За місяць : 1107
статей : 1008
| Рубрики : | Бібліотечні фонди |
Десяткова класифікація Дьюї (ДКД) – універсальна комбінаційна класифікаційна система, яка використовується переважно в бібліотеках. Автор ДКД – американський бібліотекознавець Мелвіл Дьюї (1851–1931).
В українській літературі про М. Дьюї як людину відомо дуже мало. Л. Б. Хавкіна написала реферат «Книга про Дьюї» за книгою американця Ф. Райдера (1944), проте вона на початок ХХІ ст. не опублікована. Коло інтересів М.Дьюї було широким. Він був поборником реформи англійської орфографії, метричної системи міри і ваги. М.Дьюї приступив до роботи над ДКД у 1871 р., структуру котрої обдумав навчаючись у коледжі Амхерста і працюючись у його бібліотеці. Піклуючись про практичну зручність розстановки літератури на полицях і карток у каталозі, він передав у бібліотечну раду коледжу доповідну записку про свою класифікацію. На наступний рік класифікація М. Дьюї була застосована в бібліотеці. Вперше ДКД з’явилася в 1876 р. у вигляді невеличкого видання на 44 сторінках і призначалася для класифікації книг бібліотеки Амхерстського коледжу. З них 11 сторінок займали таблиці класифікації, а 31 – вступний текст і абетково-предметний покажчик. Ця класифікація набула великого поширення в бібліотеках США, дещо пізніше – в Англії, а в зміненому вигляді і в бібліотеках багатьох інших країн. Спочатку вона була перелічувальною, а згодом особливість структури дозволила виокремити типові ділення в допоміжну таблицю, і система набула комбінаційного характеру. М. Дьюї вважав, що наукова основа класифікації не має визначального значення, основну увагу він приділяв техніці, зручності її практичного використання. Тому наукова основа ДКД не мала нічого нового порівняно з системами, створеними раніше. У порядку розташування основних ділень можна прослідкувати зв’язок із класифікацією наук Ф. Бекона.
Основний ряд класифікації мав десять ділень (класів):
000 Загальний відділ;
100 Філософія;
200 Релігія;
300 Суспільні науки;
400 Філологія;
500 Природничі науки;
600 Прикладні науки (медицина, техніка, сільське господарство);
700 Мистецтво. Спорт;
800 Література і літературознавство;
900 Історія. Географія. Біографії.
Відділи 100/600 відповідають філософії або науці в класифікації Ф. Бекона, відділи 700 і 800 – поезії, а відділ 900 – історії. Тобто класифікацію Ф. Бекона в системі М. Дьюї подано у зворотному порядку. Кожен клас поділяється на десять відділів, кожен відділ, у свою чергу, поділяється на десять ділень і т. д. На кожному ступені до індексу додається цифра. Таким чином утворюються ступінчасті індекси.
5 Природничі науки:
51 Математика;
511 Арифметика.
Застосування в бібліотечно-бібліографічній класифікації десяткових індексів мало велике значення і набуло широкого використання. Такі індекси дають можливість деталізувати систему, подрібнюючи попередні ділення на десять нових, і завдяки цьому використовувати її в різних бібліотеках, включати в класифікацію нові науки, проблеми. Арабські цифри відомі більшості людей, індекси на їх основі легко запам’ятовувати і розшукувати. М. Дьюї, надаючи великого значення практичній зручності системи, застосував типові закінчення індексів, тобто ділення, створені за однією ознакою, мали в індексі однакові кінцеві знаки. Так, ділення для книг з історії Англії має індекс 942, а індекс з географії Англії – 914.2. Це був крок до створення комбінаційних класифікаційних систем. Оскільки в ДКД багато штучних рішень, нею можна користуватися за допомогою абетково-предметного покажчика, якому М. Дьюї надавав великого значення і який детально розробив. Система ДКД – найбільш популярна з бібліотечних класифікацій в світі. Понад 135 країн користуються нею, вона перекладена чотирма десятками мов, серед яких арабська, грецька, датська, іврит, іспанська, італійська, російська, фарсі, французька, японська та ін. В історії ДКД слід різнити два основні етапи: перший – з 1876 до 1931 р. (рік смерті автора) і другий – з 1932 р. За життя автора і за його безпосередньої участі вийшло 12 видань класифікації. М. Дьюї захищав свою систему від будь-яких спроб виправити і доповнити таблиці. А вже в перше посмертне видання були внесені суттєві доповнення. З 1993 р. видання таблиць здійснюється в електронній формі. У 1998 ДКД перейшла під управління міжнародної організації Online Computer Library Center (OCLC). ДКД є однією з інформаційно-пошукових мов Всесвітнього зведеного каталогу (OCLC). 22 версія ДКД вийшла у 2004 р. На основі ДКД П. Отле і А. Лафонтен створили Універсальну десяткову класифікацію.
Кушуль А. Я. К столетию Десятичной классификации Мелвила Дьюи / А. Я. Кушуль // Библиотековедение и библиография за рубежом. – 1976. – Вып. 58. – С. 31–45;
Лобузіна К. В. Бібліотечні класифікації в сучасних інформаційних сервісах : [монографія] / К. В. Лобузіна ; наук. ред. Л. Й. Костенко. – К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 2010. — 132 с.;
Портрет бібліотекаря в дзеркалі історії : інформ.-бібліогр. список / Централіз. бібл. система Дарницького району, Бібліотека ім. А. П. Чехова ; упоряд. та ком. набір Мироненко Г. В. – К., 2010. – 47 с.;
Современная каталогизационная терминология : толковый слов. с метод. рекомендациями / Рос. гос. б-ка. – М. : РГБ, 1992. – 197, [1] с.; 5)
Стрішенець Н. Класифікація в електронному середовищі / Н. Стрішенець // Бібліотечний вісник. – 2010. – № 5. – С. 34–43.