Пошук статті
|
|
Кількість користувачів Сьогодні : 25 КількістьЗа місяць : 762 статей : 1003 |
Бібліотечний журнал (видання)
«Бібліотечний журнал» – професійний щомісячний часопис, орган співробітників Всенародної (Національної) бібліотеки України (ВБУ, нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, НБУВ) при Всеукраїнській академії наук (ВУАН). Випускався на кошти працівників книгозбірні. Виходив з січня 1925-го по серпень 1926р. Мова видання – українська. Редакційна колегія: Г. Барзілович (Базилевич), Ф. Максименко, Н. Піскорська, М. Ясинський. Журнал виготовлявся на друкарській машинці в кількості п’яти пр. Збережено й оцифровано 18 частин з 20-ти виданих, більшість з яких мають спарену нумерацію (ч. 4–5 за 1926 р. відсутня). Ідейний задум «Б. ж.» викладено у вступній статті «Від редакції» (1925, № 1), де зазначено, що журнал призначається для внутрішньої комунікації працівників ВБУ і є однією з форм їхньої самоосвіти. Цілями «Б. ж.» проголошувалися: подання більш-менш повної інформації про роботу всіх ділянок ВБУ; консолідація якомога більшої частини працівників бібліотеки навколо її поточних завдань і практичної роботи; створення в їхньому колі атмосфери постійного інтересу до бібліотекознавства; формування критичного і свідомого ставлення кожного співробітника до виконання своїх функцій і роботи бібліотеки загалом. Часопис розглядався і як засіб налагодження живого обміну думками між бібліотекарями, взаємодії між відділами, згуртування працівників навколо розбудови найбільшої книгозбірні України. Водночас редакційна колегія не відгороджувалася від висвітлення світового досвіду розвитку бібліотечної справи, зазначаючи, що «це тільки збільшить сферу консолідації». У 1925 р. було підготовлено 12 частин журналу (1, 2–3, 4–5, 6–7, 8–10, 11–12) у 6 випусках, загальною кількістю 407 сторінок. Вміщено 101 публікацію (статті, огляди, замітки) 29 авторів. Переважали статті, які розкривали поточну діяльність відділів ВБУ, зокрема, протягом року опубліковано шість матеріалів щодо різних аспектів роботи відділу «Україніка», по чотири – відділу періодики та консультативно-виставочного, по дві – Кабінету бібліотекознавства і Науково-дослідного інституту бібліотекознавства. Також надруковано матеріали, що висвітлюють діяльність загального відділу ВБУ, її книгосховища, відділів «Реєстратура» та рукописного. Важливими темами обговорення на сторінках «Б. ж.» стали також питання каталогізації та створення предметного каталогу; термінології й бібліографії; пресознавства і комплектування; взаємодії та співпраці бібліотек і архівів; збереження бібліотечних фондів; підвищення кваліфікації бібліотекарів тощо. З-поміж цих публікацій 18 статей і заміток висвітлювали питання організації каталогів у ВБУ, а ч. 4–5 і 11–12 були повністю присвячені різним аспектам цієї роботи. Так, у ч. 4–5 вміщено вступну статтю від редколегії «Предметовий каталог на порядку дня», бібліографічний перелік іноземних статей за вказаною темою, який підготували Д. Балика і В. Козловський, статтю В. Козловського «Термінологічні уваги до предметового каталога», чотири перекладені з німецької мови матеріали з питань ведення предметного каталогу: «Правила вибору предметових понять» Г. Шнайдера, «Предметовий каталог Університетської Бібліотеки у Відні» Г. Богатти, «Правила для складання предметового каталога Університетської Бібліотеки в Градці (Грац) (1923 року)» Г. Шлаймера, «Правила для складання предметового каталога Національної Бібліотеки у Відні (1924 року)». Статті, реферати та уривки з різних публікацій, вміщені в ч. 11–12, мали тематично-дискусійний характер. У них розглядалися питання вибору каталогу для наукової бібліотеки – систематичного, предметного чи абеткового; репрезентувався зарубіжний досвід розв’язання цієї надважливої для тогочасних наукових бібліотек проблеми, адже суперечки стосовно цього точилися не один рік і загострилися на Першій конференції наукових бібліотек УСРР (1925). Зокрема, вміщено статті Р. Фокке «Підвалини до теорії систематичного каталога», Г. Шлаймера «Систематичний каталог чи предметовий каталог (глава із статті: "Бібліотечний предметовий каталог”)», Ф. Коха «Предметовий каталог Національної Бібліотеки в Відні», А. Майера «Систематичний і предметовий каталоги», Ф. Шміда «Уваги про абетковий реальний каталог (уривки)», К. Бойзена «Систематичний чи предметовий каталог? (уривки)». У 1926 р. побачили світ 8 частин «Б. ж.» (1, 2–3, 4–5, 6–8) у 4 випусках. Їх загальний обсяг становив 141 с., за винятком відсутнього примірника ч. 4-5 у фонді читальної зали Інституту бібліотекознавства НБУВ. Представлено 40 статей, оглядів і заміток, підготовлених 23 авторами. У ч. 1 вміщено підсумкову статтю «Рік істнування "Бібліотечного журнала"». У ній зазначено, що, за задумом ініціаторів, часопис мав бути «строго внутрішнім» і спрямованим на збирання, консолідацію й підготовку для ВБУ наукових кадрів у галузі бібліотекознавства. Розуміючи всю відповідальність і складність цього завдання, на перших же засіданнях редколегії обговорювалися питання взаємодії з бібліотечними фахівцями поза межами ВБУ, адже інформація про «Б. ж.», інтерес до нього ширилися в Україні й особливо проявилися під час Першої конференції наукових бібліотек УСРР. Але, за браком «міцного редакційного ядра», достатньої кількості коштів та сформованого кола авторів, редакція вимушена була відмовитися від виготовлення більшого накладу. У статті підкреслено, що за час існування журналу доведено, що ВБУ власними силами спромоглася б на видання щороку «поважного розміром» збірника, який змістом своїм був би не гірший за жодне з друкованих бібліотекознавчих видань, що виходили в СРСР. Зазначено, що в «Б. ж.» опубліковано матеріали, в яких порушувалися нові проблеми, пропонувалися шляхи розвязання нагальних питань. Разом із тим, редколегія самокритично визнала і недоліки першого року функціонування «Б. ж.», зокрема, нерегулярність підготовки важливої рубрики «Хроніка», в якій мали б фіксуватися поточні події у ВБУ та київських бібліотеках, велося ознайомлення фахівців із важливими новинами зарубіжного бібліотекознавства, репрезентувалися бібліотекознавчі книжкові новинки тощо. Засновники видання зазначали, що «Б. ж.» має існувати доти, доки при ВБУ не буде налагоджено роботу власного видавництва й друк наукового часопису, та визнавали, що функціонування журналу є лише підготовчим етапом до творення високої школи бібліотекознавства у Науково-дослідному інституті бібліотекознавства при ВБУ. У 1926 р. редколегія продовжила висвітлення теми каталогів у ВБУ та наукових бібліотеках, зокрема, в ч. 2–3 ця проблематика розглядається у половині з восьми статей. Це матеріали О. Піскорської «До історії та сучасного стану систематичного каталога ВБУ», Н. Піскорської «Абетковий каталог. Конспект», Ю. Діяковського «Зводний каталог українських бібліотек, як негайна справа. Конспект», В. Козловського «Центральний каталог наукових бібліотек в краях німецької мови при Публічній бібліотеці Ротшільда у Франкфурті над Майном. Конспект». У ч. 1 надруковано ґрунтовну інформацію М. Сагарди «Робота Президії Науково-дослідчого Інституту Бібліотекознавства», в якій автор зупинився на завданнях зазначеної інституції в контексті нагальних потреб ВБУ: «Він є відділ Б-ки, отже відділ особливий: він є науково-дослідчий орган цілої Б-ки; в ньому централізується вся науково-дослідча робота Б-ки; в ньому ставляться на обмірковання всі науково-організаційні питання, що торкаються Б-ки в цілому та окремих відділів її, навіть наукової роботи окремих осіб». Розглядається й напрям та обсяг роботи Президії, «якій повинна належати ініціятива й провідництво, планування й координація». У цій само частині анонсовано проведення Шостого міжнародного бібліотечного з’їзду (відбувся у Празі 28 червня – 3 липня 1926 р.). Л. Биковський, (на той час – емігрант у Чехо-Словаччині), у статті «Міжнародний бібліотечний з’їзд» репрезентував історію міжнародних форумів бібліотекарів, представив організаторів та програму Празького з’їзду, анонсував виставки, які мали експонуватися в межах цього заходу. Друга стаття – «Українці на міжнародному бібліотечному з’їзді 1926 р. в Празі» під криптонімом «Б.» (імовірно це також Л. Биковський), інформувала про підготовку українців за кордоном до участі у з’їзді, зокрема, висвітлила діяльність у цьому напрямі Українського академічного комітету в Чехії. У ч. 6–8, у розділі «Інформації» вміщено статтю Д. Балики щодо різних аспектів діяльності консультаційно-виставочного відділу у 1925–1926 рр.; подано публікації, що розкривають перспективи розвитку відділу «Україніка», в т. ч. впорядкуванню в ньому видань києвознавчої тематики, роботі відділу бібліотекознавства в 1925 р. У випусках «Б. ж.» за 1926 р. приділено увагу й українській бібліотекознавчій та книгознавчій термінології, питанню збереження фондів, методиці складання аналітичної картки, бібліографії українознавства тощо. У складні постреволюційні часи членам редколегії та авторському загалу вдалося уникнути ідеологічних і політичних ухилів та послідовно витримати притаманний часопису високий науковий рівень. Практика видавання «Б. ж.» засвідчила, що провідні фахівці ВБУ спроможні за власною ініціативою, самостійно і власним коштом регулярно готувати збірник наукових праць, який змістовно не поступався кращим закордонним друкованим бібліотекознавчим виданням, а підготовлювані ними статті сприяли зростанню професійної майстерності бібліотекарів. Публікації у «Б. ж.» стали також для багатьох працівників ВБУ першою спробою заявити про себе, як дослідників, здатних до самостійного наукового пошуку. Частина з них стали відомими згодом бібліотекознавцями. Наступником «Б. ж.» стало друковане видання «Бібліотечний збірник» (1926–1927). Наявні примірники «Б. ж.» зберігаються в читальній залі Інституту бібліотекознавства НБУВ, а їхні цифрові копії представлені в електронній бібліотеці «Україніка». Джерела
Бібліотечний журнал [про новий часопис ВБУ] / М. Я. // Нова книга. – 1925. – № 7/8. – С. 54–55. Сокур О. Професійна періодика: обмін досвідом та бібліотечна взаємодія : (до 100-річчя НБУВ) / О. Сокур // Українська періодика: історія і сучасність : доп. та повідомл. дванадцятої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 30 листоп. – 1 груд. 2018 р. / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, НДІ пресознавства ; голов. ред. М. М. Романюк. – Львів, 2018. – С. 100–105.
———————————————— |