Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 7
За місяць : 843
Кількість
статей : 978
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Кустош
Кустош

Кустóш (від лат. custos, custodis – страж, сторож, охоронець) – назва посади бібліотекаря, книгохранителя, архівіста в багатьох давніх і середньовічних бібліотеках та архівах Європи. У деяких країнах, зокрема Польщі, термін зберігся і в наш час і стосується переважно посад провідних (головних) хранителів фондів архівів, музеїв, бібліотек, у більш широкому розумінні – куратора, що опікується установою, де зберігаються цінні документи. Подекуди застосовуються терміни кустóс, кустáш.

До обов’язків К. належить ведення обліку об’єктів зберігання, документування, описування, контроль за їхнім фізичним станом та умовами зберігання, застосування превентивних заходів з метою недопущення втрат (крадіжок) у фондах, провадження наукових досліджень, у т. ч. книгознавчих та ін. Тому К. повинен мати відповідну освіту і кваліфікацію.

image
Кустош І. Свєнціцький в бібліотеці Національного музею (1908)
Зокрема, першим К. в культурно-науковій інституції Оссолінеум (нині – Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника) у 1826–1828 рр. був професор полоністики Львівського університету українець М. Михалевич, родом з м-ка Копичинці на Тернопільщині; у 1851 р. на цій посаді працював поет, фольклорист, громадський діяч І. Вагилевич. Серед інших К. Оссолінеуму – Я. К. Шляхтовський, А. Гіршберґ, професор Львівського університету, історик-дослідник ранньомодерної доби. Поет, історик, етнограф, бібліограф Я. Головацький протягом кінця 1860-х–1880-х років обіймав посаду К. бібліотеки Віленського університету. Видатний вчений І. Свєнціцький працював К. у бібліотеці Народного Дому у Львові (1902–1905) та протягом 1905–1913 рр. у «Церковному музеї» (нині – Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького), де також опікувався бібліотекою. Його справу на посаді К. в бібліотеці Народного дому у 1918–1922 рр. продовжив  бібліотекознавець і архівіст Б. Барвінський.

К. також є однією з посад в Римо-католицькій церкві. Так іменується канонік, що керує маєтком собору або колегіальної парафії, опікується санктуарієм. У великих установах, де зберігається значна кількість документів, інших матеріальних цінностей, крім, власне, посади К. існують і посади його заступників / помічників (віце-кустошів).

Джерела

Кревецький І. Д-р Іляріон Свєнціцкий організатор і перший кустос «Національного музея» / [Кревецький І.] // Діло. – 1913. – 13 груд. (чис. 278). – С. 6.

Голик Р. Легенда львівського Оссолінеуму: постаті, видання та соціальна роль бібліотеки Оссолінських в уявленнях галичан ХІХ–ХХ ст. / Голик Роман // Записки Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника: зб. наук. праць. – Львів, 2010. – Вип. 2 (18). – С. 674–689. – С. 674–689.

Климчук А. М. Микола Михалевич – перший професор кафедри полоністики Львівського університету / А. М. Климчук // Науковий потенціал славістики: історичні здобутки та тенденції розвитку : тези доповідей Міжнар. наук. конф. до Дня слов'янської писемності і культури (Київ, 21 трав. 2015 р.) НАН України, Укр. комітет славістів, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Укр. мовно-інформаційний фонд ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ., 2015. – С. 184–188.

Яринич С. Хранители и расхитители : [крадіжки книг у бібліотеках] / Святослав Яринич  // Антиквар. – 2017. – № 3/4 : Книги и судьбы. – С. 36–39.

Зворський Сергій Леонідович
Статтю створено : 06.09.2017
Останній раз редаговано : 22.03.2023