За місяць : 1048
статей : 1020
| Рубрики : | Персоналії |
Каганов Ісак (Ісаак) Якович [псевд. І. Родних, крипт. І. Р.; 12(24).10.1898, м. Лубни, нині Полтавської обл. – 23.02.1981, Харків] – книгознавець, бібліотекознавець, бібліограф, літературознавець, педагог, бібліофіл. Кандидат філологічних наук (1944), доцент (1944). Визначний представник Харківської бібліотечної науково-освітньої школи.
Походив з інтелігентної єврейської родини; батько – службовець, управитель млина. У 1917 р. зі срібною медаллю закінчив Лубенську міську гімназію і вступив на історико-філологічний факультет Московського університету. З 1918 р. навчався на літературному факультеті Харківського університету (у 1920–1921 рр. – Вільна академія теоретичних знань, нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). У 1921–1924 рр. – аспірант при кафедрі історії європейської культури цього ж вишу, який пізніше перейменували в Харківський інститут народної освіти (ХІНО). Науковим керівником І. Каганова був О. Білецький, згодом – академік АН УРСР і АН СРСР.
З 1921 р., одночасно з навчанням в аспірантурі, працював технічним і літературним редактором у харківських видавництвах – Держвидаві України, Державному медичному видавництві УСРР, редакціях журналу «Научная мысль» й інших часописів, займався перекладацькою діяльністю. Спільно з Е. Паперною підготував російський переклад «Поетики» видатного німецького філософа і психолога Р. Мюллера-Фреєнфельса (Харків, 1923, за ред. О. Білецького). Разом з О. Фінкелем, О. Розенбергом, В. Державіним, З. Йоффе, Е. Паперною та іншими належав до гурту молодих талановитих мовознавців, літературознавців – представників Харківської філологічної школи.
Після аспірантури за сумісництвом викладав у вишах Харкова, обіймаючи посади доцента кафедри книгорозповсюдження Кооперативного інституту (1925–1933), доцента кафедри книгознавства ХІНО (пізніше – Харківський інститут педагогічної освіти, Всеукраїнський інститут комуністичної освіти; 1927–1934). Читав курси з історії і техніки оформлення книги у Харківському поліграфічному інституті (1930–1933), а також на курсах з підвищення кваліфікації редакторів у Києві (1934–1939), куди переїхав разом із сім’єю.
Повернувшись у 1939 р. до Харкова, працював старшим викладачем кафедри зарубіжної літератури, а з 1940-го – заступником декана і секретарем вченої ради філологічного факультету Харківського державного університету (ХДУ).
Під час нацистської окупації Харкова перебував в евакуації, працюючи в Об’єднаному українському університеті у м. Кзил-Орда (нині – Кизилорда, Казахстан). З 1943 р., після повернення до звільненого Харкова, викладав на бібліотечному факультеті Харківського педагогічного інституту. У 1944 р. у ХДУ захистив дисертацію за темою «Роман І. Еренбурга “Падіння Парижа”. Досвід тематико-композиційного аналізу» та здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук; того ж року отримав наукове звання доцента. З 1944 р. працював на посаді доцента ХДУ, за сумісництвом – викладав у двох харківських інститутах – педагогічному та театральному. У період антисемітської кампанії «боротьби з космополітизмом», що розгорнулася на державному рівні, І. Каганова було звільнено з університету; з лютого 1949-го до 1955 р. не вийшло жодної його публікації.
Від 1949 р., впродовж більш як 20 років, науково-творча і педагогічна діяльність І. Каганова була пов’язана з Харківським державним бібліотечним інститутом (ХДБІ, з 1964 р. – Харківський державний інститут культури, нині – Харківська державна академія культури), де він обіймав посади доцента кафедр бібліотекознавства (1949–1968) і книгознавства (1968–1970), читав лекційні курси «Історія книги», «Історія зарубіжної літератури» та ін. Цей період став найпліднішим для вченого.
Протягом багатьох років був також позаштатним науковим консультантом Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (ХДНБ), зокрема, розробив схему розділу з історії книги систематичного каталогу установи, здійснив атрибуцію фондових примірників українських стародруків.
І. Каганов досліджував історію української книги та книговидання 16–19 ст., книжкової, зокрема бібліофільської, культури, коло читання українців різних епох. Учений окреслив визначальні засади діяльності провідних українських видавництв та друкарень, спрямованість періодичних і продовжуваних видань, зокрема, з книгознавства, бібліотекознавства й видавничої справи («Бібліологічні вісті», «Радянський книгар» та ін.); виявив особливості таких різновидів українських стародруків, як світські, довідкові та навчальні видання. Розробляв питання текстології і мовних ознак вітчизняних стародруків, у т. ч. ознак книжної української мови; книжкової архітектоніки загалом і окремих елементів стародрукованої книги; техніки книгодрукування; особливостей друкарського шрифту та його історичних трансформацій (на матеріалі кирилиці); специфіки книжкової ілюстрації; малої книжкової графіки – оздоблення, екслібрисів.
Серед основних наукових здобутків І. Каганова: авторська класифікація гравюри у стародруках; перша ґрунтовна розвідка з історії пересувних (мандрівних) друкарень в Україні; теоретична розробка напрямів досліджень за темами «вивчення читача як проблема книгознавства» та «особиста бібліотека»; класифікація книжкових знаків; введення в науковий обіг відомостей про рукописний каталог бібліотеки Харківського колегіуму 1769 р., цінних матеріалів про українських культурних діячів 18 ст. – мандрівників і письменників В. Григоровича-Барського та Я. Марковича, історика, письменника, перекладача та бібліофіла Г. Полетики. Вчений дослідив читацькі та бібліофільські уподобання Т. Шевченка і Лесі Українки.
І. Каганов підготував до друку монографію «Український радянський екслібрис» (не опублікована). Виступав як літературний критик (з 1923 р.) та як рецензент нових видань з книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства і літературознавства (з 1924 р.). Постійно співпрацював із редакціями українських, переважно харківських, журналів і газет – «Шлях освіти», «Нова книга», «Червоний шлях», «Критика», «Радянський книгар» та інших, в яких публікував науково-популярні нариси з історії вітчизняної і зарубіжної літератури, рецензії на нові книжки тощо.
Як педагог і лектор І. Каганов зробив вагомий внесок у формування та виховання висококваліфікованих фахівців – книгознавців, бібліотекознавців, бібліографознавців, бібліотекарів та бібліографів, зокрема, він був науковим керівником численних студентських дипломних робіт книжкової та бібліотечної тематики. Як зазначав літературознавець І. Зборовець, «майстерність І. Я. Каганова як лектора втілювалася в притаманному тільки йому стилі викладу думок. Як інтелектуал він був унікальною людиною, живою енциклопедією. Свої знання і життєвий досвід Ісаак Якович передавав студентам в легкій, дуже цікавій, захоплюючій манері. Його лекції були глибоко науковими і в той же час доступними, зрозумілими».
Протягом багатьох років І. Каганов підтримував науково-творчі й товариські контакти з багатьма провідними вченими – книгознавцями, літературознавцями, мистецтвознавцями, бібліографами, серед яких: І. Айзеншток, Й. Баренбаум, О. Білецький, П. Білецький, П. Берков, Я. Ісаєвич, І. Кауфман, Є. Кацпржак, І. Корнєйчик, О. Ласунський, Ф. Максименко, Є. Немировський, С. Петров, П. Почтовик, О. Сидоров, М. Сикорський. Підготував кілька наукових праць у співавторстві з харківськими колегами І. Вовченко та М. Габель.
Був членом редколегій «Ученых (Учених) записок» ХДБІ, збірника «Бібліотекознавство і бібліографія», інших наукових видань.
І. Каганов відомий і як засновник та перший голова Харківського клубу любителів книги, що був організований спільно з обласною організацією товариства «Знання» і в початковий період (з 1963 р.) діяв при ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Під головуванням ученого було проведено понад 100 засідань клубу, який, за визначенням відомого літературознавця й бібліографа П. Беркова, був «першим насправді бібліофільським радянським об’єднанням». За активного сприяння І. Каганова подібні клуби було створено в Дніпропетровську (нині – Дніпро) та Херсоні, а в Харкові він заснував ще Клуб екслібристів. «Бібліофільське оточення Ісаака Яковича складали кращі представники харківської інтелігенції. Високий культурний рівень харківських книголюбів відзначали й гості з інших міст. <…> Фактично вчений створив трибуну не тільки для місцевих, але й для всесоюзних книголюбів» (І. Зборовець). Завдяки широким контактам І. Каганова Харківський клуб любителів книги підтримував постійні зв’язки з бібліофілами Києва, Львова та інших міст України, а також Москви, Ленінграда (нині – Санкт-Петербург), Воронежа, Красноярська, Тамбова, Ульяновська.
Свою першу особисту бібліотеку І. Каганов втратив у роки Другої світової війни (залишилася в окупованому Харкові, її доля невідома). Друге книжкове зібрання, яке вчений дбайливо формував від середини 1940-х рр., мало дві складові – колекційну, бібліофільську (палеотип, інші стародруки, мініатюрні книжки тощо), та «робочу», що була безпосередньо пов’язана з науково-дослідною й педагогічною діяльністю власника.
І. Каганов є батьком Мойсея Каганова (1921–2019) – відомого вченого-теоретика в галузі фізики твердого тіла та фізики плазми, доктора фізико-математичних наук, професора, очільника кафедр у Харківському і Московському державних університетах.
У 1983 р. в ХДНБ ім. В. Г. Короленка створено особовий архівний фонд І. Каганова (ф. 8), до складу якого ввійшли рукописи кандидатської дисертації, книгознавчих, бібліотекознавчих і літературознавчих досліджень, розвідок з історії мистецтва книги, українського бібліофільства; курси лекцій та окремі лекції з історії книги, українського друку і преси; листування, біобібліографічні матеріали, фотодокументи, відгуки й рецензії на праці вченого, примірники книжок та авторефератів дисертацій, відбитки статей з інскриптами колег, інші матеріали. У ф. 32 (Харківський клуб любителів книги) також зберігається чимало документів про діяльність книгознавця і бібліотекознавця в цьому громадському осередку.
У жовтні 1998 р. в ХДАК відбулася наукова конференція, приурочена до100-річчя від дня народження І. Каганова. У цьому виші та в ХДНБ ім. В. Г. Короленка з нагоди ювілейної дати було організовано експозиції друкованих та архівних матеріалів, пов’язаних з ученим.
[Рецензія] / І. Каганов // Путь просвещения. – 1923. – № 5. – С. 222–225. – Рец. на кн.: Короленко В. Г. Полное посмертное собрание сочинений. – Харьков, 1922–1923. – Т. I–IV, XVII и XVIII.
Смех девятьсот пятого : (сатир. журн. 1905 г.) // Пламя. – 1925. – № 14 (34). – С. 7–8. – Підпис: І. Родних.
Технічне обличчя української книги : (постановка питання) // Нова книга. – 1925. – № 4. – С. 76–77. – Підпис: І. Р.
Культура української книги : (замість огляду) / І. Каганов // Критика. – 1928. – № 2. – С. 100–115.
Культура радянської книги за 15 років // Радян. книгар. – 1932. – № 31. – С. 20–22. – Підпис: І. Родних.
Мечников и художественная литература: (к изучению читательских интересов) / И. Каганов // И. И. Мечников. Памяти великого русского ученого : сб. ст. / Харьков. гос. ун-т. – Харьков, 1947. – С. 141–148.
Герои А. М. Горького – читатели: (Из наблюдений над ранним периодом творчества) / И. Я. Каганов. – Харьков : Кн. палата УССР, 1956. – Отт. из кн.: Ученые записки Харьковского государственного библиотечного института. Вып. 2. – Харьков, 1956. – С. 185–198.
Українська книга за роки громадянської війни / І. Каганов // Прапор. – 1957. – № 12. – С. 113–119.
Українська книга кінця XVI–XVII століть: нариси з історії книги / І. Я. Каганов ; Харків. держ. бібл. ін-т. – Харків : Вид-во Кн. палати УРСР, 1959. – 144 с.
Історія книги : програма курсу / Харків. держ. бібл. ін-т ; склали: І. Я. Каганов, Т. О. Скрипник. – Харків, 1960. – 38 с.
Я. Маркович и его «Дневник» как материал для истории просветительства на Украине в первой половине XVIII века / И. Я. Каганов // Проблемы русского просвещения в литературе XVIII века : [материалы конф., 20–21 окт. 1959 г. / отв. ред. П. Н. Берков] ; АН СССР, Ин-т рус. лит. (Пушкин. дом). – Москва ; Ленинград : Изд-во АН СССР, [Ленинград. отд-ние], 1961. – С. 113–126.
Каталог библиотеки Харьковского коллегиума 1769 года : (из истории укр. кн. культуры XVIII ст.) / И. Каганов // Книга. Исследования и материалы. – Москва, 1962. – Сб. 6. – С. 105–122.
Шевченко и книга / И. Каганов // Книга. Исследования и материалы. – Москва, 1962. – Сб. 7. – С. 264–287.
Книга про чудового майстра графіки / Ісак Каганов // Вітчизна. – 1962. – № 2. – С. 210–211. – Рец. на кн.: Білецький П. Георгій Іванович Нарбут : нарис про життя і творчість. – Київ, 1959. – 48 с., [20] арк. іл.
Der Bibliothekskatalog und die «Instruction» des Charkover Kollegiums aus dem Jahre 1769 / I. Kaganov // Jahrbuch für Geschichte der UdSSR und der volksdemokratischen Länder Europes. – Berlin: Rutten und Loenіng, 1963. – Bd. 7. – S. 393–410.
Передвижные типографии XVII в. на Украине / И. Я. Каганов // 400 лет русского книгопечатания 1564–1964 / АН СССР, Отд-ние истории. – Москва : Наука, 1964. – [Т. 1]. – С. 78–84.
Бібліофільство і радянські бібліотеки / І. Каганов // Бібліотекознавство і бібліогр. – Харків : Ред.-вид. від. Кн. палати України, 1965. – Вип. 2. – С. 26–38.
Проблеми вивчення української книжкової культури XVIII сторіччя / І. Каганов // Українська книга / Укр. поліграф. ін-т ім. Івана Федорова. – Київ ; Харків, 1965. – С. 220–236.
Скарби Італії / І. Каганов, В. Артисевич // Всесвіт. – 1965. – № 7. – С. 115–117.
Г. А. Полетика и его книжные интересы : (из истории кн. культуры XVIII в.) / И. Каганов // XVIII век : сб. ст. и материалов / АН СССР, Ин-т рус. лит. (Пушкин. дом). – Москва–Ленинград, 1966. – Cб. 7: Роль и значение литературы XVIII века в истории русской культуры : к 70-летию со дня рождения чл.-кор. АН СССР П. Н. Беркова. – С. 138–144.
Вивчення читача як книгознавча проблема / І. Каганов // Бібліотекознавство та бібліогр. – Харків : Ред.-вид. від. Кн. палати України, 1967. – Вип. 5. – С. 13–26.
Що читали сучасники Г. Сковороди / І. Каганов // Радян. літературознавство. – 1967. – № 6. – С. 77–80.
Клуб книголюбів – важлива ділянка культосвітньої роботи / Ісак Каганов // Культ.-освітня робота : міжвідом. респ. зб. – Київ, 1968. – Вип. 5. – С. 51–66.
Неотложная задача книговедения: (книга и психическое здоровье) / И. Каганов, А. Миллер // Психотерапия и культурология. – Харьков, 1968. – С. 66–68.
Книжкові знаки харківських графіків / І. Каганов // Бібліотекознавство та бібліогр. – Харків : Ред.-вид. від. Кн. палати України, 1970. – Вип. 9. – С. 101–113.
Дослідження початків слов'янського книгодрукування / І. Каганов // Архіви України. – 1972. – №. 3. – С. 84–85. – Рец. на кн.: Немировский Е. Л. Начало славянского книгопечатания. – Москва, 1971. – 270 с.
Капитальные исследования / И. Я. Каганов // Совет. библиогр. – 1972. – № 4. – С. 92–96. – Рец. на кн.: Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії. Дожовтневий період : нариси. – Харків, 1971. – 374 с.
Книжные знаки харьковских графиков / И. Я. Каганов // Книга и графика. Сборник, посвященный А. А. Сидорову. – Москва : Книга. 1972. – С. 287–294.
На заре украинского советского книговедения: (украинская книговедческая периодика 20-х годов) / И. Каганов, И. Вовченко // Книга. Исследования и материалы. – Москва : Книга, 1972. – Сб. ХХІІІ. – С. 142–160.
Общественные библиотеки и библиофильство / И. Каганов // Книговедение и его задачи в свете актуальных проблем советского книжного дела. Секция теоретических проблем библиофильства : тез. докл. – Москва, 1974. – С. 23–27.
Леся Украинка и книга / И. Каганов // Книга. Исследования и материалы. – Москва : Книга, 1975. – Сб. ХХХI. – С. 148–154.
Пешеходец Василий Григорович-Барский и книга / И. Каганов // Альманах библиофила. – Москва : Книга, 1975. – Вып. 2. – С. 233–238.
Академик Александр Иванович Белецкий как библиофил и книговед / И. Каганов, М. Габель // Книга. Исследования и материалы. – Москва : Книга 1977. – Сб. ХХХІV. – С. 116–135.
Исследование, посвященное советской украинской библиографии периода 1917–1929 гг. / И. Я. Каганов // Совет. библиогр. – 1977. – № 5. – С. 68–71.
Первые шаги: (украинская книготорговая периодика 1917–1929 гг.) / И. Каганов // Книжная торговля. Исследования и материалы. – Москва : Книга, 1977. – Сб. 4. – С. 164–177.
Иван Кронеберг и его «Брошюрки» / И. Каганов // Альманах библиофила. – Москва : Книга, 1978. – Вып. 5. – С. 205–215.
«Радянський книгар» (1929–1932) – боевой орган украинских книжников / И. Каганов, И. Вовченко // Книжная торговля. Исследования и материалы. – Москва : Книга, 1979. – Сб. 6. – С. 170–177.
Кацпржак Е. И. [Рец. на кн.: І. Я. Каганов. Українська книга кінця XVI – XVII ст., Харків, 1959] / Е. И. Кацпржак // Книга. Исследования и материалы. – Москва, 1961. – Сб. V. – С. 359–362.
Габель М. О. Харьковский клуб любителей книги / М. О. Габель // Книга. Исследования и материалы. – Москва : Книга, 1973. – Сб. ХХVІІ. – С. 178–188.
Берков П. Н. История советского библиофильства (1917–1967) / Берков П. Н. – Москва : Книга, 1983. – 280 с. – Про І. Я. Каганова і Харківський клуб любителів книги: с. 32, 234, 235, 243.
Лосієвський І. Я. Архівні фонди діячів науки і культури ХХ століття / Лосієвський І. Я., Шоломова С. Б. // Документально-інформаційні ресурси ХДНБ ім. В. Г. Короленка : зб. наук. ст. – Харків, 1996. – Вип. 2. – С. 80–86.
Ісаак Якович Каганов (1898–1981) : бібліогр. покажч. / М-во культури і мистецтв України, Харків. держ. акад. культури, Ф-т бібліотекознавства та інформатики ; уклад.: Н. Ф. Колосова, Т. П. Самійленко ; за ред. І. Я. Лосієвського. – Харків : ХДАК, 1998. – 28 с.
Королевич Н. Ф. Українські бібліографи ХХ століття : навч. посіб. для ін-тів культури / Н. Ф. Королевич. – Київ : Кн. палата України, 1998. – Про І. Я. Каганова: с. 23, 26, 44, 247, 261.
Колосова Н. Ісаак Якович Каганов – книгознавець і педагог / Н. Колосова, Т. Самійленко // Вісн. Кн. палати. – 1999. – № 1. – С. 33–34.
Шоломова С. Б. Библиотековедческие, книговедческие и библиографоведческие источники в коллекции архивных документов и личных архивных фондах ХГНБ / С. Б. Шоломова // Колекції пам’яток писемності та друку в бібліотечних фондах України: проблеми формування, збереження, розкриття : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю від. рідкіс. вид. і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка. – Харків, 2003. – С. 86–96.
Зборовец И. В. И. Я. Каганов о роли экслибриса в дизайне книги / И. В. Зборовец // Дизайн-освіта – 2009: сучасна концепція дизайн-освіти України. – Харків, 2009. – Ч. 1. – С. 69–72.
Зборовець І. В. І. Я. Каганов як історик української книги / І. В. Зборовець // Вісн. Харків. держ. акад. культури : зб. наук. пр. до 80-річчя Харків. держ. акад. культури / Харків. держ. акад. культури, Акад. мистецтв України, Ін-т культурології ; [редкол.: В. М. Шейко та ін.]. – Харків : ХДАК, 2009. – Вип. 25. – С. 94–102.
Седых В. В. И. Я. Каганов – украинский книговед и библиотековед / В. В. Седых // Наука о книге. Традиции и инновации, Москва, 28–30 апр. 2009 г. – Москва, 2009. – Ч. 1. – С. 281–283.
25-ый подъезд : [зб. ст. про Харків. клуб любителів книги та його першого очільника І. Каганова] / cост.: М. И. Каганов, В. М. Конторович, Л. Г. Фризман. – Харьков, 2011. – 66 с.
Исаенко О. Я. Архивный фонд украинского ученого-книговеда и литературоведа И. Я. Каганова в ХГНБ им. В. Г. Короленко / О. Я. Исаенко // Короленківські читання – 2012. Взаємодія та партнерство бібліотек у регіональному інформаційному просторі : матеріали XV всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 11 жовт. 2012 р.) / М-во культури України, Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка, Харків. держ. акад. культури, Харків. обл. від-ня Укр. бібл. асоц. ; [редкол.: В. Д. Ракитянська та ін. ; уклад. Н. І. Капустіна]. – Харків : ХДНБ, 2013. – С. 227–232.
Зборовець І. Ісаак Якович Каганов / І. Зборовець // Фундатори Харківської бібліотечної науково-освітньої школи : (до 90-річчя ХДАК) : кол. монографія / [авт. кол.: А. А. Соляник, В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко, І. В. Зборовець та ін.] ; М-во культури України, Харків. держ. акад. культури. – Харків : ХДАК, 2019. – С. 43–47.
________________________________