Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 12
За місяць : 762
Кількість
статей : 980
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Інскрипт
Інскрипт

Інскри́пт (від пізньолат. inscriptum [inscribo] – напис, заголовок) – зроблений рукою (автографічний) дарчий напис на книжці, відбитку, портреті, фотографії, плакаті, буклеті, грамплатівці чи її конверті, антикварному предметі тощо; автографічна присвята.

Практика застосування І. має давню історію. І. виник як напис-присвята, яку робили вищому покровителю. За часів середньовіччя рукописні книги мали дуже високу вартість і у випадках їх дарування високопоставленим особам на них інколи робились І., як писемно зафіксований вияв пошани, вдячності та водночас нагадування про персону дарувальника.

Ширшого поширення звичай робити такі написи набув, починаючи з другої половини 15 ст., з появою перших друкованих книг. Вважалося, що дарчий напис є не лише нагадуванням про особу дарувальника, а й гарантією того, що ніхто інший книгу не привласнить, тобто він був своєрідним оберегом. Підписували і книги, що перебували в церковних і монастирських книгосховищах. Твори духовного змісту часто дарувалися «за обіцянкою» або «надавалися» церквам патріархами і членами сімей монархів, тому такі книжки з І. вважали особливо цінними.

У 16–18 ст. І. мали здебільшого офіційний характер і фіксували переважно позиції автора книги/дарувальника і адресата в соціальній ієрархії. Тому в той час виробилась усталена форма дарчих написів, що у своєму складі мали чотири обов’язкові елементи: власне І. (зовнішнього адресата, зазначення особи, якій дарують книгу, часто з перерахуванням титулів, рангів, посад); прескрипту (заголовку напису, початку звернення); семантеми (основної текстової частини), клаузули (заключної частини з формулою ввічливості і підписом).

Саме завдяки таким особливостям І. відрізняється від інших написів на книжках та інших документах: власницьких автографів (зазвичай з усталеним формулюванням «ця книга належить…», прізвищем та ініціалами, підписом, або лише підписом), маргіналій, у давніші часи – технічних позначок переписувачів, друкарів, інтролігаторів (палітурників), ілюмінаторів (осіб, що розфарбовували буквиці), а також книгопродавців, оскільки купівля і продаж книг супроводжувалися особливими «відписками» на книгах: вказувалися імена продавця, покупця, а іноді і свідків купівлі, сума, сплачена за книгу. Крім дарчої, вітальної функції, І. часто виконував функцію володарського запису, замінюючи бібліотечний штамп чи екслібрис.

У 19 ст. спостерігався поступовий відхід у використанні І. від суто соціальних, службових взаємин до відносин у сфері літератури, внутрішньолітературних ієрархічних позицій, особистих взаємин авторів із колегами по літературному ремеслу, видавцями, редакторами, критиками, шанувальниками творчості тощо. З другої половини 19 ст. існувала традиція розсилання авторами своїх книжок-новинок з І. на адресу літературних, наукових журналів, складовою яких були літературно-критичні, бібліографічні розділи, для розміщення на їхніх сторінках відгуків і рецензій. Редакції журналів, отримуючи такі дарунки, мали можливість поповнювати свої невеликі бібліотеки або ж передавати книжки в публічні книгозбірні, а автори – інформувати читачів про свої твори. У радянські часи така традиція поступово зникла, і розсиланням новинок у журнали вже займалися видавництва.

У 20 ст. і на початку 21 ст. дедалі більше місця у практиці застосування І. посідають особисті взаємини дарувальника і адресата – службові, колегіальні, товариські, родинні і навіть випадкові. До останніх належать, наприклад, поширені в останні десятиліття зустрічі письменників і читачів, зокрема, у книгарнях, бібліотеках, на книжкових виставках, форумах, ярмарках, фестивалях (часто у форматі презентації нових видань), які завершуються автограф-сесіями.

У книжках місце дарчих написів є довільним, їх вміщують на форзацах, титульній сторінці, звороті титульної сторінки, перших і останніх сторінках, внутрішніх сторонах палітурки, а також на берегах сторінок. Не можуть вважатися І. авторські посвячення, адресовані відразу всім читачам або конкретній особі та розміщені у книжці ще на стадії її друкування.

Залежно від багатьох обставин І. може бути шаблонним або оригінальним. Шаблонні І. використовують під час автограф-сесій чи у спонтанній ситуації, коли за браком часу або ж малознайомій чи незнайомій людині написи роблять поспіхом, формально, у вигляді короткого й банального тексту, тому цінність таких І. загалом є невисокою. Набагато цікавішими є нестандартні І., які свідчать про специфічний характер стосунків між дарувальником і адресатом. Дарчий напис у такому випадку – це знак особливого ставлення, а його текст залежить від ступеня близькості людей, обставин їхнього знайомства, товаришування чи співпраці (колегіальних взаємин).

І. можуть бути різноманітними за стилем: написи-вітання, написи-спогади, зізнання в дружбі, свідчення пошани, вдячності й поваги, відгуки на певні події, написи-побажання тощо. Досить частими є І. з перерахуванням заслуг і чеснот адресата, із зазначенням причини чи події, з якої книга / фото / інший документ презентується саме цій людині. Трапляються жартівливі або віршовані І., які підкреслюють особливі стосунки між дарувальником та одержувачем. Вони можуть містити в собі натяки та автокоментарі до особистих відносин, зрозумілі лише небагатьом близьким людям. І. може бути як лапідарним (складатися із кількох слів), так і розгорнутим, на повну сторінку й більше, та супроводжуватись малюнками і світлинами.

До особливої, найціннішої категорії належать авторські І., тобто зроблені особою на написаній нею книзі. Існують також колективні І., з двома-трьома і більше підписами співавторів.

Книжковий І., попри те, що він за своєю суттю є авторським мікротекстом, особливим літературним жанром, слід трактувати як багатозначне поняття: 1) факт книжкової культури; 2) феномен побутової культури і літературного життя; 3) історико-літературне  явище; 4) джерело у вивченні творчої лабораторії особистості.

Найбільший науковий, пізнавальний, бібліофільський інтерес викликають І. відомих людей та оригінальні І. Часто І. стають відправним пунктом для розуміння соціокультурних зв’язків, взаємовідносин дарувальника і тієї людини, якій дарується книжка, дають додаткову інформацію про життя, світогляд, стосунки з найближчим і дальнім оточенням того чи іншого письменника, вченого, відомої особистості.

Найактивніше І. вивчають книгознавці, а також літературознавці, текстологи, біографи, історики, культурологи, бібліотекознавці, які ставлять перед собою різні дослідницькі завдання. Якщо для книгознавців дарчий напис є тим елементом, який робить конкретний примірник видання оригінальним, розкриває історію його побутування, то текстологи розглядають його як самодостатній текст, біографи – як додаткове джерело біографічної інформації про його автора чи адресата. Для істориків І. як досить масове явище є джерелом інформації про особливості культури спілкування, соціальні зв’язки певної особи на певній території чи певної епохи, бо окремі виразні написи характеризують особистість, а типові – соціальне середовище, епоху. Бібліотекознавці здебільшого фокусуються на вивченні обставин формування тієї чи іншої приватної бібліотеки. В окремих випадках, за наявності достатнього емпіричного матеріалу, І. може належати і до сфери соціології творчості та психології людських стосунків.

Як факт книжкової культури І. характеризує літературний та суспільний побут своєї епохи, відтворює її колорит. Написи з посвятою допомагають усвідомити суспільні та особисті зв’язки літераторів, науковців, митців, розкривають характер відносин між різними представниками того чи іншого покоління, містять інформацію про ті чи інші події їх особистого чи творчого життя, їх настрої, почуття і думки. І. також ілюструє соціальну взаємодію, професійні та приватні контакти особи (і дарувальника, і власника подарованої книги), додає штрихи до її портрета та її середовища, і навіть ширше – соціального чи професійного прошарку, епохи чи території. Окремі І. дають змогу уточнити дату виходу видання з друку за відсутності вихідних даних, появи фото / документа, з’ясувати справжнє прізвище автора видання, друкованого під псевдонімом тощо. Він може окреслити коло знайомств автора, характер взаємодії з адресатом напису (соціальну дистанцію, ієрархію), з’ясувати час перебування у конкретному місці (найчастіше дарувальника). Дати, які майже завжди присутні у дарчих написах, іноді дають змогу встановити, з якого приводу чи в яких обставинах було подаровано книгу / фото / інший документ.

І. може мати й антикорупційне значення стосовно контролю за статками державного службовця. Наприклад, у США федеральний державний службовець може прийняти як дарунок книгу вартістю понад 20 доларів лише за умови, якщо вона містить дарчий напис автора, редактора або видавця.

В Україні в останні десятиліття значного поширення набула практика дарування авторами своїх книжок з І. бібліотекам. Дарують книгозбірням і приватні збірки книжок відомих учених, діячів культури, серед яких містяться і видання з І., багато з яких заслуговують на увагу і вивчення. Крім бібліотек, книги з І. дарують музеям, науковим установам, громадським організаціям тощо, проте зрештою більшість таких книжок опиняються у фондах тих чи інших бібліотек.

У професійному співтоваристві книжників сформувалося розуміння культурно-історичної цінності та особливого статусу книг з І. Тому у світі поширеною є практика ведення і, в окремих випадках, видавання каталогів І. бібліотеками, науковими інститутами, музеями та іншими установами.

В Україні дослідження видань з І. здійснюються, здебільшого, у відділах рідкісних і цінних видань деяких великих бібліотек та у відділах краєзнавчої літератури публічних бібліотек. Так, Національна історична бібліотека України (НІБУ) анонсувала започаткування серії нарисів «Неповторні риси книг», мета яких –  ознайомлювати користувачів, відвідувачів сайту НІБУ з результатами бібліографічних, книгознавчих пошуків стосовно написів на книгах, виконаних їх авторами та колишніми власниками. В Науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія» ведеться робота зі створення бази даних різних видів автографів літераторів і вчених, а також їх вивчення та оцифрування. В останні роки видано каталоги і бібліографічні покажчики про видання з автографами та І., що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, НІБУ, Національної бібліотеки України для дітей, Одеської національної наукової бібліотеки, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, Вінницької ОУНБ та в інших книгозбірнях.

У системах бібліотечних каталогів видання, що містять І., зазвичай, не мають відповідних позначок ні на каталожних картках, ні в бібліографічних описах через нераціональність такої фіксації. І навпаки, у бібліографічних посібниках, що розкривають склад окремих книжкових колекцій, приватних бібліотек, здебільшого в анотаціях чи коментарях, наводять повні тексти І.

 

Зображення

image
Книга В. І. Марочка з авторським інскриптом:«Панові Миколі Шудрі від автора з повагою 31.05.2005»
image
Книга Р. М. Круцика з авторським інскриптом: «Шановному Миколі Шудрі з повагою автор 11.10.09 р.»
image
Інскрипт Ніни Матвієнко на бібліографічному покажчику «Життя у пісні: Ніна Матвієнко», виданому у 2017 р. з нагоди 70-річчя від дня народження співачки: «Національній бібліотеці України ім. Ярослава Мудрого, во славу Предків мого Роду – Ніна Матвієнко – 15. XI. 2017 р.»
image
Інскрипт Олександра Бойка, українського історика, політолога, доктора політичних наук, професора, на книзі «30 років незалежності України» (серія «Великий науковий проєкт»), що побачила світ у 2021 р.: «Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого з найкращими побажаннями. 19.08.2021 р.»
image
Книга Я. Запаска з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені І. Франка з авторським інскриптом. Фото Є. Гулюка.

 

Джерела

 

Петрицкий В. А. Вехи времени. Рукописи и инскрипты деятелей культуры русского зарубежья в частном собрании / В. А. Петрицкий ; ред. Н. А. Ефимова ; Рос. нац. б-ка. – Санкт-Петербург. 1995. – 52 с.

Ильина О. Н. Автографы, дарственные и владельческие надписи, инскрипты, маргиналии : к уяснению понятий / О. Н. Ильина // Книжное дело на Северном Кавказе : история и современность : сб. ст. – Краснодар, 2007. – Вып. 4, ч. 1. – C. 201–213.

Горлова И. И. О некоторых возможностях источниковедческого использования инскриптов / И. И. Горлова, А. И. Слуцкий // Книжное дело на Северном Кавказе : история и современность : сб. ст. – Краснодар, 2007. – Вып. 4, ч. 1. – C. 214–238.

Автографи видатних митців у зібраннях Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка : колекція О. Л. Сарани : [факсиміле, біобібліогр. матеріали / упоряд. та авт передм. І. Я. Лосієвський]. – Харьков : Харков. частный музей городской усадьбы, 2011. – 158 с. : факс., іл. – (Харківські колекції; Вип. 3).

Книга з автографом : біобібліогр. покажч. : [з фонду Миргород. міськ. публіч. б-ки ім. Д. Гурамішвілі : до 150-річчя заснування] / Від. культури і туризму Миргород. міськ. ради, Миргород. міськ. публіч. б-ка для дорослих ім. Д. Гурамішвілі. – Полтава : Оріяна, 2011. – 44 с. : фот.

Ігнатович О. Дарчі написи на книгах із бібліотеки Гната Ігнатовича / О. Ігнатович // Наук. Вісн. Ужгород. ун-ту. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – 2012. – Вип. 27. – С. 223–225.

 «Автографа звичайна в’язь про нашу зустріч нагадає» : (кн. з автографом письменників, поетів та відомих людей, що зберігаються у відділах бібліотеки) : бібліогр. список літ. : [із фондів Публ. б-ки ім. Л. Українки] / Департамент культури виконав. органу Київ. міськради (Київ. міськдержадмін.), Публ. б-ка ім. Л. Українки для дорослих м. Києва, Від. довід.-бібліогр. та інформ. роботи ; [уклад. Т. В. Мамалига ; ред. О. М. Трубайчук]. – Київ, 2014. – 31 с.

Горська Н. Авторські інскрипти на книгах М. Ф. Берлинського та М. О. Максимовича (з колекції Національної історичної бібліотеки України) // Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 200-річчю від дня народж. Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народж. Максима Берлинського, [Київ, 27 березня 2014 р.] / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Іст. ф-т, Каф. етнології та краєзнавства, Нац. спілка краєзнавців України, Київ. міськ. орг. ; [упоряд.: О. П. Гончаров, Н. В. Терес ; редкол.: О. П. Реєнт (голова) та ін.]. – Київ : Фоліант, 2014. – С. 35–39.

«С искренней благодарностью …» : автографы мастеров культуры в коллекции отдела искусств Одесской национальной научной библиотеки им. М. Горького / Одес. нац. науч. б-ка им. М. Горького ; сост. Т. В. Щурова ; авт. вступ. ст. О. Ф. Ботушанская ; ред. Н. Г. Майданюк. – Одесса, 2014. – 248 с.

Сидорчук Т. Автографи українських письменників у бібліотечній та архівній колекціях наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія" / Т. Сидорчук // Бібл. вісн. – 2015. – № 4. – С. 23–28. 

 Litera scripta manet : кат. автографів на книгах від. рідкіс. і цін. видань Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва / [Т. Р. Кароєва, О. В. Сафронова, Л. Б. Сеник ; ред. О. Г. Поліщук, С. В. Лавренюк] ; Упр. культури і мистецтв Вінниц. облдержадмін., Вінниц. обл. універс. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця : Рогальська І. О., 2016. – 87 с. : іл.

Видання з автографами українських діячів науки і культури : каталог колекції Нац. іст. б-ки України / М-во культури України, Нац. іст. б-ка України, Н.-д. від. стародруків, цін. та рідкісних вид. — Київ : Вініченко, 2018 – . – Вип. 1 : [уклад. Н. Горська ; ред. О. Марченко, С. Смілянець, К. Таранюк-Русанівський], 2018. – 415 с. : іл.

Кароєва Т. Інскрипт як історичне джерело / Тетяна Кароєва // Наук. зап. [Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського]. Серія: Історія. – 2018. – Вип. 26. – С. 282–286.

Андреєв І. А. Знак величезної поваги. Про що розповіли інскрипти // Країна знань : наук.-попул. журн. для юнацтва / Громад. орг. «Науково-освітня спілка "Майбутнє"». – Київ, 2019. – № 6 (137). – С. 41–43.

Автографи та дарчі написи у виданнях з особових колекцій фонду рідкісних і цінних книг НБУ ім. Ярослава Мудрого : каталог / М-во культури та інформ. політики України, Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого ; [уклад. Л. Кухар]. – Київ, 2020. – 232 с.

Автографи та дарчі написи на книгах українських письменників у фонді Національної бібліотеки України для дітей : бібліогр. покажч. / М-во культури та інформ. політики України, Нац. б-ка України для дітей ; [уклад. Н. О. Гажаман ; ред. Н. М. Кійко]. – Київ, 2021. – 148 с. : іл.

 

––––––––––––––––––––

«Бібліотеці з любов’ю» (книги з автографами та дарчими написами з фондів бібліотеки УДПУ імені Павла Тичини) : бібліографічний огляд літератури із фондів бібліотеки Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини 

Книги з автографами // Калинове намисто [блог відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського] 

Країна Літературія. Історія написів на книгах : віртуальна виставка // Рівненська ОУНБ : [сайт] 

Дарчі написи Шевченка  // Шевченківська енциклопедія [сайт] 

Кот Наталія Антонівна
Статтю створено : 19.10.2022
Останній раз редаговано : 19.10.2022