Фóрзац (нім. Vorsatz – перед [друкарським] набором) – один із елементів конструкції книги в оправі у вигляді однозгинного аркуша щільного паперу або конструкції з двох аркушів, скріплених смужкою матерії із зошитами блока книги; призначений для з'єднання книжкового блока з палітуркою.

Для виготовлення Ф. використовують спеціальний папір із підвищеною міцністю і достатнім ступенем проклеювання. Що більший є формат і обсяг видання, то більшою має бути поверхнева щільність (стійкість до розриву) форзацного паперу.

Передній Ф. приклеюють уздовж згину до першої сторінки першого зошита блока, а задній Ф., або нахзац, – до останньої сторінки останнього зошита.

Ф. збільшують міцність скріплення палітурки з книжковим блоком; закриваючи кінці марлі та картон, вони надають зворотному боку кришки акуратний вигляд. Перша сторінка подвійного титульного аркуша, що примикає до Ф., має назву авантитула.

Ф. виконують як суто технологічну, так і декоративну функцію.

За технологією кріплення розрізняють приклейні, прошивні та пришивні Ф.

Основні види приклейних Ф.:

1) найпростіший простий приклейний – однозгинний зошит зі спеціального форзацного паперу;

2) приклейний з окантовкою – смужкою з паперу або з цупкої бавовняної тканини полотняного переплетення підвищеної міцності (перкалю) завширшки 16–20 мм – у книгах великого обсягу з товщиною блока понад 30 мм;

3) прошивний, що застосовується для видань, обсяг яких перевищує 640 сторінок;

4) одинарний, або напівфорзац, – складається з одної половинки Ф., яку приклеюють, його вільна половинка відсутня;

5) т. зв. свій (власний) – застосовується у книгах малого обсягу з товщиною блока до 20 мм; він є результатом приклеювання першої та останньої сторінок книжкового блока до палітурної кришки;

6) накидний – складається з одного аркуша, сфальцьованого в один згин, усередину якого вкладається книжковий блок; на згин наклеюється тканина для кріплення Ф. до палітурної кришки; застосовується для палітурування видань невеликого обсягу (до 80 сторінок); як матеріал для накидного Ф. в окремих випадках застосовують обгортковий папір.

Серед прошивних Ф. розрізняють:

1) простий прошивний, в якому ширина аркуша Ф. більша за ширину блока на 5 мм; цей виступ відгинається вздовж корінця книги і приклеюється до корінцевого поля зошита, огинаючи його фальц (смужку цупкого паперу, якою обклеюють Ф. для приєднання до внутрішніх країв аркушів книжки, що оправляють); далі зошит прошивається разом із Ф. на ниткозшивальній машині вздовж корінця;

2) складний прошивний, в якому використовують тканинний фальц; застосовують для видань, розрахованих на тривале зберігання і часте використання;

3) виклейний прошивний, в якому після покриття картонів палітурки виклеювали розворот між картонним боком і першим аркушем форзацного зошита тонким кольоровим (мармуровим) папером, сфальцьованим навпіл для приховання шнурів (тасьми), якими зшивали блок. Для укріплення розвороту Ф. використовують слізуру – паперову, тканинну або шкіряну смужку, яку пришивають разом із Ф. до книжкового блока. Ф. з мармурового паперу ручного виготовлення в книгах 16–18 ст. є художньою цінністю.

За характером оформлення розрізняють Ф.:

а) прості – незадруковані (чисті, одноколірні) аркуші між блоком і палітурною кришкою;

б) тематичні – задруковані аркуші, що містять інформацію, пов'язану зі специфікою видання, для розміщення довідкових елементів, до яких багаторазово звертається читач (зокрема, у  підручниках – математичні формули, таблиця хімічних елементів тощо);

в) декоративно-орнаментальні – задруковані аркуші з малюнком або орнаментом; для подарункових видань часто використовуються Ф. із штучно зістареного, фактурного, дизайнерського, тонованого, мармурового або розписаного вручну паперу, з муарового шовку тощо. У подарункових і бібліофільських виданнях Ф. може бути прикрашений дублюрою.

Ф. є місцем для особистих нотаток (власницьких і дарчих написів), розміщення екслібрисів тощо, поміток букіністичних магазинів та бібліотек.

У книжках з обкладинкою Ф. зазвичай відсутні.

Сучасний спосіб прикріплення форзаца і нахзаца

Сучасне подарункове видання із пришивним форзацом

Форзац із мармурового паперу із позначкою кріпосної розстановки (остання чверть 18 ст.)

Форзац із дублюрою

Тематичний форзац із картою подій (книжка в жанрі фентезі)

Декоративно-орнаментальний форзац дитячої книжки

Форзац із власницьким написом

Трубникова Г. Г. Технология брошюровочно-переплетных процессов / Г. Г. Трубникова. – Москва : Книга, 1987. – 496 с.– Про форзац, с. 5, 94 –114.

Джонсон А. Практическое руководство по переплетному делу / А. Джонсон. – Москва : Книга, 1989. – 102 с.– Про форзац, с. 29–31.

Російсько-український словник наукової термінології : Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та космос / [В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін.] ; НАН України, Ін-т укр. мови [та ін.]. – Київ : Наук. думка, 1998. – 888 с.– Про форзац, с. 817.

Мильчин А. Э. Издательский словарь-справочник / А. Э. Мильчин. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : ОЛМА-Пресс, 2003. – 560 c.– Про форзац, с. 487–488. 

Ковальчук Г. І. Книжкові пам’ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах / Г. І. Ковальчук ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. кн. – Київ : НБУВ, 2004. – 643 с.– Про форзац, с. 633.

Атабеков Н. А. Словарь-справочник иллюстратора научно-технической книги / Н. А. Атабеков. – Москва : Книга, 2013. – 282 с. – Про форзац, с. 280–281.

 –––––––––––––––––––––

Візерунки часу // Музей книги ХОУНБ ім. Олеся Гончара