Пошук статті
|
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 9 КількістьЗа місяць : 258 статей : 1013 |
Дорошенко Володимир Вікторович
Дорошенко Володимир Вікторович [псевд. – Білоцерківець, Божко, Володаренко, Журба, Книголюб, Куку, Ладим, Ладько, Лікаренко, Лучанин, Маріян, Немирич, Вол. О’Димир, Українець та ін.; 30.10.1879, м. Санкт-Петербург – 25.08.1963, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США] – історик, громадський та політичний діяч, бібліограф, бібліолог, літературознавець, перекладач, літературний критик. Дійсний член Українського наукового товариства (1913), НТШ (1925), Української вільної академії наук (УВАН, 1946). Батько поетеси Міри Гармаш. Народився в сім’ї військового і земського лікаря, нащадка бічної гілки козацько-старшинського роду Дорошенків. Дитячі роки провів на Полтавщині у батьківському маєтку в с. Білоцерківці, нині Пирятинського району. Навчався у класичній гімназії м. Прилуки (1892–1898), в Московському університеті на правничому та історико-філологічному факультетах (1898–1905). У студентські роки розпочав політичну і громадську діяльність. Належав до Революційної української партії (з 1901), згодом – Української соціал-демократичної робітничої партії. Був співзасновником української студентської громади у Москві, за участь у якій був висланий на Полтавщину під нагляд поліції. Працював у Cтатистичному бюро Полтавського губернського земства. Внаслідок провокації був заарештований і з січня 1907 р. до весни 1908 р. перебував в ув’язненні у Полтаві та Києві. Рятуючись від переслідувань поліції, у 1908 р. нелегально емігрував до Галичини, оселившись у Львові. Поглиблював знання з українознавства на філософському факультеті Львівського університету (1909–1913). Працював у Бібліотеці Наукового товариства ім. Т. Шевченка (1910–1944 рр., з перервами; був її керівником у 1919–1921 та 1937–1944 рр.). У 1911 р. очолив створене роком раніше з ініціативи М. Грушевського бібліографічне бюро. Обирався головою Бібліографічної комісії НТШ (1913). Під керівництвом В. Дорошенка комісія здійснила першу помітну спробу організації української бібліографії, видавши друком 8 томів «Матеріалів до української бібліографії». Один із засновників і член президії Союзу Визволення України (СВУ, 1914–1918). У роки Першої світової війни перебував у Відні (1914–1915), де працював у СВУ, був головним редактором і автором його кількох видань. Повернувшись 1916 р. до Львова, продовжив працю у бібліотеці НТШ, упорядковуючи її фонди і фіксуючи втрати під час тимчасової російської окупації. Плідно займаючись у міжвоєнний період літературознавчими, історичними, бібліографічними студіями, В. Дорошенко швидко здобув авторитет у науковому світі. Обирався почесним доктором Українського вільного університету в Берліні та Українського історико-філологічного товариства в Празі, співпрацював з Українським науковим інститутом у Берліні та Українським науковим інститутом у Варшаві. Редагував календар-альманах «Дніпро» (1929–1939). Після возз’єднання Західної України з УРСР (1939) і передання на початку 1940 р. бібліотеки НТШ до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР (нині Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника) В. Дорошенко виступав за припинення постійних невиправданих реорганізацій фондів, проти бездумного вилучення рідкісних видань, праць «буржуазних націоналістів» та інших «ворогів народу». На початку 1944 р. вимушено емігрував до Чехії. У Празі працював у Музеї визвольної боротьби України над упорядкуванням та опрацюванням матеріалів СВУ. Українські бібліологічні вісті, 1948 З липня 1945 р. по 1949 р. перебував у Німеччині, де мешкав у таборах для переміщених осіб у Карлсфельді під Мюнхеном і в Берхтесгадені. Попри важкі умови життя, підготував до друку і видав перший випуск «Українських бібліологічних вістей» (1948). Був також причетний до відновлення виходу «Літературно-наукового вісника», у якому подав огляд наукової спадщини всіх періодів діяльності цього часопису (з 1898 р.).
У жовтні 1949 р. з родиною переїхав до США. Не знайшовши роботу у Нью-Йорку, оселився у м. Філадельфії, де жив спершу у складних матеріальних умовах, без власної бібліотеки. Працював у НТШ і в УВАН, де очолив книгознавчі секції. Був першим у середовищі української еміграції професійним бібліографом, займаючись також літературно-науковою роботою: від літа 1952 р. до осені 1954 р. працював редактором і коректором щоденної газети «Америка». Очолював Літературно-мистецьке товариство у Філадельфії. Протягом життя співпрацював з редакціями понад 130 періодичних видань, збірників, альманахів, календарів, що видавалися у Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Москві, Петербурзі, Варшаві, Кракові, Подебрадах, Мюнхені, Берліні, Відні, Лозанні, Парижі, Нью-Йорку, Філадельфії, Торонто, Вінніпезі, Буенос-Айресі та ін. Опублікував велику кількість розвідок, статей, спогадів, хронік, рецензій, бібліографічних праць найрізноманітнішої тематики. Автор численних праць із шевченкознавства, історії української літератури 19–20 ст., книгознавства, історії НТШ, товариств «Просвіта», українських перекладів М. Гоголя, Л. Толстого, Й.-В. Ґете та інших, спогадів. Пріоритетним напрямом наукової діяльності В. Дорошенка, починаючи з 1910-х років, була бібліографія, насамперед українознавча, універсального змісту. До початку Першої світової війни В. Дорошенко створював списки та огляди українських видань, які друкувалися у часописі «Наше слово», «Записках НТШ» та ін. Співпрацював з Російською Академією наук (видання «Обозрение трудов по славяноведению»; автор 3-го випуску цього покажчика, у якому вміщена українознавча література, опублікована переважно в Росії та за її межами у 1912 р.). У київському журналі «Україна» у 1920-і рр. друкував широкі огляди українознавчих матеріалів, опублікованих за межами України протягом 1914–1928 рр. Перебуваючи в Німеччині, дбав про збереження українських еміграційних друків задля поповнення фондів бібліотеки НТШ, запропонував проект видання «Літопису українського друку» – спеціального бібліографічного бюлетеня для реєстрації українських емігрантських видань. У Філадельфії видав кілька ретроспективних покажчиків української емігрантської преси: «Українська національна преса в рр. 1945–1951 по цей бік заслони» (1951), «Українська євангельська преса» (1952), «Показник української католицької преси у ЗДА» (1952), «Українська преса у ЗДА» (1954) та ін. В. Дорошенко постійно цікавився українським красним письменством та літературознавчими питаннями. У співавторстві з Д. Дорошенком підготував покажчик «Українське літературне життя на еміграції» (1923). Був автором численних розвідок та бібліографічних праць, що стосувалися творчості українських письменників, а також зарубіжних авторів в українських перекладах. Серед цих праць – бібліографічний огляд «Найновіша література про П. Куліша» (1928); «Бібліографія творів Ольги Кобилянської» (1928); прикнижковий покажчик до книги М. Рудницького «Від Мирного до Хвильового» (1930), «Спис творів Івана Франка з додатком статей про нього і рецензій на його писання» (1930); «Ґете в українських перекладах, переспівах та наслідуваннях» (1932) та ін. Покажчик видань Шевченкових творів та опис бібліографічних праць про Шевченка / В. Дорошенко // Шевченко Т. Повне видання творів. Варшава ; Львів, 1939. Т. 14. VIII, 355 c. Найбільший літературознавчий та бібліографічний інтерес у В. Дорошенка викликали постаті Т. Шевченка та І. Франка. Учений-бібліограф протягом усього життя збирав бібліографічні відомості про видання їхніх творів та літературу про них. Перша бібліографічна публікація В. Дорошенка шевченківської тематики – інформаційний огляд «Шевченкознавство за останнє десятиліття, 1914–1924» (1925). Вершинною бібліографічною працею В. Дорошенка став «Покажчик видань Шевченкових творів та опис бібліографічних праць про Шевченка» (1939), надрукований як останній, 16-й том Повного видання творів Т. Шевченка, підготовленого Українським науковим інститутом у Варшаві. Покажчик містив повну бібліографію видань Шевченкових творів за 99 років (1840–1938), до нього увійшли закордоні видання творів поета, відгуки і рецензії на них у пресі української діаспори.
В. Дорошенко відомий і як історик бібліографії, дослідник життєвого шляху і діяльності видатних українських бібліографів та бібліологів. Зокрема, опублікував статтю «Пам’яті українських бібліографів», присвячену Д. Дорошенку, І. Калиновичу, М. Комарову, З. Кузелі, І. Левицькому (1953), спогади про книгознавця, бібліографа, директора Бібліотеки НТШ у Львові І. Кревецького, низку матеріалів про одного з фундаторів української бібліографії М. Комарова. У Радянській Україні ім’я В. Дорошенка згадувалося нечасто і в негативному контексті, він характеризувався, здебільшого, як «буржуазний націоналіст», а його праці були вилучені з наукового обігу і зберігалися, як правило, у спецфондах. Першими повернули це ім’я з незаслуженого небуття М. Гуменюк, Н. Королевич, В. Микитась, М. Мороз, Ф. Погребенник, О. Федотова. Подвижницька діяльність, науковий, бібліографічний доробок В. Дорошенка отримали загальне визнання ще за його життя, насамперед серед представників української діаспори і науки. Так, проф. І. Борщак називав його «князем української бібліографії», проф. П. Зайцев – «безперечно найвидатнішим з наших бібліографів-бібліологів», проф. В. Кубійович – «сеньйором української науки». М. Мороз зазначав, що «В. Дорошенко – це вже класик української бібліографії, його прізвище стоїть в одному ряду з І. О.Левицьким, М. Комаровим, І. Калиновичем».
Твори
Шевченкознавство за останнє десятиліття, 1914–1924 : [корот. інформ. огляд] / В. Дорошенко. – Львів : Накладом В. Дорошенка. Друк. Наук. Т-ва ім. Т. Шевченка, 1925. – 8 с. Найновіша література про П. Куліша : інформ. огляд видань і розвідок за останніх 15 літ / В. Дорошенко. – Львів. : Друк. Наук. Т-ва ім. Т. Шевченка, 1928. – 28 с. Українська національна бібліотека (Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові) / Дорошенко В. – Львів, 1936. – 24 с. Ukrainska Biblioteka Narodowa w Polsce : Biblioteka Towarzystwa Naukowego im. Szewczenki we Lwowie // Biuletyn Polsko-ukrainski [Warszawa]. – 1936. – № 30. Бібліографія Шевченкознавства : огляд. покажч. / В. Дорошенко. – Львів : Накладом В. Дорошенка, 1939. – 13 с. Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка у Львові / Дорошенко В. // Сьогочасне й минуле. – 1939. – № 3–4. – С. 167–172. Покажчик видань Шевченкових творів та опис бібліографічних праць про Шевченка / В. Дорошенко // Шевченко Т. Повне видання творів. – Варшава ; Львів, 1939. – Т. 16. – VIII, 355 c. Бібліотеки й архіви на Зах[ідній] Україні за большевицького панування / Дорошенко В. // Краківські вісті. – 1941. – 12 листоп. – (Ч. 252). – С. 2–3. Дорошенко В. Пам’яті товариша (У другу річницю смерті Івана Кревецького) / В. Дорошенко // Наші дні (Львів). – 1942. – № 7. – С. 12. Шість відділів Державної Бібліотеки у Львові: у них працює постійно 150 працівників / В. Дорошенко // Львівські вісті. – 1942. – 28 лип. – Ч. 167. – С. 3. Пам'яті українських бібліографів (Д. Дорошенко, І. Калинович, М. Комаров І. Кревецький, З. Кузеля, І. Левицький) // Наук. зб. УВАН [Нью-Йорк]. – 1953. – Т. 2. – С. 175–184. Книжки на паливо / В. Дорошенко // Західня Україна під большевиками (IX. 1939—VI. 1941) : зб. / за ред. М. Рудницької. – Нью-Йорк, 1958. – С 237, 239–242. «Просвіта», її заснування й праця : Корот. іст. нарис з дод. про "Просвіти" в ін. країнах. – Філадельфія, 1959. – 102 с. – Із змісту: Розділи: І. Видавнича діяльність "Просвіти": [Огляд]. – С. 17–22; III. Література про "Просвіту". – С. 91–102. Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка у Львові: короткий історичний нарис / Дорошенко В. // Записки НТШ. Зб. Філол. секції. – Нью-Йорк; Париж. – 1961. – Т. CLXXI. – С. 7–58. Франко як бібліограф: (Сторінки з історії української бібліографії) // Сучасність (Мюнхен). – 1962. – № 6. – С. 21–24. Українська національна бібліотека : (б-ка Наук. Т-ва ім. Т. Шевченка у Львові) / В. Дорошенко. – Львів : Наук. Т-во ім. Шевченка, 1936. – 23 с.
Джерела
Кобринська А. В. Дорошенко – визначний бібліограф / А. Кобринська // Листи до приятелів. – 1963. – № 11/12. – С. 13–17; Дурбак І. Володимир Дорошенко (3 приводу 80-ліття нашого визначного політичного й наукового діяча) / І. Дурбак // Овид. – 1960. – Ч. 3 (108). – С. 11–13; Данко О. Володимир Дорошенко – праця для книжної культури / О. Данко // 125 років київської академічної традиції. 1861–1986 : збірник. – Нью-Йорк, 1993. – С. 419–442; Передрук: / О. Данко // Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909–1939) : напрями діяльності та постаті / упоряд. і заг. ред. Л. І. Ільницької. –Львів, 2010. – С. 101–128; Федотова О. Внесок В. Дорошенка в українську літературну бібліографію / О. Федотова // Тези ХХV звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів факультету бібліотечно-інформаційних систем за 1993–1994 навчальний рік. – Київ, 1994. – С. 52–54; Мороз М. О. Видатний бібліограф і літературознавець Володимир Дорошенко / М. О. Мороз // Бібліотека НТШ: книги і люди : матеріали круглого столу. – Львів, 1996. – С. 102–108; Королевич Н. Ф. Володимир Дорошенко (1879–1963) / Н. Ф. Королевич // Українські бібліографи ХХ століття. – Київ, 1998. – С. 111–137; Супронюк О. Шевченкознавчі праці Володимира Дорошенка / О. Супрунюк // Київська старовина. – 2000. – № 4. – С. 162–169; Супронюк О. Книгознавчі та бібліографічні праці В. В. Дорошенка періоду еміграції (1944–1963) / О. Супронюк, Л. Дегтяренко // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2007. – Вип. 19. – С. 479–488. Дорошенко Володимир Вікторович // Українські бібліографи : біограф. відомості, профес. діяльн., бібліогр. / НПБУ; авт.-уклад.: Р. С. Жданова, Н. І. Абдуллаєва, В. О. Кононенко. – Київ, 2008. – Вип. 1. – С. 114–117. Савченко С. С. Князь української бібліографії : до 130-річчя від дня народження В. В. Дорошенка (1879–1963) / С. С. Савченко // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2009. – № 4. – С. 24–34 : портр. Кусий Л. Володимир Дорошенко про розбудову бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка в умовах радянської влади: очікування та реальність (1940–1941) / Лариса Кусий // Наук. записки ЛННБ ім. В. Стефаника. – 2021. – Вип. 13(29). – С. 248– 263.
———————————————— |
||