Довідково-бібліографічний апарат (ДБА, англ. reference-bibliographical tools) – документальна інформаційно-пошукова система вторинних документів, призначена для пошуку бібліографічної, фактографічної та повнотекстової інформації.

У бібліотечній практиці в ДБА організаційно виділяють три основні складові: система каталогів (карткових, друкованих, сканованих, електронних), картотек і баз даних; фонд довідково-бібліографічних видань (друкованих та електронних); фонд неопублікованих бібліографічних посібників (архів виконаних довідок). Такий поділ має дещо умовний характер, адже бібліотечні каталоги та бібліографічні картотеки також є неопублікованими бібліографічними посібниками.

Термін «довідково-бібліографічний апарат» є загальноприйнятим (базовим), водночас він має не менше десяти синонімічних відповідників: довідково-пошуковий, науково-пошуковий, науково-довідковий, довідково-інформаційний, інформаційно-бібліографічний, довідковий, пошуковий апарат та ін. Така багатоваріантність назв ДБА обумовлена, з одного боку, його широким застосуванням у різноманітних галузях документно-комунікаційного циклу, різних за своїми функціями бібліотечних, архівних, інформаційних установах, а з іншого – його несвоєчасним відображенням у термінологічних словниках та закріпленням у державних стандартах. Така термінологічна неузгодженість та відомча роз’єднаність призвели подекуди до втрати розуміння того, що в усіх випадках йдеться про поняття, які сутнісно збігаються за своїм змістом, а саме – про систему вторинних ресурсів (інформації про інформацію), яка створюється засобами аналітико-синтетичного опрацювання документів задля оперативного пошуку необхідної інформації: документів (повнотекстових ресурсів), відомостей про них (документографічних ресурсів) та знань.

Два варіанти терміну отримали найбільше розповсюдження: в бібліотеках – довідково-бібліографічний апарат (ДБА) та в органах науково-технічної інформації (НТІ) – довідково-пошуковий апарат (ДПА). В архівній справі використовують термін «довідковий апарат».

Ця різноваріантність простежується і в нормативно-правовій базі. У Законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27 січня 1995 р. № 32/95-ВР (у новій редакції від 16 березня 2000 р.) використовується термін «довідково-пошуковий апарат» (раніше – «довідковий апарат»), без його визначення. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р. № 3322–ХІІ тлумачить ДПА як «сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел». Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» від 24 грудня 1993 р. № 3814-XII (в редакції Закону № 2888-III від 13 грудня 2001 р.) містить визначення терміну «довідковий апарат»: «довідники у будь-якій формі (путівники, описи, каталоги, покажчики, бази даних, номенклатури справ тощо), призначені для пошуку архівних документів або відомостей, що містяться в них».

Уявлення про структуру ДБА в різних типах бібліотек склалося емпірично ще у 30-ті роки 20 ст. і поступово поглиблювалося з осмисленням бібліотечної практики. Термін уперше було уніфіковано у союзному ГОСТ 7.26–80 «Библиотечное дело»: «сукупність довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогів і картотек, призначених для пропаганди творів друку та інших документів і цілеспрямованого керівництва читанням». Головна функція ДБА – слугувати ключем до фонду первинних документів бібліотеки, розкривати його склад та зміст у різних аспектах: персональному, видовому, галузевому, предметному, проблемно-тематичному тощо.

В органах НТІ використовують термін «довідково-пошуковий апарат», визначений чинним ДСТУ 5034:2008 «Науково-інформаційна діяльність» як «сукупність різних систем обліку та пошуку документів в інформаційних фондах».

Чинний ДСТУ 7448:2013 «Бібліотечно-інформаційна діяльність», який вже своєю назвою відображає нероздільність процесу аналітико-синтетичного опрацювання документів та отриманих у його результаті інформаційних продуктів у бібліотеках та інших інформаційних установах, фіксує та визначає два синонімічних терміни: у підрозділі «Бібліографічна продукція» ДБА трактується як «сукупність довідкових і бібліографічних видань, каталогів і картотек, призначена для розкриття складу та змісту бібліотечних фондів документів», а ДПА у підрозділі «Бібліотечні фонди» розділу «Бібліотечні інформаційні ресурси» – як «інформаційно-пошукова система, сформована для пошуку і видавання фактографічної і / або бібліографічної інформації та документів». Фактично тільки поєднання цих двох визначень уможливлює достатньо вичерпне розкриття поняття «ДБА бібліотеки».

Сучасні науковці тлумачать ДБА в узагальненому вигляді як «систему згорнутої інформації про документи і знання, призначену для пошуку документів, знань та інформації про них» (В. Шкаріна) та як «документальну інформаційно-пошукову систему, що надає можливість багатоаспектного розкриття бібліотечно-інформаційних фондів, використання локальних та віддалених електронних інформаційних ресурсів, слугує оптимальній організації, ефективному пошуку і видачі бібліографічної, фактографічної і повнотекстової інформації» (Т. Добко).  

ДБА сучасної бібліотечної установи є мегасистемою, яка вміщує: систему друкованих та карткових каталогів і картотек; електронні каталоги та інші бази даних; скановані каталоги (імідж-каталоги); інтегровані електронні ресурси; фонд довідково-бібліографічних видань; колекцію електронних довідково-бібліографічних ресурсів; фонд неопублікованих бібліографічних посібників; метабібліографічні бази даних; системи згорнутої інформації локального та віддаленого доступу. Чим складнішими є структура фондів бібліотеки та виконувані нею функції, тим розгалуженішим і гнучкішим є її ДБА.

Кардинальні технологічні зміни, які відбуваються у бібліотечно-інформаційній сфері у зв’язку з використанням новітніх інформаційних технологій, призводять до превалювання електронних ресурсів серед складових ДБА бібліотек. ДБА сучасної бібліотеки об’єктивно виходить за межі власного інформаційного ресурсу конкретної книгозбірні,  містить інші (запозичені, передплачені і т. ін.) доступні системи пошуку інформації, які необхідно виявляти і використовувати в процесі довідково-бібліографічної діяльності.

 

 

Про бібліотеки і бібліотечну справу : Закон України : (за станом на 20 лип. 2000 р.) / Верх. Рада України. – Київ : Парлам. вид-во, 2000. – 24 с. – Те саме [зі змінами і доп. : Електронний ресурс].

Про науково-технічну інформацію : Закон України від 25 черв. 1993 р. № 3322–ХІІ // Відомості Верх. Ради України. – 1993. – № 33. – Ст. 345. – С. 843–851. – Те саме [зі змінами і доп. : Електронний ресурс]. 

Про Національний архівний фонд та архівні установи : Закон України від 24 грудня 1993 року № 3814-XII // Відомості Верх. Ради України. – Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 86. – Те саме [зі змінами і доп. : Електронний ресурс].

ГОСТ 7.26–80. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиотечное дело. Основные термины и определения // Стандарты по библиотечному делу и библиографии : изд. офиц. – Москва : Изд-во стандартов, 1985. – С. 125–137.

ГОСТ 7.27–80. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Научно-информационная деятельность. Основные термины и определения // Стандарты по библиотечному делу и библиографии : изд. офиц. – Москва : Изд-во стандартов, 1985. – С. 138–148.

ДСТУ 5034:2008. Інформація і документація. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : вид. офіц. – Київ : Держспоживстандарт України, 2009. – ІІІ, 38 с. – (Національний стандарт України).

ДСТУ 7448:2013. Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : вид. офіц. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. – ІІІ, 41 с. – (Національний стандарт України).

Буран В. Я. Бібліографія. Загальний курс : навч. посіб. для учнів культ.-освіт. училищ / В. Я. Буран, О. П. Довгопола, В. В. Пупченко ; за ред. В. Я. Бурана. – Київ : Вища шк., 1984. – 215 с.

Дениско Л. Довідково-бібліографічний апарат книжкового фонду рідкісних видань / Людмила Дениско // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – 2000. – Вип. 5. – С. 199–203.

Добко Т. Довідково-бібліографічна діяльність наукових бібліотек Національної академії наук України: становлення та розвиток (ХХ ст. – перше десятиліття ХХІ ст.) : монографія / Тетяна Добко : відп. ред. О. С. Онищенко ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2013. – 374 с.

Добко Т. В. Довідково-бібліографічна діяльність у системі комплексного бібліотечно-інформаційного обслуговування / [Добко Т. В.] // Інформаційно-комунікаційна діяльність наукових бібліотек в умовах розвитку суспільства знань : монографія / Василенко О. М., Добко Т. В., ‎Зайченко Н. Я. [та ін.] ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2017. – С. 230–258.

Моргенштерн И. Г. СБА и СБО: состояние и перспективы развития / И. Г. Моргенштерн // Российское библиографоведение: итоги и перспективы : сб. науч. тр. – Москва, 2006. – С. 454–478.

Моргенштерн И. Г. Справочно-библиографический аппарат библиотеки / И. Г. Моргенштерн // Совет. библиогр. – 1982. – № 2. – С. 22–32.

Остапчук Ю. Визначення понять «віртуальний довідково-бібліографічний апарат» і «електронний довідково-бібліографічний апарат» бібліотеки / Юлія Остапчук // Наук. пр. НБУВ. – 2010. – Вип. 27. – С. 200–206.

Остапчук Ю. Обґрунтування терміна «довідково-бібліографічний апарат бібліотеки» / Юлія Остапчук // Бібл. вісн. – 2009. – № 4. – С. 33–37.

Остапчук Ю. Поняття «довідково-бібліографічний апарат» та його місце в бібліотеці як системі / Юлія Остапчук // Вісн. Кн. палати. – 2008. – № 10. – С. 12–15.

Терешин В. И. Так что же такое – СБА и СБФ в библиотеке? / В. И. Терешин // Библиография. – 1994. – № 2. – С. 22–25.

Шкаріна В. Інформаційно-пошукові мови як елемент довідково-бібліографічного апарату бібліотеки / Віталіна Шкаріна // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2006. – Вип. 16. – С. 163–178.

Шкаріна В. Концепція ДБА бібліотеки / Віталіна Шкаріна // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2007. – Вип. 18. – С. 198–209.

Шкаріна В. Вивчення проблематики довідково-бібліографічного апарату бібліотеки у ХХ ст. / Віталіна Шкаріна // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2009. – Вип. 25. – С. 261–272.

Шкаріна В. Латентна та афінна підсистеми довідково-бібліографічного апарату бібліотеки / Віталіна Шкаріна // Бібл. вісн. – 2017. – № 5. – С. 20–26.

Шкаріна В. Трансформація довідково-бібліографічного апарату бібліотеки: реалії та перспективи / Віталіна Шкаріна // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2017. – Вип. 45. – С. 190–202.