«Бібліотечний збірник» – неперіодичне наукове фахове видання Всенародної (Національної) бібліотеки України (ВБУ, нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, НБУВ) ) при Всеукраїнській академії наук (ВУАН). Мова видання – українська. Редакційна колегія: С. Постернак (голова), В. Козловський, М. Сагарда.

Виходив у 1926–1927 рр. Побачили світ три частини «Б. з.», кожна з яких мала тематичний підзаголовок: ч. 1 – «Праці Першої конференції наукових бібліотек УСРР», ч. 2 – «На науково-бібліотечному фронті УСРР», ч. 3 – «Бібліографія на Україні».

Фактично «Б. з.» став наступником іншого, машинописного, періодичного видання ВБУ – «Бібліотечного журналу».

У першій частині висвітлено матеріали Першої конференції наукових бібліотек України, яка, за дорученням Українського головного управління науковими установами при Народному комісаріаті освіти УСРР (Укрнауки), була організована та проведена ВБУ 28–31 грудня 1925 р. в м. Києві. У передмові С. Постернак (голова організаційної комісії конференції, директор ВБУ) визначив місце і роль наукових бібліотек в Україні, коротко окреслив передумови скликання конференції та хід заходу, детально поінформував про представництво установ та делегатів від них.

За браком коштів на повне видання праць конференції в «Б. з.» вміщено і розлогі тексти виступів Д. Балики («Активізація роботи в наукових книгозбірнях»), М. Годкевича («Книжкова Палата й наукові бібліотеки»), В. Іваницького («Науково-дослідча праця в галузі книгознавства та бібліотекознавства в зв’язку з підготуванням бібліотекарів та встановленням аспірантури при наукових бібліотеках»), і тези доповідей, короткі виклади основних думок, що прозвучали під час дебатів, повні тексти резолюцій до доповідей.

Опубліковано також скорочений виклад доповідей С. Постернака («Проблема наукових бібліотек УСРР»), В. Дубровського («Організація мережі наукових бібліотек УСРР та найближчі завдання в їхній роботі»), М. Сагарди («Бібліографічна робота в наукових бібліотеках»), С. Рубінштейна («Завдання наукової бібліографії на Україні»), М. Ясинського («Створення в наукових бібліотеках України краєзнавчих осередків і організація бібліографії продукційних сил»), В. Отамановського («Бібліографія краю («Топобібліографія»), як одно із основних завдань наукової бібліотеки, та організація топобібліографічної праці на Україні»), В. Козловського («Єдина каталографічна інструкція»), Ф. Лісник («Наукова організація праці в наукових бібліотеках»). Серед інших питань бібліотечної діяльності, що розглядалися на конференції і висвітлених у «Б. з.», – виступи Б. Боровича, В. Козловського, М. Рожка, А. Козаченка, Я. Розанова, Ю. Меженка, Я. Маяковського, М. Хохол.

Опубліковано в першому випуску «Б. з.» й інформаційну доповідь А. Виноградова «Всесоюзная библиотека им. Ленина», тези до доповідей С. Рубінштейна «Про організацію обміну по-між бібліотеками УСРР та міжбібліотечного абонементу», П. Попова «Про утворення Українського музею книги» та О. Карпінської «Про єдину статистику наукових бібліотек УСРР», які за браком часу не були заслухані на конференції.

У 1927 р. було видано другу частину «Б. з.», у публікаціях якої порушувались актуальні питання бібліотечного будівництва в Україні, зокрема діяльності ВБУ, окреслювались її завдання, функції та перспективи подальшого розвитку як національної та академічної книгозбірні.

Опубліковано статті «Всенародня Бібліотека України – база науково-дослідчої роботи УСРР» С. Постернака, «Науково-дослідчі завдання Всенародньої Бібліотеки України» М. Сагарди, «Український книжний фонд Всенародньої Бібліотеки України» М. Ясинського, «Відділ рукописів В. Б. У. (Рукописні книги й бібліотеки, відділ рукописів ВБУ та наукова праця в відділі)» Г. Житецького, «Всенародня Бібліотека України та стародруки» С. Маслова.

Серед інших авторів випуску – Д. Балика, В.  Іваницький, В. Козловський, О. Полулях.

У тому ж 1927 р. побачила світ третя частина «Б. з.» – «Бібліографія на Україні». Його відкриває оглядова одноіменна стаття С. Постернака. Вміщено ґрунтовну працю М. Ясинського «Головні моменти з історії української бібліографії», в якій автор розкриває основні етапи організації бібліографії в Україні в 19–20 ст., підсумовує здобутки і досягнення; вміщує кілька покажчиків бібліографії бібліографії, видань українською мовою загального характеру, друків, що стосуються всієї України, краєзнавчої, індивідуальної бібліографії.

Низка матеріалів стосується Бібліографічної комісії ВУАН: стаття щодо історії та засад створення цього підрозділу Академії, положення про Комісію, резолюції її першого пленуму, анкета для первісного обліку бібліографічної роботи в Україні і про Україну.

Дві статті стосуються Українського бібліографічного репертуару (УБР) та його методології: «Основні проблеми українського бібліографічного репертуара» М. Сагарди, створення якого автор визначає як першочергове завдання, накреслює основні проблеми УБР, і «Обсяг та план українського бібліографічного репертуара XVI–XVIII в. в.» С. Маслова, де йдеться про особливості створення УБР зазначеного періоду.

Опубліковано також розвідку Ф. Максименка «Межі етнографічної території українського народу», праці Д. Балики («Про рекомендаційну бібліографію») та С. Рубінштейна («Організація спеціяльної наукової бібліографії в УСРР»).

У кінці другої і третьої частин «Б. з.» подано резюме статей німецькою мовою.

У наступних числах «Б. з.» планувалося висвітлити різні аспекти бібліографії в Україні, зокрема формування УБР. Однак через політичні утиски, спротив з боку владних кіл намаганням створити УБР збірник припинив існування.

Попри обмежену кількість випусків, внесок «Б. з.» у розвиток вітчизняного теоретичного і практичного бібліотекознавства та бібліографознавства у середині 1920-х рр., в активізацію бібліотечної наукової думки є вагомим і беззаперечним. Видання вийшло за межі локального, про що свідчать і його наклади: від 700 пр. (ч. 1) до 1 000 пр. (ч. 3). У ньому друкували свої праці найавторитетніші бібліотечні фахівці з різних міст України.

Наступником «Б. з.» став «Журнал бібліотекознавства та бібліографії» (1927–1930).

Друковані примірники всіх трьох частин «Б. з.» зберігаються у читальній залі Інституту бібліотекознавства НБУВ. Їх електронні версії доступні у цифровій бібліотеці «Україніка» на порталі НБУВ (ч. 3) та в електронній бібліотеці «Культура України».

Дубровіна Л. А. Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 1918–1941 / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко ; НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 1998. – 336 с. – Про «Бібліотечний збірник»: с. 110.

Солонська Н. Г. Періодичні видання Національної бібліотеки України (1919–1998) // Бібл. вісн. – 1998. – № 5. – С. 38–49.

З історії бібліотекознавства і бібліографії: «Бібліотечний збірник» (1926–1927). «Журнал бібліотекознавства та бібліографії» (1927–1930) : сист. анот. покажч. змісту / М-во культури України, Нац. парлам. б-ка України ; авт.-упоряд. Т. Заморіна ; наук. ред. В. Кононенко. – Київ, 2014. – 112 с.

Клименко О. Специализированные научные периодические издания как составляющая часть библиотечно-информационной деятельности научной библиотеки / О. Клименко, Е. Сокур // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. – Київ, 2019. – Вип. 16. – С. 123–135.

Сокур О. Професійна періодика: обмін досвідом та бібліотечна взаємодія (до 100-річчя НБУВ) / О. Сокур // Українська періодика: історія і сучасність : доп. та повідомл. дванадцятої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 30 листоп. – 1 груд. 2018 р. / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, НДІ пресознавства; голов. ред. М. М. Романюк. – Львів, 2018. – С. 100–105.

Шагайденко Т. Вплив бібліотекознавчої періодики на розвиток науки 20–30-х років ХХ ст. / Т. Шагайденко // Наук. пр. Нац. б-ки України імені В. І. Вернадського. –  2021. – Вип. 62. – С. 495–509.

————————————————

«Бібліотечний збірник» // Електронна бібліотека «Культура України»