Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 42
За місяць : 709
Кількість
статей : 982
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Деркач Марія Дем’янівна
Рубрики : Персоналії
Деркач Марія Дем’янівна

imageДеркач Марія Дем’янівна [у дівоцтві – Фуртак; криптоніми: Ві-Ві, (д), (Д), к., (М), М. Д., (М. Д.), М. Ф., (М. Ф.), (ч.); 25.06.1896, м-ко Струсів Теребовлянського пов. коронного краю Королівства Ґаліції і Лодомерії у складі Австро-Угорщини, нині – село Микулинецької селищної громади Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 14.04.1972, Львів] – літературознавець, дослідниця архівної спадщини та творчості Лесі Українки, І. Франка, інших українських і зарубіжних письменників, бібліотекар, архівіст. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1935). Кандидат філологічних наук (1952).

Походила з родини народного вчителя Демʼяна Фуртака. Навчалась у Руському (з 1912 р. – Українському) інституті (ліцеї) для дівчат у Перемишлі (1909–1912). У 1914 р. у цьому ж місті склала випускні іспити в Українській державній чоловічій гімназії, одержавши право здобувати подальшу освіту в будь-якому університеті. У 1916–1918 рр. працювала вчителькою в с. Тростянець (на теренах сучасної Івано-Франківщини).

У 1921 р. виїхала до Праги, де вступила на філософський факультет Карлового університету, в якому в 1926 р. за результатами захисту дисертації на тему «Життя і творчість Лесі Українки» чеською мовою (Lesia Ukrajinka její život a dílo) здобула ступінь доктора філософії. Одночасно навчалася в Українському вільному університеті у Празі.

imageУпродовж 1926–1930 рр. входила до складу редколегії львівського жіночого журналу «Нова Хата» і обіймала посаду його відповідального редактора (на громадських засадах). На сторінках часопису М. Деркач опублікувала десятки матеріалів про визначних діячів української та зарубіжної літератури і культури. Друкувалася також у журналах «Громадянка», «Жінка», «Життя і знання», «Назустріч», «Нові шляхи», «Наша Батьківщина», «Книга», «Книголюб» та ін. У 1927–1930 рр. працювала в Національному музеї у Львові, зокрема впорядкувала матеріали архіву М. Павлика.

Упродовж 1930–1939 рр. М. Деркач працювала в бібліотеці Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) у Львові, де її наукова робота набула системного і сталого характеру. Під керівництвом директора книгозбірні І. Кревецького очолювала український сектор закладу та була кустошем рукописних фондів. Брала активну участь у засіданнях НТШ, зокрема, Бібліографічної (з 1934 р. – Бібліологічної), Етнографічної та Літературознавчої комісій, Філологічної секції. З 8 травня 1935 р. – дійсний член НТШ.

Після ґрунтовного ознайомлення з фондом І. Франка, що зберігався у книгозбірні НТШ, склала докладний каталог його матеріалів (1938), який слугував путівником архівом письменника (станом на 1941 р. налічував 221 рукопис, приблизно 700 автографів, 323 листи письменника до різних осіб, 398 інших документів) та заклав підвалини подальших тривалих франкознавчих досліджень М. Деркач. Головним результатом десятилітньої праці вченої в бібліотеці НТШ слід вважати створення нею цілісного фонду з архівних документів, розрізнених збірок та окремих надходжень. Вона впорядкувала майже 300 окремих фондів, що містили документи другої половини 19-го – 30-х рр. 20 ст., дві третини з них були особистими фондами відомих в Галичині осіб (Лесі Українки, Ю. Федьковича та ін.), решта – архівами українських інституцій (НТШ, редакції журналу «Літературно-науковий вістник» і т. ін.). Започаткувала та уклала карткові каталоги (під назвами «центральний» і «систематичний») на книжковий фонд бібліотеки НТШ. У першому півріччі 1939 р. виокремила із залишків невпорядкованого сукупного фонду книгозбірні архівні матеріали урядів УНР, ЗУНР, документи Українських січових стрільців, загалом – майже 160 надходжень, датованих 1914–1920 рр., і підготувала їх для депозитарного зберігання. Поряд із франкіаною поповнення книгозбірні НТШ архівами українських військових структур та відповідною літературою було одним із головних напрямів бібліотечної роботи вченої.

У лютому 1940 р. під тиском Президії АН УРСР відбулася формальна «самоліквідація» НТШ, а її книгозбірня ввійшла до складу новоутвореної Львівської філії Бібліотеки АН УРСР (нині – Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, ЛННБ України ім. В. Стефаника), без зміни адреси. Акт про передання бібліотеки від імені НТШ підписали І. Кревецький та М. Деркач. Тоді ж учена ввійшла до складу двох комісій – для опрацювання проєкту структури філії Бібліотеки АН (БАН) УРСР та з опрацювання генерального плану і розміщення книжкових фондів і відділів філії. У новій установі науковиця обійняла відповідальну посаду завідувача відділу рукописів, на якій залишалася до кінця 1945 р. Опікувалась і відділом української літератури, разом з В. Дорошенком домоглася додавання до профілю його комплектування, крім суто художньої, також і наукової літератури. Виконувала значний обсяг робіт зі створення бібліографічної картотеки «Репертуар української книги. 1798–1914 рр.», зокрема, укладала бібліографію творів Лесі Українки та публікацій про письменницю.

Під час німецької окупації Львова (1941–1944) колишня бібліотека НТШ та книгозбірня ліквідованого у 1939 р. Народного Дому продовжували діяти вже як ІІІ відділ створеної німцями львівської Державної бібліотеки (Staatsbibliothek Lemberg). Після від’їзду В. Дорошенка до Праги з квітня 1944 р. керівником III відділу було призначено А. Ґенсьорського, а М. Деркач – його заступником.

У 1940–1941 рр. і з другої половини 1944 р. М. Деркач за сумісництвом працювала також у Львівському відділенні Інституту української літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР (нині – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України). Поєднуючи роботу у двох установах, здійснювала активну науково-бібліографічну діяльність, досліджувала життя і творчість Лесі Українки, І. Франка, упорядковувала архів товариства «Руська бесіда». З кінця 1943 р. розпочала вивчення частини архіву Лесі Українки, подарованого бібліотеці НТШ сестрою поетеси О. Косач-Кривинюк. У цей час М. Деркач багато уваги приділяла збереженню та недопущенню розпорошення і вивезення зі Львова архівних фондів І. Франка та Лесі Українки, впорядкуванню величезних за обсягом збірок рукописів, що опинились у Львівській філії БАН УРСР після припинення діяльності книгозбірень Оссолінеуму, Народного Дому, «Студіону», отців Василіян, Богословської академії, Баворовських, Єврейської віросповідної громади (Жидівської кагальної бібліотеки) та  ін. Вона входила до складу комісії з приймання цих книгозбірень. Разом з групою українських діячів (М. Штеліга, Є.-Ю. Пеленський, В. Огоновський та ін.) М. Деркач всіляко саботувала розпорядження окупаційної влади евакуювати на початку 1944 р. найцінніші фонди бібліотеки спершу до Кракова, а далі до Адельсдорфу на території Польщі (тепер с. Заґродно в Нижньосілезькому воєводстві), зокрема Франкову й Лесину спадщину. Завдяки цьому спротиву основна кількість документів залишились у Львові.

Новим післявоєнним керівникам Львівської філії БАН УРСР, що підміняли її хворого директора, академіка АН УРСР В. Щурата і не були галичанами, не подобались активна позиція М. Деркач із захисту історико-культурної спадщини України, її протидія намаганням вивезти цінні видання й архіви до Москви, Києва, Польщі тощо. На початку 1947 р. вчену як «націоналістично налаштовану» змусили звільнитись із бібліотеки.

У зв’язку з ліквідацією Львівського відділення Інституту української літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР у 1950 р. М. Деркач переїхала до Києва, де продовжила роботу в цьому ж інституті.

Оскільки ВАК СРСР не підтвердила чинність її празького диплому 1926 р., вчена у 1952 р. в інституті повторно захистила дисертацію на тему «Літопис життя і творчості Лесі Українки» та здобула ступінь кандидата філологічних наук. Від 1953 р. – старший науковий співробітник. Продовжувала вивчення й наукове опрацювання київської частини архівної спадщини І. Франка та Лесі Українки, досліджувала їхній життєвий і творчий шлях. Опублікувала невідомі або маловідомі твори обох письменників, як співредактор брала участь у виданні багатотомних зібрань їхніх творів.

Перу вченої належать майже 200 наукових праць, зокрема, розвідки про О. Кобилянську, Є. Ярошинську, Олену Пчілку, О. Рошкевич, С. Крушельницьку, Христину Данилівну і Христину Олексіївну Алчевських, Л. Яновську, К. Малицьку, Катрю Гриневичеву, М. Примівну, О. Ціпановську та багатьох інших українських, а також зарубіжних письменниць, освітянок, громадських діячок. Також у доробку М. Деркач низка публікацій про міжвоєнний літературно-громадський жіночий рух в Західній Україні, активною учасницею якого вона була.

У 1957 р. вчена повернулася до Львова. Працювала на посаді старшого наукового співробітника в Інституті суспільних наук УРСР (нині – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України) до виходу на пенсію в 1962 р.

Чоловік: Пилип Деркач (1893–1957) – мовознавець, лексикограф, перекладач. Діти: Олександра (1924–2004) – відома львівська скрипалька, педагог, професор, заслужений діяч мистецтв України; Мирон (1931 р. н.) – біолог-біофізик, професор, доктор біологічних наук.

Архів науковиці зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (особовий фонд М. Деркач, ф. 167), документи якого були передані нею особисто в 1968 р. У 1996 р. архів (ф. 259) та родинна бібліотека (збірка Деркачів, 2 633 од. зб.) передані її дітьми на зберігання в ЛННБ України ім. В. Стефаника. Архівні документи, пов’язані з діяльністю М. Деркач, також зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (Львівський відділ, ф. 55).

 

Твори  

Ольга Кобилянська / Марія Фуртак // Нова Хата. – 1926. – Ч. 7/8. – С. 1–3.

Перекладчиці Шевченка / М. Ф. // Нова Хата. – 1927. – Ч. 4. – С. 2: портр.

Сальомеа Крушельницька / Марія Фуртак // Нова Хата. – 1928. – Ч. 10. – С. 1–2.

Євгенія Ярошинська (В 25-ті роковини смерті) / Марія Фуртак // Нова Хата. – 1929. – Ч. 11. – С. 1–3.

Леся Українка: Причинки до життєпису – на основі її листування з М. Павликом 1891–1907 рр. / Марія Фуртак-Деркач // Нові шляхи. – 1930. – Ч. 2. – С. 267–274 ; Ч. 3. – С. 80–90 ; Ч. 5. – С. 47–56 ; Ч. 6. – С. 227–288.

Один рік праці в Українському національному музеєві / Фуртак-Деркачева // Двадцятьпʼять-ліття Національного музею у Львові / зб. під ред. І. Свєнціцького. – Львів, 1930. – С. 54–57 : іл.

Христина Данилівна і Христя Олексіївна Алчевські / М. Д. // Жінка. – 1938. – Ч. 5. – С. 3–5.

Уляна Кравченко – перша українська поетка в Галичині / М. Д. // Жінка. – 1939. – Ч. 15/16. – С. 2–3.

Франко І. Твори : в 25 т. / Іван Франко ; за ред. О. І. Білецького [та ін.] ; АН УРСР, Ін-т укр. літ. ім. Т. Г. Шевченка. — Київ : Держлітвидав, [1941?]-. –Т. 12 : Лис Микита ; Пригоди Дон-Кіхота ; Абу Касимові капці ; Коваль Басім / [підгот. й склали прим. М. Д. Деркач, Я. Я. Ярема]. –(Харків : Друк. ім. Фрунзе, 1941). – 419, [4] с., [1] арк. портр.

Українка Леся. Неопубліковані твори : [збірник] / підгот. до друку з рукописів, передмова [с. III–XV], примітки [с. 133–140] М. Деркач. – Львів : Вільна Україна, 1947. – 142 с.

Франко І. Твори. В 20 т. Т. 1–20. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1950–1956.

Т. 12 : Поеми / ред. О. І. Білецький, Д. Д. Копиця ; підгот. текстів і примітки (с. 533–566) М. Деркач, М. Пивоваров. – 1953. – 569 с.

 Т. 13 : З поетичної спадщини / ред. О. І. Білецький ; підгот. текстів і примітки (с. 419–459) М. Деркач, О. І. Кисельов. – 1954. – 470 с.

 Т. 20 : Вибрані листи / відп. ред. О. І. Білецький ; підгот. текстів і примітки (с. 631–748) М. Деркач, О. Дяченко, Т. Франко [та ін.]. – 1956. – 780 с.

Українка Леся. Твори : в 5 т. / редкол.: М. П. Бажан, М. Т. Рильський, П. Г. Тичина (гол. редкол.) ; підгот. тексти і склали примітки М. Д. Деркач [та ін.]. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1951–1956. – Т. 1–5.

Українка Леся. Публікації. Статті. Дослідження : [збірник] / АН УРСР, Ін-т літ. ім. Т. Шевченка. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1954. – С. 37–192. – М. Деркач підготувала тексти 23 листів поетеси до І. Франка, 58 листів до О. Кобилянської та примітки до них.

Українка Леся. Неопубліковані твори / Леся Українка ; з рукописів підгот. до друку М. Деркач. –Львів : Вільна Україна, 1947. – 142 с.

Франко – літературний критик Лесі Українки / М. Деркач, В. Курашова // Творчість Івана Франка : зб. ст. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1956. – С. 96–118.

Невідома редакція поеми Івана Франка «Смерть Каїна» / публ. першої редакції поеми і вступ. замітка М. Деркач, А. Скоця // Іван Франко : ст. і матеріали. – Львів, 1960. – Зб. 8. – С. 5–19.

 

Джерела

Вальо М. А. Марія Дем’янівна Деркач : до 100-річчя від дня народж. (1896–1971) / М. А. Вальо // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В. Стефаника. – Київ, 1995. – Вип. 3. – С. 71–79. 

Крячок М. І. Листи М. Д. Деркач до Ю. О. Меженка / М. І. Крячок // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В. Стефаника. – Київ, 1995. – Вип. 3. – С. 80–91.

Марія Деркач – літературознавець, архівіст, бібліотекар / М. А. Вальо // Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: книги і люди : матеріали круглого столу. – Львів, 1996. – С. 109–118.

Вальо М. А. Марія Деркач (1896–1972) : бібліогр. покажч. : спогади, розвідки, листи / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника ; авт.-уклад. М. А. Вальо ; відп. ред. Л. І. Крушельницька. – Львів, 1999. – 252 с. : іл.

Гуцаленко Т. Відділ рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України у 1940–1949 рр.: постаті та події / Тетяна Гуцаленко // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В. Стефаника. – Львів, 2005. – Вип. 13. – С. 175–237.

Ониськів М. Сліди на стежках / Михайло Ониськів // Літ. Україна. – 2006. – 30 берез.

Фіґоль Р. Деркач Марія / Роман Фіґоль // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. – Львів : Літопис, 2008. – Т. 2. – С. 46.

Радковець І. Формування фонду книгосховищ відділу та створення структури основних книжкових фондів 1939–1941 рр. / Іван Радковець // Зап. Львів. нац. наук. б-ки України ім. В. Стефаника. – Львів, 2010. – Вип. 2 (18). – С. 207–225. – Про М. Деркач: с. 213, 215.

Когут С. Деркач Марія Дем’янівна / Софія Когут // Франківська енциклопедія / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік. – Львів : Світ, 2016. – Т. 1. – С. 538–540.

Деркач Марія Дем’янівна // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХIХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліогр. слов. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукоп. ; редкол.: Л. А. Дубровіна (голова) [та ін.] ; авт.-уклад. Л. В. Гарбар. – Київ, 2017. – С. 129–130.

Дзюбан Р. Формування фондів Львівської філії бібліотеки Академії наук УРСР у 1939–1941 рр. / Р. Дзюбан, А. Огар // Політика пам’яті в Україні щодо радянських репресій у західних областях (1939–1953) : колектив. моногр. / відп. ред. В. Ільницький. – Львів – Торунь : Liha-Pres, 2021. – C. 311–329.

Деркач Марія Дем’янівна // Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Т. 1 (1939–1945) : зб. документів і матеріалів / упоряд.: Г. Сварник, Р. Дзюбан, М. Кривенко [та ін.] ; НАН України, Львів. нац. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Н.-д. від. іст. колекцій. – Львів, 2010. – С. 418; іменний покажчик: с. 458

Сварник Г. Деркач Марія Дем’янівна // Наукове товариство імені Шевченка : енциклопедія. Т. 5: Д / [ред. рада: М. Андрейчин, І. Вакарчук, Я. Дашкевич [та ін.] ; відп. ред. О. Купчинський]. – Львів, 2023. – У друці.

 

_____________________________________________

 

«Нова Хата», або журнал для інтеліґентного жіноцтва

Деркач Марія Дем’янівна: [інформ. повідомл.] / Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

Прокопенко Наталія Петрівна
Статтю створено : 05.06.2023
Останній раз редаговано : 05.06.2023