За місяць : 1107
статей : 1008
| Рубрики : | Персоналії |
Криловський Амвросій (Амбросій) Семенович (19.11.1853, м. Угнів Рава-Руського пов. Галицького намісництва, Австрійська імперія (нині Сокальського р-ну Львівської обл.) – 31.12.1930, м. Київ) – історик церкви, археограф, бібліотекар, бібліограф, книгознавець, джерелознавець.
Народився у сім’ї міщанина. За походженням українець (себе називав «червонорусом»). Початкову освіту здобував у трикласному Угнівському училищі. У 1860 р. перебрався до Царства Польського і продовжив навчання спершу в Замойській прогімназії, а потім у Холмській та Люблінській гімназіях. З 8-го класу Люблінської гімназії перевівся до 4-го класу Волинської духовної семінарії, згодом до Холмської духовної семінарії (1878 р.). Після закінчення навчання (1881 р.) був призначений на посаду помічника інспектора Холмської семінарії. У 1882–1886 рр. навчався у Київській духовній академії (КДА), де захистив кандидатську дисертацію «Львовское Братство (исторический очерк)», отримавши ступінь кандидата богослов’я.
Усе подальше життя А. Криловського пов’язане з КДА та її бібліотекою. Працював бібліотекарем КДА з 1 липня 1886 р. і до її закриття у 1919 р. Намагався організувати роботу за прикладом інших бібліотек, зокрема університетських: запровадив рухомий алфавітний каталог, який щосуботи поповнювався картками на нові надходження. 
З 1888 р. започаткував систематичний каталог книжкового фонду КДА, який укладався під наглядом Ради Академії і виходив друком протягом 25-ти років (1890–1915) у 5 томах, 13 випусках (в окремому томі, виданому у 1906 р., відображено фонди колишньої Полоцької уніатської бібліотеки).
Попри постійну зайнятість бібліотечною роботою, не полишав наукових досліджень, продовжуючи розпочате у студентські роки, вивчав історію церкви, Львівського братства, української книжкової культури. У 1904 р. опублікував працю «Львовское Ставропигиальное братство. (Опыт церковно-исторического исследования)», яку подав на розгляд Ради КДА як магістерську дисертацію. Наступного року успішно її захистив, здобувши ступінь магістра богослов’я. Працю було відзначено премією ім. Г. Ф. Карпова (1905) та 1-ю ювілейною Макарівською премією (1906).
Після захисту дисертації А. Криловський і далі опікувався бібліотекою КДА, перебравши на себе всю складну роботу з комплектування фондів, їх обліку та каталогізування, а також обслуговував читачів, листувався із видавництвами та книгарнями. Він власноруч переписував старі хронологічні каталоги задля зручності користування ними; запровадив «картонки» (замісники), на яких записувались прізвище читача та шифр, а замісник ставився на місце взятої книжки. Брав участь у роботі першого Всеросійського з’їзду із бібліотечної справи (Санкт-Петербург, 1911).
Був дійсним членом Історичного товариства ім. Нестора-Літописця (з 1892 р.), брав активну участь у його діяльності. З 1908 р. – член-співробітник Київської археографічної комісії, 1918 р. обраний її дійсним членом. Свою археографічну та архівну діяльність продовжив у Археографічній комісії при ВУАН. Працював у складі комісії для укладання бібліографії видань, які вийшли на території України з 1574 по 1800 рр.; вивчав питання збирання й описування присвят, передмов, післямов в українських стародруках 16–18 ст., виявив і описав тисячі стародруків, що зберігалися у бібліотеках Київського університету та духовної академії, збирав матеріали для написання історії книгозбірні КДА.
Під час Першої світової війни та за доби Української революції 1917–1921 рр. доклав багато зусиль для збереження бібліотечних фондів КДА, зокрема, у 1915 р. опікувався евакуацією їхньої найціннішої частини до Казані. За часів Директорії УНР, як член Головної Книжної палати, ініціював формування єдиного Богословського бібліотечного відділу на базі церковних книгозбірень.
Після закриття КДА більшовицькою владою (1919) А. Криловський працював старшим бібліотекарем фондів бібліотеки колишньої КДА у складі Київського інституту народної освіти (колишнього Університету Св. Володимира). У 1923 р. бібліотека КДА офіційно, без порушення структури і зміни місцеперебування, набула статусу Подільської філії Всенародної бібліотеки України (ВБУ, нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), а А. Криловський став її завідувачем. Тут, а також в інших фондах ВБУ, він працював до 21 листопада 1929 p., одночасно виконуючи обов’язки бібліотекаря у Вищому технікумі зовнішніх відносин (1920–1924). У 1929 p. вийшов на пенсію (попри клопотання М. Грушевського, пенсію наукового працівника влада А. Криловському не надала).
Найбільшою заслугою А. Криловського, поряд з майже 45-річною подвижницькою працею останнього керівника бібліотеки КДА, є збереження ним у важкі 1910–1920-і рр. від фізичного знищення чи розпорошування її унікального бібліотечного зібрання, яким послуговуються у своїх дослідженнях історики церкви, богослови, філософи, філологи, книгознавці не лише України, а й усього світу.
Нагороджений кількома орденами та медалями, зокрема, орденами Св. Станіслава 3-го (1894) та 2-го (1905) ступенів, орденом Св. Анни 3-го (1899) та 2-го (1909) ступенів; обраний почесним членом Братського музею Холмського Свято-Богородицького братства (1909).
Мешкав поряд з бібліотекою КДА, на розі вул. Іллінської і Волоської. Про себе писав, що не шукав собі чинів і кар’єри, а вірно служив обраному фаху бібліотекаря.
Особовий архівний фонд А. Криловського, що містить рукописи його праць, біографічні та службові матеріали, листування, спогади та інше, зберігається в Інституті рукопису НБУВ (ф.184, 172 од. зб.).
Хазарская миссия святых Кирилла и Мефодия. – Львов: Тип. Ставропигийского ин-та, 1892;
Святого Кирилла, екзарха Александрийского, игумена, наука о противной унии против благочестивых священников православных ясное указание. – [Киев, 1892];
Львовское Ставропигиальное братство : (Опыт церковно-исторического исследования) / [Соч.] А. Крыловского. – Киев: Тип. Имп. ун-та Св. Владимира, 1904. – [2], XXII, [4] 314, 230 с.;
Львовское Ставропигиальное братство : (Речь перед защитой диссертации). – Киев, 1905];
К вопросу об исправлении богослужебных книг в Юго-Западной Руси. – [Киев, 1913].
Систематический каталог книг библиотеки Киевской духовной академии / [Упоряд. А. Криловський]. – К., 1890. – Т. І. Богословие. – Вып. 1. – 345 с.; К., 1892. – Вып. 2. – 436 с.; К., 1893. – Вып. 3. – 183 с.; К., 1896. – Т. ІІ. Философия. – Вып. 4. – 214 с.; К., 1901. – Т. ІІ. Словесность. – Вып. 5. – 358 с.; К., 1903. – Т. ІІ. Языкознание. – Вып. 6. – 182 с.; К., 1907. – Т. ІІІ. История. – Вып. 7. – 104 с.; К., 1908. – Вып. 8. – 220 с.; К., 1910. – Вып. 9. – 374 с.; К., 1913. – Т. IV. История. Политическая экономия. Технология и промышленность. Земледелие и народоведение. – Вып. 12. – 373 с.; К., 1915. – Т. V. Богословие. – Вып. 13. – 350 с.
Дениско Л. А. С. Криловський як член Комітету по опису українських стародруків XVI–XVIII ст. при Археографічній комісії Всеукраїнської академії наук / Л. Дениско // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2000. – Вип. 4. – С. 150–155.
Степченко О. П. Криловський Амвросій Семенович // Особові архівні фонди Інституту рукопису : путівник. – К, 2002. – С. 274–276;
Дениско Л. Амбросій Семенович Криловський (1853–1930) / Л. Дениско // Вісн. Книжк. палати. – 2005. – № 1. – С. 48–52;
Дениско Л. М. Бібліотека Київської духовної академії (1819–1919) : моногр. / Л. М. Дениско; НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І.Вернадського. – К., 2006. – 223 c.
Дзю6а О. Криловський Амвросій Семенович // Українські архівісти (XIX–XX ст.) : біобібліографічний довідник / упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько, Р. В. Романовський, Л. М. Федорова. Держкомархів України. УНДІАСД. – Київ, 2007. – С. 322–323;
Юринець Я. І. Криловський Амвросій Семенович / Я. І. Юринець // Київська духовна академія в іменах: 1819–1924. Енциклопедія. В 2 т. / упоряд. і наук. редактор М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. – Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2015. – Т. 1. – С. 725–728.
________________