За місяць : 1110
статей : 1008
| Рубрики : | Історія бібліотечної справи України |
Тернопільська область. Бібліотечна справа Створення та зберігання рукописів і рукописних книг на теренах сучасної Тернопільщини в давні часи було тісно пов’язане з чернечим життям у монастирях. Відомо, що на території сучасного м. Шумськ на початку 13 ст. знаходився княжий монастир св. Симеона, де розвивалося літописання, отже, існувало й сховище рукописних книг. Фрагменти текстів з історії цих земель збереглися в Галицько-Волинському літописі за Іпатіївським списком. Саме у середньовічних монастирях закладалися початки книжкової культури, а відтак і бібліотечної справи на Тернопільщині.
На території сучасного урочища Замчище (Шумський район), за народним переказом, підтвердженим до певної міри й археологічними розкопками, розміщувався княжий замок, що належав Василькові Волинському (1203–1269) і його синові Володимирові Васильковичу (1245?–1288). Князі були завзятими книжниками і власниками чималої, як на ті часи, бібліотеки.
Найдавніші відомості про приватні колекції книжок, що тривалий час формувалися та зберігалися в шляхетських родинах на теренах Тернопільщини, датуються серединою 16 ст. Краєзнавець М. Проців зазначав, що в багатій історії Бережанщини є згадка про бібліотеку графа Потоцького в Раївському палаці, яка вміщувала понад три тисячі томів. Книгозбірень з подібним обсягом книжок у тогочасній Європі було дуже мало.
У Вишнівецькому замку (Збаразький район) першу книгозбірню заклав останній представник заможного роду Вишневецьких – Михайло Серватій (1680–1744) на початку 18 ст. Деякі відомості про цю бібліотеку збереглися в епістолярних джерелах та жалобних промовах, панегіриках після його смерті. До нашого часу дійшов рукописний опис інтер’єру тогочасної палацової книгозбірні з інвентаря маєтностей князів Вишневецьких. Вхід до бібліотеки, що розміщувалась в окремій залі, прикрашала таблиця з гіпсу з лавровими гілками та написом: «Вхід для Муз, адже тут живуть Боги».
Найбільше зібрання стародруків, церковних та метричних книг містилося в монастирі отців Василіян у Бучачі, який заснували у 1712 р. місцеві дідичі Стефан (Щепан) та Йоанн Потоцькі. При ньому відкрили богословську школу священників, у 1758 р. – гімназію. З її бібліотеки походить Бучацьке Євангеліє – цінна пам’ятка руської писемності 12–13 ст., яка нині зберігається в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького. У 1769 р., за даними інвентарного опису, в обителі налічувалося 186 назв та 214 одиниць книг і рукописів (90 % становили видання латинською та польською мовами). Переважали видання релігійної тематики, а також підручники з граматики та історії.
Збереглися відомості про книгозбірні Богоявленського братського монастиря в Кременці 30–40-х р. 17 ст., домініканського монастиря в Заліщиках (у 80-х роках 18 ст. 51 том з монастирської бібліотеки було передано до бібліотеки Львівського університету).
Розвиток книгозбирання на Тернопільщині початку 18 ст. пов’язаний насамперед з організацією навчальних закладів. Зокрема, упродовж 1712–1773 рр. на Кременеччині діяв єзуїтський колегіум, бібліотека якого містила щонайменше 694 томи. Коли в 1773 р. колегіум закрили, у будівлі, яка після нього залишилася, розташувалась окружна школа Комісії народної освіти – перша в цих краях світська середня школа. У 1805 р. з ініціативи Т. Чацького (1765–1813) – відомого просвітителя, економіста, історика, на той час – генерального інспектора шкіл Волинської, Подільської та Київської губерній, у приміщенні колишнього єзуїтського колегіуму урочисто відкрили Вищу Волинську гімназію, яка в 1819 р. стала ліцеєм. Гордістю закладу була бібліотека, фонд якої становив понад 24 тис. назв у 34 378 томах. Її зібрали завдяки різним пожертвам та закупівлі видань адміністрацією закладу. Основу бібліотеки на той час склало зібрання книжок (15 680 томів) Станіслава ІІ Августа Понятовського, останнього короля Речі Посполитої (1732–1798), яке в 1805 р. Т. Чацький придбав разом із її каталогом, укладеним Я. Альбертранді (1731–1808) – відомим польським істориком, нумізматом, бібліографом, а також колекціями живопису, монет тощо. Велику кількість стародруків, у т. ч.й інкунабули, Т. Чацький одержав у подарунок від княгині Т. Сапеги з бібліотеки її батька. Проте частину з них було втрачено під час перевезення до Кременця. Загалом у Кременецькій бібліотеці налічувалося майже 1,5 тис. інкунабул. У 1808 р. Київський митрополит Серафим подарував навчальному закладові Острозьку Біблію, надруковану Іваном Федоровим. Книгозбірню комплектували і періодичними виданнями; крім польської та російської, вона одержувала французьку (9 назв), німецьку (5) та англійську (1) періодику. Т. Чацький також заповів навчальному закладові власну, т. зв. Порицьку бібліотеку (за місцезнаходженням його маєтку на теренах сучасної Волинської області), що налічувала 32 тис. томів. Відтак бібліотека Кременецького ліцею за обсягом фондів і кількістю інкунабул стала однією з найбільших у Східній Європі. Тривалий час (з 1805 по 1832 рр.) нею керував П. Ярковський – один із перших професійних бібліотекарів і бібліографів на теренах України. Він же після перевезення книгозбірні у 1833 р. до Києва, де вона стала основою фонду новоствореної бібліотеки Київського університету св. Володимира (нині – Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка), очолив цю книгозбірню.
Першу книгозбірню у м. Заліщики створено в 1750 р. у німецькій школі для дітей колоністів-протестантів і укомплектовано літературою, зібраною в Англії та Шотландії. Дослідники припускають, що окремі заможні містяни також володіли невеликими колекціями книжок. Крім того, існують відомості, що ще в 1824 р. у першій Тернопільській гімназії діяла бібліотека, що вміщувала декілька десятків подарованих добродійниками книжок.
До другої половини 19 ст. бібліотеки на Тернопільщині слугували для невеликого загалом кола читачів із середовища духовенства, викладачів і учнів навчальних закладів, заможної шляхти та її оточення. Як загальнодоступна і орієнтована на автохтонне українське населення сфера діяльності, бібліотечна справа на Тернопільщині почала розвиватися наприкінці 19 ст. із появою місцевих філій Львівського товариства «Просвіта». У деяких містах і селах відкривалися читальні «Просвіти» в окремих будівлях, споруджених спільним громадським коштом. Більшістьчитачів становили чоловіки, оскільки тогочасне жіноцтво, насамперед селянки, у загальній масі було неписьменним. Керували читальнями та дбали про забезпечення їх книжками (як правило, виданих львівською «Просвітою») і пресою на добровільних засадах переважно священники.
У м. Збаражі читальню «Просвіти» відкрили у 1870 р. (через два роки після заснування товариства у Львові), при ній працювали крамниця та позичкова каса «Надія». Прибуток від них витрачався на придбання книжок. Для першого прочитання відвідувачам рекомендували «Кобзар» Т. Шевченка та невеличкі щорічні альманахи-читанки «Зоря», які видавала «Просвіта».
У с. Денисів (нині — Козівського району) читальню «Просвіти» було створено 24 січня 1874 р. При ній діяли бібліотека, великий хор, драматичний гурток, духовий оркестр, гуртувалася молодь.
Улітку 1876 р. відбулися установчі збори філії «Просвіти» в м. Тернополі. Провідні її члени – громадський діяч, історик і педагог О. Барвінський (1847–1926), катехит учительської семінарії о. С. Навроцький, професор польської гімназії П. Левицький, адвокат В. Лучаківський (1838–1903) та інші – видавали та розповсюджували книжки, організовували етнографічні виставки, створювали читальні.
На території сучасного Борщівського району в 1881 р. діяло 8 читалень «Просвіти». У Копичинцях (сучасний Гусятинський район) читальню «Просвіти» відкрив 1882-го р. у приватному помешканні священник Христовоздвиженської церкви М. Січинський. На теренах Скалатського (сучасний Підволочиський район) і Збаразького повітів першу читальню «Просвіти» відкрили в с. Староміщина у 1883 р.
Найдавніші 7 бібліотек товариства «Просвіта» в Заліщицькому повіті було започатковано в селах Печорна (1893), Добровляни (1895), Колодрібка, Лисівці, Попівці (1897), Касперівці, Торське, Зозулинці (1898).
У м. Чортків першу українську бібліотеку відкрили в 1897 р., також за ініціативи «Просвіти», згодом з’явилися польська та єврейська книгозбірні.
На початку 20 ст. просвітні організації на Тернопільщині значно зміцніли організаційно й матеріально. У 1908 р. в Борщівському повіті налічувалося 56 бібліотек «Просвіти», у Бучацькому окрузі – 50, Кременецькому – 40. Читальня в Скалі-Подільській мала 684 читачі та була найбільшою в Східній Галичині.
Бібліотеки й читальні «Просвіти» на Тернопільщині, як і в сусідніх регіонах, існували до осені 1939 р.; зі встановленням у краї радянської влади вони були ліквідовані.
Крім просвітянських бібліотек, на території Тернопільщини існували й інші, оскільки на рубежі 19–20 ст. та після Першої світової війни засновувалося багато товариств, спілок, інших інституцій, зокрема за професійною й національною ознаками, а також навчальних закладів. Так, у Тернополі в 1890 р. розпочало свою діяльність «Міщанське братство», при якому створили бібліотеку, яка у перший рік своєї діяльності мала понад 400 книжок. Тут організовували колективні читання газет та журналів, літературно-мистецькі вечори, спільні читання рефератів.
Відомі невеликі бібліотеки в навчальних закладах м. Заліщики, зокрема: садівничій школі (створена в 1898 р.), учительській семінарії (1899), приватній гімназії (1900). У Тернополі в українській державній гімназії на той час було дві бібліотеки – для учнів та вчителів. Польське «Товариство школи людовей», утворене в 1893 р., теж мало свою бібліотеку.
У 1905 р. у Бережанах створено товариство «Взаїмна поміч українського вчительства», а в 1913 р. сформовано його бібліотеку. Бібліотекарями працювали І. Лукашевич та М. Божківський. Наприкінці першого року існування фонд книгозбірні вміщував 300 томів. Члени товариства активно користувалися бібліотекою, платня за користування її книжками була майже символічною – по 2 сотики (геллера) за кожен примірник.
Під час Першої світової війни відкрилися книгозбірні в Чорткові при українському товаристві «Сільський господар», польському Подільському туристично-краєзначому товаристві, єврейська бібліотека в Головній синагозі. Чортківська інтелігенція різних етнічних груп і конфесій традиційно поповнювала бібліотеки новими книжками. Відомі своїм благодійництвом українські адвокати А. Горбачевський та О. Юрчинський, гімназійний професор Д. Пігут, поляк Ф. Раєвський (фармацевт за фахом), купець Е. Левицький, єврейський лікар Я. Гавефатер та ін. У 1930-х рр. було організовано бібліотеки в обох чортківських гімназіях: українській – «Рідна школа» ім. М. Шашкевича та польській – ім. Ю. Словацького.
На початку 20 ст. у Борщівському повіті діяло кілька книгозбірень з літературою переважно польською мовою. Подібний розвиток бібліотечної справи спостерігався і в інших містах Тернопільщини.
Після Української революції 1917–1920 рр. активно відкривалися школи, при них створювалися шкільні та учительські бібліотеки. У 1923 р. в м. Борщів було відкрито учительську бібліотеку, де один раз на тиждень безкоштовно обслуговували вчителів (на 1 січня 1930 р. у фонді 1551 книжка, читачів 113). Також у Борщеві функціонувала бібліотека при повітовій команді поліції з фондом 1205 книжок, де тричі на тиждень за певну плату поліцейські мали змогу користуватися літературою. Платними були і бібліотеки товариства «Сокіл» (238 книжок, 32 читачі) та єврейська читальня (684 книжки, 93 читачі, відчинялася тричі на тиждень) із залом періодики (50 назв газет і журналів). У Тернополі в той час функціонували бібліотеки у Другій польській гімназії ім. Ю. Словацького (фонд у 1938–1939 р. – понад 6 тис. пр.) та українській гімназії товариства «Рідна школа».
Помітною була і залишається й бібліотека музею Кременецької землі ім. В. Бессера (нині — Кременецький краєзнавчий музей). В основі її довоєнного фонду були книжки, передані з бібліотеки Кременецького ліцею у 1937 р. Упродовж багатьох років книгозбірня цілеспрямовано поповнювалася новими виданнями, переважно тематично пов’язаними з краєм, серед яких є і рідкісні. Нині її гордістю є повне зібрання «Європейської енциклопедії», книги 19-го і початку 20 ст., періодика, що надійшла з Кременецького ліцею, зокрема журнали «Zycie Krzemienieckie», «Zycie Liceum Krzemienieckiego», «Nasc Widnokag», видання краєзнавчої тематики, література, пов’язана з діяльністю Церкви.
На момент утвердження радянської влади у краї (вересень-жовтень 1939 р.) на території області існувало майже 800 бібліотек. Першим проявом бібліотечної політики нової влади стала фронтальна перевірка спеціальними бригадами цензурного органу (облліту) фондів книгозбірень з метою виявлення і вилучення видань, визнаних «шкідливими» чи небажаними (художні твори багатьох письменників, публіцистика, мемуарна література, наукові книги, насамперед з історії України, навчальні видання, у т. ч. букварі і читанки, церковно-релігійні книги, часописи тощо). До березня 1940 р. з бібліотек було вилучено сотні й тисячі друків, частина з них була знищена, а решта опинилися у фондах спеціального зберігання в наукових книгозбірнях, доступу до яких не мали навіть бібліотекарі.
Бюро Тернопільського обкому КП(б)У і президія облвиконкому ухвалили 27 січня 1940 р. спільну постанову «Про організацію музеїв, бібліотек і кіноустановок по Тернопільській області», що стала програмою формування обласної мережі основних культосвітніх закладів.
В обласному центрі створювались обласна бібліотека для дорослих (нині – Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека), що виникла на базі націоналізованих новою владою місцевих книгозбірень українських, польських, єврейських громадських товариств, реквізованих приватних колекцій окремих осіб, та Тернопільська обласна бібліотека для дітей. Започатковано міські бібліотеки в Кременці та Чорткові з дитячими відділами при них, а також 38 районних бібліотек у райцентрах області (всі – з дитячими відділами). Ставилось завдання закласти книгозбірні і в сільській місцевості, у першу чергу в 19 найбільших селах області. Проблему гострої нестачі кваліфікованих бібліотечних кадрів передбачалось розвязати шляхом організації обласної бібліотечної школи в Кременці. Проте, згідно з рішенням президії Тернопільського облвиконкому ця школа з 1 вересня 1940 р. запрацювала у Теребовлі. Перший її випуск – 90 фахівців.
Підсумки перших місяців роботи з формування культосвітніх закладів на Тернопільщині розкрито в ухваленому рішенні бюро обкому КП(б)У від 3 листопада 1940 р. «Про стан роботи клубів і бібліотек області». У документі зафіксовано, що в області працювали 55 масових бібліотек, що перебували у безпосередньому підпорядкуванні облвно. Книгозбірнями було охоплено понад 10 тис. читачів, ннижковий фонд поповнювався літературою радянських видавництв. Водночас у багатьох районах (Скала-Подільському, Золотниківському, Катербурзькому, Коропецькому і Кременецькому) цю роботу було провалено. У Чорткові, Підгайцях і Борщеві з бібліотек не вилучили «ворожу» літературу.
Станом на кінець листопада 1940 р. із запланованих 39 районних і міських, 30 сільських бібліотек були відкриті і працювали 37 районних і міських, обласні для дорослих і дітей і 10 сільських бібліотек, сукупний книжковий фонд яких становив понад 200 тис. пр. Дуже погано освоювались кошти, виділені на придбання нової літератури, частина бібліотек не мали відповідних приміщень. До середини 1941 р. планувалося відкриття нових сільських бібліотек у Бучацькому, Гримайлівському, Золотниківському та Скалатському районах.
Документів про роботу книгозбірень області під час Другої світової війни майже не збереглося. Зі спогадів старожилів відомо, що книжки з бібліотек переховувалися в житлових помешканнях і передавалися для читання з рук у руки, багато читалень взагалі було знищено.
Перші роки після закінчення Другої світової війни стали періодом становлення масової професійної бібліотечної освіти на території краю, оскільки гостро відчувалася потреба в навчених кадрах. Навесні 1944 р.почав працювати Теребовлянський технікум політосвіти з клубним та бібліотечним відділами. Надалі навчальний заклад кілька разів змінював своє найменування, нині діє як Теребовлянський фаховий коледж культури і мистецтв. Його випускниками є сотні бібліотекарів Тернопільщини, багато з них посідають керівні посади в закладах культури.
Система масових бібліотек Тернопільської області почала формуватися у перші місяці після її звільнення від німецьких окупантів. У 1944 р. відкрилися районні бібліотеки для дорослих – Шумська, Бережанська, Збаразька, Лановецька, Підволочиська; у 1945 р. – Чортківська, Монастириська, у 1946 р. – Кременецька міська бібліотека.
У 1950-х роках в області діяли 38 районних, 3 міські, 230 сільських, 467 колгоспних бібліотек та 24 відомчі книгозбірні в Тернополі. Відомо про відкриття у цей час в Бережанах при Будинку вчителя спеціалізованої вчительської (педагогічної) бібліотеки, яка проіснувала до 2011 р. і була закрита у зв’язку з відсутністю фінансування.
У 1950–1960-х рр. бібліотечною мережею були охоплені майже всі населені пункти Тернопільщини, активно використовувались і нестаціонарні форми бібліотечного обслуговування. Крім сільських бібліотек, створювались пересувки на промислових підприємствах. Так, у 1959 р. у м. Борщів створено 5 пересувок: на тютюновому заводі, будівництві цукрового заводу, спиртозаводі, у пожежній команді, районній лікарні. У Підволочиському районі, крім масових, діяли 5 відомчих бібліотек (райкому партії, середньої школи, районної лікарні, вагонного депо, профтехучилища).
У наступні роки у бібліотечній справі Тернопільщини відбулися суттєві зміни, пов’язані з політикою централізації та методологічною уніфікацією управління бібліотеками. Відповідно до Положення про централізацію державних масових бібліотек, затвердженого Міністерством культури СРСР 3 лютого 1975 р., відбувалося об’єднання масових бібліотек у єдину систему.
На початок 1974 р. населення області обслуговувало 947 книгозбірень, діяли 175 бібліотечних пунктів, 226 пересувок. Упродовж семи років на Тернопільщині тривав організаційний процес бібліотечного об’єднання: у 1974 р. здійснено централізацію мережі масових бібліотек у Борщівському районі, у 1976 р. – в Заліщицькому, Бучацькому, Бережанському та Підволочиському районах, у 1977 р. – в Тернопільському, Гусятинському, Козівському, Кременецькому, Монастириському, Теребовлянському районах та в м. Тернополі. У 1979 р. створено Чортківську, Збаразьку, Лановецьку та Шумську ЦБС. Процес централізації завершився створенням у 1981 р. найбільшої в області Зборівської ЦБС. Загалом бібліотечна система області складалася із 16 районних ЦБС і однієї міської (у Тернополі).
У 1980 р. в Тернополі створено обласну бібліотеку для юнацтва (з 1994 р. – Тернопільська обласна бібліотека для молоді, ТОБМ). У фонді книгозбірні – понад 130 тис. пр. видань.
Поступово мережа масових бібліотек системи Міністерства культури УРСР в області зросла до 971 книгозбірні (1988).
Із здобуттям Україною незалежності бібліотечна політика в області зазнавала істотних трансформацій, відповідно до нових суспільних потреб. Було критично переглянуто зміст бібліотечних ресурсів за якісними та іншими характеристиками. За даними на 1995 р. відбулося скорочення обсягів документних ресурсів бібліотек на 3 млн пр., передусім за рахунок морально застарілих та ідеологічно неактуальних документів, помітно домінував процес рекомплектування фондів. В умовах гострої економічної кризи щорічне надходження творів друку зменшилося на 56%, асигнування на комплектування фондів становили лише 2% від базових потреб.
Одночасно активізувалася співпраця з приватними книготорговельними організаціями, видавництвами, вишами, авторами книжок, благодійними фондами щодо збільшення сегмента бібліотечного фонду україномовних виданнянь. Найбільшу підтримку книгозбірням у 1990-ті рр. надали українсько-американський фонд «Сейбр-світло» та Міжнародний фонд «Відродження».
У 1991 р. в області налічувалося 1003 бібліотеки різних систем і відомств, з них 949 – системи Міністерства культури України, 17 – профспілкових, 37 – інших відомств та організацій. На 1999 р. загальна кількість книгозбірень зменшилася на 26 одиниць, зокрема закрито 21 бібліотеку з числа тих, що до 1990-х років підпорядковувалися Міністерству культури і мистецтв України.
У 1995 р. з ініціативи провідних бібліотечних спеціалістів було створено Тернопільське обласне відділення Української бібліотечної асоціації (УБА). У квітні 2006 р. ТОВ УБА набуло статусу юридичної особи. ТОВ УБА розглядає поточні проблеми бібліотек області та надає допомогу з питань правового та соціального захисту бібліотекарів, займається питаннями відстоювання майнових прав бібліотек, підвищення кваліфікації бібліотечних працівників області, активізації професійної діяльності та розширення членства УБА. Щороку індивідуальними членами ТОВ ВГО УБА стають понад 200 бібліотечних фахівців.
Із ухваленням Закону України «Про бібліотеку і бібліотечну справу» (1995) та реалізовуючи право громадян на доступ до інформації, Тернопільська ОУНБ розробила обласні програмні документи з питань комплектування публічних бібліотек, які були розглянуті ій підтримані відповідними рішеннями Тернопільської обласної ради: Програму поповнення бібліотечних фондів на період до 2010 року (2006), Обласну програму поповнення бібліотечних фондів на 2011–2015 роки (2011).
За 2001 р. надходження до публічних книгозбірень області становили 99,7 тис. пр. документів, а загальний обсяг бібліотечного фонду – 7 млн 91 тис. пр. Цього ж року Тернопільська обласна рада оформила всім сільським бібліотекам передплату на газету «Голос України». Гарантований комплект передплатних видань сільської книгозбірні складався з газет державного, обласного і районного рівнів. Починаючи з 2006 р., фінансування бібліотек збільшилося на 40% у порівнянні з попередніми роками.
Перше десятиліття 21 ст. позначене активною участю бібліотек області у грантових програмах «LEAP: Інтернет для читачів публічних бібліотек» Посольства США в Україні. Як наслідок, в області, серед найперших в Україні, започатковано низку інтернет-центрів, сформованих у публічних бібліотеках: Тернопільських ОУНБ та ОБМ, Бережанській, Гусятинській, Заліщицькій, Чортківській і Теребовлянській центральних бібліотеках. Також інтернет-центри створено у книгозбірнях м. Копичинці, смт Гримайлів, м. Хоростків (Гусятинський район), смт Товсте, с. Синьків (Заліщицький район).
У 2005 р. на базі Тернопільської ОУНБ проведено Всеукраїнський семінар-навчальну поїздку «Схід-Захід» для директорів бібліотек України, які брали участь у реалізації проєкту «Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)» на тему: «Проект LEAP: підвищення ролі бібліотек у житті місцевої громади». Участь у семінарі брали бібліотечні працівники 16 областей України, представники Посольства США в Україні та члени президії УБА.
На 01.01.2014 р. в області працювало вже 90 безкоштовних інтернет-центрів, зокрема: 83 за програмою «Бібліоміст», у т. ч. 55 – у сільських бібліотеках-філіях. Кількість комп’ютерів у бібліотеках, з доступом до мережі Інтернет – 520.
Упровадження інноваційних бібліотечних послуг та модернізація процесів роботи із застосуванням комп’ютерних технологій набули масового характеру в 2008–2010 рр. У листопаді 2008 р. Тернопільська ОУНБ передала всім центральним районним і міським бібліотекам області демоверсію «Міні-ІРБІС» для створення власних електронних баз даних. Цьому сприяли реалізація проєкту «Організація нових бібліотечних послуг з використання вільного доступу до Інтернету», створення регіонального навчального центру за програмою «Бібліоміст». Обласні бібліотеки, 13 ЦРБ та ЦМБ, 49 сільських бібліотек-філій отримали 270 комп’ютерів, сканери, принтери, 15 вебкамер, ліцензійне програмне забезпечення.
Поступово бібліотеки області поряд з виконанням своїх традиційних функцій з обслуговування користувачів книгою набувають рис інформаційних та соціокультурних осередків, у т. ч. у межах формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ), за їхньою участю відбувається більшість суспільно важливих заходів у населених пунктах.
ТОВ УБА розвиває адвокаційну діяльність публічних бібліотек, стратегічне планування, професійне навчання, інновації, видавничу діяльність, участь у конкурсах та проєктах.
У 2015 р. ТОВ УБА підтримало міжнародний проєкт, орієнтований на створення першої української DAISY-бібліотеки для користувачів з глибокими ураженнями органів зору. Працівники Тернопільської ОУНБ долучились до реалізації проєкту, зокрема залучали волонтерів до створення дейзі-книжок. Проєкт реалізовувався Львівським обласним осередком ВГО «Українська спілка інвалідів — УСІ» за підтримки «Svefi Academy» (Швеція), Міністерства культури України, Міністерства освіти і науки України, парламентського Комітету з питань науки і освіти, Національного університету «Львівська політехніка».
Реформа децентралізації влади, зокрема створення ОТГ помітно вплинула на систему надання бібліотечних послуг населенню в областях.
Із 2016 р. триває процес оптимізації базової мережі публічних бібліотек: утворено Теребовлянську централізовану систему публічно-шкільних бібліотек відділу культури Теребовлянської міської ради, у Бережанах відкрито комунальний заклад «Бережанська міська бібліотека ім. Богдана Лепкого», створено централізовану систему публічно-шкільних бібліотек Шумської міської ради, запрацювала Шумська міська публічно-шкільна бібліотека.
На 01.01.2021 р. мережа публічних бібліотек в області становить 796 закладів, зокрема 710 сільських бібліотек-філій, 21 центральну бібліотеку, 29 бібліотек для дітей, 33 міські й 3 обласні книгозбірні. Бібліотеки області об’єднано у 21 ЦБС, з них – 1 міська та 2 – публічно-шкільні. Тернопільська міська ЦБС нині налічує 18 книгозбірень: 12 у межах міста і 6 у навколишніх селах. Кожна публічна бібліотека міста обрала профільний напрям діяльності, виходячи з потреб і контингенту своїх користувачів.
Сукупний фонд книгозбірень області на цю ж дату становив 6 357,62 тис. пр. документів, зокрема в сільській місцевості – 3 964,05 тис. пр. У 2020 р. на Тернопільщині обслужено 402,8 тис. користувачів. Показники статистичної звітності свідчать про тенденцію до зменшення кількості користувачів у публічних бібліотеках майже у всіх районах. Для всіх книгозбірень Тернопільщини характерні типові причини таких змін: соціально-демографічні; неоновлюваність бібліотечних фондів, особливо у сільській місцевості; можливість отримання інформації з інших джерел (мережі інтернет). Значна кількість книгозбірень, а відтак і бібліотекарів працюють менше 40 год. на тиждень. Це також негативно впливає на якісні і кількісні показники роботи бібліотек.
Попри кризові явища, діяльність бібліотек області в останні роки помітно урізноманітнилася, застосовуються нові креативні підходи до популяризації літератури, організації книжкових фондів, довідково-бібліографічної роботи; покращилась їх матеріально-технічна база.
Книгозбірні області надають користувачеві доступ до своїх ресурсів у мережі інтернет 24 год на добу. Їхня діяльність, продукти та послуги представлено на 17 сайтах публічних книгозбірень і в 45 бібліотечних блогах. Протягом 2020 р. до цих блогів зверталися 841,6 тис. разів.
Бібліотечний персонал області за даними на 01.01.2021 р. становить 1130 працівників. Повну вищу бібліотечну освіту мають 230 осіб, базову бібліотечну – 575. Більшість бібліотекарів (54,2%) – фахівці зі стажем роботи понад 20 років, до 3 років – 8,8%, від 3 до 9 років – 113,6%, понад 10 років – 23,4%.
Головною метою інновацій, які впроваджують публічні бібліотеки області, є поліпшення обслуговування читачів, створення комфортних умов для оперативного та якісного задоволення їхніх інформаційних, освітніх, дозвіллєвих потреб. У 2017 р. для цих книгозбірень за бюджетні кошти придбано АБІС «УФД/Бібліотека» (версія 3). Частина книгозбірень – Тернопільська ОУНБ, Тернопільська міська бібліотека, Монастириська, Підволочиська, Тернопільська, Чортківська, Борщівська, Зборівська та Збаразька ЦБС тощо) отримали програмне забезпечення для роботи у перспективі з корпоративним зведеним електронним каталогом публічних бібліотек Тернопільщини (перебуває у стадії формування). У 2019 р. в Тернопільській ОУНБ запроваджено елементи електронного обслуговування користувачів для забезпечення оперативної документовидачі, ефективної організації обліку та звітності, модернізації надання документно-інформаційних послуг.
Сучасна ТОБМ – спеціалізована бібліотека, яка надає комплекс інформаційних послуг підліткам та молоді віком 15–35 років. У 2019 р. книгозбірня отримала звання «Бібліотека року 2019» за кращий впроваджений інноваційний проект «МедіаСтарт – мультимедійна лабораторія в бібліотеці».
Використання новітніх технологій дозволяє книгозбірням забезпечувати ефективну комунікацію між органами державної влади, місцевого самоврядування та громадою. Для цього у понад 50-ти бібліотеках області діють Пункти доступу громадян до офіційної інформації. Задля підвищення поінформованості з питань європейської інтеграції в більшості центральних бібліотек області діють Пункти європейської інформації.
Бібліотеки області часто є організаторами, співорганізаторами та учасниками краєзнавчих, мистецьких, літературних та бібліотечних фестивалів, форумів, виставок тощо. Зокрема, від 2011 р. Тернопільська міська ЦБС щороку проводить бібліотечний фестиваль «Бібліофест», на якому презентує свою унікальну колекцію артбуків (зараз їх налічується майже 70).
На початку 2020 р. бібліотеки області долучилися до проєкту «Дія. Цифрова освіта» і стали офлайн-хабами, де кожен громадянин може безкоштовно опанувати цифрові навички.
Значна роль у забезпеченні користувачів документами належить бібліотекам закладів вищої освіти, серед яких: наукова бібліотека Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка (заснована 1940 р. як бібліотека Кременецького учительського інституту; фонд становить понад 630 тис. пр. документів), бібліотека Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського (розпочала діяльність у 1957 р.; фонд – понад 330 тис. пр. документів), бібліотека ім. Л. Каніщенка Тернопільського національного економічного університету (утворена в 1966 р. як бібліотека відділення фінансово-економічного факультету Київського інституту народного господарства; фонд налічує майже 700 тис. пр. документів), НТБ Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (створена в 1961 р. на базі фондів бібліотеки Львівського політехнічного інституту та власних придбань; фонд нині нараховує понад 230 тис. пр. документів).
Діють в області також кілька інших спеціальних бібліотек. Серед них – Тернопільська обласна наукова медична бібліотека, заснована 1945 р. На день відкриття бібліотеки її фонд становив 365 пр. видань, з них: 348 – з медицини, 11 – з біології, 6 – з суспільно-політичної тематики. Нині фонд книгозбірні становить близько 146 тис. пр. документів. Крім цього, у Бережанському, Заліщицькому, Збаразькому, Кременецькому, Теребовлянському й Чортківському районах функціонують бібліотеки системи Міністерства охорони здоров’я (при лікувальних закладах).
Науково-довідкова бібліотека Державного архіву Тернопільської області функціонує від часу створення архіву (1939). Комплектувалася книжками й газетами, що раніше зберігалися у приватних бібліотеках та архівах. У фонді переважає історична та краєзнавча література 19–20 ст., значне місце посідають довідкові, краєзнавчі видання, статистичні збірники, збірники документів, що містять тексти урядових постанов та розпоряджень.
Наукова бібліотека обласного краєзнавчого музею заснована 1945 р. Її основу склала книгозбірня Л. Фінкеля, яку він у 1928 р. заповів Подільському регіональному музею (нині – Тернопільський краєзнавчий музей).
Вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи області зробили директори та працівники бібліотек, заслужені працівники культури України: П. Басок (1990), О. Тракало (1999), К. Мельник (2000), В. Максимович (2003), С. Кучерка (2007), М. Лукачат (2007), О. Боднар (2008), В. Вітенко (2012), Л. Гук (2017). Систему бібліотечного обслуговування дітей та юнацтва успішно розбудовували В. Самуйлик, М. Хмурич, Н. Новіцька. Орденом «Знак Пошани» нагороджено О. Вільчинську та Р. Герасимів.
Підготовку бібліотечних кадрів в області, крім Теребовлянського коледжу культури і мистецтв, здійснює також Тернопільський національний економічний університет (кафедра документознавства, інформаційної діяльності та українознавства).
Книгозбірні Тернопільщини орієнтовані на стратегічну мету – сприяння виконанню цілей сталого розвитку територіальної громади області популяризації національної культурної спадщини, забезпеченню доступу до інформаційних ресурсів, підвищення освітнього потенціалу користувачів, реалізацію їхніх творчих можливостей, опануванню ними інформаційно-комунікаційних технологій, задоволення культурно-дозвіллєвих потреб мешканців області.
Аналіз діяльності бібліотек області за 1991–1995 рр. : за матеріалами звітів, виїздів, довідок / Терноп. держ. обл. універс. наук. б-ка, наук.-метод. від. – Тернопіль, 1996. – 16 с.
Аналіз діяльності бібліотек Тернопільщини за 1995–1999 рр. : за матеріалами звітів, виїздів, довідок / Терноп. держ. обл. універс. наук. б-ка, наук.-метод. від. ; підгот. О. С. Гончарук ; ред. Г. С. Моліцька. – Тернопіль, 2000. – 24 с.
Бібліотеки Тернополя : довідник / Терноп. регіон. від-ня УБА, Обл. універс. наук. б-ка ; уклад.: О. О. Слив’як, Г. І. Польова. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2003. – 48 с.
Бойцун Л. Тернопіль у плині літ : іст.-краєзнав. замальовки / Л. Бойцун. – Тернопіль : Джура, 2003. – 392 с.
Коляденко С. Кременецький ліцей у системі освіти Волині (ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст.) : монографія / С. Коляденко. – Житомир : [Житомир. держ. пед. ун-т], 2003. – 136 с.
Вітенко В. Бібліотека обласна універсальна / В. Вітенко // Тернопільський енциклопедичний словник : [у 4 т.]. – Тернопіль, 2004. – Т. 1 : А–Й. – С. 123 : фот.
Проців М. Аптеки для душі / М. Проців // Жайвір : літ.-мист., іст.-краєзнав. альманах. – 2004. – № 2 (черв.). – С. 24–25. – (Дослідження бібліографа).
«LEAP: Інтернет для читачів публічних бібліотек» : зб. статей / уклад.: В. І. Вітенко, Г. Я. Остяк ; ред. О. М. Раскіна. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. – 32 с.
Провідні бібліотеки України : довідник / уклад.: В. Г. Дригайло, Є. М. Шмельов. – Київ : Шмельов В. Є., 2007. – 152 с.
Дубровіна Л. Л. Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ : [Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського], 2009. – 530 с.
Бібліотеки області: віхи історії та тенденції розвитку : матеріали наук.-практ. конф. (2 груд/ 2009 р., м. Тернопіль) / Терноп. обл. універс. наук. б-ка , Терноп. обл. від-ня Укр. бібл. асоц. ; упоряд. В. І. Вітенко ; наук. ред. О. Г. Ліскова ; ред. Г. Й. Жовтко. – Тернопіль : [б. в.], 2010. – 144 с.
Бібліотека та місцева громада : зб. статей із практики роботи публіч. б-к Терноп. обл. / Терноп. обл. від-ня Укр. бібл. асоц., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; упоряд., керівник проекту та наук. ред. В. Вітенко ; ред.: О. Раскіна, Г. Жовтко. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. – 80 с.
Оболончик Н. Кременецький краєзнавчий музей / Н. Оболончик // Збірник праць / Терноп. осередок НТШ ; відп. ред. М. Андрейчин ; ред. Е. Бистрицька. – Тернопіль, 2013. – Т. 8 : Музеї Тернопільщини. – С. 340–346.
Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека: 75 років : фотоальбом / Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; літ. ред., упоряд.: О. Г. Ліскова, О. С. Гончарук ; авт. вступ. ст., голов. ред., кер/ проекту В. І. Вітенко ; ред.: О. М. Раскіна, Г. Й. Жовтко. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2014. – 48 с. : фот.
Теребовлянське вище училище культури : [до 75-річчя від часу заснування навчального закладу] / голов. ред. М. І. Виннічик ; ред. та відп. за вип. І. Р. Козак. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. – 36 с. : фот.
Публічні бібліотеки Тернопільщини: рік 2016 : аналіт.-стат. огляд / Терноп. обл. універс. наук. б-ка, наук.-метод. від. ; підгот. С. Єрошенкова ; ред. О. Раскіна. – Тернопіль, 2017. – 48 с.
Тернопільський енциклопедичний словник. [У 4 т.]. Т. 1. А – Й / редкол.: Г. Яворський [та ін.]. – Тернопіль : Збруч, 2004. – 696 с.
Оленич Л. Від Олександра Барвінського до Якова Гніздовського : [про видавничу діяльність «Просвіти» у другій пол/ ХІХ – поч/ ХХ ст. на допомогу господарській, освітній, мистецькій діяльності простого народу] / Л. Оленич, Б. Мельничук // Вільне життя плюс. – 2018. — № 41 (25 трав.) – С. 4. – (До 150-річчя заснування товариства «Просвіта»).