Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 59
За місяць : 397
Кількість
статей : 888
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Винар Любомир Роман Іванович
Рубрики : Персоналії
Винар Любомир Роман Іванович

image

Ви́нар Любомир Роман Іванович [02.01.1932, Львів – 16.04.2017,  м. Парма, штат Огайо, США] – український та американський історик, публіцист, бібліограф, громадський і науковий діяч.

Народився в сім’ї відомих львівських педагогів. Батько – директор Приватної дівочої гімназії імені  Іванни та Іллі Кокорудзів товариства «Рідна школа» (нині – ліцей № 5 імені Іванни та Іллі Кокорудзів Львівської міської ради), мати – директор 7-класної дівочої народної школи імені Бориса Грінченка. Старший брат Винар Богдан Степан – відомий українсько‑американський економіст, бібліограф, бібліотекознавець, редактор, видавець, громадський діяч.

З дитинства цікавився історією та літературою. Навчання розпочав у Львові в народній школі. У 1941–1944 рр. навчався у Львівській академічній гімназії з українською мовою викладання, що була складовою Львівського університету. 

 У березні 1944 р. Л. Винар разом із родиною вимушено емігрував до етнічно-чеського протекторату Богемія та Моравія, спершу до своїх родичів у м. Одерберґ (нині – Богумін, Чехія), пізніше, з наближенням радянських військ, – до Праги і Пльзеня. 

У 1945 р. родина Винарів переїхала до Західної Німеччини. Продовжив навчання у  гімназіях при таборах для переміщених осіб в землі Баварія: спочатку в Карлсфельді, пізніше – у Берхтесґадені. Був членом Пласту та входив до пластового гуртка «Пугачі»; редагував одноднівку «Під пластовими прапорами». 

У 1949 р. Л. Винар вступив до Мюнхенського університету Людвига-Максиміліана, де вивчав політичні та суспільні науки. Одночасно навчався в Українському вільному університеті (УВУ) на філософському факультеті (спеціалізація «Історія України», додатково – філософія, література, соціологія). Його викладачами в УВУ були Б. Крупницький, О. Оглоблин, Н. Полонська-Василенко, П. Курінний, В. Щербаківський, І. Мірчук, В. Державин та інші відомі українські вчені; у німецькому університеті – фон Гайде, фон Цвіднек, іспанський філософ Х. Ортеґа‑і‑Ґассет.

Л. Винар був активним членом Об’єднання українських студентських товариств національного соціалізму «Зарево», очолював його літературну та історичну комісії. Один із засновників і редакторів бюлетеня «Юність» (1949–1953, Мюнхен, Париж) – видання літературної комісії «Зарева». У 1951–1958 рр. – член редколегії та автор статей в офіційному органі «Зарева» – журналі «Розбудова держави». Обирався до Управи Спілки українських журналістів, де був наймолодшим за віком (Мюнхен, 1951).

У 1951 р. родина Винарів переїжджає до США і оселяється в м. Клівленді, штат Огайо. У зв’язку з цим Л. Винар був вимушений тимчасово перервати навчання. 

У 1955 р. в УВУ захиcтив маґістерську роботу на тему: «Походи українських козаків на Молдавію в другій половині XVI ст.» (рецензенти – О. Оглоблин, Н. Полонська-Василенко). У 1956 р. складає докторські іспити з історії й філософії та захищає докторську дисертацію  «Українсько-молдавські відносини в другій половині XVI ст.» (керівнк О. Оглоблин). 

У 1958 р. розпочав навчання у Case Western Reserve University (Західний резервний університет Кейса, м. Клівленд), який і тепер вважається одним з найпрестижніших університетів США у галузі бібліотечної справи. Під керівництвом відомого американського бібліотекознавця Дж.  Х. Шири вивчав архівну та бібліотечну справу. У 1959 р. захистив англомовну маґістерську роботу – «Історія раннього українського друкарства, 1491–1600» та отримав маґістерський диплом з  бібліотекознавства (Degree of Master of Science in Library Science). Пізніше опублікована окремим виданням його робота стала першим дослідженням з історії українського друкарства англійською мовою.

У 1963 р. Л. Винар став  ініціатором створення та редактором часопису  «Український історик» (УІ) – єдиного українcькомовного фахового історичного журналу, що видавався поза межами України протягом майже 30 років (1963–1991). Перші два роки він виходив як бюлетень Історичної комісії «Зарево». Із 1965 р. став офіційним органом Українського історичного товариства (УІТ). Тут він зумів об’єднати представників різних наукових поколінь дослідників, які працювали за межами України. За ініціативою Л. Винара наукові осередки УІТ було створено у Мюнхені, Нью-Йорку, Денвері, Клівленді, Чикаго, Вінніпезі, Торонто та інших містах; розбудовано широку мережу представництв УІ в Америці, Канаді, Європі, Австралії, а після 1990 р. – і в Україні. У 1965–1980 рр. Л. Винар започаткував серійні видання УІТ: «Історичні монографії», «Історичні студії», «Українсько-єврейські студії», «Історіографічні студії», «Мемуаристика», «Оглобліяна», «Українські вчені» (Мюнхен, Нью-Йорк),  «Грушевськіяна» (Нью-Йорк, 1974; від 2003 – Дрогобич, Нью-Йорк), «Епістолярні джерела грушевськознавства» та ін. Домігся приєднання УІТ до Американської історичної асоціації (American Historical Association) як колективного члена, що уможливило розгляд проблем українознавства на конференціях, організованих у рамках з’їздів об’єднання американських істориків.

Редагував такі видання: «Історичний Атлас України» (1980), «Бібліографія історії України» (англійською мовою), «Біобібліографічний словник українських істориків», «Історія українців у США»; видав «Епістолярні джерела грушевськознавства» (1997), «Олександер Мезько-Оглоблин: Дослідження і матеріали» (2000) та ін.

Вчений зарекомендував себе як професійний бібліограф, автор важливих бібліографічних праць, організатор і викладач етнічних студій, дослідник української громади в США.

Працював у різних освітніх і наукових установах США. Викладав інформатику, історію й культуру в Технологічному інституті Кейс (Клівленд, 1959–1962); Колорадському університеті (Болдер, 1962–1965). У цей час тісно співпрацював з Л. Биковським. У відомій Бібліотечній школі Денверського університету читав курси «Історія книги» та «Вступ до бібліографії» (1965–1966). Працював у Бовлінґґрінському університеті та обіймав посаду заступника директора університетської бібліотеки (1965–1969) зі ступенем надзвичайного  професора. В університеті заснував та редагував серію «Професорські видання» («Faculty Publications») у вигляді бібліографічних покажчиків друкованих праць професорів університету. У  Колорадському університеті завідував  бібліотекою суспільних наук і заснував  Бібліографічний дослідний центр. У 1971–1990 рр. був координатором постмаґістерських студій бібліотечної школи Кентського  державного  університету,  завідувачем  відділу  дослідницьких  стипендій (1984–1987).

Співпрацював із відомим американським істориком С. Гаррісоном Томпсоном, редактором двох престижних наукових видань – «Journal of Central European Affairs» та «Medievalia et Humanistica».

Став габілітованим доктором УВУ (1964),   захистивши  монографію  про  А. Войнаровського, професором історії України (1974). Професор Кентського державного університету. Як фахівець міжнародного рівня з етнічних студій, на запрошення проф. О. Пріцака, був консультантом українознавчої програми Гарвардського університету (1968–1970), рецензував магістерські та докторські роботи.

У 1967 р. Л. Винар став членом Американської історичної асоціації (AHA) та Американської асоціації для поширення славістичних студій (AAASS). Брав участь у дослідницькій програмі Інституту дослідження СССР та Східноєвропейських студій в Джан Карол університеті на посаді консультанта в галузі радянських та славістичних студій.

У 1967–1968 рр. очолював Славістичну східноєвропейську секцію Американської бібліотечної асоціації (Slavic Holdings Committee ALA);  був президентом Комітету об’єднаних славістичних студій у США й Канаді.

У 1972–1996 рр. – професор бібліотекознавства, директор Наукового центру дослідження етнічних публікацій та культурних інституцій (Center for the Study of the Ethnic Publications and Cultural Institutions) Кентського державного університету. В цій науково-дослідній установі Л. Винар започаткував  історичні  й  бібліографічні студії  етнічних  груп  і  їхньої  діяльності в  Америці. Заснував міжнародний науковий журнал «Ethnic Forum» (1980–1995). Співпрацював із американським часописом «Свобода», «Енциклопедією українознавства» (з В. Кубійовичем) та «Енциклопедією Української Діаспори», де публікував свої матеріали.

Л. Винар обирався президентом Академічної ради етнічних досліджень в Огайо (1978–1982); рада об’єднувала 27 університетів та коледжів і сприяла розвиткові програми етнічних досліджень та підготовці наукових і довідкових видань у цій галузі. Був віце-президентом Асоціації для вивчення національностей в СССР та Східній  Європі. У 1981–1983 рр. – заступник голови Національної ради етнічних студій в Америці (координував її академічну та науково-видавничу діяльність). Очолював Комітет етнічних архівів, бібліотек і музеїв в Огайо (1981–1990) та Комітет досліджень слов’янських і східнослов’янських джерел в Америці й Канаді (1983–1988). У 1989 р. увійшов до складу  Президії Української Національної Ради, очолював її Академічну Раду. Разом з делеґацією уряду УНР в екзилі як очільник Академічної ради брав участь у передачі атрибутів державної влади та президентських клейнодів  обраному першому Президентові України Л. Кравчукові (серпень 1992 р.).

Л. Винар є автором понад 2000  наукових  публікацій  з історії козацтва, культури й державності України,  історіографії,  бібліографії, біографістики, етнічних студій і допоміжних історичних дисциплін. Перша бібліографія його праць укладена Д. Штогриним (1982); також були видані бібліографічні покажчики у 1998 і 2007 рр.

Особливо вагомим є доробку вченого у галузі української історіографії. Л. Винар є засновником практичного та теоретичного грушевськознавства як комплексної галузі наукового знання. Став ініціатором створення спеціальних ювілейних збірників УІ, присвячених М. Грушевському (1966, 1984, 1991, 1996, 2002, 2006), підготував найбільш повну бібліографію його праць. Провів дослідження, присвячені вивченню і бібліографуванню наукової спадщини  плеяди істориків, археологів, діячів української культури й науки: В. Антоновича, О. Оглоблина, І. Франка, І. Крип’якевича, Н. Полонської-Василенко, Ю. Бачинського, М. Ждана, М. Чубатого, Є. Онацького та ін.

Л. Винар здійснив вклад у розбудову архівних фондів. За його ініціативи при УІТ був створений власний архів (1967), архівний фонд М. Грушевського (1986). Брав участь у створенні архіву археолога та громадського діяча О. Кандиби.

Був ініціатором створення Українського бібліологічного інституту (1961), співзасновником та заступником голови Українського генеалогічного та геральдичного товариства, Українсько‑американської асоціації українських професорів та ін.

Л. Винар – дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) (1967); дійсний член (1968) та віце-президент Української вільної академії наук (УВАН) у США, голова Видавничої комісії (1998) та Історичної секції УВАН у США; голова Наукової ради при Світовому конгресі вільних українців (1984–1988 рр., від 1998 р.). Почесний академік Національного університету «Острозька академія» (1999); почесний доктор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (2002); почесний доктор Волинського національного університету імені Лесі Українки (2006).

Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2017, посмертно).

За  заслуги  в  розвитку  української  науки  Світовий  конґрес  вільних  українців відзначив Л. Винара званням «Українець року» (1984), нагородив медаллю Св. Володимира (Торонто, 1993 р.). Серед інших його нагород –  медаль Михайла Грушевського від Президії НТШ у Львові (Львів, 1994 р.), від Міжнародного фонду М. Грушевського – диплом за визначний внесок у справу повернення Україні наукової спадщини М. Грушевського (Київ, 1996 р.), від Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнської  спілки  краєзнавців  –  премія  імені  академіка  Івана  Крип’якевича (2000) та ін. У 2010 р. багатолітню працю вченого відзначила Фундація імені Тетяни й Омеляна Антоновичів.

Л. Винар  був обраний почесним академіком Національного університету «Острозька академія» (1999), почесним доктором Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2002) та Національного університету «Острозька академія» (2006), почесним професором Волинського університету імені Лесі Українки (2006),  почесним  професором  і  почесним  керівником  кафедри  історії  української  діаспори Національного університету «Острозька академія» (2006).

Ім’я професора Л. Винара носить Інститут досліджень української діаспори – структурний підрозділ Національного університету «Острозька академія» (заснований  2002 р.).

 

Твори

Бібліографія праць проф., д-ра Олександра Оглоблина / Л. Винар // Наук. зб. УВАН в США. – Нью-Йорк, 1957. – Т. 3. – С. 93–123.

Історичні праці Івана Франка // Зб. укр. літ. газ. – Мюнхен, 1957. – С. 48–63.

Олександр Оглоблин : біобібліогр. матеріали // Зап. Чину св. Василя Великого. – Рим, 1958. – Т. 3. – № 1/2. – С. 148–171.

Андрій Войнаровський : іст. нарис / Л. Винар ; Вступ. ст. О. Оглоблина. – Мюнхен ; Клівленд : Дніпрова хвиля, 1962. – 127, [1] с. : іл.

Думки про сучасну совєтську історіографію // Укр. історик. – 1963. – № 1. – С. 16–18;

Олександр Оглоблин // Укр. історик. – 1964. – № 4. – С. 20–26.

Огляд історичної літератури про початки української козаччини / Л. Винар // Укр. історик. – 1965. – № 1/2. – С. 28–38

Бібліографія праць про Михайла Грушевського // Укр. історик. – 1966. – № 3/4. – С. 122–129; 1984. – № 1/4. – С. 291–319.

Життя і наукова діяльність Михайла Грушевського // Укр. історик. – 1966. – № 1/2. – С. 15–31.

Потрібна бібліографія творів Михайла Грушевського // Сучасність. – 1966. – № 7. – С. 113–115.

Ранні історичні праці М. Грушевського і київська історична школа В. Антоновича // Укр. історик. – 1966. – № 3/4. – С.26–32;

Іван Крип’якевич як бібліограф // Сучасність. – 1968. – Ч. 9. – С. 118–127;

Професор Н. Д. Полонська-Василенко і Українське історичне товариство // Укр. історик. – 1969. – № 1/3. – С.102–105;

План видання української історичної бібліографії / Л. Винар // Бюлетень Укр. історичного товариства. – 1970. – № 1. – С. 7.

Біографічні і бібліографічні матеріали Я. Пастернака / Л. Винар // Зап. НТШ. – Ньо-Йорк ; Торонто ; Мюнхен, 1974. – Т. 189. – С. 113–128.

Наукова творчість проф. Олександра Оглоблина : бібліографія праць проф., д-ра Олександра Оглоблина, 1920–1975 рр. // Зб. на пошану проф. д-ра Олександра Оглоблина. – Нью-Йорк, 1977. – С. 64–123.

325-річчя Переяславського договору, нова совєтська конституція і посилена русифікація в Україні // Укр. історик. – 1978. – Т. 15, № 4. – С. 139–142.

Євген Онацький – чесність з нацією (1894–1979) / Л. Винар ; Укр. іст. т-во. – Нью-Йорк ; Мюнхен ; Торонто, 1981. – 31 с.

Дмитро Дорошенко : видатний дослідник української історіографії і бібліографії / Л. Винар // Укр. історик. – 1982. – № 3/4. – С. 40–78.

Матеріали до біографії Михайла Грушевського // Укр. історик. – 1982. – № 1/2. – С. 65–75.

Матеріали до бібліографії Наталії Полонської-Василенко / Л. Винар // Укр. історик. – 1983. – № 2/4. – С. 55–76.

Найвидатніший історик України Михайло Грушевський : (у 50-ліття смерті : 1934–1984) // Сучасність. – 1984. – № 11. – С.85–95.

Універсал Івана Мазепи для Івана Дяківського : історіогр. замітка // Укр. історик. – 1987. – № 1/4. – С. 70–71.

Листи Івана Крипякевича до Олександра Оглоблина // Укр. історик. – 1990. – № 1/4. – С. 164–177.

Михайло Грушевський в українській і всесвітній історії // Укр. історик. – 1992. – № 1/4. – С. 15–53.

Лев Юстимович Биковський // Укр. історик. – 1993. – Т. 30, ч. 116/119, – С. 200–205.

Питання існування академії Ярослава Мудрого в середньовічній Україні ХІ ст. : до джерел розвитку староукраїнської науки і культури // Бібліотека – скарбниця духовності : міжнар. наук. конф. – Київ, 1993. – С. 168–177.

Михайло Грушевський історик і будівничий нації : Статті і матеріяли / Л. Винар ; Укр. іст. т-во. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім.  М. С. Грушевського НАН України. – Нью-Йорк ; Київ ; Торонто : Фундація ім. О. Ольжича, 1995. – 302, [2] с.

Праці Олександра Оглоблина, що залишаються в рукопису // Оглоблин О. Студії з історії України : ст. і джерел. матеріали. – Нью-Йорк ; Київ ; Торонто, 1995. – С. 398–401.

Потрібна негайна допомога Бібліотеці ім. В. Стефаника // Свобода. – Джерсі-Сіті ; Нью-Йорк, 1997. – 25 січ.

Грушевськознавство : Генеза й іст. розвиток / Л. Винар ; Укр. іст. т-во та ін. ; [Упоряд. І. Гирич]. – Київ ; Львів ; Париж ; Нью-Йорк ; Торонто, 1998. – 215 с. : іл., портр. – (Грушевськіяна; Т. 5).

Іван Крип’якевич як бібліограф // Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. – Л., 2001. – С 890–895.

Біобібліографія професора Миколи Ковальського // Микола Павлович Ковальський: Матеріали до біобібліогр. – Острог, 2002. – С. 4–6.

«Український історик» : 40 р. служіння науці, 1963–2003 : Ст. і матеріали / Винар Л. Р. ; Укр. іст. т-во, Нац. ун-т «Остроз. акад.». Ін-т дослідж. укр. діаспори ; [Ред. А. Атаманенко]. – Нью-Йорк ; Острог, 2003. – 421 с. : табл.

Дослідження української наукової діяспори : вибрані проблеми // Наук. зап. Нац. ун-ту «Острозька академія» : істор. науки. – Острог ; Торонто ; Нью-Йорк, 2005. – Вип. 5. – С. 21–30.

Українське Історичне Товариство в контексті розвитку української історіографії / Л. Винар // Українська історична наука на шляху творчого поступу : ІІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків Луцьк, 17–19 трав. 2006 р. : доп. та повід. : в 3 т. – Луцьк, 2007. – Т. 1. – С. 11–19.

Павло В. Грицак (1925–1958) / Любомир Р. Винар ; [ред. А. Атаманенко] ; Укр. Іст. Т-во, Нац. ун-т «Остроз. акад.», Ін-т дослідження укр. діяспори. – Кент ; Острог, 2009. – 95 с. : іл.

Джерела

Домбровський О.  Л.  Винар  –  будівничий  української  історичної науки / Ол. Домбровськицй // Свобода. – 1980. – Ч. 216–216. – 9–10 жовт.

Биковський Л. Ю. Наша співпраця: риски до портрету Л. Винара (з нагоди ювілею історика) / Лев Биковський // Укр. історик. – 1981. – № 1–4. – С. 69–72. 

Штогрин Д. Бібліографія праць Любомира Винара / Д. Штогрин // Укр. історик. – 1981. – № 1/4. – С. 28–57. 

Домбровський О. Науково-організаційна діяльність Любомира Винара / Олександер Домбровський // Укр. історик. – 1981. – № 1–4. – С. 7–16.

Любомир Р. Винар : Історик, педагог, бібліограф : З нагоди 30-ліття науково-академічної діяльності, 1950–1980 / за ред. О. Домбровського. – Мюнхен ; Нью-Йорк ; Торонто, 1982. – 71 с.

Баран О. Любомир Роман Винар : (з нагоди 65-ліття) / О. Баран // Укр. історик. – 1997. – № 1/4. – С. 11–32. 

Ковальський М. Внесок професора Любомира Винара в розробку проблеми «Наукова історична школа» / М. Ковальський // Укр. історик. – 1997. – № 1/4. – С. 40–46.

Любомир Винар : бібліогр. покажч. (1950–1997) / упоряд.: Н. І. Кошик, Л. Я. Кужель. – Лльвів ; Київ ; Париж ; Нью-Йорк ; Торонто, 1998.

Іваничук Н. Винар Любомир // Українська журналістика в іменах : матеріали до енциклопед. слов. – Львів, 1998. – Вип.5. – С. 37–39.

Жуковський А. Любомир Винар: Життя і діяльність (з нагоди 65-ліття історика) / А. Жуковський // Любомир Винар: бібліограф. покажчик (1950– 1997). – Львів; Київ; Париж; Нью-Йорк; Торонто, 1998. – С. 7–27.

Домбровський О. Любомир Винар – будівничий української історіографії в діаспорі // Осягнення історії : зб. наук. пр. на пошану проф. М. П. Ковальського з нагоди 70-річчя. – Острог ; Нью-Йорк, 1999. – С. 245–251;  

Марусик Т. В. Любомир Винар і грушевськознавство // Подвижник української історичної науки : зб. наук. ст. – Чернівці, 1999. – С. 59–76;  

На службі Кліо: Зб. наук. праць на пошану Любомира Романа Винара, з нагоди 50-ліття його наукової діяльності / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім.  М. С. Грушевського НАН України, Укр. іст. т-во, 2000. – 817 с.

Атаманенко А. Любомир Винар як редактор «Українського історика» // Укр. історик. – 2003. – № 1/5. – С. 16–38. 

Рубльов О. Винар Любомир // Українські історики ХХ століття : біобібліогр. довід. – Київ. ; Львів., 2003. – Вип. 2, ч. 1. – С.54–55.

Атаманенко А., Макар Ю. До 75-річчя Любомира Романа Винара / А. Атаманенко, Ю. Макар // УІЖ. – 2007. – № 2. – С.225–229;

Любомир Винар : біобібліографічний покажчик (1948–2007) / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Укр. іст. т-во, Нац. ун-т «Острозька академія» / Упорядн.: Н. Кошик, Л. Кужель; відп. ред.: М. Романюк, А. Атаманенко, ред. Л. Ільницької. – Львів; Острог; Париж; Нью-Йорк, 2007. – 576 с., портр., 68 с. іл.

Хеленюк А. А. Джерела до наукової біографії проф. Любомира  Винара  / А. А. Хеленюк  // Наук.   пр.   історичного   факультету   Запорізького   державного університету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – Вип. XXVII. – С. 357–366.

Макар Ю. Любомир Винар: втілення долі українського вченого в діаспорі / Макар Ю., Макар В. // Американські студії : American Studies Journal. – 2011. – № 2. – С. 67–83. 

Наумова О. Особиста книжкова колекція Богдана Винара у фондах наукової бібліотеки львівського національного університету імені івана франка / Олена Наумова // Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. – 2011. – Вип. 6. – С. 116–130. – Про Л. Винара: с. 123.

Цінова М. В. Викладачі-українці в американських університетах. Українська Американська Асоціація Університетських Професорів / М. В. Цінова // Інтелігенція і влада. Серія : Історія. – 2011. – Вип. 21. – С. 194–206.

Атаманенко А. Є. До 80-річчя професора Любомира Романа Винара / А. Є. Атаманенко, А. А. Хеленюк // Укр. іст. журн. – 2012. – № 2. – С. 231–233.

Макар Ю. Історія України – понад усе : до 80-ліття Любомира Винара / Макар Ю., Макар В. // Україна – Європа – Світ : міжн. зб. наук. праць. – Вип. 9. – Тернопіль : ТНПУ, 2012. – С. 188–197. 

Швачка Тетяна Олександрівна
Статтю створено : 27.08.2014
Останній раз редаговано : 16.11.2021