Пошук статті
|
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 22 КількістьЗа місяць : 759 статей : 1003 |
Дашкевич Ярослав Романович
Дашкевич Ярослав Романович [повне ім’я – Ярослав-Іван-Ананія; псевд. Іванович С., Корибут Я., Малахівський Д., Пісковий С., Степанів Я., Ярославич Д. та ін.; криптоніми: А. Б., Б. В., Я. Д., NN; 13.12.1926, Львів – 25.02.2010, там само] – історик, сходознавець, бібліограф, археограф. Доктор історичних наук (1994), професор (1996). Народився в сім’ї колишнього полковника армії УНР (генерал-хорунжого в еміграції) Романа Дашкевича (1892–1975) – організатора національного руху, «Січей», Української військової організації, керівника спортивного товариства «Луг», колишнього підполковника командира загонів Українських Січових Стрільців (УСС), адвоката за фахом. Мати – Олена Степанів (1892–1963) – викладачка гімназії, відома в Галичині суспільно-громадська і військова діячка, старшина УСС, Української Галицької Армії, перша у світі жінка-офіцер, доктор філософії. Працювала на посадах старшого наукового співробітника в установах АН УРСР у Львові та Києві, доцента Львівського державного університету ім. І. Франка. Національні ідеали, прищеплені Я. Дашкевичу батьками, виробили в нього стійкий імунітет до радянської дійсності та фальсифікації історію України та її культури яка була засобами комуністичної пропаганди й історіографії. У 1944 р. Я. Дашкевич закінчив Українську академічну гімназію у Львові та склав іспити на атестат зрілості (екстерном) у львівській 4-й середній школі. Того ж року став студентом Львівського медичного інституту (Medizinische Fachkurse), але невдовзі перевівся на філологічний факультет Львівського державного університету імені І. Франка, де навчався спершу заочно, потім на стаціонарі і в 1949 р. здобув фах за спеціальністю «українська мова і література». Заочно навчався на економічному факультеті Нафтового інституту ім. І. Губкіна в Москві (1949). В юнацькі та студентські роки важливим для формування свідомості майбутнього науковця був історіографічний та історико-джерелознавчий контекст школи М. Грушевського. з представниками якої мав можливість спілкуватися у Львові. Пізніше Я. Дашкевич перебував під впливом опозиційного до офіційної влади духовно-інтелектуального середовища учнів М. Грушевського – істориків І. Крип’якевича та М. Кордуби, про яких публікував спогади й розвідки. Навчання з серпня 1944 р. по грудень 1949 р. поєднував з роботою у Львівській бібліотеці АН України (нині – Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника). Працював бібліотекарем відділу рукописів, згодом – старшим бібліотекарем та бібліографом Кабінету Івана Франка, в. о. завідувача бібліографічного відділу. Практичний досвід, набутий у бібліотеці, використовував протягом усього життя як історик за фахом, зокрема регулярно займався бібліографічною діяльністю. Я. Дашкевич узявся до виконання важливих для українського книгознавства та національної бібліографії проєкту «Репертуар української книги» (український бібліографічний репертуар), ідею якого на нараді у грудні 1945 р. запропонував Ю. Меженко (на той час директор Бібліотеки АН УРСР у Києві, нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Він надихнув Я. Дашкевича та кількох його львівських колег (М. Деркач та ін.) на реалізацію цього амбітного проєкту з національної бібліографії України. Дашкевич Я. У світі книжки / упоряд. Н. Паславська, Г. Сварник, А. Фелонюк. Львів, 2021. Центральною темою бібліографознавчих студій Я. Дашкевича був репертуар української книги – від першого виступу як 19-річного бібліографа академічної бібліотеки Львова з мовних проблем бібліографії української книги в Галичині (1798–1914) на згаданій київській нараді в грудні 1945 р. в Бібліотеці АН УРСР – до праць вже часів незалежності України: «Репертуар української книжки, 1798–1916 рр.» – коли він буде?», «Навколо репертуару української книги 1798–1916», «Репертуар української книжки (1798–1917 рр.) та фонди Бібліотеки НТШ», «Мовні проблеми репертуару української книги 1798–1917», «Репертуар української книги продовжується», «Післяслово до останнього тому», «Українознавство, україністика, україніка: еволюція понять та їх майбутнє».
У цих публікаціях науковець розглянув теоретичні здобутки національної бібліографії 1920-х рр., її мартиролог в 1930-і рр., коли український бібліографічний репертуар радянськими ідеологами був проголошений «прапором української буржуазної бібліографії», проаналізував спроби створення бібліографії нової української книги в повоєнні роки (1945–1949) та проєкти після здобуття Україною незалежності. Важливою складовою бібліографії української книги, на думку Я. Дашкевича, є науковий опис видань, який має охоплювати не лише підзаголовок, а й розшифрування псевдонімів і криптонімів, зазначення наявності внутрішньокнижкових бібліографічних списків, характеристику мови і правопису видання. У центрі уваги Я. Дашкевича перебувало і мовне питання в національній бібліографії. Специфіка української книги 1798–1914 рр. не вписувалася у прийняті на той час бібліографічні та бібліологічні параметри, тому, на його думку, видання т. зв. язичієм – штучною мішаною літературною мовою 19 – початку 20 ст. необхідно було додавати до національної бібліографії разом із виданнями, в основу яких було покладено ті чи інші українські діалекти, що містили й відмінності в правописі. Основним постулатом у підготовці бібліографічних посібників Я. Дашкевич вважав опис на основі перегляду видання за принципом de visu зі збереженням оригінального правопису кожної книги, оскільки це допомагає простежити не лише історію книговидання, але й історію розвитку української мови. Система подання матеріалів має бути такою, щоб бібліографія була єдиним цілим, підтримувала архітектоніку друкованого покажчика, на відміну від бібліотечного каталогу. Протягом 1946–1949 рр. одночасно з роботою у Львівській бібліотеці АН УРСР над українським бібліографічним репертуаром Я. Дашкевич займався створенням «Словника українських псевдонімів», що охоплював розшифровані анаграми та криптограми авторів. У 1946 р. побачила світ його перша друкована праця «Словник псевдонімів, криптонімів, криптограм: (Спроба системи)», яку незабаром знищили. Підготував чорнову картотеку гасел «Словника псевдонімів». Однак успішному завершенню цієї кропіткої роботи завадив арешт науковця 10 грудня 1949 р. Я. Дашкевич та його родина перебували в епіцентрі ідеологічних випробувань та суворого контролю з боку радянських каральних органів і спецслужб через причетність батьків до українських визвольних змагань 1917–1921 рр. Жертвою репресій стала й мати, арештована через 10 днів після сина, до 1956 р. вона перебувала в мордовських таборах. Засуджений до 10 років ув’язнення за «антисовєтчину», Я. Дашкевич відбував його у тюрмах у Львові, Золочеві (Львівська обл.), Харкові та Петропавловську (Казахстан), у виправно-трудових таборах у Спаську (Кемеровська обл. РФ), Караганді (Казахстан). Після звільнення з ув’язнення (1 червня 1956 р.) у подальшому, до 1990-х років, вчений періодично потерпав від безробіття, чимало його наукових праць вимушено писалися «у шухляду». Понад сотню своїх публікацій Я. Дашкевич підписував низкою криптонімів та псевдонімів, яких в арсеналі вченого було майже тридцять. У 1957–1966 рр. Я. Дашкевич працював бібліографом відділу історії Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові (нині – Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України). Брав активну участь у реалізації частини великого наукового видавничого проєкту в 26-ти томах «Історію міст і сіл УРСР», увійшовши до т. зв. словникової групи Інституту і ставши автором низки історико-краєзнавчих робіт. Для «Хрестоматії з історії Української РСР. Т. 2. 1861–1917: посібник для вчителів» (1961) підготував розділи «Західноукраїнські землі під гнітом іноземних держав у другій половині ХІХ ст.», «Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.». Досліджуючи зв’язки України й Вірменії в різні періоди історії і культури і вільно засвоївши вірменську мову (володів також англійською, німецькою, французькою, польською мовами), Я. Дашкевич налагодив довготривалі плідні культурні зв’язки між обома країнами. В Єревані в Інституті історії АН Вірменської РСР за власною монографією «Армянские колонии на Украине в источниках и литературе XV–XIX веков: историографический очерк» (Єреван, 1962) захистив кандидатську дисертацію і здобув науковий ступінь кандидата історичних наук (1963). Вчений є укладачем, автором передмови та коментарів до збірника «Украинско-армянские связи в XVII веке: сборник документов» (Київ, 1969), написав понад 120 статей на вірмено-українські теми. Більшість з них друкувалися вірменською, французькою й англійською мовами поза межами України та малознані в українській історіографії. Через багато років частину з них (24 статті та 16 рецензій зарубіжними мовами) було опубліковано у збірці вірменознавчих досліджень науковця «Вірменія і Україна» (Львів ; Нью-Йорк, 2001). Після чергового більш ніж річного періоду безробіття з 1967 по 1972 р. вчений обіймав посади наукового співробітника, старшого наукового співробітника, в. о. завідувача відділу Музею етнографії та художніх промислів АН УРСР у Львові. Після трьох місяців безробіття наступні п’ять років (з перервою, коли 16 місяців був безробітним) – на архівній роботі: у 1973 р. – молодший науковий співробітник, начальник відділу допоміжних історичних дисциплін Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові; у 1974–1980 рр. – на різних посадах у цій же установі. Продовжуючи перебувати під пильним контролем каральних органів, активно вивчав архівні джерела та працював над низкою наукових праць з архівознавства, проблем використання історичних джерел, стану і методики дослідження адміністративних, судових і фінансових книг в Україні 13–18 ст. та досліджень, присвячених українській культурі часів Київської Русі та Гетьманщини. Значної уваги Я. Дашкевич надавав вивченню та публікації східних джерел з історії України. Він запропонував видати корпус зображень міст України 16–18 ст. Завдяки роботі в архіві був одним із упорядників збірників документів: «З історії революційного руху у Львові 1917–1939: документи і матеріали», «Становище трудящих Львова 1917–1939. Документи і матеріали», «Тарас Шевченко: документи і матеріали (1814–1963)»; «Іван Франко: документи і матеріали 1856–1965»; «Леся Українка: документи і матеріали 1871–1970», «Каталог колекції документів Київської археографічної комісії 1369–1899». Я. Дашкевич був також відповідальним редактором збірника «Документи з історії України: каталог пергаментних документів ЦДІА УРСР у Львові (1233–1799)» (1972). Інші публікації Я. Дашкевича 1960–1970-х рр. було присвячено питанням української історіографії, спеціальних історичних дисциплін, зокрема філігранології, дипломатики, проблемам досліджень з картографії України 14–16 ст., історії преси і видавничої діяльності, соціотопографії. Він готував історико-бібліографічні огляди, укладав бібліографічні покажчики. Написав низку гасел для двотомного Шевченківського словника (1976–1978). Низку його енциклопедичних статей представлено в УРЕ, «Етнічному довіднику», Українській літературній енциклопедії та «Матеріалах до біобібліографічного словника діячів української книги», зокрема гасла про Ю. Меженка та М. Кордубу (у співавторстві з О. Пріцаком). З квітня 1980 р. по кінець жовтня 1990 р. залишався без роботи. У цей час вчений регулярно публікував джерелознавчі розвідки в наукових виданнях Варшави, Єревану, Гарварда, Парижа, Москви. Уклав бібліографічний покажчик «Закарпаття в українській етнографічній літературі XIX ст.» (1989). 1 листопада 1990 р. вченого поновили на роботі в Інституті суспільних наук АН УРСР. Протягом 1990–1991 рр. Я. Дашкевич – керівник Львівського відділення Археографічної Комісії АН УРСР, з 1991 р. – Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, з 1993 р. – заступник директора цього інституту, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, з 1998 р. – завідувач кафедри сходознавства Львівського державного (від жовтня 1999 р. – національного) університету імені Івана Франка. У першій половині 1990-х років вчений активно долучився до напрацювання системи національних наукових пріоритетів і цінностей, закликав до реабілітації національної історії. Численні статті, в яких він порушував важливі актуальні питання культури, національного життя, громадянського суспільства, публікувалися в багатьох українських виданнях. У центрі уваги Я. Дашкевича в перші роки національного державотворення перебували гострі питання, передусім браку продуманої і послідовної культурно-освітньої політики молодої української держави. Найголовніші його тогочасні публікації – «Українська бопланіана (Левассер де Боплан Г.)» (1990), «Василь Капніст – український політичний діяч», «Як нищили незнищенне» (про бібліотеку НТШ), «М. Грушевський – творець концепції української національної науки» (всі – 1991) та ін. На перший план Я. Дашкевич висував проблеми об’єктивного вивчення історії України, загальної модернізації гуманітарних наук та вироблення напрямів їх подальшого розвитку. Ці питання висвітлено в його докторській дисертації «Стан і напрями джерелознавчих та історичних досліджень історії України (друга половина XIX–XX ст.)», яку захистив у форматі доповіді в Інституті української археографії НАН України 30 травня 1994 р. У квітні 1995 р. реабілітований на підставі ст. 1 Закону Української PCP від 17 квітня 1991 р. «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Свідченням високого наукового авторитету Я. Дашкевич є його обрання членом наукових товариств: Міжнародної асоціації істориків паперу (Німеччина, Швейцарія, 1974), Географічного товариства (Московське відділення, 1986), Російського палестинського товариства (Ленінградське відділення, 1986), Радянської соціологічної асоціації (Москва, 1989), Українського геральдичного товариства (1991) та деяких ін. Також він – дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові (з 1990 р. – керівник Сходознавчої комісії, з 1991 р. – член президії, голова історико-філософської секції), дійсний член Українського історичного товариства (США, 1991) та член редакції журналу «Український історик», дійсний член УВАН (1994), президент Історичного товариства Нестора-літописця (1998). Рішенням Наукової Ради НТШ у Львові від 1 липня 1994 р. за «особистий внесок у дослідження проблем історії України, видавничу та редакторську діяльність» Я. Дашкевича нагороджено медаллю М. Грушевського. Я. Дашкевич – член редколегій багатьох періодичних видань та збірників наукових праць («Україна в минулому», «Релігія в Україні: дослідження, матеріали», «Літопис нескореної України» тощо), що розкривають складні та суперечливі питання української історії, зокрема історії релігій в Україні, Берестейської унії (1596–1996), Переяславської ради 1654 р., національно-визвольної боротьби 20–50-х років ХХ ст. в Україні тощо. Керуючи Львівським відділенням Інституту української археографії, за 20 років Я. Дашкевич опублікував майже дві третини усіх своїх статей. Сукупний доробок науковця охоплює понад 1 700 публікацій. У широкій та розмаїтій палітрі наукових зацікавлень Я. Дашкевича в контексті джерелознавчих та археографічних досліджень провідними напрямами були: археографічні проєкти (видання спадщини М. Грушевського, збірники документів з національно-визвольної боротьби 20–50-х рр. 20 ст.), розвідки з картографії та історичної географії, геральдики, вексилології, історії паперу та інших спеціальних історичних дисциплін. Був науковим консультантом для здобувачів звання доктора історичних наук та керівником багатьох здобувачів ступеня кандидата наук. Я. Дашкевич – засновник Львівської археографічної школи. Вивчення та опублікування праць М. Грушевського стало пріоритетним завданням не тільки науковців-археографів у Києві, але й у Львові. Ще у 1989 р. за ініціативою вченого при Археографічній комісії АН УРСР було створено комісію з видання спадщини М. Грушевського, яку він і очолив. З виходом у світ з 1991 р. відтвореної факсимільним способом епохальної для української науки десятитомної «Історії України-Руси» М. Грушевського постала необхідність у створенні ґрунтовного наукового апарату видання. Праця над ним провадилась у Львівському відділенні Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України – було видано два томи покажчиків за редакцією Я. Дашкевича. Я. Дашкевич нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого (2006), орденом «За заслуги» ІІІ ст. (1997), орденом св. Саака і св. Месропа Республіки Вірменія (1998), пам’ятною медаллю «80 років НАН України» (1998). У 2001 р. йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», У 2006 р. вченому вручено Премію НАН України імені А. Ю. Кримського. Він – лауреат Міжнародної премії ім. Антоновичів (США, 1995). У 1997 р. Я. Дашкевичу надано почесне громадянство м. Львова. Життєвий шлях і науковий доробок Я. Дашкевича є предметом зацікавлень багатьох відомих в Україні вчених: І. Гирича, У. Єдлінської, М. Капраля, Ю. Мицика, А. Сопельняка, Г. Сварник, І. Скочиляса та ін.
Твори
Словник псевдонімів, криптонімів, криптограм : (спроба системи) // Наук. зб. б-ки АН УРСР. – Київ, 1946. – Ч. 1. – С. 26–50. Бібліографічний покажчик комуністичної та прогресивної преси Львова (1918–1939 рр.) / Я. Дашкевич // З історії революційного руху у Львові 1917–1939 : док. і матеріали. – Львів, 1957. – С. 721–739. Білоруські комуністичні видання у Львові в 1932 // УІЖ. – 1958. – № 6. – С. 110–111. Словник польських скорочень. – Київ, 1959. Підпільна преса Комуністичної партії Західної України в 1921–1938 роках : іст.-бібліогр. огляд // З історії західноукраїнських земель. – Київ, 1960. – Т. 4. – С. 108–120. Polska nielegalna prasa KPZU : (zarys hist.-bibliogr.) // Z pola walki. – Warszawa, 1960. – № 4. – S. 36–60. Бібліографічна картотека з краєзнавства Львівської області // Наук.-метод. зб. – Київ, 1961. – № 1. – С. 118–122. Нелегальна комуністична преса Західної України про становище трудящих Львова, 1921–1938 рр. : (бібліогр. покажч.) // Становище трудящих Львова 1917–1939. – Львів, 1961. – С. 413–427. Про необхідність видання бібліографії з історії УРСР // УІЖ. – 1961. – № 1. – С. 158–159. – У співавт. Армянские колонии на Украине в источниках и литературе ХV–ХІХ веков : историогр. очерк. – Ереван, 1962. Polska legalna prasa komunistyczna і lewicowa na Ukrainie Zachodniej : (zarys bibliogr. 1920–1939) // Z pola walki. – Warszawa, 1962. – № 4. – S. 230–240. М. М. Кордуба та його «Бібліографія історії України» // Наук.-інформ. бюл. Арх. упр. УРСР. – 1963. – № 6. – С. 62–72. Дослідження з джерелознавства Східної Європи : (огляд пр. О. Пріцака) // Наук.-інформ. бюл. Архів. упр. УРСР. – 1964. – № 6. – С. 81–83. Нові публікації про окупаційну політику фашистської Німеччини на території СРСР // Наук.-інформ. бюл. Архів. упр. УРСР. – 1964. – № 2. – С. 83–88. – У співавт. Нові публікації про окупаційну політику фашистської Німеччини на території СРСР // Наук.-інформ. бюл. Архів. упр. УРСР. – 1964. – № 2. – С. 83–88. – У співавт. Цензурні переслідування Шевченкових творів на Західній Україні в 30-х роках XX ст. / Я. Дашкевич // Наук.-інформ. бюл. Архів. упр. УРСР. – Київ, 1964. – № 2. – С. 17–23. Висвітлення українсько-вірменських зв’язків у літературі 1960–1964 рр. // УІЖ. – 1965. – № 10. – С. 130–137. Про необхідність видання бібліографії з історії УРСР // УІЖ. – 1965. – № 1. – С. 158–159. – У співавт. Prasa polska na Ukrainie Radzieckiej : zarys hist.-bibliogr. // Rocz. Historii Czasopiśmiennictwa Pol. – Wrocław ; Warszawa ; Krakow, 1966. – T. 5, zesz. 2. – S. 84–137. Украинско-армянские связи в ХVІІ веке : сб. док. – Київ, 1969. Myron Korduba : bibliography // Korduba M. La litterature historique sovietique-ukrainienne : compte-rendu, 1917–1931. – Műnchen, 1972. – Р. ХІХ–ХLVIII. – У співат. Армяно-Кыпчакский язык : библиогр. лит., 1802–1977 // Rocz. Orienta-listyczny. – Warszawa, 1979. – T. 40, zesz. 2. – S. 79–86. Древняя Русь и Армения в общественно-политических связях ХІ–ХІІІ вв. : источники исслед. темы // Древнейшие государства на территории СССР : материалы и исслед. – Москва, 1984. – С. 177–195. Юр Меженко // Укр. вісн. – Київ ; Львів, 1987. – Вип. 9/10. – С. 118–128. Корпус зображень міст України 16–18 ст. // Українська археографія : сучасний стан та перспективи розвитку. – Київ, 1988. – С. 228–230. «Бібліологічні вісті» – ідеї та люди // Євшан-зілля. – Львів, 1989. – Ч. 5. – С. 1–3. Закарпаття в українській етнографічній літературі ХІХ ст. : бібліогр. покажч. – Київ, 1989. Репертуар української книжки 1798–1916 років – коли він буде? // Наука і культура. Україна : щорічник. – Київ, 1990. – Вип. 24. – С. 163–173. Репертуар української книжки (1798–1917 рр.) та фонди бібліотеки НТШ // Т. Шевченко і українська національна культура : матеріали наук. симп. (Львів, 8–9 черв. 1989 р.). – Львів, 1990. – С. 137–138. Мовні проблеми Репертуару української книги 1798–1917 рр. // Библиотека – информатизация – наука : (тез. докл. и сообщ. Респ. науч. конф., 8–10 окт. 1991 г., г. Киев). – Київ, 1991. – Ч. 2. – С. 37–39. На шляху до створення репертуару української книжки : протокол наради, присвяч. складанню «Бібліографії української книги 1798–1914 рр.», яка відбулася в Бібліотеці АН УРСР 21–22 груд. 1945 р. / Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника АН України ; підгот. тексту і прим. Л. І. Ільницької ; авт. вступ. ст. і відп. ред. Я. Р. Дашкевич. – Львів, 1991. – 62 с. – Зі змісту: Мовні проблеми «Бібліографії української книги 1798–1914 рр.» в Галичині та на Закарпатті / Я. Р. Дашкевич. – С. 30–35. Українознавство, україністика, україніка: еволюція понять та їх майбутнє / Я. Р. Дашкевич // Історіографія українознавства. Етнологія. Культура : доп. і повідомл. ІІ Міжнар. конгр. україністів, Львів, 22–28 серп. 1993 р. / МАУ, АН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 1994. – С. 3–8. Навколо «Репертуару української книги 1798–1916» / Я. Р. Дашкевич // Репертуар української книги, 1798–1916 : матеріали до бібліогр. – Львів, 1995. – Т. 1. – С. III–XVIII. Репертуар української книги, 1798–1916 : матеріали до бібліогр. Т. 1–9 / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Львів. від-ня Ін-ту археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського ; упоряд., підгот. до друку та прим. Л. І. Ільницької, О. І. Хміль ; наук. ред. Я. Р. Дашкевич. – Львів, 1995–2005. Бібліографічна Бопланіана // Боплан і Україна : зб. наук. пр. – Львів, 1998. – С. 294–318. Володимир Гнатюк : док. і матеріали (1871–1989). – Львів, 1998. – У співавт. Українські збірки в Нью-Йорку // Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісії НТШ в Україні. – Львів, 1999. – Вип. 2 : (1995–1997). – С. 178–181. «Репертуар української книги 1798–1916» продовжується // Зап. ЛНБ ім. В. Стефаника : зб. наук. пр. – Львів, 2000. – Вип. 7/8. – С. 486–495. Україна крізь віки : [зб. ст.] : [навч. посіб. з історії України для серед. шк.] / [редкол.: Я. Дашкевич та ін.]. – Київ : Ярославів Вал, 2000. – 232 с. : іл. Мирон Кордуба та його «Бібліографія історії України» // Укр. археогр. щоріч. – Київ, 2001. – Вип. 5/6. – С. 16–24. Українські збірки в Нью-Йорку // Київ. старовина. – 2001. – № 2. – С. 134–136. Історія журналістики та завдання просопографії // Українська періодика: Історія і сучасність : доп. та повідомл. сьомої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 17–18 трав. 2002 р. – Львів, 2002. – С. 24–30. Матеріали І. О. Левицького як джерело для біографічного словника // Іван Омелянович Левицький : зб. наук. пр. – Львів, 2002. – С. 36–56. Вірменія і Україна = Armenia and Ukraine : [зб. ст. і рец.] / Я. Р. Дашкевич ; упоряд.: Г. Сварник, Я. Федорук ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського, Львів. від-ня, Ін-т сходознавства ім. А. Кримського. – Львів ; Нью-Йорк : Вид-во М. П. Коць, 2001. – 760 с. Кузик П. Націоналізм і шовінізм у міжнародних відносинах / П. Кузик ; [наук. ред. Дашкевич Я.] ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Ф-т міжнар. відносин, Наук. б-ка. – 2-е вид. – Львів, 2003. – 216 с. Полюга Л. Шляхами спогадів, 1944–1956 / Л. Полюга ; [передм. В. Кука ; під заг. ред. Я. Дашкевича] ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Львів ; Київ : Піраміда, 2003. – 171 с. : портр., іл. Україна на сторінках карт : кінець ХVІ – перша половина ХVІІ ст. – Київ, 2004. – У співавт. Післяслово до останнього тому / Ярослав Дашкевич // Репертуар української книги, 1798–1916 : матеріали до бібліогр. – Львів, 2005. – Т. 9. – С. 3–6. Історична топографія і соціотопографія України : зб. наук. пр. : [на підставі виступів на наук. конф. «Соціотопографія України» (17–18 жовт. 2002 р.)] / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського, Львів. від-ня, Брандон. ун-т (Канада) ; [упоряд. М. Вавричин ; редкол.: Я. Дашкевич та ін.]. – Львів : Піраміда, 2006. – 511 c. : іл., табл. Історія українського війська : 1917–1995 / [В. Гриневич та ін. ; упоряд. Я. Дашкевич ; ред. М. Парцей]. – Львів : Світ, 2006. – 845 с. : іл. Економічні привілеї міста Львова XV–XVIII ст.: привілеї та статути ремісничних цехів і купецьких корпорацій : [зб. док.] / упоряд., [пер., передм.] Мирон Капраль ; [наук. ред.: Я. Дашкевич, Р. Шуст]. – Львів : Піраміда : Док. скарбниця Львова, 2007. – LI, 819 с. : табл., іл. – (Львівські історичні пам’ятки ; т. 4). Папуга Я. Б. Західна Україна і Голодомор 1932–1933 років: морально-політична і матеріальна допомога постраждалим / Ярослав Папуга ; [відп. ред. Я. Р. Дашкевич] ; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Львів. від-ня. – Львів : Астролябія, 2008. – 247 с. : іл., табл., портр. Вавричин М. Г. Україна на стародавніх картах : середина XVII – друга половина XVIII ст. : атлас репрод. / М. Вавричин, Я. Дашкевич, У. Кришталович ; [пер. з англ. Л. Герасимчук ; відп. ред. О. Онищак]. – Київ : Картографія, 2009. – 223 с. : іл., карти. – (Серія «Пам’ятки картографії України» / [редкол.: Я. Дашкевич (голова) та ін.]). Сарацени – таємничий народ середньовічної України (джерела та їхня інтерпретація) // Укр. археогр. щоріч. – Київ, 2009. – Вип. 13/14. – С. 7–37. Михайло Грушевський – організатор української національної науки // Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909–1939) : напрями діяльності та постаті : зб. наук. пр. – Львів, 2010. – С. 7–26. Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія XII–XVIII ст. : організац. структура та прав. статус / Ігор Скочиляс ; [наук. ред. Я. Дашкевич]. – Львів : Вид-во Укр. Католиц. Ун-ту, 2010. – XXIV, 841 с. : іл. Туранли Ферхад Ґардашкан Оглу. Тюркські джерела до історії України / Ферхад Туранли ; [наук. ред. Я. Дашкевич ; ред.-пер. В. Гуль] ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ, 2010. – 365 с. Майстерня історика: джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни : [зб. пр.] / Ярослав Дашкевич ; [упоряд.: Андрій Гречило, Мирон Капраль, Андрій Фелонюк] ; Нац. акад. наук України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Львів. від-ня. – Львів : Піраміда, 2011. – 791 с. : іл. «… Учи неложними устами сказати правду» : іст. есеїстика (1989–2008) / Ярослав Дашкевич ; [редкол.: П. Сохань (голова) та ін. ; авт. передм. І. Гирич] ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Львів. від-ня. – Київ : Темпора, 2011. – 827 с. : фотоіл., портр. Федорук Я. О. Віленський договір 1656 року : східноєвропейська криза і Україна у середині XVII століття / Ярослав Федорук ; [наук. ред. Я. Дашкевич] ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Канад. Ін-т Укр. Студій. – Київ : Києво-Могилян. акад., 2011. – 664 с. : іл. Юр Меженко : [укр. бібліотекознавець і бібліограф Ю. О. Меженко (1892–1969)] // Книга в сучасній культурі України : у 2 т. – Біла Церква, 2011. – Т. 1 : Хрестоматія. – С. 59–67. Вірмени в Україні: дорогами тисячоліть : зб. наук. пр. / Ярослав Дашкевич ; [упоряд. І. Я. Гаюк] ; Львів. від-ня Ін-ту укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. – Львів : Логос, 2012. – 1318 с. : іл. Вавричин М. Україна на стародавніх картах [мапи] : кінець XV – перша половина XVII ст. / М. Вавричин, Я. Дашкевич, У. Кришталович ; редкол.: Я. Дашкевич [та ін.] ; пер. англ. Л. Герасимчук. – Київ : Картографія, 2013. – 1 атлас (207 с.) : кольор. – (Пам’ятки картографії України). Постаті : нариси про діячів історії, політики, культури / Ярослав Дашкевич ; [упоряд.: М. Капраль та ін.]. – 3-є допов. вид. – Львів : Піраміда, 2016. – 923 с. – (З творчої спадщини). Україна на перехресті світів: релігієзнавчі й соціокультурні студії = Ukraine at the Crossroads of Worlds: Religious, Social and Cultural Studies / Ярослав Дашкевич ; [упоряд.: Л. Моравська, І. Скочиляс ; редкол.: М. Капраль та ін.]. – Львів : Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського : Вид-во Укр. Католиц. Ун-ту, 2016. – XLVI, 605 с. : іл., фотоіл. – (Проект «Соборна Україна та Київська традиція»).
Джерела
Daškevič' Yaroslav Romanovič' // Haykakan sovetakan hanragitaran. – Erevan, 1977. – Hat. 3. – P. 283. Дашкевич Ярослав // Біографічний словник Прикарпаття / зібрав і опрацював В. Полєк. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 134. Ярослав Романович Дашкевич : біобібліогр. довід. – Київ., 1993. Людина з історії : 13 грудня Я. Дашкевичу виповнюється 70 років // За вільну Україну. – 1996. – 12 груд. (Чис. 145). Квіт С. Оксфордський стандарт / С. Квіт // Шлях перемоги. – К. ; Мюнхен ; Нью-Йорк, 1998. – 26 серп. (Чис. 34). Дашкевич Ярослав // Новини з Академії [УВАН у США]. – Нью-Йорк, 1999. – Чис. 23. – С. 8. Сварник Г. Дашкевич Ярослав Романович / Г. Сварник // Українські архівісти : біобібліогр. довід. – Київ, 2002. – Вип. 2 : 1940–1960-ті pp. – С. 70–72. Скворцов О. Г. Дашкевич Ярослав Романович / О. Г. Скворцов // Українське козацтво : мала енцикл. – Київ ; Запоріжжя, 2002. – С. 125. Ясь О. Дашкевич Ярослав Романович / О. Ясь // Українські історики XX століття : біобібліогр. довід. – Київ; Львів, 2003. – Вип. 2, ч. 1. – С. 92–94. Гвоздевич С. Ярослав Дашкевич: «Працюю для України» / С. Гвоздевич // Нація і держава. – Київ, 2006. – 19 груд. – С. 1, 4. Історична топографія і соціотопографія України : зб. наук. пр. : присвячується 80-річчю від дня народж. Ярослава Романовича Дашкевича. – Львів, 2006. Калинець І. Ярославу Дашкевичу на многая літа / І. Калинець // Mikroscop pana Jurka. – 2006. – 15–21 груд. – С. 6. Скворцов О. Г. Дашкевич Ярослав Романович / О. Г. Скворцов // Українське козацтво : мала енцикл. – 2-е вид., доповн. і переробл. – Київ ; Запоріжжя, 2006. – С. 150–151. Ювілей видатного історика // Шлях перемоги. – Київ ; Лондон ; Мюнхен ; Нью-Йорк ; Торонто, 2006. – 20 груд. – С. 6. Стрішенець Н. В. Бібліографічна спадщина Юрія Меженка / Надія Стрішенець ; [відп. ред. О. Онищенко] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 1997. – 143 с. : іл., портр. – Про Я. Дашкевича див. «Іменний покажчик», с. 138. Сварник Г. Громадські і наукові традиції родини Дашкевичів / Г. Сварник // Вісн. Львів. ун-ту. Серія: Філологічна. – Львів, 2007. – Вип. 42. – С. 5–10. Сварник Г. Дашкевич Ярослав Романович / Г. Сварник // Українські архівісти (XIX–XX ст.) : біобібліогр. довід. – Київ, 2007. – С. 182–184. Олена Степанів – Роман Дашкевич. Спогади і нариси / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Львів. від-ня, Ін-т нац. пам'яті у Львові ; [упоряд.: Г. Сварник, А. Фелонюк ; передм. Я. Дашкевича]. – Львів : Піраміда, 2009. – 677 с. : фот. Дашкевич Ярослав Романович // Науковці України ХХ–ХХІ століть : метабібліографія / уклад.: М. Г. Железняк, Л. М. Гутник, Т. А. Гальченко. – Київ, 2010. – С. 95–96. Лицар духу : мемор. зб., присвяч. проф. Ярославові Дашкевичу / [упоряд.: І. Гирич та ін.] ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Львів. від-ня. – Львів, 2011. – 159 с. : фот. кольор.
__________________________________
Дашкевич Ярослав Романович : біографія // Укр. геральдичне товариство : [сайт 1926 – народився Ярослав Дашкевич, історик // Укр. ін-т нац. пам’яті : [сайт]. Дашкевич Ярослав Романович // Бібліотечний портал Національної академії наук України : [сайт]. Дашкевич Ярослав Романович (1926–2010) // Електронна бібліотека «Україніка» : [сайт].
Жданова Рона Станіславівна Негрейчук Ірина Олександрівна Статтю створено : 19.01.2015 Останній раз редаговано : 27.06.2024 |
||