Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 104
За місяць : 1318
Кількість
статей : 786
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Петров Микола Іванович
Рубрики : Персоналії
Петров Микола Іванович

imageПетров Микола Іванович [31.03(24.04).1840, с. Вознесенське Макаріївського пов. Костромської губ.  – 20.06.1921, Київ] – церковний історик, літературознавець, етнограф, мистецтвознавець, археолог, краєзнавець, бібліотечний, музейний, громадський діяч, бібліограф, книгознавець. Дійсний член УАН (1918), член-кореспондент Петроградської АН (1916). Один з найвідоміших представників історико-церковної школи Київської духовної академії (КДА).

Походив з багатодітної родини дяка. Освіту здобував в Макаріївському духовному училищі (1850–1856), Костромській духовній семінарії (1856–1860), КДА (1861–1865).

Закінчивши академію і маючи нахил до наукової праці,  відмовився прийняти духовний сан. Отримав призначення викладати словесність та латинську мову у Волинській духовній семінарії, яка на той час знаходилася у м. Кременці. У січні 1867 р. був затверджений у званні кандидата богослов’я, а у вересні цього ж року призначений викладачем логіки. У квітні 1868 р. одержав засновану у КДА Євгенієво-Рум’янцевську премію за дослідження, розпочате двома роками раніше: «Про словесні науки та літературні заняття у Київській академії від початку її до перетворення в 1819 році». З серпня цього ж року працював на посаді секретаря правління Волинської семінарії, в листопаді одержав ступінь магістра богослов’я,

Повернувшись до Києва, у 1870 р. М. Петров посів посаду доцента, з вересня наступного року – екстраординарного професора КДА по кафедрі теорії словесності, огляду іноземних літератур та історії російської літератури.  Одночасно у 1870–1873 рр. викладав російську мову і словесність у 1-му Київському піхотному юнкерському училищі.

Від 1872 р. М. Петров – секретар заснованого при КДА Церковно-археологічного товариства (ЦАТ). Цього ж року за його ініціативи було засновано Історичне товариство імені Нестора-Літописця, яке відіграло важливу роль у розвитку історичної науки в Україні і проіснувало до 1931 р. У 1873 р. обраний членом Ради КДА. У 1878–1919 рр. – керівник (блюститель) новоутвореного членами ЦАТ Церковно-археологічного музею (ЦАМ) при КДА, який став першим таким закладом в Російській імперії і де було зібрано близько 40 тис. пам’яток духовної і матеріальної культури, переважно з теренів України, у т. ч. у відділі стародруків і гравюр. За оцінкою фахівців, окремі колекції ЦАМ були багатшими та різноманітнішими, ніж більшість подібних європейських зібрань того часу, багато в чому завдяки праці М. Петрова.

З урахуванням наукових здобутків та успішного захисту дисертації на тему: «Про походження слов’яно-російського «Прологу» у листопаді 1875 р. отримав вчений ступінь доктора богослов’я і був у вересні наступного року затверджений ординарним професором КДА. У 1904 р. радою Харківського університету обраний доктором російської мови і словесності. У літературознавчих працях послідовно відстоював твердження, що українська література є самодостатньою, відтак не може вважатися однією з гілок російської літератури.

Великого значення М. Петров надавав створенню джерельної бази наукових досліджень, функціонуванню спеціальних бібліотек та ретельному комплектуванню їх фондів. Перший бібліотечно-організаційний досвід він набув, працюючи бібліотекарем в учнівській книгозбірні при духовному училищі,  згодом – у складі бібліотечного комітету в Костромській семінарії. Найбільш плідну бібліотечну діяльність М. Петров розгорнув як член бібліотечної комісії КДА. Із затвердженням 30 травня 1869 р. нового статуту КДА, зміни в навчальному процесі  розпочалися нововведеннями у профілі комплектування та в застарілій на той час  системі організації книжкових фондів і каталогів Бібліотеки Київської духовної академії. Вони активізувалися з поверненням М. Петрова до КДА і його активним долученням до трансформації діяльності бібліотеки.

З метою поліпшення організації роботи бібліотеки КДА було запропоновано нову систему бібліотечної класифікації і, згідно з нею, розміщення книжкового фонду. Задля змін в архаїчній структурі фондів було складено інструкцію, пріоритетом у якій проголошувалося ведення не лише систематичного, а й інших каталогів, передусім хронологічного, алфавітного, рукописів та рідкісних видань, списків дублікатів і дефектів. За участі М. Петрова інструкцію було представлено і схвалено 22 січня 1871 р. на Раді КДА.

Бібліотечна комісія  у складі доцента М. Петрова, професора П. Терновського і священника Г. Малеванського перебрала на себе контроль за профілем комплектування і використанням асигнувань на придбання літератури, станом організації книжкових фондів і каталогів, користуванням бібліотекою тощо. Комісія запропонувала створити з розрізнених книжкових колекцій єдиний фонд і загальні каталоги – алфавітний, інвентарний, систематичний і хронологічний. М. Петров вніс свою посильну частку в розроблення основних положень класифікації, комплектування та зберігання фонду академічної бібліотеки. Суттєвим був внесок М. Петрова у процес підготовки, укладання і друкування протягом 1890–1915 рр. систематичного каталогу бібліотеки Академії у 5 томах і 13 випусках.

Під час формування систематичного каталогу А. Криловський, який на той час обіймав посаду бібліотекаря, постійно звертався за порадами до М. Петрова, зокрема, коли в нього виникали сумніви, до якого розділу віднести ту чи іншу книгу, покладаючись на його ерудицію і широку обізнаність у друкованих виданнях. У доповідній записці, адресованій комісії за наглядом за складанням систематичного каталогу, А. Криловський особливо відзначав внесок М. Петрова в атрибуцію стародрукованих богословських книг за розділом «Літургіка». Працював М. Петров і над описом рукописів, що зберігалися у фондах бібліотек КДА та  Києво-Софійського собору.

Як визнаний знавець стародруків, М. Петров був призначений головою комісії з приймання книг і рукописів в академічну бібліотеку, що надходили  з монастирів Київської і Волинської єпархій. Йому також було доручено організацію перевезення до ЦАМ бібліотеки відомого мандрівника О. Муравйова, що складалася з 1740 томів, та його ж колекції зі 190 культових предметів.

У 1899 р. М. Петров у складі бібліотечної комісії разом з П. Ліницьким, за дорученням Ради Академії здійснив комплексну перевірку стану фундаментальної академічної бібліотеки, насамперед фондів і каталогів.

Як видатний вчений, що яскраво виявив себе у багатьох наукових напрямах, М. Петров обирався членом і почесним членом понад 40 товариств і громадських організацій, зокрема Київського товариства старожитностей і мистецтв, Київського товариства охорони пам’ятників старовини та мистецтва, Українського наукового товариства у Києві, Наукового товариства імені Шевченка у Львові, членом-кореспондентом Російського археологічного товариства тощо.

Нагороджений орденами: Св. Анни 3-го (1873), 2-го (1881) та першого (1906) ступенів, Св. Станіслава 2-го (1877) та 1-го ступеня (1895), Св. Володимира 4-го (1886) та 3-го ступенів (1892). Удостоєний повної Макаріївської премії – за наукові праці, опубліковані в академічних виданнях протягом 1884–1885 рр. (1886), малої Уваровської премії – за «Нариси історії української літератури XIX століття» (1886); двох Макаріївських премій – за дослідження «Київська академія в другій половині XVII століття» (1895) та за підготовку п’яти томів «Актів і документів, які стосуються історії Київської академії» (1908), неповної Макаріївської премії – за «Нариси історії української літератури XVII і XVIII ст.» (1913), двох великих золотих медалей Російського археологічного товариства – за твори: «Покажчик Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії», «Історико-топографічні нариси стародавнього Києва» і «Опис рукописних зібрань, що знаходяться в м. Києві» (1898) та за «Альбом пам’яток Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії (1914).

Твори

Очерки из истории украинской литературы XVIII века : киев. искусств. лит. XVIII в., преимущественно драмат. / Н. Петрова. – Киев : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1880. – [2], 150, [1] с.

Очерки истории украинской литературы ХІХ столетия / Н. И. Петров. – Киев: Тип. И. и А. Давиденко, 1884. – [IV], 457, [15] c.

Начало греко-болгарской распри и возрождения болгарской народности / Н. И. Петров. – Киев : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886. – 107 с.

Холмская Русь. Исторические судьбы русского Забужья : монография / Н. И. Петров. – Санкт-Петербург : Тип. товарищества Общественная польза, 1887. – 302 с.

Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края : публицистика / Н. И. Петров. – Санкт-Петербург : Тип. товарищества Общественная польза, 1888. – 429 с.

Бессарабия : монография / Н. И. Петров. – Санкт-Петербург : Тип. товарищества Общественная польза, 1892. – 321 с.

Историко-топографические очерки древнего Киева / Н. И. Петров. – Киев : Тип. Имп. Университета св. Владимира, Акционерного общества печати и издательского дела Н. Т. Корчак-Новицкого, 1897. – 273 с.

Описание рукописных собраний, находящихся в городе Киеве : монография / Н. И. Петров. – Москва : б. и., 1897. – Вып. 2. – 298 с.

О росписании стен и вообще об украшении Киевского Владимирского собора Н. И. Петрова. – Киев: Тип. И. И. Горбунова, 1899. – 80 с.

Описание рукописных собраний, находящихся в городе Киеве : монография / Н. И. Петров. – Москва : Унив. тип., 1904. – Вып. 3. Библиотека Киево-Софийского собора. – 371 с.

Альбом достопримечательностей Церковно-Археологического музея при Киевской духовной академии. Вып. 1 : Коллекция синайских и афонских икон преосвященного Порфирия Успенского / Н. Петров. — Киев : Тип. шк. печ. дела, 1912. – 16, [1] с., [21] ил.

Альбом достопримечательностей Церковно-археологического музея при Императорской Киевской духовной академии. Вып. 4-5 / [Н. И. Петров]. — Киев : Фото-лито-тип. «С. В. Кульженко», 1915. – VII, 61, [6] с., XXXIX, [1] ил.

Ученые труды по исследованиям новооткрытых в Киеве Зверинецких пещер / Н. И. Петров. – Петроград : Тип. Рос. акад. наук, 1918. – [2], 29 с.

 

Джерела

Біднов В. О. Спогади про Миколу Петрова / В. О.  Біднов // Літературно-науковий вістник. – 1924. – № 11. – С. 125–137. 

Академік Микола Іванович Петров, 1840–1921 : бібліографія / Нац. АН України. Ін-т укр. археографії ; упоряд.: В. Л. Микитась, Н. Д. Микитась ; ред. О. Малкіна. – Київ, 1994. – 77 [2] с. – (Науково-довідкові видання з історії України; Вип. 34).

Ульяновський В. Академік Микола Іванович Петров / В. Ульяновський // Члени-засновники Національної Академії наук України. – Київ, 1998. – С. 92–129.

Сохань С. В. Рукописні матеріали М. І. Петрова і традиції збирацької діяльності та особливості формування рукописного фонду бібліотеки Київської Духовної академії / С. В. Сохань // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. – 2002. – Вип. 9. – С. 327–336.

Ульяновський В. Микола Петров: портрет у часовій перспективі та різних інтер’єрах / В. Ульяновський, О. Панчук // Петров М. Скрижалі пам’яті. – Київ, 2003. – С. 5–69.

Сохань С. В. Бібліотечна діяльність М. І. Петрова (1840–1921) / С. В. Сохань // Рукописна та книжкова спадщина України. – 2004. – Вип. 9. – С. 53–59.

Горбик В. О. Петров Микола Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – К. : Наук. думка, 2011. –  Т. 8. – С. 191. 

Сохань С. Микола Петров: життя серед книг і рукописів / Світлана Сохань ; [відп. ред.: Л. А. Дубровіна] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ : НБУВ, 2015. – 408 с.

Академік Микола Іванович Петров : біобібліогр. список : 327 назв укр. та рос. Мовами / ДНТБ України. – Київ, 2017. – 26 с.

Історик Микола Петров : бібліографічний список до 180-річчя від дня народження (1840–1921) / Національна історична бібліотека України ; упоряд. К. Г. Таранюк-Русанівський ; ред. З. Х. Мусіна ; відп. за вип. А. В. Скорохватова. – Київ : НІБУ, 2020. – 9 с.


————————————————

Петров Микола Іванович. Електронна виставка із фондів НБУВ

Новальська Юлія Вікторівна
Статтю створено : 21.08.2020
Останній раз редаговано : 31.08.2020