Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – провідний структурний підрозділ закладу вищої освіти, який забезпечує інформаційними ресурсами та здійснює інформаційну підтримку освітньої й наукової діяльності університету.

Історія бібліотеки бере відлік з 1898 р., коли було відкрито Київський політехнічний інститут ім. імператора Олександра II (нині – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (КПІ)). Свій перший навчальний рік інститут перебував у приміщенні Комерційного училища на вул. Бульварно-Кудрявській, 24, де для бібліотеки була відведена кімната площею 15 кв. саженів. Після завершення будівництва корпусів КПІ бібліотеку було переведено до хімічного корпусу, а 1901 р. – до головного. Першим бібліотекарем став М. Біляшівський (1867–1926), згодом відомий археолог, етнограф, мистецтвознавець, організатор музейної справи, громадський діяч, член Київського товариства старожитностей і мистецтв, один із засновників та дійсний член УАН, член НТШ у Львові та Всеукраїнського археологічного комітету. За чотири роки його роботи на цій посаді (1898–1902) бібліотеку було укомплектовано необхідною науковою і навчально-педагогічною літературою, розроблено і затверджено її Статут, створено відділ періодики, укладено алфавітний каталог і схему систематичного каталогу, налагоджено зв’язки із зарубіжними книготорговельними фірмами. У 1898 р. бібліотека обслуговувала 360 читачів.

У перші роки фонд бібліотеки щороку зростав пересічно на 1000 назв. Книжки закуповували та отримували в дарунок від окремих осіб і установ. Свої видання бібліотеці дарували викладачі і професори інституту: А. Фортунатов, С. Булгаков, О. Радціг, К. Шиндлер, І. Жуков, Е. Гермельман, С. Сафронєєв, І. Рекашев, перший ректор КПІ В. Кирпичов. До бібліотеки надійшли приватні колекції книжок кількох професорів – О. Бородіна (1833–1887), І. Рахманінова (1826–1897), другого ректора КПІ М. Коновалова (1858–1906). Серед організацій, які дарували книжки бібліотеці: Імператорська Санкт-Петербурзька Академія наук, Імператорська Військово-медична академія, університети, державні установи, земства. 1901 р. вийшов у світ перший випуск «Известий КПИ», відтак у бібліотеки з’явилася можливість обміну науковими виданнями з різними установами і навчальними закладами не тільки Росії, а й Німеччини, Польщі, Франції, Швейцарії, Австрії та інших країн.

З 1902 р. при факультетах інституту створюються технічні гуртки для допомоги студентам в опануванні навчальних курсів: механічний, інженерний, хімічний, електротехнічний. Кожен гурток мав свою бібліотеку, згодом вони стали складовими основного фонду бібліотеки КПІ.

Станом на 1904 р. бібліотека КПІ мала два основні підрозділи: фундаментальну бібліотеку, що вміщувала науково-технічну літературу і періодичні видання, і бібліотеку підручників, у структурі якої функціонували студентський абонемент і читальня. Фундаментальною бібліотекою опікувався бібліотекар, а студентською – бібліотечна комісія, яку в різні роки очолювали професори М. Коновалов, О. Радціг, В. Шапошников, Є. Патон та ін.

На початку 20 ст., після М. Біляшівського, посаду бібліотекаря (фактично – директора Фундаментальної бібліотеки) досить тривалий час обіймав М. Сафронєєв (1873–після 1930 р.) – високоосвічений, прогресивний фахівець, що прагнув до постійного, науково обгрунтованого удосконалення діяльності закладу і з цією метою виїздив за кордон для вивчення кращого досвіду організації університетських книгозбірень у різних країнах Європи. М. Сафронєєв був одним із найбільш авторитетних і активних бібліотечних діячів Російської імперії, обирався делегатом Першого Всеросійського з’їзду з бібліотечної справи (1911), писав статті з бібліотечної проблематики. У 1912–1914 рр. він очолював Київську міську публічну бібліотеку (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), але залишив цю посаду через незгоду з позицією розпорядчого (бібліотечного) комітету і повернувся до бібліотеки КПІ.

На початок 1917 р. кошторис бібліотеки становив понад 13 тис. рублів, з них на придбання книжок витрачалося до 10 тис. рублів. До бібліотеки надходили книжки і журнали російською, українською, англійською, німецькою, французькою, італійською та польською мовами. Бібліотека мала у своїх фондах 50 тис. книжок і журналів, обслуговувала 1200 читачів, книговидача становила 5 294 пр. видань. Кількість працівників бібліотеки змінювалась – від 3 до 5 осіб.

Під час Української революції 1917–1921 рр., в умовах перманентної зміни влади, фонди бібліотеки практично не поповнювалися і кошти на нові книжкові придбання не виділялися.

У 1923 р. відзначалося 25-річчя Київського політехнічного інституту і його бібліотеки, яка на той час займала 125 кв. саженів (575 кв. м) площі у головному корпусі КПІ. Поновилося повноцінне комплектування фондів. Завдяки поновленню випуску «Вістей КПІ», які не виходили з 1917 р., відродився книгообмін з науковими бібліотеками СРСР. Було відновлено зв’язки із закордонними установами, придбано нову науково-технічну літературу і періодичні видання англійською, французькою, німецькою мовами. Таким чином, бібліотека мала усі найважливіші наукові видання, що відображали розвиток науково-технічного прогресу за останні роки. Продуктивно працювали бібліотеки технічних гуртків. Створювалися профільні бібліотечки на факультетах, у гуртках, кабінетах та філіях інституту, зокрема, при гуртку наукової організації праці, робфаку, клубній раді, Центральній українській станції з виробництва матеріалів при КПІ, дослідній станції керамічних (силікатних) матеріалів. Деякі з них вирізнялись специфікою своїх фондів. Так, бібліотечка мостового кабінету мала колекції альбомів з кресленнями мостів та іноземні книжкові видання, а також майже 1000 діапозитивів про мости для демонстрування на лекціях.

У 1930-х рр. відбулося суттєве розширення бібліотеки. У її структурі створено нові відділи – науково-технічної літератури, періодики, соціально-економічної літератури та бібліографії, комплектування і опрацювання літератури, виокремлено відділ технічної документації та міжбібліотечний абонемент (МБА). У 1938 р. бібліотека обслуговувала 5 200 читачів, її фонд становив понад 300 тис. пр., книговидача – 882 640 пр. Штат бібліотеки  розширився з 9 до 30 працівників. У 1941 р. бібліотека КПІ була визнана однією з кращих серед бібліотек вишів України.

У період нацистської окупації Києва бібліотеку не встигли евакуювати в тил. Вона була частково зруйнована, спалена і розграбована. Багато цінних книжок було вивезено до Німеччини та Австрії. Загалом бібліотека втратила 144 843 пр. видань (майже половину фонду). Попри всі втрати, після звільнення Києва, у другій половині листопада 1943 р., бібліотека відновила свою роботу.

З початком занять, 1 жовтня 1944 р. у хімічному корпусі КПІ, який найменше постраждав від руйнувань, відкрито філію й абонемент бібліотеки. Відповідно до наказу по КПІ від 8 квітня 1947 р. № 191 проведено переоблік бібліотечного фонду. Станом на 1 січня 1948 р. фонд бібліотеки становив 273 031 пр., читачів було 4,5 тис., у штаті – 13 працівників.

Робота з відродження бібліотечних фондів КПІ тривала до кінця 1950-х рр. Література надходила із Держфонду СРСР, своїми виданнями ділилися заклади вищої освіти країни, вдалося також повернути частину книжок, вивезених окупантами.

У 1960-х–1970-х рр. КПІ постійно розвивався і розбудовувався. У зв’язку з потребою в розширенні номенклатури технічних кадрів і спеціальностей відкривалися нові факультети та філії. Відповідно, зростала і бібліотека, збільшувались обсяги її фондів і кількість працівників.

Від 1965 р. установа має статус науково-технічної бібліотеки. Це дозволяло отримувати обов’язковий примірник видань за профілем інституту із Центрального колектора наукових бібліотек у Москві. Відбулося якісне поліпшення роботи бібліотеки, відкрито абонементи молодших і старших курсів та дві читальні зали соціально-економічної літератури, створено відділи нормативно-технічної документації, наукового опрацювання літератури і організації каталогів, розгорталась робота з міжнародного книгообміну і міжнародного МБА. Бібліотека співпрацювала з 25 країнами, у т. ч.: США, Німеччиною, Англією, Японією; 983 бібліотеки з усього світу користувалися виданнями з НТБ КПІ. У 1971 р. фонд бібліотеки становив майже 2 млн. пр., читачів налічувалось майже 31 тис., штат співробітників зріс до 95 осіб.

В умовах такого інтенсивного розвитку НТБ гостро стояло питання про розширення її площ. У 1972 р. розпочалось проектування і будівництво нового відокремленого й оригінального за композиційним рішенням приміщення бібліотеки у центрі кампусу КПІ. Автори проекту – архітектори В. Лиховодов (керівник), А. Зиков, В. Тісейко та ін. Загальна площа приміщення НТБ – 13 869 кв. м. Південна частина будівлі – це вісім поверхів книгосховищ і поверх з робочими бібліотечними приміщеннями, у північній триповерховій частині розміщені 15 спеціалізованих читальних зал. Вестибюлі бібліотеки прикрашені монументально-декоративними композиціями «Людина і природа», створеними у стилістиці українського поетичного кіно, мексиканського муралізму і гіперреалізму. Їхній автор – художник-монументаліст В. Пасивенко. Будівля НТБ є вдалим взірцем синтезу архітектури і монументально-декоративного мистецтва кін. 1970-х – поч. 1980-х рр., однією з найбільших і кращих бібліотечних споруд в Україні.

Перша половина 1980-х рр. – період освоєння новобудови бібліотеки. У нові книгосховища було переміщено майже 2 млн. пр. видань. Проведено повний переоблік фонду. Замовлено і змонтовано нове устаткування, засоби механізації і автоматизації бібліотечних процесів. У бібліотеці встановили нові меблі, здійснили озеленення приміщень та навколишньої території. Запрацювала диференційована система абонементів, читальних зал і книгосховищ; створено нові відділи НТБ: науково-методичний, інформаційної та довідково-бібліографічної роботи, видань КПІ, механізації й автоматизації інформаційно-бібліотечних процесів. Кількість бібліотечних працівників зросла до 126 штатних одиниць, з-посеред них спеціалістів із вищою освітою – 79. Колектив бібліотеки поповнили 36 випускників КДІК ім. О. Є. Корнійчука (нині – Київський національний університет культури і мистецтв). Бібліотека стала партнером КДІК у справі підготовки молодих спеціалістів-бібліотекарів, базою їхньої виробничої практики. В НТБ було створено філію кафедри науково-технічної інформації КДІК і підписано договір про співпрацю з кафедрою галузевої бібліографії. Бібліотека є базою практики студентів профільних спеціальностей Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» (статус Національного технічного університету закладу присвоєно згідно з Указом Президента України за № 289/95 від 8 квітня 1995 р.; ім’я авіаконструктора Ігоря Сікорського – у 2016 р., за наказом Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2016 № 992), а також Київського університету імені Бориса Грінченка та його структурного підрозділу (коледжу).

1998 р., на відзначення 100-літнього ювілею КПІ, вчена рада університету ухвалила рішення присвоїти бібліотеці ім’я відомого вченого-енергетика, ректора КПІ з 1971 по 1987 р., професора, члена-кореспондента НАН України, Героя Соціалістичної Праці Г. Денисенка (1919–1998). На честь вченого на будівлі бібліотеки встановлено меморіальну дошку.

 Обсяг фонду бібліотеки зріс до 3 млн. пр., кількість читачів – 44 тис., бібліотек-користувачів МБА – 331, штат бібліотеки – 170 працівників.

З отриманням у 1994 р. програмного забезпечення ALEPH фірми Ex Libris, у НТБ було розпочато автоматизацію бібліотечних процесів. У 2003 р. бібліотека вперше отримала доступ до повнотекстових баз даних. 2007 р. відскановано перші документи для електронної бібліотеки університету: оцифровано списки студентів, які навчалися у КПІ з 1899 по 1916 рр. Таким чином було започатковано базу даних «Історія НТУУ "КПІ"». 14 вересня 2009 р. видано розпорядження по університету «Про формування та поповнення бази даних дисертацій, захищених в університеті, і авторефератів цих дисертацій». Це стало поштовхом для активного розвитку електронного архіву НТУУ «КПІ» – університетського репозитарію. Того ж року бібліотека долучилася до роботи з наукометричною базою даних SCOPUS. Створено групу з опрацювання інтернет-ресурсів та баз даних для визначення оцінки наукових публікацій викладачів університету.

Протягом 2011–2012 рр. діяльність бібліотеки спрямовувалась на поєднання традиційних і комп’ютерних технологій та формування гетерогенного фонду. НТБ відмовилася від передплати 66 друкованих видань, натомість передплатила 75 журналів на електронних носіях. Бібліотека приєдналася до проекту EUROPEANA та надала доступ до 25 видань (матеріали з історії КПІ, праці В. Кирпичова і М. Коновалова).

2014 р. став роком прориву у просуванні видань університету до профільних українських та зарубіжних інформаційних центрів, повнотектстових та реферативних баз даних з метою висвітлення результатів наукових досліджень НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». 2015 р. завершено автоматизацію усіх бібліотечних процесів. На абонементах і в читальних залах бібліотеки запрацювала автоматизована документовидача. Більш ефективним стало обслуговування користувачів НТБ в онлайн-режимі: замовлення документів через електронний каталог та доступ до повнотекстових електронних ресурсів через сайт бібліотеки. Сьогодні автоматизація бібліотечних процесів зосереджена на підтримці стабільної роботи АБІС ALEPH 500 та впровадженні нових сервісів, що сприяють проведенню наукових досліджень, підтримці освітнього процесу та задоволенню інформаційних потреб користувачів.

Протягом 2016 р. бібліотека працювала над розробленням «Стратегії розвитку НТБ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» на 2017–2020 рр.», яка була затверджена наказом по університету в травні 2017 р. Метою реалізації Стратегії є внесення якісних змін у діяльність бібліотеки відповідно до потреб університету, сучасних тенденцій та кращих світових практик у використанні інформаційних ресурсів. Оновлено організаційну структуру бібліотеки, з’явилися нові відділи, принципово змінено систему обслуговування користувачів, розроблено актуалізований портфель бібліотечно-інформаційних послуг.

У сучасній структурі НТБ ім. Г. І. Денисенка – дирекція, 9 бібліотечних відділів, що діють за функціональною ознакою, а саме: комплектування та наукової обробки документів; зберігання фондів; обслуговування інформаційними ресурсами; рідкісних та цінних документів; довідково-реєстраційний; науково-методичний (перспективного розвитку); інформаційних технологій; інформаційної підтримки освіти та досліджень; культурно-просвітницької роботи, а також господарчий.

Колекція інформаційних ресурсів бібліотеки представлена документами на різних носіях. Станом на 1 січня 2019 р. фонд паперових видань становить 2 628 404 пр., з яких: науково-технічна література – 719 562 пр.; підручники та навчально-методичні посібники – 1 110 078  р.; дисертації – 6 256 документів; автореферати дисертацій – 13 684 пр.; періодичні видання – 517 728 пр.; звіти про науково-дослідні роботи університету – 4 038 документів; нормативно-технічна документація – 78 530 пр.; література іноземними мовами – 260 662 пр.; художня література – 331 139 пр.; документи на електронних носіях із записом (CD, DVD та ін.) – 1 437 пр., рідкісні та цінні видання – 13 067 пр.

Цінні фонди представлені виданнями 18 – поч. 20 ст.: література з історії науки та техніки, з історії університету, праці професорів і викладачів університету 19 – поч. 20 ст., що містять фундаментальні наукові відкриття та дослідження і є унікальним науковим надбанням. Сформовано 19 колекцій: «Стародруки і цінні видання до 1850 р.», «Літографовані та рукописні видання ХІХ – поч. ХХ ст.», «Приватна бібліотека О. П. Бородіна – засновника залізничної справи в Україні», «Колекція довідкових видань ХІХ – поч. ХХ ст.», «Бібліотека Гешен (російськомовна та німецькомовна)», «Серія "Класики точних наук" В. Оствальда», «Бібліотека економістів», «Біографічна бібліотека Ф. Павленкова», «Бібліотека видатних письменників», «Колекція дисертацій французькою мовою ХІХ – поч. ХХ ст.», «Бібліотека для самоосвіти», «Бібліотека техніки», «Нові ідеї в математиці», «Нові ідеї у фізиці», «Нові ідеї в хімії», «Популярна природничо-наукова бібліотека», «Bibliothek der gesamten Technik», «A. Hartleben’s Chemisch-technische Bibliothek», «Elektro-technische bibliotek».

Серед цінних і рідкісних видань – іноземні та вітчизняні стародруки (здебільшого до 1830 р.): «Основи хімії» (1732) нідерландського лікаря і вченого Г. Бургаве, роботи французького хіміка та державного діяча Ж.-А. Шапталя («Elemens de chymie» 1796 р. та «Chimie appliquée aux arts» 1807 р.), твори видатного шведського хіміка і фармацевта К. В. Шеєле («Opuscula chemica et physica» 1788 р.). Математичні науки представлені багатьма цікавими роботами: «Introduction a l'analyse infinitesimal» (1835) Л. Ейлера, «Курс математики» (1823) та «Основания алгебры» (1838) Ф. Лакруа, «Алгебра: Принятая в руководство для преподавания в Институте Корпуса Путей Сообщения» (1833) П. Л. Бурдона, «Теория сравнений» (1849) П. Чебишева, двотомник «Mécanique analytique» (1811–1819) Ж. Л. Лагранжа та ін.

Основний електронний фонд ресурсів віддаленого доступу вміщує електронні мережеві документи, які є доступними через ELAKPI – електронний архів наукових та освітніх матеріалів НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» (http://ela.kpi.ua/).Станом на 1 січня 2019 р. електронний архів містить 22 507 документів, з них матеріалів у відкритому доступі – 16 571. Організовано доступ до 72 повнотекстових, реферативних і бібліографічних баз даних з різних галузей знань. Передплачено наукометричні бази даних: Web of Science (Clarivate Analytics) і SCOPUS (Elsevier). Доступ надається через веб-сайт бібліотеки – http://library.kpi.ua/node/276.

Довідково-бібліографічний апарат НТБ ім. Г. І. Денисенка представлено електронним каталогом (ЕК), який відображає основний фонд бібліотеки на традиційних носіях та CD, також частково – електронні ресурси віддаленого доступу, що розміщені в ELAKPI.

В ЕК виокремлено віртуальні колекції, які є складовою загального каталогу: «Нові надходження», «Рідкісні та цінні видання», «Праці викладачів КПІ ім. Ігоря Сікорського», «Дисертації», «Методичні видання з фонду НТБ КПІ ім. Ігоря Сікорського», «Історія КПІ ім. Ігоря Сікорського», «Гендерні студії», «Обмінний фонд», «Авторитетний файл імен викладачів КПІ ім. Ігоря Сікорського».

Для користувачів ЕК доступний в інтернеті в режимі 24/7 через WEBOPAC ( http://opac.kpi.ua/ ). Загальна кількість бібліографічних записів в ЕК станом на 1 січня 2019 р. становить майже 600 тис.

У бібліотеці надаються послуги МБА та електронного доставляння документів (ЕДД).

Основна інформація про ресурси та послуги бібліотеки, передплачені та відкриті бази даних наукових ресурсів, ELAKPI, поточні новини та події бібліотеки удоступнена через веб-сайт НТБ (http://library.kpi.ua/ ).

До послуг користувачів у приміщенні бібліотеки: довідково-реєстраційна служба, зала каталогів, абонемент, 11 читальних зал, відкриті навчальні зони для самостійної роботи в холах. Станом на 1 січня 2019 р. зафіксовано: користувачів за єдиним обліком – 33 583; обслужених всіма підрозділами – 3 401 929; відвідувань всього – 3 716 672, у т. ч. звернень до веб-ресурсів – 3 308 995; виданих документів – понад 3 млн., у т. ч. видань на паперових носіях – 76 522 пр., мережевих локальних документів – 2 961 880.

З метою якісного інформаційного супроводу дослідників у бібліотеці створено Центр інформаційної підтримки освіти та досліджень. Діяльність Центру спрямована на підвищення наукового авторитету та впливовості НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» шляхом здійснення оперативного моніторингу та аналізу публікаційної активності університету, надання консультацій та організацію навчальних заходів з питань ефективного використання цифрових інформаційних технологій на різних етапах дослідницького циклу. Основні напрями діяльності Центру: вивчення та сприяння організації доступу до цифрових інформаційних ресурсів відповідно до потреб освітнього та наукового процесів університету; збереження та поширення результатів досліджень (підтримка ELAKPI); інформаційна підтримка редакцій наукових видань та оргкомітетів конференцій; сприяння формуванню інформаційної грамотності і культури академічної доброчесності та ін.

Основними напрямами наукової діяльності бібліотеки нині є: стратегічне управління бібліотекою; авторитетний контроль; сучасні стандарти створення електронних каталогів; наукова бібліографія; дослідження рідкісних і цінних фондів.

На базі бібліотеки проведено наукове дослідження «Стратегічне управління процесно-орієнтованою бібліотекою». У співпраці з Українською бібліотечною асоціацією з 2018 р. започатковано Міжнародну науково-практичну конференцію «Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення», на якій обговорюються теоретично-методологічні аспекти та практичний досвід українських і закордонних бібліотек зі стратегічного управління. Триває міжнародна співпраця з бібліотеками європейських університетів, спрямована на вивчення сучасних тенденцій та кращих світових практик. З метою обміну досвідом працівники НТБ відвідують вітчизняні та закордонні бібліотеки.

Провадиться робота зі створення авторитетних файлів на імена осіб: викладачів КПІ ім. Ігоря Сікорського та осіб, які є авторами книг з фонду відділу рідкісних та цінних документів. Станом на 1 січня 2019 р. створено 13 700 авторитетних файлів.

За напрямом «Сучасні стандарти створення електронних каталогів» освоєно концептуальну бібліографічну модель «IFLA Library Reference Model» та міжнародний стандарт правил каталогізування «Опис та доступ до ресурсів» (Resource Description and Access, RDA). Здійснено базовий переклад «IFLA Library Reference Model» та правил каталогізування RDA з англійської мови, з метою його подальшого впровадження в роботу бібліотеки зі створення електронного каталогу.

На базі фонду відділу рідкісних та цінних документів ведеться науково-дослідна робота з вивчення книжкових раритетів і уведення до наукового обігу інформації про них шляхом написання наукових статей, виступів на конференціях, публікацій у періодичних виданнях та соціальних мережах. З серпня 2017 р. функціонує бібліотечний блоґ «Стародруки Київської політехніки» (https://oldbookskpi.blogspot.com/ )

Результати досліджень працівників НТБ, оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних заходах у формі доповідей, розміщено для загального доступу в ELAKPI (http://ela.kpi.ua/handle/123456789/2091).

2016 р. започатковано бібліографічну базу даних «Праці викладачів КПІ ім. Ігоря Сікорського». Станом на 1 січня 2019 р. база містить 799 бібліографічних записів. База створюється в АБІС ALEPH 500 та виокремлена як віртуальна колекція електронного каталогу http://opac.kpi.ua/F/func=file&file_name=find-b&local_base=tchi

З нагоди 120-річного ювілею НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» в НТБ започатковано серію біобібліографічних покажчиків «Біобібліографія вчених Київської Політехніки». Перше видання цієї серії – покажчик до 175-річчя від дня народження засновника і першого ректора КПІ: «Віктор Львович Кирпичов». До 80-річчя від дня народження  директора НТБ НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорсього» В. Дригайла підготовлено та видано біобібліографічний покажчик «Василь Герасимович Дригайло» (2017). За участі працівників НТБ видано методичний посібник «Міжнародні правила цитування та посилання в наукових роботах» (2016).

Бібліотека є базою для проведення партнерських та університетських заходів різних рівнів: науково-практичних конференцій, семінарів, хакатонів, лекцій, зустрічей, змагань, книжкових аукціонів, виставок, оглядових, професійних та тематичних екскурсій. 2017 р. створено окремий підрозділ – відділ культурно-освітньої роботи, який координує та організовує роботу із проведення цих заходів у бібліотеці. Протягом року відділ організовує і супроводжує понад 300 освітніх, наукових і культурних заходів.

Бібліотека має два основні арт-об’єкти, які є унікальними і користуються популярністю серед відвідувачів: маятник Фуко (http://library.kpi.ua/node/286 ) і експозицію «Українці у світі» (аудіо-екскурсія)

Віртуальна екскурсія бібліотекою удоступнена у форматі 3D-туру за посиланням: http://3d.kpi.ua/11. 

Бібліотека розвивається як відкритий публічний простір для освіти, самоосвіти та розвитку. Працюють клуби: Літературна платформа «Лепорт», Клуб поезії КПІ, шаховий клуб «Табія», Клуб анімаційного кіно КПІ. Діють проекти «Відкрита лабораторія електроніки «Лампа», студентський простір Belka, Українсько-японський центр.

У НТБ було розроблено проекти та виграно гранти на їхню реалізацію: KPI’s Digitization Center – центр оцифрування, оснащений спеціалізованим сучасним технічним обладнанням та програмним забезпеченням; Освітні студії Гретера і Криванека – платформа для комфортного навчання, розвитку, дозвілля, спілкування, генерації ідей та розроблення власних проектів; «Blender – центр змішаного навчання» – відкрита та комфортна платформа для організації колективних переглядів онлайн-курсів з різних сфер діяльності; «PlayLab – змістовне дозвілля для молоді» – молодіжний відкритий простір з інтелектуальними настільними іграми.

Новини бібліотеки висвітлюються у соціальних мережах: Facebook, Instagram, YouTube, Google+ .

Станом на 1 січня 2019 р. у штаті бібліотеки: бібліотечних працівників – 111 штатних одиниць, 116 працівників. Підтримується система розвитку персоналу, яка спрямована на освоєння нових професійних знань та набуття необхідних компетентностей.

Бібліотеку у різні роки очолювали талановиті фахівці й організатори: М. Біляшівський, М. Сафронєєв, М. Гейєр, Ю. Лістов, В. Пундані, М. Фоломін, Д. Серветник, Л. Папіровий (1930–1943), П. Павлов (1947–1949, 1955–1967), В. Порошин (1949–1955), Л. Ворона  (1967–1991, нагороджена медалями за трудову діяльність, обиралася депутатом Київської міськради); В. Дригайло (1991–2016, президент УБА (2001–2005), заслужений працівник культури України, нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України»; В. Волинець (1991–2014, заступник директора, нагороджена нагрудним знаком «Відмінник освіти України»). Від 2016 р. директором бібліотеки є О. Бруй, яка також є президентом УБА (з 2018 р.).

 

Адреса бібліотеки: 03056, Київ, пр. Перемоги, 37.

Сайт бібліотеки: http://library.kpi.ua/

Електронна пошта: library@library.kpi.ua

ELAKPI – електронний архів наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського   http://ela.kpi.ua/

Facebook https://www.facebook.com/LibraryKPI

Instagram  https://www.instagram.com/kpi_library/

Google+  http://library.kpi.ua/node?page=1

YouTube https://www.youtube.com/channel/UCdN2ZV7UYwrC6JYWWQLk8hA?view_as=subscriber  

 

 

 Сафронієв М. С. Ф. М. Беляшівський : (Сторінка з історії Бібліотеки КПІ) / М. С. Сафронієв // Вісти Київського Політехнічного Інституту. – 1926. – Кн. 1. – С. 136–137;

Сафронєєв М. С. Бібліотека Київського політехнічного інституту / Н. Софронеєв // Журнал бібліотекознавства та бібліографії. – 1930. – № 4. – С. 108–109;

Гандюхіна Л. Академік М. Ф. Біляшівський – перший бібліотекар КПІ // Київ. політехнік. – 1997. – 25 верес.;

Київський Політехнічний і Київський Сільсько-господарський інститути. XXV років, 1898–1923 : ювилейний збірник. – Київ, 1924. – Про бібліотеку: с. 16–17, 22, 25, 28–29, 65–67, 86–87, 93–94, 112–113, 130, 140–144, 193–198, 275, 277–279;

Бібліотеки Києва в період нацистської окупації (1941–1943) : дослідж., анот. покажч., публ. док. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М. С. Грушевського [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко (голова) [та ін.]. – Київ: НБУ ім. В. І. Вернадського, 2004. – 812, [1] c. : іл. – (Бібліотеки України під час Другої світової війни). – Про бібліотеку: с. 264, 280, 294, 295, 322, 408, 417, 428, 438, 461, 566, 575;

Київський політехнічний інститут : нарис історії / авт. кол.: Г. Ф. Бєляков [та ін.] ; редкол.: М. З. Згуровський (голова) [та ін.]. – Київ : Наукова думка, 1995. – Про бібліотеку: с. 2, 5-6, 55, 127, 137, 138, 229-231, 275-276;

Дригайло В. Г. 100 років Науково-технічній бібліотеці НТУУ «КПІ» ім. професора Г. І. Денисенка / В. Г. Дригайло, С. В. Дригайло. – Київ : НТУУ «КПІ», 2000. – 172 с.;

Науково-технічна бібліотека ім. проф. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» : буклет / Наук.-техн. б-ка НТУУ «КПІ» ; В. Г. Дригайло, В. М. Волинець. – Київ : Політехніка, 2008. – 17 с. : іл.;

Національному технічному університету України "Київський політехнічний інститут" 100 років. [Кн. 1]. КПІ : від першого кроку до першого випуску : [зб. нарисів] / НТУУ «КПІ» ; В. І. Лиховодов, А. Л. Любомудрова, Е. В. Лиховодова. – Київ : Генеза, 1998. – Про бібліотеку: с. 36, 65–67;

Лиховодов В.І. КПІ крізь роки : історичний огляд, 6 етапів : до 75-річчя Жовтневого району міста Києва / [авт. Лиховодов В. І., Любомудрова А. Л., Лиховодова О. В.]. – Київ : [Такі справи], 1997. – Про бібліотеку: с. 70, 101, 104, 106;

КПІ. Перше століття : історичний огляд / авт.-упоряд. В. І. Лиховодов [та ін. ; НТУУ «КПІ»]. – Київ : Такі справи, 2007. – С. 311–313;

Литвиненко И. А. Библиотека химического кружка имени М. И. Коновалова Киевского политехнического института // Короленківські читання 2016 «Бібліотеки, архіви, музеї: інноваційні моделі розвитку» : матеріали XIX Міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 12 жовт. 2016 р. / уклад. О. П. Куніч ; М-во культури України, Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. – Харків, 2017. – Ч. 2. – С. 31–35;

Стратегія розвитку Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського: 2017– 2020 рр. / уклад. О. Бруй ; Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т ім. Ігоря Сікорського», Наук.-техн. б-ка ім. проф. Г. І. Денисенка. – Київ : Ліра-Киїі, 2017. – 38 с.

Прокопенко М. Сходження Будди у бібліотеці.  Як у КПІ оселився «Дух Японії» / Марія Прокопенко. – День. – 2018.  – № 21;

Мірошниченко М. Колекція мініатюрних книг в університетській бібліотеці / Марина Мірошниченко // Київський політехнік. – 2019. – № 20, 6 червня. – С. 7;

Стерехова Г. Флагман університетських бібліотек / Зоя Стерехова // Бібліотечна планета. – 2019. – № 1. – С. 39–40.

Рідкісні та цінні видання Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інcтитут імені Ігоря Сікорського» / уклад.: М. Мирошниченко, О.Кобець, О. Родигіна ; літ. ред. Ю. Корян ; верстальник-дизайнер А. Хоменко ; фотограф Є. Зуєва ; Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».  – [Київ, 2023]. – 46 с.

 

 

————————————————

 

Волинець В. М. Бібліотека ім. Г. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» / Енциклопедія сучасної України.  

Лиховодов В. І. Корпус Науково-технічної бібліотеки КПІ  / Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т ім. Ігоря Сікорського»; 

Матеріали з історії КПІ : Матеріали з історії Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка (1898–1917) / Наук.-техн. б-ка ім. Г. І. Денисенка Нац. техн. ун-ту України «Київ. політехн. ін-т ім. Ігоря Сікорського».

Мірошниченко М. О. Книги з бібліотеки Олександра Бородіна у фонді НТБ НТУУ «КПІ»;

На оновлення бібліотеки КПІ залучили 5 млн гривень. Що змінилось?

Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення - 2018

Читальний зал бібліотеки «КПІ» перетворили на коворкінг