Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 15
За місяць : 194
Кількість
статей : 888
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Бібліотерапія
Бібліотерапія

image

Бібліотерапія – комплексна наукова дисципліна, що вивчає закономірності смислового та емоційного сприйняття текстів і розробляє методи психологічної корекції особистості за допомогою читання (або прослуховування) спеціально дібраних текстів із книжок та інших носіїв інформації.

Як міждисциплінарна галузь наукового знання Б. використовує досягнення бібліотекознавства і книгознавства (особливо соціології бібліотечної справи, бібліотечної психології, психології читання), літературознавства (історії літератури та літературної критики), педагогіки, психології і медицини (переважно психіатрії та психотерапії) та ін. Як порівняно молода наука Б. вирізняється недостатньою систематизованістю та термінологічною нечіткістю.

Наукове обґрунтування Б. одержала  на початку 20 ст. На її розвиток вплинули праці З. Фрейда, І.  Павлова, В.  Бехтерєва, К.  Платонова, М. Рубакіна та ін.

Значний внесок у розвиток вітчизняної  Б. здійснила бібліотерапевт А. Міллер, очільник першого в СРСР кабінету бібліотерапії, створеного в 1967 р. за ініціативою професора І. Вельвовського у базовому санаторії психотерапії у Харківській обл.

Проблему Б. у різні часи розглядали зарубіжні та вітчизняні науковці: Б. Вознічка-Парузель, І. Борецька, В. Крейденко, І. Вельвовський, Ж. Вертій, Ю. Дрешер, О. Жиляєва, М. Кутанін, В. Леві, О. Шапошніков та ін.

Питанням історії та практичного використання Б. (зокрема в роботі з дітьми) присвячено публікації українських бібліотечних фахівців І. Гички, Д. Іваницької, Т. Каламай, О. Купіної, Л. Лугової, психологів Ю. Стадницької, І. Карівець та ін.

В Україні теорію і практику Б.  достатньо ще не розроблено.

Термін «Б.» (англ. bibliotherapy, від гр. biblion – книга та therapeia - лікування) увійшов  у вжиток на початку 20 ст., хоча рукописні та друковані книги здавна використовувалися як засіб лікування, про що свідчать перекази та історичні факти. Над входом до великого книгосховища фараона Рамзеса ІІ (приблизно 1300 р. до н. е.) був напис «Ліки для душі». Крім того, науковці звертають увагу на єврейську аскетичну секту терапевтів (I ст. н. е.), члени якої шість днів на тиждень проводили за усамітненим читанням Писання. З душевним здоров’ям, покращенням душевного стану асоціювали поняття «книга» стародавні греки, римляни. У середньовічній Європі початок лікування книгою поклали перші церковні бібліотеки. У 13 ст. читання Корану в Каїрському шпиталі було частиною лікувального процесу. В епоху Відродження Б. почали активно застосовувати лікарі. У 18 ст. читання було одним із методів відновлення душевного здоров’я у Франції та Англії. З початком 19 ст. лікувальне читання розповсюдилося і в Америці.

Як лікувальне читання Б. спочатку використовувалась у шпитальних і санаторних бібліотеках, поєднуючись із досягненнями медицини, особливо психіатрії, у взаємозв’язку з методикою бібліотечної роботи, а згодом з методами наукового книгознавства. У процесі розвитку Б. збагачувалась методами і техніками психології та почала застосовуватись у громадських і шкільних бібліотеках. Згодом вона була адаптована педагогами-практиками, завдяки чому почала використовуватись у виховних, освітніх, опікунських, виправних закладах.

У 1950-і рр.  Б. стали застосовувати в лікуванні дітей. Починаючи з 1960-х рр. питанням Б. у різних країнах присвячуються семінари, конференції, симпозіуми, спеціалісти-медики активно працюють у бібліотеках та інших установах, створюються асоціації бібліотерапевтів, готуються спеціальні кадри.

Поняття Б. кожен науковець трактує по-своєму: одні відводять їй допоміжну роль при лікуванні, інші, навпаки, вважають Б. професійним засобом лікування розладів емоційного та нервового походження, який можуть використовувати лише кваліфіковані спеціалісти за допомогою бібліотекаря. Науковці переконують, що  Б. відіграє важливу роль у лікуванні та реабілітації хворого.

Б. як засіб допоміжного лікування використовується у багатьох країнах світу. На професійній основі здійснюється медиками та бібліотекарями, які володіють теорією та практикою лікування читанням. Об’єктами впливу Б. є дорослі і діти – як здорові фізично, але з психічною травмою, так і ті, які мають аномалії в розвитку, вади зору, слуху тощо.

У 2013 р. у Великій Британії затверджено державну програму, відповідно до якої лікарі можуть призначати пацієнтові  як ліки книгу зі спеціально створеного списку рекомендованої літератури (для кожної психологічної проблеми прописується певна апробована книга, яку легко можна відшукати в бібліотеках), а фахівці асоціації читання рекомендують читати книги із затвердженого списку самостійно.

Багато країн, що застосовують Б. в діяльності бібліотек, трактують поняття Б. як «застосування спеціально відібраних матеріалів для читання в якості терапевтичної допомоги в медицині та психіатрії, а також поради у вирішенні особистих проблем за допомогою керування читанням» (визначення Американської бібліотечної асоціації).

Можливості книги реалізуються в бібліотечному обслуговуванні, коли, рекомендуючи те чи інше видання, бібліотекар, знаючи проблеми користувача, прагне виконувати реабілітаційні, соціотерапевтичні, лікувальні, психогігієнічні та інші функції (останні дві з допомогою психотерапевта або психолога).

В Україні  Б. також  застосовується в  бібліотеках (здебільшого – для дітей та юнацтва): укладаються рекомендаційні списки літератури, розробляються методичні матеріали, організовуються книжкові виставки, створюються психологічні служби, бібліотерапевтичні центри, клуби, працюють психологи, які у своїй роботі використовують  елементи Б., тощо.

 

Зображення

 

image
Рецепт бібліотерапевта
image
Книжкова виставка «Лікування романами: літературні ліки від А до Я» у Вінницькій ЦМБ ім. Бевза
image
Навчально-бібліотерапевтична програма «Ковчег - 2»

image
Біблографічний список

image
Бюлетень Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету
в

Джерела

 

Бехтерев В. М. О лечебном значении умственного труда для больных общими неврозами / В. М. Бехтерев // Вопросы психофизиологии, рефлексологии и гигиены труда. – 1921. – Вып. 1. – С. 710.

Рубакин Н. А. Психология читателя и книги / Н. А. Рубакин. – Москва ; Ленинград : Госиздат, 1929. – 308 с. 

Миллер А. М. Некоторые проблемы библиотерапии за рубежом : обзор лит. / А. М. Миллер // Библиотековедение и библиография за рубежом. – 1971. – Вып. 36. – С. 93107.

Вельвовский И. З. Библиопсихотерапия в системе психотерапии / И. З. Вельвовский, А. М. Миллер // Вопросы психотерапии : сб. науч. тр. – Москва, 1972. – Вып. 3. – С. 6266.

Миллер А. М. Из истории лечебного чтения в СССР / А. М. Миллер // Психотерапия и деонтология в комплексе лечения и реабилитации больных на курорте : тез. докл. Всерос. науч.-практ. конф. – Харьков, 1972. – С. 6668.

Платонов К. К. О системе психологии / К. К. Платонов. – Москва : Мысль, 1972. – 216 с. 

Жиляева Е. П. Книга лечит / Е. П. Жиляева // Здоровье. – 1973. – № 10. – С. 4.

«Душу исцелят добро и слово» метод. рек. по использованию библиотерапии  в дет. б-ке / Крым. Респ. дет. б-ка им. В. Н. Орлова ; сост. В. Б. Коваленко. – Симферополь, 2002. – 24 с. 

Купіна О. Книга зцілює : [прес-консультація про бібліотерапевт. напрямок діяльності б-к] / О. Купіна, Т. Каламай // Світ дит. б-к. – 2002. – № 4. – С. 11–13.

Бібліотерапія // Словник книгознавчих термінів / [уклад.:
В. Я. Буран та ін.]. – Київ :  Аратта, 2003. – С. 25.

Борецка И. Библиотерапия : лекции для студентов пед. спец. / И. Борецка ; пер. с пол. И. Ф. Притульчик. – Гродно : ГрГУ, 2007. – 99 с. 

Крейденко В. С. Библиотерапия / В. С. Крейденко // Библиотечная энциклопедия. – Москва : Пашков дом, 2007. – С. 170171.

Дрешер Ю. Н. Библиотерапевтическая деятельность. Методология и методика : монография. – Москва : Либерея-Бибинформ, 2009. – 240 с. 

Вертій Ж. Еволюція бібліотерапії як складової бібліотекознавства / Ж. Вертій // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2011. – Вип. 29 : Управління бібліотечно-інформаційною діяльністю наукової бібліотеки. – С. 202–209.

Вознічка-Парузель Б. Бібліотерапія: від теорії до практичної діяльності / Б. Вознічка-Парузель // Острів безпеки у світі небезпек: на допомогу бібліотерапевту / упоряд.: Л. А. Лугова, Ю. В. Стадницька ; Львів. обл. б-ка для дітей. – Львів, 2012. – С. 40–44.

Психологічна служба у дитячих бібліотеках : консультація / Держ. закл. «Нац. б-ка України для дітей» ; уклад. Ю. В. Осадча. – Київ, 2012. – 16 с. 

Карівець І. Основи бібліотерапевтичної діяльності / І. Карівець // Шк. бібл.-інформ. центр. – 2014. – № 4. – С. 23–30.


________________

Електронний бюлетень Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету «Бібліотерапевт» 

Ковчег // Львівська обласна бібліотека для дітей : сайт 

Навчально-бібліотерапевтична програма «Ковчег - 2» // Львівська обласна бібліотека для дітей : сайт 

Психологічна служба Державної бібліотеки України для юнацтва //Державна бібліотека України для юнацтва : сайт

Положення про Бібліотерапевтичний центр // Вараська міська публічна бібліотека : сайт 

Ковальчук Світлана Петрівна
Статтю створено : 19.10.2015
Останній раз редаговано : 08.02.2021