За місяць : 2319
статей : 1055
Бібліографічна монографія – особливий різновид наукового видання, що поєднує ознаки класичної монографії та науково-допоміжного бібліографічного посібника, містить виклад результатів достатньо повного і всебічного дослідження, виконаного на основі наукових методів: ґрунтовного бібліографічного пошуку, виявлення, поглибленого вивчення, аналітико-синтетичного опрацювання й опису документів.
Підготовка Б. м. належить до сфери діяльності провідних наукових бібліотек, які володіють фондами унікальних писемних пам’яток культури та інших цінних колекцій, провадять бібліографічні наукові дослідження, зокрема: Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ), Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського та ін.
У ДСТУ 3017: 2015 «Видання. Основні види. Терміни та визначення» Б. м. як окремий жанр наукових видань не зафіксовано і теоретично в книгознавстві не обґрунтовано. Відтак його позначення у вихідних відомостях (підзаголовкових даних) застосовується зрідка, натомість автори Б. м. здебільшого використовують таке: «Дослідження. Науковий каталог», «Науковий каталог», «Матеріали до бібліографії», «Науково-бібліографічне дослідження», «Історико-бібліографічне дослідження» та ін.
Б. м. зазвичай містить результати теоретичних або експериментальних бібліографічних досліджень, а також науково підготовлені до публікації писемні пам’ятки культури та історичні документи, каталоги, списки літератури та мистецьких матеріалів тощо. У процесі підготовки Б. м. здійснюється опрацювання великого масиву фактографічних і бібліографічних даних шляхом уточнення наявних відомостей та їхнього поглибленого вивчення, що сприяє розширенню обсягу знань про предмет наукових студій і відомостей, введенню в науковий обіг нової інформації. Критична оцінка результатів таких досліджень дає змогу відтворити цілісну картину про певний об’єкт у форматі бібліографічного ресурсу (каталогу, бази даних і т. ін.)
Структурно Б. м. зазвичай складається з двох основних частин – текстової про предмет дослідження та власне бібліографічної, а також розгалуженого науково-допоміжного апарату. Узагальнені аналітичні матеріали текстової частини Б. м. містять коментарі та інтерпретації бібліографічної складової, зокрема відомості про отриману нову наукову інформацію, шляхи уведення її до наукового обігу та практичне значення. Здебільшого вони супроводжуються примітками та бібліографічними посиланнями.
Деталізована структуризація кожної зі складових Б. м. залежить від проблематики дослідження та обсягу опрацьованих матеріалів. Зокрема, Б. м. може містити ілюстрації, таблиці, схеми, які є доповненням до основних частин, або мають допоміжний характер.
Науково-допоміжний і довідково-пошуковий апарат Б. м. будується відповідно до наукових і практичних завдань, поставлених і розв’язаних у дослідженні. Його структура й наповнення залежить від змісту й термінологічної насиченості наукового тексту та особливостей масиву бібліографічної інформації.
Як і класична монографія, Б. м. може бути створена одним автором або авторським колективом.
Термін «бібліографічна монографія» набув поширення наприкінці 20 ст., здебільшого в середовищі книгознавців, бібліографів та літературознавців на позначення фундаментального науково-допоміжного покажчика як визнання ґрунтовності, цілісності, актуальності й довершеності бібліографічної праці. Прикладом цьому можуть слугувати відгуки львівської дослідниці М. Вальо про магістерську дисертацію І. Франка «Іван Вишенський і його твори» (1895) та літературознавця П. Михеда про працю О. Лебедєва «Поэт-христианин Гоголь в русской литературе и искусстве, 1829–1908» (1909–1911) в огляді джерел гоголівської бібліографії.
Від часу відновлення незалежності України докорінно змінились умови та вимоги до бібліографічного забезпечення науки України: значно розширилася тематика книгознавчих досліджень, збільшились обсяги опрацьованих бібліографічних відомостей. Зросла й кількість Б. м., які, здебільшого, висвітлюють актуальні питання української історії й сьогодення.
Так, за перші 20 років 21 ст. фахівцями національних бібліотек України підготовлено декілька тематичних бібліографічних праць з питань політичних репресій в Україні та Української революції 1917–1921 рр. З-посеред таких видань на особливу увагу заслуговує Б. м. «Українська революція (1917–1921) у бібліографічних покажчиках» (Т. Добко, О. Дудкін, 2022), яка містить аналіз доробку десятків учених і бібліографів, установ та організацій як на теренах України, так і поза її межами з вивчення бібліографічних посібників з історії національно-визвольної боротьби українського народу за три різні хронологічно-історичні періоди 20 ст. Це видання здобуло високу оцінку науковців, позаяк «висвітлення Української революції через бібліографію є важливою науковою проблемою» і «…автори залучили величезну кількість бібліографічної літератури, яка виходила друком від часів визвольних змагань і до наших днів» (історик І. Гирич).
Традиційною для наукових бібліотек є підготовка Б. м. книгознавчої тематики. Праця книгознавиці Є. Рукавіциної-Гордзієвської (НБУВ), присвячена митрополиту Євгенію (Є. Болховітінову) крім максимально повної біобібліографії вводить до наукового обігу досліджені та реконструйовані за допомогою бібліографічних методів розшуку описи його приватної бібліотеки й архіву. І. Ціборовська-Римарович, автор видання «Друкарня Бердичівського монастиря босих кармелітів: історія та видавнича діяльність. 1758–1844» (2019), у вступі запропонувала жанрове визначення цієї праці як Б м. з подальшою деталізацією тлумачення терміна відповідно до змісту видання, методології здійснення дослідження та отриманих результатів. Текстова частина цієї Б. м. складається з розділів, в яких висвітлено історію монастиря та його друкарні; подано також історико-книгознавчі характеристики бердичівських видань. Бібліографічна частина Б. м. є значно більшою за обсягом і охоплює опис видань та їхніх виявлених і досліджених примірників. Праця І. Ціборовської-Римарович містить великий довідково-допоміжний апарат, що складається зі вступу, статті «Від автора», посторінкових приміток, бібліографічних посилань, семи списків та допоміжних покажчиків.
Інший приклад організації структури та наповнення Б. м. – двотомне видання «Схід і Південь України: час, простір, соціум», яке є результатом співпраці двох наукових колективів – істориків НАН України та бібліографів НБУВ. Перший том – колективна монографія за результатами дослідження регіональної специфіки розвитку українських територій, історичних витоків відмінностей і диспропорцій між ними, глибинні причини незбігу політичних орієнтацій, ментальності та історичної пам’яті населення; другий – «Матеріали до бібліографії» висвітлює за допомогою бібліографічних ресурсів історію Сходу і Півдня як невід’ємних складових загальної історії України, репрезентує документальний масив про їхній політичний, економічний, науковий та культурний розвиток і є важливою інформаційною базою для подальших досліджень.
Дослідження І. Карнаух «Бібліотечна тематика на сторінках українського журналу “Перець”» (Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка), попри електронний формат і порівняно невеликий обсяг, також можна віднести за жанром до Б. м. Оригінальна тематика, опрацювання великого масиву бібліографічної інформації (проаналізовано сатиричні публікації журналу «Перець» за 100 років) дало змогу відібрати та систематизувати масив фактографічного матеріалу бібліотечної тематики. Особливості видання – текстова аналітична складова за обсягом переважає бібліографічну; останню подано у форматі бібліографічних посилань.
Під кутом жанру Б. м. варто розглядати також бібліографічний довідник Б. Грановського «Джерела альтернативного українознавства: Європа (1940–1945 рр.)», що має експериментальний характер, позаяк у ньому вчений застосував не надто поширений у бібліографії метод компаративістики: другий та третій розділи видання містять «Українознавчі матеріали з періодичних видань» за один історичний період, але діаметрально протилежного ідеологічного спрямування: «…окупаційної доби на Україні (1941–1945), української діаспори на терені Європи та нелегальної преси Проводу ОУН-УПА у 1940–1945 рр.» та «…радянського періоду на Україні (1940–1945 рр.)». Видання вирізняється великим обсягом опрацьованого матеріалу, що теж дозволяє віднести його до категорії Б. м. – у зазначених розділах подано, відповідно, 3755 і 3561 бібліографічних описів, а в першому розділі розкрито відомості про 500 видань 1941–1945 рр. різного ідеологічного спрямування.
Загалом Б. м. адресуються науковцям, фахівцям, студентам. Вони є порівняно новим і перспективним форматом репрезентації результатів бібліографічних досліджень. З їх допомогою уможливлюється розкриття фондів наукових бібліотек і багатьох рідкісних, вузькоспеціальних і маловідомих видань. Попри те, що багато авторів не усвідомлюють того факту, що їхні праці за своїм жанром є Б. м., бібліотечні фахівці мають підстави класифікувати, використовувати в повсякденній роботі і популяризувати серед користувачів ці видання саме як Б. м., а кількість праць в цьому жанрі з часом зростатиме.
Репресії в Україні (1917–1990 рр.) : наук.-допом. бібліогр. покажч. / авт.-упоряд.: Є. К. Бабич, В. В. Патока ; М-во культури і туризму України, Нац. парлам. б-ка України. – Київ : Смолоскип, 2007. – 519 c. – Назва обкл.: Репресії в Україні.
Політичні репресії радянської доби в Україні : наук.-допом. бібліогр. покажч. / М-во культури і туризму України, Держ. іст. б-ка України ; [упоряд.: Т. Приліпко, О. Марченко, З. Мусіна ; авт. вступ. ст. Ю. Шаповал]. – Київ : Арістей, 2008. – 683 с.
Вальо М. Остання прижиттєва праця академіка Михайла Возняка / Марія Вальо // Іван Франко: дух, наука, думка, воля : матеріали Міжнар. наук. конґр., присвяч. 150-річчю від дня народж. І. Франка : (Львів, 27 верес. – 1 жовт. 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка ; [відп. ред. І. Вакарчук]. – Львів, 2008–. – Т. 2 : 2010. – С. 789–793.
Схід і Південь України: час, простір, соціум : у 2 т. / НАН України, Ін-т історії України. Київ, 2014– . – (Студії з регіональної історії).
Т. 1 / [Л. Буряк та ін. ; відп. ред. В. А. Смолій]. – 2014. – 377 с. : табл.
Т. 2 / Матеріали до бібліографії / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; [упоряд.: Т. В. Добко (керівник) та ін. ; редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.]. – 2016. – 943 с.
Українська революція і державність (1917–1921 рр.) : наук.-бібліогр. вид. / НАН України ; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; редкол.: Л. А. Дубровіна (голова) [та ін.] ; наук. ред.: С. С. Кіраль ; наук. консультант В. Ю. Омельчук ; вступ. ст. В. Капелюшного ; авт. кол.: В. С. Гоїнець, Л. М. Ковінченко, Л. В. Лісовська ; бібліогр. редагування Л. С. Новосьолової. – Київ, 2018. – 817 с.
Михед П. Про історію гоголівської бібліографії / Михед П. В. // Колекція творів Миколи Гоголя в фондах Ніжинського державного університету : до 210-річчя від дня письменника : бібліогр. покажч. / Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя, Б-ка ім. акад. М. О. Лавровського ; упоряд.: О. Д. Кільдіватова, В. І. Манжай, Н. В. Мухомодєєва. – Ніжин, 2019. – С. 5–16.
Музична Шевченкіана у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / відп. ред.: Л. Г. Руденко, наук. ред. Л. В. Івченко ; уклад.: Л. Г. Руденко [та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського, Ін-т книгознавства. Київ, 2019. – 1003 с.
Кононенко В. Науково-бібліографічна діяльність Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого: історія і сучасність / В. Кононенко // Інформація, комунікація та управління знаннями в глобалізованому світі : зб. матеріалів Четвертої міжнар. наук. конф., м. Київ, 20–22 трав. 2021 р. / упоряд. М. М. Цілина. – Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2021. – С. 202–204.
Добко Т. Українська революція (1917–1921) у бібліографічних покажчиках / Тетяна Добко, Олександр Дудкін ; [наук. ред. Л. А. Дубровіна] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2022. – 387 с.