За місяць : 1107
статей : 1008
| Рубрики : | Персоналії |
Сенченко Микола Іванович [01.05.1945, м. Ніжин Чернігівської обл.] – вчений у галузі обчислювальної техніки, а також книгознавства, організатор бібліотечної справи та державної бібліографії, педагог, громадський і політичний діяч. Доктор технічних наук (1988), професор (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1999).
Після закінчення середньої школи у 1961 р. вступив на перший курс фізико-математичного факультету Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя (нині – Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), з якого згодом перевівся до Харківського інституту радіоелектроніки (нині – Харківський національний університет рідіоелектроніки) на факультет обчислювальної техніки за спеціальністю «Математичні лічильно-розв’язувальні прилади та пристрої».
Після закінчення вишу (1966) того ж року розпочав трудову діяльність у Харківському інституті інженерів комунального будівництва (ХІІКБ, нині Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова) на посаді завідувача лабораторії обчислювальної техніки, яку через короткий проміжок часу зумів реорганізувати у великий інформаційно-обчислювальний центр із застосуванням ЕОМ.
Паралельно вів наукові дослідження з проблем розроблення автоматизованих інформаційних систем, працював над кандидатською дисертацією «Розробка й дослідження принципів синтезу автоматизованих обчислювальних структур». Роботу над нею продовжував і під час строкової військової служби (призваний у 1971 р., служив оператором радіопередавальних пристроїв на станції стеження за супутниками у м. Петропавловську-Камчатському). У 1974 р. закінчив заочно аспірантуру Харківського інституту радіоелектроніки і захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю «Обчислювальні машини, комплекси, системи і мережі». Того ж року розпочав педагогічну діяльність – спершу на посаді старшого викладача кафедри вищої математики, керівника обчислювального центру ХІІКБ, а від 1980 р. – доцента кафеди прикладної математики та обчислювальної техніки. Розробляв питання використання електронно-обчислювальної техніки для зберігання й опрацювання значних масивів інформації, опублікувавши за цією темою кілька праць.
На енергійного, талановитого і перспективного фахівця звернули увагу в АН УРСР і запросили очолити Центральну наукову бібліотеку АН УРСР (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) з прицілом на завершення будівництва її нового приміщення на нинішньому Голосіївському просп, 3, що на той час стало вже довгобудом, та на автоматизацію основних бібліотечних процесів у книгозбірні.
За роки роботи в ЦНБ (1985–1992) М. Сенченко не тільки зумів організувати успішне завершення будівництва нового 27-поверхового корпусу (найбільшого за площею і функціональними можливостями серед бібліотечних будівель України), уведення його в експлуатацію, а й забезпечив швидке (протягом 5 місяців) переміщення і розстановку 7 млн пр. бібліотечних фондів. Одночасно в ЦНБ під його керівництвом розгорнулась інтенсивна наукова та організаційна робота. Наукові інтереси вченого відтоді пов'язувалися з удосконаленням бібліографічної діяльності, її наукової організації, визначенням місця книги і бібліографії в інформаційному суспільстві. У лютому 1988 р. ЦНБ присвоєно ім’я фундатора Української Академії наук В. Вернадського, вона отримала статус науково-дослідної установи, перетворилася на всеукраїнський центр книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства.
У стислий термін за найактивнішої участі М. Сенченка було розроблено технічний проєкт першої черги автоматизації бібліотеки, створено локальну комп’ютерну мережу. У новому приміщенні налагоджено продуману систему обслуговування користувачів за багатьма галузями знань у спеціалізованих відділах і читальних залах, зокрема в залі зарубіжної україніки (1990). Проведено першу в Україні міжнародну бібліотечну конференцію «Роль бібліотек у розвитку суспільства» (10–13 жовтня 1989 р., надалі такі конференції стали традиційними і відбуваються щороку в жовтні), організовано низку книжкових виставок з міжнародною участю, створено Інформаційно-бібліотечну раду АН України (1990). У квітні 1992 р. висунуто ідею і розпочато роботу із започаткування спеціалізованого професійного часопису «Бібліотечний вісник» (перший номер вийшов з друку наступного року), який перервав багаторічний, що тривав з 1947 р., період відсутності в Україні фахової бібліотечної преси.
У 1988 р. вчений захистив докторську дисертацію (за спеціальністю 05.13.13 «Обчислювальні машини, комплекси, системи і мережі», з грифом «таємно»).
Звільнившись за власним бажанням з бібліотеки, працював проректором з наукової роботи щойно відродженого Університету «Києво-Могилянська академія» (1992–1993), з нуля організовував у новому виші дослідницьку діяльність, налагоджував міжнародні зв’язки з багатьма навчальними та науковими інституціями, брав участь у міжнародних освітніх програмах, займався питаннями інформатизації в Україні, а паралельно – дослідженнями в галузі інформації.
У 1993–1995 рр. – на роботі в Київському державному інституті культури (нині – Київський національний університет культури і мистецтв). На посадах проректора з питань економіки та міжнародних зв’язків, завідувача кафедри документознавства також виявив організаторський хист, сприяв зростанню вишу як провідного закладу України з підготовки працівників галузі культури. М. Сенченко підготував 10 кандидатів і докторів наук, регулярно виступав офіційним опонентом на захистах докторських і кандидатських дисертацій.
У листопаді 1995 р. розпочався новий етап творчої праці М. Сенченка на посаді директора Книжкової палати України. Як і в ЦНБ АН УРСР, одразу під його керівництвом розпочалися комп’ютеризація основних виробничих процесів у Палаті, структурні перетворення в установі як провідній у сфері державної бібліографії. Було налагоджено моніторинг видавничої справи, ведення статистики друку та інформаційної діяльності. Розроблялися проєкти відповідних національних стандартів та інших нормативних документів. З набуттям чинності вони активно запроваджувалися в бібліотеках та інформаційних установах. Через рік започатковано випуск науково-практичного журналу «Вісник Книжкової палати», який й дотепер є єдиним в Україні серед часописів в галузі соціальних комунікацій, який виходить щомісяця. Помітно активізувалася наукова робота із застосуванням бібліометричних методів – з теорії та практики бібліографії, книгознавства, соціології книги та читання, зі складання аналітичних оглядів з питань дотримання суб’єктами видавничої справи норм національних стандартів щодо оформлення вихідних відомостей у виданнях, з розроблення та обґрунтування короткострокових і довгострокових прогнозів розвитку видавничої та бібліографічної справи в Україні тощо. Провадились дослідження історії Палати, до 80-pіччя заснування установи М. Сенченко написав монографію «Книжкова палата України. Історія і сьогодення» (1999).
Наслідком помітної активізації досліджень у Палаті стало набуття установою у 2003 р. статусу наукової.
У перші роки 21 ст. під керівництвом М. Сенченка розробляються нові напрями наукових досліджень, що уможливило розширення функцій Книжкової палати України і підвищення її суспільної значущості як головної науково-бібліографічної й інформаційної установи України, центру національної бібліографії. Майже удвічі збільшено штат Палати, який посилився багатьма висококваліфікованими спеціалістами, у т. ч. з провідних бібліотек Києва.
У 2002 р. остаточно завершено роботу з переміщення фондів Палати з Харкова до Києва. Загалом упродовж 1996–2002 рр. до Києва було перевезено і розміщено в Палаті як Державному архіві друку України 7 800 370 од. зб.
За активної участі М. Сенченка у Палаті відроджено засади державної бібліографії, повністю відновлено випуск державних поточних бібліографічних покажчиків («Літописів» за видами друків, до яких додалися нові: з 1997 р. видається «Літопис картографічних видань», з 1999 р. – «Літопис авторефератів дисертацій». Він ініціював також підготовку ретроспективних науково-допоміжних бібліографічних посібників в серії «Етноси України», проведення наукових досліджень унікального фонду цензурованої свого часу літератури, т. зв. спецфонду. У 2003 р. завершено перший етап цих досліджень і видано науковий бібліографічний покажчик «Спецфонд Книжкової палати України (1917–1921)».
Різнобічність наукових інтересів М. Сенченка знаходить втілення у багатьох авторських ідеях, моделях, наукових працях, зокрема щодо створення єдиного інформаційного простору для видавництв, книжкової торгівлі і бібліотек. Велику увагу вчений приділяє практичним питанням входження України у світовий інформаційний простір, впровадженню норм i правил, що відповідають світовій практиці. Так, у 2002 р. під керівництвом М. Сенченка видано еталонний варіант таблиць Універсальної десяткової класифікації українською мовою; таблиці УДК у семи книгах (друге видання, протягом 2008–2017 рр.). Видано також «Англо-американські правила каталогізації» (2004).
Усвідомлюючи велике значення інформатизації суспільства, учений розробив проєкт оцифровування фондів Державного архіву друку, поступова реалізація якого забезпечить віддалений доступ користувачів до скарбниці національного надбання.
М. Сенченко – автор понад 300 наукових й публіцистичних статей і понад 50 монографій у галузі інформаційних систем, бібліотекознавства, видавничої справи, історії, геополітики, політології та конспірології.
Незмінний головний редактор наукового журналу «Вісник Книжкової палати», в якому регулярно друкує власні статті з актуальних питань сьогодення. Лауреат літературної премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності у номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» за книгу «Енциклопедія для видавця та журналіста» (2010).
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ (2021) і ІІІ (2009) ступенів, медаллю «За трудову доблесть» (1981), Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1990). Член Національної спілки письменників України і Національної спілки журналістів України.
Программное обеспечение аналого-цифровых вычислительных систем / Н. И. Сенченко, Ю. Н. Якушев. – Москва : Машиностроение, 1985. – 184 с. : ил.
Автоматизированная библиотечно-информационная система республиканских научных библиотек Украинской ССР : техн. задание / Н. И. Сенченко, М. И. Берлинская, Л. И. Костенко [и др.]. – Киев, 1988. – 21 с.
Библиотека и компьютеры : к изучению дисциплины / Н. И. Сенченко. – Киев : Наук. думка, 1990. – 213 [1] с. : ил.
Доля бібліотеки : [про б-ку Ін-ту євр. культури] / І. Сергєєва, М. Сенченко // Вечірній Київ. – 1990. – 27 листоп. – С. 2.
З історії формування колекції єврейської літератури Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського / І. Сергєєва, М. Сенченко // Світ. – 1991. – № 3/4. – С. 64–87.
Документальна пам'ять України : [про стан та збереження бібл. фондів] / М. Сенченко // Київська старовина. – 1992. – № 2. – С. 90–92.
Науково-дослідна програма «Документальна пам’ять України» / Сенченко М. // Вісник Академії наук України. – 1992. – № 4. – С. 50–54.
Проблеми, проблеми, проблеми? : [нагальні проблеми національної бібліографії, бібліотекознавства та видавничої справи в Україні] / М. Сенченко // Вісн. Кн. палати. – 1996. – № 6. – С. 6–17.
Роль національної бібліографії в інформатизації України // Палітра друку. – 1996. – № 4. – С. 4–6.
Проблеми національної бібліографії // Бібл. вісн. – 1997. – № 1. – С. 7–9.
Бібліотеки. Комп’ютери. Бібліотекарі / М. Сенченко // Вісн. Кн. палати. – 1998. – № 3. – С. 3–5.
Киево-Могилянская академия: История Киево-братской школы / Н. И. Сенченко, Н. Э. Тер-Григорян-Демьянюк. – Киев : Серж, 1998. – 175 c.
Книжкова палата України 1919–1999 : історія і сьогодення / М. І. Сенченко. – Київ : Кн. палата України, 1999. – 159 c.
Книжкова палата України. Становлення державної бібліографії / М. І. Сенченко. – Київ : Кн. палата України, 1999. – 116 с.
Національна бібліографія. Проблеми і перспективи / М. І. Сенченко // Вісн. Харк. держ. акад. культури. – 1999. – Вип. 1. – С. 13–21.
Проблеми державної бібліографії й книговидання в Україні / М. Сенченко // Духовність і культура у формуванні особистості та відродженні національної свідомості : матеріали Міжнар. наук. конф. (Одеса, 27-28 верес. 1999 р.) / [редкол.: О. Ф. Ботушанська (відп. ред.) та ін.]. – Одеса : Офсетик, 1999. – С. 25–32.
Універсальна десяткова класифікація в Україні: [вступ. ст. М. Сенченка] // Універсальна десяткова класифікація (УДК) : у 2 кн. / підгот. вид.: М. Й. Ахвердова [та ін.] ; UDC consortium, Кн. палата України. – Київ : [б. в.], 2000. – Кн. 1 : Таблиці. – С. 7–8.
Про намагання незаконно ввести цензуру на продаж книг / М. Сенченко // Вісн. Кн. палати. – 2007. – № 7. – С. 3–5.
Світове книговидання і випуск творів друку в Україні / М. Сенченко // Вісн. Кн. палати. – 2003. – № 4. – С. 3–11.
Невеселі роздуми про друковану спадщину України / М. Сенченко // Вісн. Кн. палати. – 2005. – № 1. – С. 3–6.
Книжкова справа України: ретроспектива і перспектива / М. Сенченко // Вісн. Кн. палати. – 2006. – № 9. – С. 3–12.
Становление украинской книги, 1917–2006 гг. / Сенченко Н. И. // Книга : исслед. и материалы.. – Москва, 2007. – Вып. 87, ч. 1. – С. 103–123.
Трансформація цензури – від явної до латентної / М. Сенченко // Вісн. Кн. палати. – 2007. – № 11. – С. 3–6 ; № 12. – С. 3–6.
Управління інформацією і цифрові бібліотеки / М. Сенченко // Вісн. Кн. палати. – 2007. – № 10. – С. 3–5.
Депозитарна цифрова бібліотека – як єдина можливість вирішення проблеми книгосховищ / М. Сенченко // Вісн. Кн. палати. – 2008. – № 2. – С. 3.
Українська книга в контексті світового книговидання / О. В. Афонін, М. І. Сенченко. – Київ : Книжкова палата України імені Івана Федорова, 2009. – 277 с.
Від ери Ґутенберга до ери комп’ютексів // Книга в сучасній культурі України : у 2 т. / [редкол.: Безклубенко С. Д., Новальська Т. В., Сенченко М. І.]. – Біла Церква, 2011. – Т. 1 : Хрестоматія. – С. 311–321.
Еволюція книжкової сфери: минуле і сучасність // Сучасні видавництва вищих навчальних закладів : матеріали Першої Всеукр. наук.-практ. конф., (м. Одеса, 23-26 верес. 2014 р.) / ОНУ ім. І. І. Мечникова, ДНУ "Книжкова палата України ім. І. Федорова". – Одеса, 2014. – С. 8–17.
Мои воспоминания о прошлом : [Вычислит. центру ХИИКСА – 50 лет] / Н. И. Сенченко. – Киев : КИТ, 2016. – 135 с. : ил.
Життя людини і книги // Вісн. Кн. палати. – 2018. – № 11. – С. 3–4.
Книжкова палата України : 100 років системних та інноваційних трансформацій : 1919–2018 / Сенченко Микола Іванович ; [наук. ред. Н. О. Петрової]. – Київ : Кн. палата України, 2019. – 200 с. : фотоіл., табл.
Невидимая война : психофизическое оружие / Н. И. Сенченко. – Киев : Лира-К, 2019. – 383 с. : іл.
Сенченко Микола Іванович // Хто є хто в український політиці / [уклад. та ред.: Г. Андрущак, Ю. Марченко, О. Телемко]. – Київ : К.І.С., 1998. – Вип. 4. – С. 358.
Сенченко Микола Іванович // Хто є хто в економіці, культурі, науці Києва / [редкол.: В. В. Болгов та ін.]. – Київ : Одекс плюс, 1999. – [Т. 1]. – С. 269.
Сенченко Микола Іванович // Хто є хто у видавничій і бібліотечній справі : [довідник / відп. за вип. В. Г. Волох]. – Київ : Книжкова палата України імені Івана Федорова, 1999. – С. 123–124.
Сенченко Микола Іванович // Імена України : біогр. щоріч. / уклад.: Л. Г. Андрієнко [та ін.] ; Укр. акад. наук нац. прогресу, Ін-т гуманіт. дослідж. – Київ : Фенікс, 1999. – С. 381.
Сенченко Микола Іванович // Хто є хто в Україні / [уклад. та ред.: Ю. Марченко, О. Телемко] ; Київ. наук. т-во ім. П. Могили. – Київ : К.І.С., 2001. – С. 405.
Сенченко Микола Іванович // Енциклопедія для видавця та журналіста / Ю. В. Бондар, М. Ф. Головатий, М. І. Сенченко. – Київ : Персонал, 2010. – С. 287.
Сенченко Микола Іванович // Книгознавча школа : антологія / [уклад. В. М. Медведєва]. – Київ : Ліра-К, 2016. – С. 262–263.
Микола Іванович Сенченко : біобібліогр. покажч. / уклад. : Устіннікова О. М., Хайло А. С. ; передм. Н. Петрової, О. Устіннікової. – Київ : Книжкова палата України імені Івана Федорова, 2020. – 115 с.
________________
Сенченко Микола Іванович // Електронна бібліотека «Україніка»