Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 9
За місяць : 368
Кількість
статей : 689
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Факсимільне видання
Факсимільне видання

Факсимільне видання (від лат. fac simile – роби подібне) – поліграфічний продукт вторинного походження, у якому з максимальним ступенем подібності відтворено оригінал (рукопис або видання, малюнок, креслення, гравюру тощо) з дотриманням його розмірів, фактури паперу, усіх особливостей оправи, палітурування, тексту та ілюстрацій, слідів побутування документа. Здійснюється шляхом репрографічного відтворення (репродрукування) з оригіналу.

Однією із суттєвих ознак цільового призначення Ф. в.  є відтворення оригіналу як феномена друку і удоступнення книжкової пам’ятки широкій аудиторії та задля збереження оригіналу від фізичного руйнування з плином часу. Ф. в. виготовляють для відтворення первісного вигляду особливо цінних видань для потреб бібліотек, музеїв, бібліофілів і в наукових цілях.

Перші Ф. в., датовані початком 19 ст., були, здебільшого, копіями інкунабул і дуже дорогими, оскільки виготовлялися вручну, шляхом перемальовування оригіналу через напівпрозорий папір. Їхні наклади не перевищували 100–250 пр.; усі вони, як правило, нумерувались. Найпершим Ф. в. вважають відтворення єдиного примірника найстарішої німецької книги «Mahnung der Christenheit wider die Türken» («Попередження християнам проти турків»), яку видрукували в Майнці в 1454 р.; її було виготовлено у 1808 р. в Мюнхені.

Згодом стали використовувати метод гравіювання на металі або дереві, практикувалося й виготовлення літографій, про що іноді робилися позначки на титульних аркушах Ф. в. Тогочасна техніка факсимільного відтворення була недосконалою і  виготовлена копія часто не давала повного чи точного уявлення про оригінал. З 1940-х років, коли видавці почали використовувати технічні можливості винайденого раніше світлопису (на той час побутував під назвами дагеротипія, калотипія; у 1839 р. Французька академія прийняла з кількох варіантів, як найбільш милозвучний, термін «фотографія»), виготовлення Ф. в. суттєво полегшилось завдяки постійному вдосконаленню фотографії і фототипії та впровадженню їх у друкарську справу.

У другій половині 19 ст. мистецтво факсимілювання ще більше вдосконалюється, у  т. ч. шляхом застосування геліогравюри, відтак зріс попит бібліофілів і заможних власників приватних бібліотек на Ф. в. На межі 19–20 ст. у Великобританії, Італії, Німеччині та Франції з’явилися видавничі фірми, які спеціалізувалися на випуску Ф. в. у великих масштабах і ставили за мету відтворити якомога більше європейських стародруків. Найбільшу цінність (у тому числі товарну) мають факсиміле, зроблені з першого видання книги, а найменшу – з попереднього Ф. в.

imageУ Східній Європі випуск Ф. в. почав розвиватися із 40-х років 19 ст. У 1843 р. в Санкт-Петербурзі за участю академіка О. Востокова фотолітографічним способом було відтворено одну з найвидатніших пам’яток старослов’янського письменства в давньоруській редакції – «Остромирово Евангелие», переписане у 1056–1057 рр. із староболгарського оригіналу, як гадають, у Києві дияконом Григорієм. Це Ф. в. скопійоване зі збереженням багатьох особливостей оригіналу. У 1988 р. до 100-річчя хрещення Русі було видрукувано копії Ф. в. цієї пам’ятки; два примірники з п’ятитисячного накладу зберігаються в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого.

У 1912 р. Румянцевським музеєм було підготовлено Ф. в. Архангельського Євангелія, оригінал якого, датований приблизно 1092 р., має незаперечне українське походження і був підготовлений представниками старокиївської школи переписувачів, ймовірно в Галичині (обставини його переміщення на північ Росії залишаються нез’ясованими). У Ф. в., що вийшло накладом 100 пр., було відтворено дерев’яну оправу з ременями, товстими нитками, чисельними вузлами, характер пергамену, нерівний обріз аркушів і навіть плями від воску, біологічні пошкодження, власницький напис на внутрішньому боці оправи. Все це уможливлює використання цього Ф. в. для палеографічного вивчення самого рукопису, що зберігається в Російській державній бібліотеці і 1997 р. внесений ЮНЕСКО до міжнародного реєстру «Пам’ять світу».

Починаючи із 30-х років 20 ст. Ф. в. мають чітко окреслене наукове призначення і часто супроводжуються додатковими матеріалами у вигляді окремих творів друку із науковими коментарями та розвідками до основного видання, наприклад:

  •  Пересопницьке Євангеліє. Витоки і сьогодення : [Пересопницькому Євангелію  – 450 років / за ред. П. П. Толочка, П. Ю. Гриценка, П. М. Кралюка]. – [Київ] : АДЕФ-Україна, [2011]. – 21 с. : кольор. іл.;
  •  Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561 : Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / [Онищенко О. С., Чепіга І. П., Дубровіна Л. А., Гнатенко Л. А. ; підгот. : І. П. Чепіга за участю Л. А. Гнатенко ; наук. ред. В. В. Німчук ; вступ. ст., доповн. О. С. Онищенко] ; НАН України, Нац. б-к України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. мови, Укр. мов.-інформ. фонд. – Вид. 2-ге, доповн. – Київ : [б. в.], 2011. – 699, [1] с., [24] арк. фотокопій. – Бібліогр. у підрядк. прим. – Покажч.: с. 411–697;
  •  Архангельское Евангелие 1092 года / хранитель Г. Георгиевский. – Москва : Изд. Румянцев. музея, 1912. – [8] c.);
  • Духовна спадщина Давнього Галича : [наук. зб.] : з благословення Глави Укр. Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава Шевчука / [І. Скочиляс, В. Фрис] ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника [та ін.]. – Львів : Укр. Католиц. Ун-т, 2018. – 163, [3] с. : іл., [17] арк. іл. – (Навчально-дослідна програма «Київське християнство та унійна традиція» ; т. 12). – Назва на обкл. не зазнач. – Подвійна тит. сторінка. – На обкл. назва серії: Київське християнство. – Бібліогр. в тексті.

Часто видавництва такі додаткові матеріали разом з Ф. в. вміщують у спеціальному футлярі.

Особливу цінність має практика випуску Ф. в. серіями чи багатотомними виданнями, що дозволяє відтворити цілісну картину певної епохи в історії книжкової справи та культури в цілому. Такі видання є окрасою будь-якої бібліотеки.

imageВ Україні усі прижиттєві книжки Т. Шевченка мали по декілька факсимільних перевидань: на початку 20 ст., до 100-річного ювілею від дня його народження, коштом Наукового товариства імені Шевченка у Львові фототипічним способом накладом 3 тис. пр. було видано першу поетичну збірку – «Кобзар» 1840 року; форматом і друком ця книжка максимально подібна до прижиттєвого видання. У 1962 р. до 150-річчя від дня народження Т. Шевченка видавництво Академії наук УРСР здійснило фототипічне перевидання накладом 100 тис. пр. позацензурного «Кобзаря» (на 115 сторінках) того ж 1840 року. Ще одне Ф. в. «Кобзаря» 1840 року побачило світ у 1974 р. у видавництві «Дніпро» з оригіналу, що зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Це видання вийшло накладом 25 тис. пр. у футлярі, мистецьке оформлення виконане художником В. Юрчишиним. У 2000 р. рівненське Товариство «Просвіта» випустило своєрідне Ф. в., яке містить факсиміле «Кобзаря» 1840 року (115 сторінок) і сучасне відтворення текстів вміщених там поезій; наклад становить 500 пр.

У 1963 р. до 150-річчя з дня народження Т. Шевченка видавництвом «Наукова думка» у техніці Ф. в. було видано «Малу книжку» (рукописну збірку віршів поета, написаних під час перших чотирьох років заслання, 1847—1850; вона відома також як «захалявна книжка») і «Більшу книжку» (рукописну збірку, яку автор започаткував після заслання).

У 2013 р. київське видавництво «Критика» випустило тритомник, який складається з Ф. в. прижиттєвого видання «Гайдамаків», монографії Г. Грабовича «Шевченкові "Гайдамаки": Поема і критика», наукової праці О. Федорука «Перше видання Шевченкових "Гайдамаків": Історія книжки».

image
Факсимільне видання Пересопницького Євангелія
Найвідомішими Ф. в. останніх років, які стали помітними явищами у книжковій культурі України, є «Пересопницьке Євангеліє» видавничого дому «АДЕФ-Україна» (Київ, 2008), «Королевське Євангеліє» Станіслава Граматика 1401 р. (Ужгород, 2015), «Галицьке Євангеліє» 1144 р. (Львів, 2018).

Досить поширеною, завдяки благодійництву і меценатству, є практика, коли Ф. в. призначаються не для продажу, а насамперед для безпосереднього поповнення бібліотек, зокрема книгозбірень наукових і навчальних закладів, музеїв, а також для дослідників та поціновувачів рідкісної книги.

Ф. в. тривалий час помилково ототожнювали із репринтними виданнями. Ф. в. також слід відрізняти від видань факсимільного типу, які не відтворюють особливості оригіналу щодо паперу, оправи, формату тощо: наприклад, видання «Русалка Дністровая: з нагоди 180-річчя виходу у світ (Івано-Франківськ, 2017); «Лавришівське Євангеліє XIV століття. Видання факсимільного типу. Дослідження» видавництва «Горобець» (Київ, 2018). Подібних творів друку стає дедалі більше, тому лише ознайомлення з вихідними даними дозволяє чітко розрізняти Ф. в. і видання факсимільного типу.

Існує певна група видань, у яких точно передано літературно-граматичні особливості тексту оригіналу, однак не збережено зовнішню подібність щодо формату, шрифту, паперу, палітурки тощо. У деяких європейських країнах такі видання визначають як «автентичні».  

Поняття Ф. в. є ширшим за поняття «факсимільна книга», оскільки Ф. в. може бути самостійно оформлене відтворення старої газети, раритетного журналу, аркушевого видання чи рукопису. Визначення Ф. в. унормовано в ДСТУ 3017:2015 «Інформація та документація. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять».

Відповідно до ДСТУ 4861:2007 «Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості» у Ф. в. має бути два титульні аркуші: перший містить вихідні відомості власне Ф. в., на якому слід зазначати окремим рядком «Факсимільне видання»; другий відтворює титульний аркуш оригінального видання. У надвипускних даних також слід зазначати окремим рядком «Факсимільне видання». Точне місце цього рядка стандарт не визначає; у видавничій практиці зазвичай його розміщують після заголовка та нижче підзаголовкових даних.

Вимоги до оригіналів і поліграфічного оформлення Ф. в. містить ДСТУ 3772:2013 «Оригінали для поліграфічного відтворювання. Загальні технічні вимоги».

Бібліографічний опис Ф. в. має певні особливості: 

1) основу бібліографічного опису становлять вихідні відомості видання, яке опрацьовується;

2) відомості про оригінальне видання наводять у зоні видання в тій самій формі, що й у виданні, або, якщо у виданні немає вказівок на те, що воно факсимільне, але ідентифікується як таке за деякими ознаками (шрифт, вихідні дані оригінального видання і т. п.), з додаванням цих даних в квадратних дужках: [Факсиміл. вид.]

3) відомості про оригінальне видання, які не наведені в зоні видання, зазначають в області приміток, з попередніми словами: Місце вид. ориг .; Вих. дан. ориг .; Заголовок ориг. тощо. 

Приклади бібліографічного опису Ф. в. та видань факсимільного типу: 

  • Архангельское евангелие 1092 года. – [Факс. изд.]. – Москва : Изд. Румянцев. музея, 1912. – 178 л.  
  • Беринда, Памва. Лексикон словенороський Памви Беринди / П. Беринда ; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні ; підгот. тексту і вступ. ст. В. В. Німчука ; [відп. ред. К. К. Цілуйко]. – Факс. вид. 1627 р. – Київ, 1961. – XXXVII, 271, [1] с. – (Пам’ятки української мови, XVII ст. Серія наукової літератури). – З колекції Погребенника Ф. П.
  • Шевченко, Тарас Григорович. Кобзар : фототипія позацензурного примірника вид. 1840 р. / Т. Г. Шевченко ; [післямова В. Бородіна]. – Київ : Вид-во Акад. наук УРСР, 1962. – 116, VII с. з іл.
  • Горбань, Микола Васильович. Слово й діло государеве / М. Горбань. – Факсим. відтворення вид. 1930 р. – Київ : АТ «Обереги», 1993. – 235, [3] c. : іл. – (Бібліотека АТ «Обереги»). – На обкл. назва: Слово й діло. – На обкл. зазнач. вид-во ориг.: Рух.
  • Шевченко, Тарас Григорович. Мар’яна-черниця / Т. Г. Шевченко ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; [підгот. тексту С. Гальченка ; післямова В. Дудка ; відп. ред. М. Жулинський]. – Факс. вид. рукопису. – Київ : Наук. думка, 1997. – 47 с. : іл., портр. – Відтворення тексту за сучас. текстол. принципами. – Бібліогр.: с. 44–47.
  • Пересопницьке Євангеліє – витоки і сьогодення. – Київ : АДЕФ-Україна, 2011. – 1723 с. : кольор. іл. – (Національна спадщина України). – 2-га кн. комплекту «Пересопницьке Євангеліє. – Текст: Факс. зображення тексту Євангелія, паралельне наведення сучас. укр. мовою та транскрипція. – До 450-річчя Пересопницького Євангелія. 
  • Шевченко, Тарас Григорович. Тарас Шевченко : альбом 1845 р. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; [упорядкув., передм. та комент. С. Гальченка]. – Факсим. відтворення. – Дніпродзержинськ : Андрій, 2012. – 50 с. : іл. + [Альбом малюнків Т. Шевченка] (21 арк.). – Кн. разом з альбомом в одній папці. – Текст частково рос. – Бібліогр. в тексті та у підрядк. прим. 
  • Кніжная спадчына Францыска Скарыны / Нацыянальная бібліятэка Беларусі ; [рэдакцыйная калегія: Р. С. Матульскі (старшыня) та ін. ; літ. пер. прадмоў Францыска Скарыны на сучас. беларус. і рус. мовы А. У. Бразгунова ; па блаславенні Мітрапаліта Мінскага і Слуцкага, Патрыяршага Экзарха усяе Беларусі Філарэта]. – Факсімільнае ўзнаўленне. – Мінск : Нацыянальная бібліятэка Беларусі, 2013– . – (Сумесны праект Банка БелВЭБ і Нацыянальнай бібліятэкі Беларусі). – Да 500-годдзя беларускага кнігадрукавання. – На розгорнутому тит. арк. дані парал. білорус., рос., англ.  
  • Шевченко, Тарас Григорович. Прижиттєві видання творів, 1841–1861 / Тарас Шевченко ; [упоряд., авт. ст. та прим. С. Гальченко ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка]. – Факсим. відтворення. – Київ : Веселка, 2013. – 397, [2] с. : іл. – (Програма «Українська книга»). – Розд. паг. з факс. відтвор. тит. арк. 
  • Шевченко, Тарас Григорович. Щоденник / Тарас Шевченко ; [упоряд. та комент. С. А. Гальченко ; вступ. ст. І. М. Дзюби]. – Факс. вид. 1858 р. – Львів : Світ, 2014. – 278 с. : портр. – (Програма «Українська книга»). – Т. Шевченко – 200. – Бібліогр. у підрядк. прим. 

Питома вага Ф. в. на світовому книжковому ринку невпинно зростає, що тісно пов’язано з розширенням їхнього цільового та читацького призначення, підвищенням рівня книжкової і загальної читацької культури й інтересу до рідкісної книги, вдосконаленням і певним здешевленням техніки факсимільного репродукування, розвитком міжнародного книгообміну. Наклади Ф. в. зазвичай є невеликими; як і оригінали, ці видання з часом стають бібліографічною рідкістю.  

 

Джерела

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT). – Київ : Держспоживстандарт України, 2007. – III, III, 47, [1] с., включ. обкл. –(Національний стандарт України);

Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості (ISO 8:1977, NEQ; ISO 1086:1991, NEQ; ISO 7275:1985, NEQ) : пер. з англ. – Київ : Держспоживстандарт України, 2009. – IV, 45 с. – (Національний стандарт України). – Зі скасуванням в Україні ГОСТ 7.4-86; ГОСТ ЭД 1 7.4–90;

ДСТУ 3772:2013 Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги. – На заміну ДСТУ 3772–98 ; чинний від 2014–07–01. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. – III, 11 с., включ. обкл. – (Національний стандарт України);

ДСТУ 3017:2015. Інформація та документація. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять. – Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. – 38 с. – (Національний стандарт України);

ДСТУ 8344:2015. Інформація та документація. Видання. Основні елементи. Терміни та визначення понять. – Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2017. – 34 с. – (Національний стандарт України);

Энциклопедический словарь / издатели: Ф. А. Брокгауз (Лейпциг), И. А. Ефрон (Санкт-Петербург). – СПб., 1902. – Т. 35. – 476, [6] с. : іл., табл., [9] арк. іл., карт. – На корінці зазнач.: 69;

Книга. Исследования и материалы. – М., 1978. – Вып. 37. – 239 с.;

Книговедение: энцикл. слов. / редкол. : Н. М. Сикорский (гл. ред.) и др. – М. : Совет. энцикл., 1982. – 664 с.;

Правила составления библиографического описания / Междуведомств. каталогизацион. комис. при гос. б-ке им. В. И. Ленина ; [редкол.: О. И. Бабкина и др.]. – М. : Книга, 1986–. – Ч. 1 : Книги и сериальные издания. – 1986. – 527 с.

Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова, П. А. Николаева. – М. : Совет. энцикл., 1987. – 750, [1] с.;

Швецова-Водка Г. М. Типологія книги : [навч. посібник для студентів вузів культури і мистецтв] / Г.М. Швецова-Водка ; Рівнен. держ. ін-т культури. – Київ : Кн. палата України, 1999. – 68 с. : іл., табл.;

Літературознавча енциклопедія : [у 2 т.] : [містить 3383 ст.]. / авт.-уклад. Ковалів Ю. І. – Київ : Академія, 2007. – Т. 2 : М (Маадай-Кара) – Я (я–форма). – 622 с. – (Серія «Енциклопедія ерудита»);

Издательские термины и понятия : словарь с комментариями / Российская акад. наук, Дальневосточное отд-ние, Науч.-изд. совет ; [авт.-сост. Г. Ф. Низяева]. – Изд. 2-е, испр. – Владивосток : ДВО РАН, 2008. – 38, [1] с.

 

———————————————

Остромирове Євангеліє

Пересопницьке Євангеліє. Факсимільне видання

Презентація факсиміле Галицького Євангелія 1144 року

Нелипа Галина Павлівна
Статтю створено : 26.04.2019
Останній раз редаговано : 26.04.2019