаційної системи. Класифікаційні індекси бувають: прості, комбіновані, складні. Прості – містять один код класу без поєднання з кодами інших класів; комбіновані – утворені з двох або більше кодів класу основної класифікаційної таблиці; складні – утворені з поєднання кодів класів основної класифікаційної таблиці з кодами класів допоміжних класифікаційних таблиць. Класифікаційні індекси є результатом систематизування документів. Відповідно до  ДСТУ 4861:2007 «Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості» вихідні відомості кожного видання повинні містити класифікаційний індекс Універсальної десяткової класифікації. Розміщуються вони, як правило, на звороті титульної сторінки. Всі статті в наукових, фахових виданнях теж обов’язково супроводжуються класифікаційними індексами УДК. Індекси УДК є складовими елементом автоматизованих інформаційно-пошукових систем. Вони є основою для створення систематичних каталогів.

 Информационно-поисковые языки. Термины и определения : ГОСТ 7.74–96. – [Введен впервые ; Дата введения 1997–07–01]. – Минск : Межгос. совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 1997. – III, 33 с. – (Межгосударственный стандарт; Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу);

Інформаційні мови. Терміни та визначення : ДСТУ 2398-94. – [Введено вперше ; чинний від 1995-01-01]. – К. : Держстандарт України, 1994. – III, 73 с. – (Державний стандарт України; Інформація та документація);

Карачинська Е. Т. Бібліотечні каталоги : [навч. посіб. з дисципліни «Орг. бібл. фондів і каталогів» для підгот. мол. спеціалістів вищ. навч. закл.] / Е. Т. Карачинська, В. К. Удалова. – Х. : Основа при Харк. держ. ун-ті, 1992. – 160 с.;

Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів : підручник / Н. М. Кушнаренко, В. К. Удалова. – 3-те вид., стер. – К. : Знання, 2006. – 331 с. – (Вища освіта XXI століття). – Бібліогр.: с. 327–331;

Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування. Загальна методика : ДСТУ 2395-2000. – На заміну ДСТУ 2395-94 ; Введ.01.07.2001. – К. : Держстандарт України, 2001. – III, 8 с. – (Державний стандарт України; Інформація та документація; Міждержавний стандарт). – Ідентичний стандартам: ISO 5963:1985; ГОСТ 30671-99;

Українська архівна енциклопедія / Держ. ком. архівів України, Укр НДІ арх. справи та документознавства ; [редкол.: Матяш І. Б. (гол. ред.) та ін.]. – К., 2008. – 880 с. : фот.