Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 66
За місяць : 1483
Кількість
статей : 874
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Калішевський Антон Ієронімович
Рубрики : Персоналії
Калішевський Антон Ієронімович

imageКалішевський Антон Ієронімович [крипт: А-н; 16(26).08.1863, с. Туричани Олеської вол. Володимир-Волинського пов. Волинської губ.; нині – Ковельського р-ну Волинської обл. – 24.09.1925, Москва] – бібліотекознавець, бібліограф, літературознавець, педагог, журналіст.

Походив із сім'ї священника, який у 1849 р. закінчив православну Волинську духовну семінарію у м. Кременці. За сімейними переказами предки Калішевських були писарями в Запорозькій Січі. Дитячі роки А. Калішевського минули у Холмі (нині – місто у Східній Польщі, Люблінське воєводство), де він закінчив класичну гімназію. Вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті імператорського Московського університету зі ступенем кандидата (1886). Закінчив Московське піхотне юнкерське училище (1888), але через короткий час звільнився в запас.

У 1889 р. влаштувався «вільнотрудящим» у книгозбірню Румянцевського музею (РМ) в Москві (нині – Російська державна бібліотека), бібліотекарем (керівником) якої був його університетський наставник, історик літератури, шевченкознавець та шекспірознавець проф. М. Стороженко (1836–1906). Послідовно опановував тонкощі бібліотечної професії і набував професійного досвіду: з вересня 1891 р. – черговий при читальній залі РМ, із жовтня 1897-го – помічник бібліотекаря, з весни 1900-го – старший помічник бібліотекаря. Одночасно викладав російську мову і літературу в кількох навчальних закладах, зокрема Строгановському центральному художньо-промисловому училищі.

Під впливом М. Стороженка написав низку літературознавчих статей про Т. Шевченка, М. Гоголя, В. Короленка, В. Бєлінського, О. Пушкіна, В. Гаршина та ін. Співпрацював із газетою «Русские ведомости». Друкував бібліографічні огляди в кількох часописах – «Критическом обозрении», «Вестнике воспитания», «Голосе минувшего», «Библиотекаре», «Русской мысли».

Був членом професійних громадських об’єднань – Російського бібліографічного товариства (заступник голови), Товариства бібліотекознавства, Російського (Руського) бібліотечного товариства, Товариства любителів російської словесності (секретар і бібліотекар), брав участь у роботі Товариства поширення технічних знань і Педагогічного товариства при Московському університеті.

1 квітня 1908 р. А. Калішевський очолив бібліотеку Московського університету, де пропрацював до кінця свого життя. Першим його кроком як бібліотекаря (директора) книгозбірні стало ознайомлення протягом місяця із загальною організацією її роботи, каталогами, книжковим фондом, колом обов’язків кожного працівника. За результатами всебічного аналізу діяльності бібліотеки оперативно підготував програму раціонального ведення справ у ній, яку виклав у доповідній записці, поданій 15 травня того ж року на розгляд Ради університету. Першочерговими завданнями книгозбірні А. Калішевський вважав: створення якісно укомплектованого довідково-бібліографічного відділу; внесення виправлень у каталоги; підготовку описів колекцій і приватних бібліотек учених, громадських діячів, зокрема пов’язаних з Україною: Т. Грановського (4 582 томи), М. Ковалевського (майже 15 тис. томів), І. Янжула (9 780 томів), переданих чи подарованих університету; створення довідкової служби в читальній залі; критичний перегляд Правил користування бібліотекою. Виконання комплексу цих заходів було покладено на заново організовану бібліотечну комісію, робота якої, починаючи з 1909 р., набула регулярного й довготривалого характеру і знаходила відображення в щорічних звітах університету. Так, у 1913 р. було відкрито професорський зал, де протягом двох тижнів перебували номери свіжих журналів, у 1914-му – підручну бібліотеку студентської читальної зали з фондом у 2,5 тис. томів та абетковим і систематичним каталогами. Каталожні картки з незручного великого формату переведено на формат міжнародного зразка, внесено виправлення в абетковий каталог іншомовних видань. Удосконалено комплектування періодичними виданнями. Найдовший час перероблялися Правила користування бібліотекою, які набули завершеного вигляду лише в 1920 р., коли Рада університету ухвалила нові Правила і Статут на основі типових, розроблених А. Калішевським для академічних бібліотек. Директор університетської книгозбірні домігся усунення будівельних недоліків у її новому корпусі. Багато уваги приділяв і формуванню бібліотечного персоналу, виховав багатьох висококваліфікованих спеціалістів. Завдяки А. Калішевському за короткий час бібліотека Московського університету стала однією з кращих і найбільших у Росії.

Влітку 1910 р. за ініціативою Російського бібліографічного товариства та рекомендацією Правління університету і бібліотечної комісії А. Калішевський разом із Б. Боднарським та У.-Н.  Іваском був відряджений до Брюсселя для участі в Міжнародному з’їзді з бібліографії і документації, Міжнародному конгресі бібліотекарів та архівістів, а також для ознайомлення зі Всесвітньою виставкою, Міжнародним бібліографічним інститутом та його напрацюваннями. Під час поїздки оглянув низку книгозбірень у Бельгії (зокрема Королівську Національну), Франції, Нідерландах, Німеччині, де вивчав досвід роботи та особливості організації в них бібліотечних процесів (обслуговування читачів, каталогізування, розміщення фондів тощо), зав’язав професійні контакти з європейськими діячами бібліотечної справи.

Регулярно виступав на різних форумах: Першому Всеросійському з’їзді із бібліотечної справи в Санкт-Петербурзі у червні 1911 р., де очолював бюро секції академічних книгозбірень (зачитав доповіді «До питання про порядок управління бібліотекою», «Бібліографія в пристосуванні до академічних  бібліотек»), засіданні Першої бібліотечної сесії Наркомпросу РРФСР у Москві (січень-лютий 1919 р.), з’їзді з реформ академічних бібліотек (вересень 1919 р.), Першому бібліотечному з’їзді РРФСР (липень 1924 р.) та ін. Провідною темою його виступів були актуальні проблеми реорганізації бібліотечної справи, насамперед у книгозбірнях закладів вищої освіти.

Враховуючи кількасотрічний досвід західноєвропейських університетських книгозбірень, відстоював незалежність вишівських бібліотек у Росії від політичної кон’юнктури та від держави, а головним їхнім завданням убачав інформаційне забезпечення навчального і наукового процесів у виші. Також А. Калішевський вважав необхідним збереження певної автономії, самостійності внутрішнього життя бібліотеки, проте за умови постійних зв’язків між вишем і його книгозбірнею. На той час така позиція вченого не зустрічала відкритого спротиву з боку фахівців і представників владних кіл.

Значну увагу А. Калішевський приділяв і питанням професійної підготовки бібліотекарів. Разом із Л. Хавкіною домігся відкриття у 1913 р. при Московському міському народному університеті ім. А. Л. Шанявського перших у Російській імперії бібліотечних курсів. На цих курсах на постійній основі викладав основи каталогізування, епізодично – навчальні дисципліни «Вступ у бібліографію», «Вступ у бібліотекознавство», «Огляд літератури з бібліотекознавства». У 1922–1925 рр. у Московському державному університеті (МДУ) читав курс бібліотекознавства студентам спеціалізації «археологія» на факультеті суспільних наук та позафакультетський курс «Користування бібліотекою і робота з книгою».

Висував пропозиції щодо підвищення престижності праці бібліотекарів та поліпшення їх матеріально-правового забезпечення, зокрема: створити в університетах кафедри бібліотекознавства; надати керівникам бібліотек право викладати в закладах вищої освіти, а їхнім помічникам – у середніх навчальних закладах; присвоювати звання вченого бібліотекаря за результатами публічного захисту дисертацій; здійснювати виплату надбавок за вислугу років; прирівняти пенсійне забезпечення до викладацького. Деякі з цих пропозицій було реалізовано протягом короткого часу.

 Після створення в МДУ кафедри бібліотекознавства А. Калішевський став першим її керівником, з отриманням вченого звання професора. Був також першим головою Московської комісії з каталогізації при Кабінеті (згодом Інституті) бібліотекознавства книгозбірні РМ (1922–1923).

Автор посібників «Каталогизация в небольших библиотеках» (1919), «Систематический и предметный каталог» (1925), «Иностранная библиография» (1926; усі – Москва). Загалом у доробку А. Калішевського – понад 50 книжок, статей публіцистичного й історико-філологічного змісту, рецензій.

Близько 250 книжок з його особистої бібліотеки у 1933 р. було передано до Російської центральної книжкової палати.

Попри понад 40-річний період життя в Москві, А. Калішевський не забував про своє українське походження і рідну мову: популяризував українську літературу, народну пісенну творчість, грав на бандурі. Брав участь у діяльності української громади в Москві, мав стосунки з М. Грушевським, В. Вернадським, А. Кримським, С. Сірополком та ін. Підтримував тривалі колегіальні зв’язки із земляком-волинянином Б. Боднарським. Під час відзначення 50-річчя від дня смерті Т. Шевченка був кооптований до складу Комітету з упорядкування Шевченківських свят у Москві, на урочистому зібранні, що відбулося 26 лютого 1911 р., виголосив реферат «Мотиви поезії Т. Г. Шевченка». Брав участь у редагуванні книги «Кобзарь в переводе русских писателей» (1911), виданні Шевченківського збірника (1912) – як один з упорядників і авторів.

Внесок А. Калішевського у розвиток теорії і практики бібліотечної справи і бібліографії здобув високу оцінку з боку фахівців і наукової спільноти ще за його життя. На початку 1919 р. як авторитетний фахівець був запрошений на керівну посаду старшого бібліотекаря Всенародної (Національної) бібліотеки України (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), проте переїзд до Києва не відбувся.

Нагороджений орденами Св. Станіслава III і II ступеня, Св. Анни III и II ступеня, пам’ятними медалями.

 

Твори

Н. И. Стороженко в Румянцевском музее / А. И. Калишевский // Памяти Николая Ильича Стороженка ; Об-во любителей рос. словесности. – Москва : Печ. А. Снегиревой, 1909. – С. 123–128.

Малорусская литература в 1905 г. / А. Калишевский. – Москва : Тип. Г. Лисснера и Д. Собко, 1906. – 15 с.

[«Кобзар» 1907 р. під ред. В. Доманицького : рецензія] / А. И. Калишевский // Крит. обозрение. – 1907. – № 1. – С. 36–38.

Т. Г. Шевченко / А. И. Калишевский // Рус. ведомости. – 1911. – № 46.

Мотиви поэзій Т. Г. Шевченка / О. (sic!) Калішевський // Сборник, посвященный памяти Тараса Григорьевича Шевченка / Видання «Комітету по упорядкуванню Шевченківських Свят в Москві». – Москва : Тип. К. Л. Меньшова, 1912. – С. 81–99.

Автобиография / А. И. Калишевский // «Русские ведомости». 1863–1913 : сб. ст. – Москва : Тип. «Рус. ведомостей», 1913. – С. 79.

Примеры каталогизации / А. И. Калишевский, А. К. Покровская, – Москва : Т-во И. Н. Кушнерев и К˚, 1916. – 12 с. – (Московский городской народный университет им. А. Л. Шанявского. Курсы по библиотечному делу).

К вопросу о реформе академических библиотек / А. И. Калишевский // Библ. обозрение. – 1919. – Кн. 1. – С. 47–56.

Каталогизация в небольших библиотеках / А. И. Калишевский. – Москва : 2-я типо-литогр. Моск. гор. Сов. нар. хоз. (б. т-ва Машистова), 1919, – 40 с. – (Московский городской народный университет им. А. Л. Шанявского).

Иностранная библиография / проф. А. И. Калишевский ; [предисл. Хавкиной Л. Б.] ; Публ. б-ка СССР им. В. И. Ленина. – Москва, 1926. – 56 с. – (Институт библиотековедения Публичной библиотеки Союза ССР им. В. И. Ленина).

О систематическом и предметном каталоге / А. И. Калишевский // Труды Первой конференции научных библиотек РСФСР. – Москва, 1926. – С. 164–177.

Библиотека : сб. ст. / под ред. А. И. Калишевского, Н. Ф. Яницкого, А. Д. Эйхенгольц. – Москва ; Ленинград : Гос. изд-во, 1927. – 173 с. – (35 лет библиотечной деятельности Л. Б. Хавкиной).

 

Джерела

Боднарский Б. С. Памяти А. И. Калишевского : [некролог] / Б. С. Боднарский // Библиогр. изв. – 1925. – № ¼. – С. 221–224.

А. Є. Калішевський : [некролог] // Бібліол. вісті. – 1925. – № 1–2. – С. 189–190. – Підпис: М.

Штейн В. Засідання, присвячене пам’яті А. І. Калішевського // Бібліол. вісті. – 1926. – № 1. – С. 83.

Хавкина Л. Б. А. И. Калишевский / Хавкина Л. Б. // Институт библиотековедения публичной библиотеки Союза ССР им. В. И. Ленина. – Москва, 1928. – С. 47–49.

Стефанович В. Н. А. И. Калишевский : очерк жизни и деятельности (1863–1925) / В. Н. Стефанович. – Москва : Изд-во Всесоюз. кн. палаты, 1962. – 127 с. – (Деятели книги).

Сорокин В. В. История библиотеки Московского университета (1800–1917) / В. В. Сорокин. – Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 254 с. – Про А. Калішевського: с. 6, 8, 174–180, 182, 184, 186–191, 193, 197, 198, 224, 232, 239.

Колли Е. А. Из воспоминаний Е. А. Колли – дочери А. И. Калишевского / Е. А. Колли ; авт. предисл. «Библиотековед А. И. Калишевский» Ю. Н. Столяров // Науч. и техн. б-ки. – 2000. – № 5. – С. 104–108.

Хомякова И. Г. В центре многочисленных начинаний : к 150-летию со дня рождения А. И. Калишевского / Ирина Георгиевна Хомякова // Мир библиогр. – 2002. – № 5. – С. 14–20.

Калиновская Н. Е. А. И. Калишевский – директор библиотеки Московского университета (1908–1925) / Н. Е. Калиновская // Библиография. – 2008. – № 4. – С. 55–58.

Калишевский Антон Иеронимович (1863–1925) // Отечественные библиографы и библиографоведы : указ. док. источников и лит. о жизни и деятельности, 1917–2014 / Рос. гос. б-ка, Науч.-исслед. отд. библиогр. ; [сост.: Г. Л. Левин, А. В. Теплицкая, при участии Н. И. Трофимовой]. – Москва : Пашков дом, 2015. – С. 250–252.

Калішевський Антон Ієронімович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. – 1941 р. : матеріали до біобібліогр. слов. / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; редкол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик [та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – С. 191–192.

Зворський Сергій Леонідович
Статтю створено : 10.09.2021
Останній раз редаговано : 10.09.2021