Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 31
За місяць : 679
Кількість
статей : 705
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Наукова бібліотека Ужгородського національного університету
Рубрики : Бібліотеки
Наукова бібліотека Ужгородського національного університету

 

imageНаукова бібліотека Ужгородського національного університету – навчальний, науковий, інформаційний та культурно-просвітницький структурний підрозділ закладу вищої освіти; одна з найбільших в Україні та найбільша в Закарпатті бібліотека із багатогалузевим фондом науково-технічної, довідкової, навчальної літератури.

Діяльність бібліотеки спрямована на забезпечення повного, якісного і оперативного бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування студентів, аспірантів, професорсько-викладацького персоналу, наукових працівників, співробітників університету та інших категорій читачів, згідно з їхніми інформаційними запитами, на основі широкого доступу до бібліотечних фондів.

Бібліотеку започатковано восени 1945 р., одночасно з утворенням за клопотанням Народної Ради Закарпатської України та спільною постановою уряду УРСР та ЦК КП(б)У від 18 жовтня 1945 р. № 1709 «Про відкриття державного університету в м. Ужгороді» першого в історії краю закладу вищої освіти. Потреба у створенні бібліотеки університету диктувалась не лише необхідністю повноцінного інформаційного забезпечення навчального і наукового процесів, а й важливістю піднесення рівня освіти і культури багатонаціонального населення Закарпаття, яке перебувало протягом століть у складі іноземних держав. Тому у процесі створення університетської бібліотеки, з урахуванням структури факультетів (історичного, філологічного, біологічного та медичного), значна увага приділялась формуванню її фондів профільними виданнями різними мовами, однак при дотриманні пріоритету друків українською мовою та з україніки.

За зазначеною постановою № 1709 (пункти 6–8) Комітету у справах політичних установ при Раднаркомі УРСР доручалося з фондів літератури, повернутих з Німеччини, «скомплектувати бібліотеку для Ужгородського університету в кількості 10 тис. примірників навчальної, наукової, політичної та художньої літератури»; Укркнигокультторгу до кінця 1945 р. – надіслати 20 тис. пр. навчальної, наукової, політичної та художньої літератури; Академії наук УРСР оперативно виділити і надіслати 10 тис.  пр. наукової та художньої літератури. Велику допомогу у формуванні фондів надавали й бібліотеки закладів вищої освіти Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська (нині – Дніпра) та інших міст України, а також приватні особи.

До 1 лютого 1946 р. у фондах бібліотеки було вже понад 40 тис. пр. книжок, у т. ч. 2,5 тис. підручників. Поступово вирішувалось питання і про приміщення книгозбірні. Спершу вона займала одну кімнату на першому поверсі колишньої Ужгородської державної реальної руської гімназії (вул. Підгірна, 46; нині у цій будівлі розміщується хімічний факультет університету). Через півроку бібліотеку було переміщено у дві кімнати колишнього гуртожитку жіночої семінарії на вул. А. Волошина, 35, а звідти, у 1947 р., – у три просторі помешкання колишнього гуртожитку монастиря отців Василіан (вул. А. Волошина, 54; нині це фізичний факультет). Того ж року до фонду книгозбірні, на виконання пункту 9 постанови № 1709 («віддати у розпорядження університетові всі безгосподарчі бібліотечні фонди; надати йому право відбирати у всіх наявних бібліотеках ті книги та рукописи, які необхідні для створення наукової університетської бібліотеки») після перевірки радянською цензурою були передані фонди бібліотеки Ужгородської гімназії, та, частково, книгозбірні колишнього «Товариства «Просвіта» Підкарпатської Русі» (1920–1939; відроджене у грудні 1990 р. під найменуванням Закарпатське крайове культурно-освітнє товариство «Просвіта»). Поповнилась університетська книгозбірня й цінними виданнями із бібліотеки Ужгородської духовної семінарії.

image
Будівля колишньої резиденції єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії
Унаслідок невпинного зростання обсягів фонду бібліотеки її приміщення швидко ставали замалими. Відповідно до рішення виконкому Закарпатської обласної ради народних депутатів від 10 червня 1950 р. університетська бібліотека була переміщена в будівлю колишньої резиденції єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії, побудовану 1646 р. в стилі бароко з елементами класицизму і яка є пам’яткою архітектури національного значення (вул. Капітульна, 9). Для книгозбірні було виділено основну частину триповерхової будівлі резиденції, загальною площею 1 020 кв. м. Бібліотека розмістилась у 31 кімнаті, з них 6 стали читальними залами, площею 275 кв. м., розрахованими на 140 місць. У стінах цієї будівлі бібліотека функціонувала протягом наступних 60 років, послідовно примножуючи наукові й культурні надбання Закарпаття.

Організатором і першим завідувачем бібліотеки був Є. Шадуров (призначений згідно з наказом по університету від 4 лютого 1946 р. № 15). У штаті працювали чотири працівники. Інтенсивний розвиток новоствореної бібліотеки розпочався з 1947 р., одночасно з періодом активного розростання університету (у 1950 р. налічував вже 6 факультетів). У цей період у бібліотеці працювали Т. Баренблат, М. Воскресенська, М. Павлюк, О. Платонова, М. Похиляк.

Завідувачем бібліотеки протягом 1947–1963 рр. працювала О. Фесенко, яка доклала чимало зусиль для перетворення закладу в осередок повноцінного бібліотечно-інформаційного забезпечення освітнього процесу в університеті та провідний центр наукового й культурного життя Закарпаття. Упродовж першого року роботи бібліотеки було запроваджено генеральний, систематичний та алфавітний каталоги, у 1951 р. створено нові відділи – іноземної літератури та довідково-бібліографічний, розпочалось формування каталогу газетних та журнальних статей. Під керівництвом О. Фесенко були започатковані нові прогресивні форми бібліотечно-бібліографічного обслуговування студентства, викладачів, науковців, запрацював МБА, запроваджені бібліотечно-бібліографічні заняття для студентів, налагоджено продуктивні зв’язки з бібліотеками ЗВО в різних містах СРСР. О. Фесенко періодично публікувала статті про діяльність і здобутки закладу, про наявність у його фондах книг виняткової цінності. Зокрема, вона виступила на Ломоносівських читаннях у Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова (1962), де повідомила, що у фондах бібліотеки Ужгородського університету зберігається прижиттєве видання М. Ломоносова «Российская грамматика» (опубліковано у збірнику «Опыт работы научной библиотеки МГУ», 1962, № 11).

У 1954 р. до університету було приєднано Ужгородський учительський інститут (діяв з 1950 р.), унаслідок чого університетська бібліотека поповнилась 48 тис. примірників фонду колишньої інститутської книгозбірні. Відбувалось і кадрове посилення бібліотеки. У першій половині 1950-х рр. у колектив прийшли Г. Гомонай, О. Келемен, В. Поп, Н. Скриглякова, М. Фущич, у другій половині – К. Балкаєва, В. Васовчик, Л. Грошик, О. Закривидорога, Г. Запісочна. Того ж десятиліття упорядковується структура бібліотеки, зокрема, було створено нові відділи – комплектування фондів, рукописів і стародруків, абонементи, читальні зали.

У відділі рукописів та стародруків літературознавець В. Микитась (на той час – доцент університету) розпочав описування та каталогізування рукописів і книг слов’янськими мовами. Результати цієї першої наукової роботи університетської бібліотеки оприлюднено у першій частині книги «Давні рукописи. Опис і каталог» (1961), загальним накладом 1 тис. пр. (відп. ред. О. Фесенко). 1964 р. вийшла з друку друга частина книги професора В. Микитася (відп. ред. І. Кирячок). Унікальний каталог вміщує у тематично-хронологічному порядку ґрунтовний опис рукописів, що зберігаються у фондах бібліотеки Ужгородського університету.

У 1964 р. бібліотека започаткувала міжбібліотечний абонемент з 22 бібліотеками СРСР та книгообмін з двома великими бібліотеками соціалістичних країн – Угорщини (Національна бібліотека ім. Ференца Сечені у м. Будапешті, Országos Széchényi Könyvtár) і Чехословаччини (Слов’янська бібліотека у м. Прага, Slovanska Knihovna). З наступного року з метою поповнення відділу іноземної літератури бібліотека здійснювала книгообмін з великими книгозбірнями 7 соціалістичних  країн – Угорщини, Чехословаччини, НДР, Польщі, Румунії, Куби і Югославії.

У 1967 р., через 20 років від часу заснування, обсяг бібліотечного фонду бібліотеки зріс до 770 366 од. зб.; загальна площа приміщення бібліотеки становила 2 307 кв. м.; у її штаті налічувалось 29 працівників; у трьох читальних залах одночасно могли працювати 260 читачів. З допомогою МБА бібліотека вела обмін виданнями з 50 бібліотеками СРСР, а також із 7 країнами соціалістичного табору.

Восени 1971 р. в м. Мукачеві було створено філію університетської бібліотеки для студентів і викладачів місцевого відділення заочного та загальнотехнічного факультетів.

Книжковий фонд бібліотеки на кінець 1972/73 навчального року становив понад 962 тис. пр. книжок, брошур, журналів, авторефератів дисертацій і рукописів. У цей період з метою вдосконалення роботи книгозбірні починає діяти Бібліотечна рада, до складу якої входили декани окремих факультетів, завідувачі кафедр, представники навчальної частини, громадськості університету (загалом 10 членів). Очолював Бібліотечну раду професор Я. Штернберг, з травня 1973 р. – доцент Л. Голдовський.

У 1964–1972 рр. бібліотекою керував І. Кирячок. На ці роки припала організація кафедральних бібліотек, філій книгозбірні у Мукачевому та Виноградові. Розширився книгообмін з іншими вишівськими бібліотеками. Штат книгозбірні зріс до 36 осіб. Колектив поповнюється досвідченими працівниками, серед яких: М. Байвельман, О. Булеца, Г. Довганич, О. Куцеконь, Г. Лізунова, В. Москаленко, С. Сорока, О. Ткаченко, А. Топчій, Л. Санько, Г. Шніцер.

З 1972 р. по 1977 р. бібліотеку очолював І. Сабадош.

Станом на перше липня 1974 р. книжковий фонд перевищив один мільйон і становив 1 068 757 од. зб.; у штаті бібліотеки на кінець 1974 р. працювали 52 бібліотечні працівники.

Тривали наукові дослідження, присвячені перлинам «колискового періоду» книгодрукування – інкунабулам. У 1974 р. опубліковано книгу Ю. Сака «Інкунабули бібліотеки Ужгородського державного університету» (відп. ред. І. Сабадош). У вступі до своєї праці, де вміщено описи 24 інкунабул, автор зазначав, що частина інкунабул із зібрання стародруків університетської бібліотеки є дуже рідкісними і не мають відповідників у книгосховищах інших бібліотек СРСР.

Із 1976 р. до послуг читачів бібліотеки діяли 8 абонементів, 7 читальних зал, довідково-бібліографічний відділ, відділ рукописів і стародруків, 4 філії – дві в студентських гуртожитках Ужгорода та по одній у Виноградові і Мукачеві. На той час функціонували 50 пересувних бібліотек, що знаходились на майже всіх кафедрах університету.

У 1977–1978 рр. бібліотеку очолювала Г. Довганич, у 1978–2007 рр. – О. Почекутова.

З початком відновлення незалежності України співпало створення у книгозбірні відділу краєзнавчого літератури «Карпатика». У 1997 р. бібліотека вже мала 10 читальних зал. В одній із них, при студентському гуртожитку № 4, працюють клуби за інтересами «Сузір’я», «Дует».

У цей час у бібліотеці працюють 74 штатні працівники.

До 50-річчя Наукової бібліотеки Ужгородського державного університету вийшло у світ видання «Скарбниця духовності» (1997), в якому вміщено бібліографічний покажчик про книгозбірню, укладений О. Закривидорогою, спогади її ветеранів, читачів та історичні розвідки.

2002 р фонд бібліотеки становив 1 497 823 од. зб.; наступного року Наукову бібліотеку Ужгородського національного університету (УжНУ) було віднесено до першої групи за оплатою праці.

У 2004 р. працівники бібліотеки завершили тривалу роботу над великим бібліографічним покажчиком «Наукові записки Ужгородського національного університету: зміст (1947–2002 рр.)». Як і раніше, наукова робота бібліотеки знаходить вияв насамперед у багатьох бібліографічних покажчиках.

У 2007–2013 р. бібліотеку очолювала  Н. Гунько. У 2010–2011 рр. здійснювалось переміщення Наукової бібліотеки УжНУ з будівлі резиденції єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії до головного навчального корпусу УжНУ (вул. Університетська,14) та облаштування на новому місці. Ця робота, з огляду на півторамільйонний фонд книгозбірні, потребувала значних затрат часу та сил.

З 2013 р. бібліотеку очолює канд. філол. наук М. Медведь. Під її керівництвом установа кардинально змінює стратегію свого подальшого розвитку, орієнтуючись на запровадження автоматизації робочих місць та інноваційних підходів у бібліотечні процеси.

Станом на початок 2019 р. у структурі бібліотеки 9 відділів: зберігання фондів; комплектування фонду (із секторами: обліку та списання документів; книгообміну та обмінних фондів; наукової обробки документів та організації каталогів; періодичних видань); обслуговування користувачів науковою літературою (із секторами: МБА; 3 галузевими абонементами; 9 читальними залами); відділ обслуговування навчальною літературою із 7 галузевими секторами; інформаційно-бібліографічний із сектором краєзнавчої літератури «Карпатика»; рукописів та стародруків (у структурі сектор «Музей книги»); іноземної літератури; науково-бібліографічний; культурно-просвітницької роботи та Центр наукометрії та інформаційної підтримки освіти та науки.

Центр наукометрії та інформаційної підтримки освіти та науки розпочав діяльність з червня 2018 р. Його завдання – моніторинг наукової, наукометричної, бібліометричної, аналітичної та іншої діяльності науковців університету, інформаційна підтримка наукових досліджень. Центр також самостійно провадить дослідження в сфері наукової комунікації, відкритого доступу до джерел інформації, наукометрії та бібліометрії, поширення інформації про наукові дослідження в УжНУ та підвищення їх результативності шляхом створення відповідної інфраструктури та інноваційних підходів до цифрової комунікації. У структурі Центру три відділи: наукометричного аналізу; організації бібліотечно-інформаційного сервісу; інформаційних технологій і комп’ютерного забезпечення.

У головному навчальному корпусі УжНУ бібліотечні приміщення розміщені на понад 4.5 тис. кв. м. Бібліотека має також декілька відокремлених підрозділів в Ужгороді: філію № 1, площею 670 кв. м. (вул. Заньковецької, 89-Б); відділ іноземної літератури, площею 175 кв. м. (вул. Собранецька, 150); відділ рукописів та стародруків, площею 83 кв. м. (вул. Капітульна, 9).

Станом на 01.01.2018 р. інформаційний потенціал бібліотеки становить 1 626 639 пр. на паперових та електронних носіях, який за своїм змістом повністю відповідає профілю університету і щорічно поповнюється 10–14 тис. нових документів. До послуг користувачів понад 400 назв періодичних фахових видань, у т. ч. міжнародних. Всі інформаційні ресурси доступні для використання, уможливлений цілодобовий пошук через ЕК та web-сайт бібліотеки.

За цільовим призначенням фонд бібліотеки розподіляється таким чином: наукові видання – 837 680 пр.; навчальні видання – 614 657 пр.; літературно-художні видання – 157 011 пр.; рідкісні та цінні документи – 21 611 од. зб.; довідкові видання –191 12 пр.

Типо-видова структура бібліотечного фонду: понад 1,4 млн. пр. книжок, понад 173 тис. од. періодичних видань (понад 170 тис. пр. журналів та понад 2 тис. річних комплектів газет), майже 800 пр. неопублікованих документів, 10 тис. електронних носіїв із записом.

image
Відділ рукописів та стародруків (Ю.Мателешко, завідувач)
Унікальність НБ УжНУ – в її цінному зібранні рукописних та друкованих пам’яток 15–19 ст., що зберігається у відділі рукописів та стародруків і налічує понад 21 тис. пр. До цього фонду належать і окремі колекції. У колекції інкунабул (першодрукованих книг, що побачили світ латинською мовою до 1500 р.) 32 пр. (25 од. зб.). Дві найдавніші інкунабули датуються серединою 60-х рр. 15 ст.: твір Августина «Augustinus, Aurelius: De arte praedicandi» («Мистецтво проповідування»), виданий Й. Ментеліном у Страсбурзі та твір Йоана/Іоана Золотоуста «Johannes Chrysostomus: Homiliae super Matheum.s.l.e.a.» («Гомілії євангеліста Матвія»), який відносять до 1466 р. Обидві інкунабули зберігаються в одній оправі. Найбільше інкунабул із фонду відділу видано у Венеції. У фонді зберігаються також книги, видані в інших містах Європи: Базелі, Страсбурзі, Нюрнберзі, Парижі, Авгсбурзі та Ульмі. Видавцями цих книжок були такі видатні майстри книгодрукування, як А. Кобергер, Т. де Рагазонібус, Б. де Тортіс, Б. де Заніс, Б. Беналій, Й. Ментелін, Н. Кеслер та ін.

Колекція палеотипів (стародавні європейські друковані книги видані до 1 січня 1551 р.) представлена 226 пр. (159 од. зб.).

 Колекція рукописних книг і документів містить загалом 562 од. зб., у т. ч. власне рукописних книг – 522 од. зб. У колекції рукописних книг НБ УжНУ зберігаються 127 рукописів 15–19 ст. українською, церковнослов’янською, латинською, румунською мовами. У репертуарі – богослужбові книги, юридичні, богословські, аскетичні, історичні твори, навчальні курси Середньовіччя та ранньомодерної доби та ін. Серед рукописів кириличного письма – 50 рукописів досить раннього періоду 15–19 ст., які мають загальнонаціональне значення. Серед історичних пам’яток – цінне джерело з історії Закарпаття, написане латинською мовою – Lutskay M. «Historia Carpato-Ruthenorum sacra et Civilis».

Особливе місце в колекції стародруків посідають «Острозька Біблія», видана першодрукарем Іваном Федоровим у 1581 р. та найдавніша із рукописних книжок Закарпаття – «Мінея», написана у 1500 та 1556 рр.

Унікальними виданнями у фонді Наукової бібліотеки є рукописи закарпатських письменників і культурних діячів: О. Духновича, В. Довговича, А. Коцака.

Давні рукописи і стародруки із фонду НБ УжНУ постійно досліджуються науковцями, результати досліджень оприлюднюються у відповідних публікаціях.

У секторі краєзнавчої літератури «Карпатика», заснованому 1991 р., зберігаються книжки, журнали та газети з історії, освіти, культури Закарпаття. У його фондах – видання одинадцятьма мовами світу: українською, російською, чеською, німецькою, словацькою, угорською, латинською та ін. Серед популярних видань відділу є книги з історії Закарпаття, зокрема, праця І. Базиловича «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» – «Brevis notitia Fundationis Theodоri Koriathovits» латинською мовою в 2-х книгах (6-ти томах) (1799,1804); І. Дулішковича «Исторические черты угро-русских» в 3-х томах (1874), праці відомих громадсько-політичних та культурно-освітніх діячів краю В. Гаджеги, М. Бескида, А. Годинки та ін. Активну зацікавленість користувачів викликає праця М. Лучкая «Історія Карпатських русинів» в 6-х томах, перекладена з латинської мови.

image
Зберігання періодичних видань

Не згасає інтерес сучасних дослідників до періодичних видань 19 ст., серед яких: «Церковна газета», редагована І. Раковським (1856–1858); журнал «Листокъ», редагований Є. Фенциком (1885–1903); газета «Руська нива» (1920–1924); періодика, що виходила у 20-30-х рр. 20 ст. – «Неділя» (1935–1937), журнали «Підкарпатська Русь», «Наш рідний край», «Пчілка», «Учитель», «Наша школа», «Карпатський світ», «Зоря-Hajnal», «Літературна неділя» (1941–1944) та ін.

У секторі «Карпатика» зберігаються й унікальні видання. Це, зокрема: твори О. Духновича, А. Волошина, Ю. Гуци-Венеліна, В. Ґренджі-Донського, А. Кралицького, О. Митрака, Є. Фенцика, І. Сільвая, Є. Сабова та ін.; рідкісна колекція місяцесловів, серед яких значна кількість укладена О. Духновичем та А. Волошиним; матеріали про діяльність культурно-освітніх товариств «Просвіта», «Общества им. А. Духновича»; щорічні випуски наукового збірника товариства «Просвіта» (1922–1938), де публікувались твори В. Гаджеги, І. Панькевича, Ф. Колеси, Г. Стрипського, які не втратили своєї актуальності і наукової цінності і сьогодні. У відділі зосереджено також значну кількість художніх творів письменників Закарпаття 20-30-х років 20 ст. та сучасників.

Завдяки міжнародному книгообміну у фондах бібліотеки є багато цінних видань іноземними мовами. Тривалий час найбільш продуктивні стосунки з книгообміну складались з Національною бібліотекою ім. Ференца Сечені.

Структурним підрозділом НБ УжНУ з вересня 2015 р. є Бібліотека ім. М. Берчені (Berczényi Mikl ós Könyvtár), розташована у приміщенні Українсько-угорського навчально-наукового інституту, який діє у складі університету з 2008 р. (вул. Університетська,14).  Тут зібрано видання  угорською мовою, що надходять завдяки посередництву  різних благодійних  організацій та Генерального консульства Угорщини в Ужгороді: довідники, енциклопедії, наукова, науково-популярна, навчальна та художня література. Обсяг фонду книгозбірні становить майже 6 тис. пр. і  щороку збільшується.

НБ УжНУ застосовує як традиційні, так і інноваційні бібліотечні технології. Її довідково-бібліографічний апарат складається з традиційних карткових каталогів (алфавітного, систематичного) та електронного каталогу (ЕК). 2000 р. університетом було придбано бібліотечне програмне забезпечення АІБС МАРК, можливості якого згодом були вичерпані, проте на той час це було помітним кроком уперед. Того ж року було започатковано ЕК. У 2004 р. придбано вітчизняне програмне забезпечення, рекомендоване Міністерством освіти і науки України – АБІС «УФД/Бібліотека», яка передбачає як автоматизацію основних технологічних циклів бібліотеки, так і інформаційне обслуговування користувачів, і може працювати під керуванням операційних систем Windows і Linux.

2007 р. завершено роботу з імпортування бібліотечних баз даних, створених раніше за допомогою АІБС МАРК, та апробації впровадження новоствореного ЕК за допомогою АБІС «УФД/Бібліотека». Станом на 01.01.2018 р. загальний ЕК вміщує 646 820 записів.

Ведеться робота зі створення окремих тематичних БД, серед яких у полі особливої уваги «Праці вчених Ужгородського національного університету». Формується БД електронних бібліографічних покажчиків, створюваних бібліотекою, а також «Наукових вісників УжНУ».

Усі відділи та філії бібліотеки об’єднані єдиною комп’ютерною мережею. Від 2017 р. повністю комп’ютеризовано облік і переміщення фонду навчальної літератури та остаточно запроваджено автоматизовану документовидачу для всіх категорій користувачів у всіх бібліотечних підрозділах.

У 2014 р. розпочато створення електронного репозитарію наукових напрацювань УжНУ: публікацій науковців, викладачів, аспірантів та студентів університету, дипломних і магістерських робіт студентів для їх централізованого зберігання та надання відкритого чи обмеженого доступу до них світовій академічній спільноті у режимі онлайн (https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/). Бібліотека долучилась до активного наповнення університетського репозитарію, розміщуючи в ньому статті з «Наукових вісників УжНУ», науково-технічних збірників, наукових журналів, матеріалів конференцій, організованих університетом тощо.

У 2016 р., як партнер Консорціуму e-VERUM, університет отримав доступ до міжнародних наукових БД (Web of Science), а з жовтня 2017 р. МОН України надало УжНУ безкоштовний доступ до міжнародних баз даних Web of Science та Scopus.

Потужним електронним ресурсом власної генерації став сайт НБ УжНУ (http://www.lib.uzhnu.edu.ua/), на якому представлена інформація про бібліотеку, її історію, діяльність, послуги, зібрано корисну інформацію, адресовану студентам, науковцям, абітурієнтам. Через мережу Інтернет бібліотека надає низку послуг: «Електронне замовлення», «Електронна доставка документа», «Індексування за УДК», «Заміна втраченої книги», «Продовження терміну користування книгою», «Віртуальна бібліографічна довідка», «Тематичний підбір літератури», «Редагування списків літератури», «Бібліографічні менеджери», «Перевірка на плагіат», «Платні послуги», «МБА», «Замовлення приміщень». Сервіс довідково-інформаційного обслуговування розширено онлайн-послугами рубрик: «Календар знаменних та пам’ятних дат», «Віртуальні книжкові виставки, огляди, презентації», «Нові надходження», «Науковий доробок працівників УжНУ», «Бібліографічні видання та публікації працівників НБ УжНУ» та «Інтернет-ресурси». В електронній рубриці «Науковцям» виділена підрубрика «Наукометрія. Бібліометрія». Рубрика «Електронні ресурси» вміщує підрубрики «Електронний каталог», «Електронний репозитарій», «Бази даних», «Електронні ресурси УжНУ» (має посилання на сайт УжНу під назвою «Електронне навчання», де міститься комплекс навчальних дисциплін, курсів лекцій, методичних розробок на допомогу віртуальній самоосвіті. Окрема рубрика «Книгообмін» інформує про видання, які бібліотека пропонує для обміну з іншими ЗВО чи бібліотечними закладами. У рубриці «Команда» представлено провідних спеціалістів НБ УжНУ, подано їх службові електронні адреси. Рубрики «Фотогалерея» та «Презентація бібліотеки» розширюють віртуальне знайомство з НБ УжНУ, а присутність у соціальних мережах «Фейсбук», «Твіттер», «Інстаграм» сприяють її популяризації в суспільстві.

Бібліотека щорічно надає послуги понад 40 тис. користувачам, яким видається більше 1 млн. пр. документів. Кількість відвідувань – понад 450 тис. До послуг читачів – 11 абонементів, 12 спеціалізованих читальних зал (у т. ч. електронна читальна зала), в яких є доступ до мережі Інтернет та зони Wi-Fi.

Важливе місце в роботі НБ УжНУ посідає бібліографічна та видавнича діяльність. Бібліотека укладає й видає ґрунтовні бібліографічні покажчики, присвячені ювілейним датам в історії Закарпаття, життю та творчості громадських діячів, письменників, мистців Закарпаття та України, науковим досягненням учених УжНУ. Серед них: «Юрій Іванович Венелін-Гуца (1802–1839)» (1989), «Олександр Духнович» (1995), «Професор Василь Комендар» (1999), «Олена Рудловчак. Бібліографія праць та літопис життя» (2001), «Письменик Іван Чендей» (2006), «Преса Закарпаття ХІХ – І половини ХХ ст.» (2010); «Олена Закривидорога – книгознавець, бібліограф, педагог» (2014) та багато ін.

У стінах бібліотеки регулярно відбуваються інформаційно-ділові та літературні зустрічі, Дні інформації, презентації інноваційних бібліотечних послуг, тренінги з освоєння можливостей електронних баз даних. Основна мета цих заходів – розкриття інформаційного потенціалу бібліотеки, ознайомлення з інноваціями в її діяльності та пошук напрямів подальшого ділового партнерства. Бібліотека регулярно презентує виставки-персоналії та віртуальні виставки з актуальних питань сьогодення, які розміщуються на сайті бібліотеки.

Наукова бібліотека УжНУ є учасником багатьох корпоративних проектів і громадських об’єднань. Зокрема, 2015 р. вона стала учасником проекту НБУВ «Книжкові пам’ятки України», 2018 р. – партнером Української бібліотечної асоціації.

У колективі Наукової бібліотеки працюють 80 осіб, з них 32 мають фахову освіту. Частина працівників удостоєна державних нагород і відзнак: О. Люта нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня (2007); О. Почекутова – медаллю «За трудову відзнаку» (1986), має звання заслуженого працівника культури України (1995); С. Сорока є членом обласної організації НСПУ (2007), заслуженим працівником культури України (2007). Вагомий внесок в розбудову НБ УжНУ зробила її ветеран О. Закривидорога – відомий бібліограф і книгознавець, активний громадський діяч краю.

Веб-сайт НБ УжНУ: http://www.lib.uzhnu.edu.ua

Адреса: 88000 м. Ужгород, вул. Університетська, 14.

Тел.: 0(312) 64-27-71; e-mail: library@uzhnu.edu.ua

 

Зображення

image
Головна читальна зала (вул.Університетська,14)
image
Читальна зала бібліотеки ім. М. Берчені
image
Читальна зала періодичних видань
image
Головний абонемент
image
Презентація покажчика про П.Чучку
image
Відкриття музею -колекції О.Рудловчак
image
Бібліотечно-бібліографічне заняття, завідувач краєзнавчого відділу Карпатика – Марія Чорній
image
Захід у головній читальній залі НБ УжНУ

 

Джерела

Микитась В. Л. Давні рукописи і стародруки: Опис і каталог/ В. Л. Микитась ; М-во вищ. і серед. спец. освіти УРСР, Ужгор. держ. ун-т, б-ка ; відп. ред. О. М. Фесенко; вступ. ст. авт.: «З історії рукописів та стародруків бібліотеки Ужгородського університету». – С. 3–30. – Ужгород, 1961. – 93 с.;

Микитась В. Л. Давні рукописи і стародруки: Опис і каталог. Ч. 2 / В. Л. Микитась ; М-во вищ. і серед. спец. освіти УРСР, Ужгор. держ. ун-т, б-ка ; відп. ред. І. І. Кирячок. – Ужгород: Вид-во Львів. ун-ту, 1964. – 82 с.;

Сак Ю. М. Інкунабули бібліотеки Ужгородського державного університету : учб.  посіб. / Ю. М. Сак ; відп. ред. І. В. Сабадош ;  М-во вищ. і серед. спец. освіти  УРСР, Ужгор. держ. ун-т, б-ка. – Ужгород : [б. в.], 1974. – 68 с. : іл.;

Скарбниця духовності: Науковій бібліотеці Ужгородського державного університету – 50 років / М-во освіти України, Ужгор. держ. ун-т, Наук. б-ка Ужгор. держ. ун-ту ; [редкол. : В. С. Поп (голова, відп. ред.), О. І. Почекутова, О. Д. Закривидорога, Л. О. Мельник] ; відп. за вип. О. І. Почекутова. – Ужгород : [ВАТ «Патент»], 1995. – 326 с. : іл.

Наукова бібліотека Ужгородського національного університету : довід. / М-во освіти і науки України, Ужгор. нац. ун-т / уклад. : Мельник Л. О., Почекутова О. І., Туренко Т. В. ; худож. оформ. Гаркуша О. Є. ; відп. за вип. Почекутова О. І. – Ужгород : «Вид-во Олександри Гаркуші», 2005. – 64 с. : іл. – (Наук. б-ці УжНУ – 60);

Наукові записки Ужгородського державного університету : бібліогр. покажч. змісту (1947–1963 рр.) ; уклад. : Т. В. Туренко, Л. О. Мельник ; відп. за вип. О. І. Почекутова ; М-во освіти і науки України, Ужгор. нац. ун-т, Наук. б-ка. – Ужгород: [Вид-во УжНУ], 2005. – 88 с.;

Медведь М. М. Бібліотека Закарпатського державного університету – нове покоління вузівських бібліотек / М. М. Медведь // Вища школа. – 2008. – №7. – С.55–59.

Медведь М. Бібліотека Закарпатського державного університету : шляхи становлення / М. Медведь // Бібліотечний форум України. ­ – 2008. – № 4. – С. 33–35;

Олена Закривидорога – книгознавець, бібліограф, педагог : збірник матеріалів, присвячених 90-річчю від дня народження / уклад. : В. В. Воробець, Л. О. Мельник, С. П. Слєпньова ; відп. за вип. М. М. Медведь ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Наук. б-ка УжНУ. – Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші, 2014. – 180 с. : іл.;

Воробець В. В. Наукова бібліотека Ужгородського національного університету: віхи історії / Воробець В. В., Туряниця Н. Ю. // Бібліотеки Закарпаття : Здобутки та нові напрями діяльності : матеріали «Круглого столу», присвяч. 70-річчю Закарпат. ОУНБ ім. Ф. Потушняка / Упр. культури Закарпат. облдержадмін, Закарпат. обл. універс. наук. б-ка ім. Ф. Потушняка ; уклад. Л. З. Григаш ; відп. за вип. О. А. Канюка. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2015. – С. 47–49;

Медведь М. М. Наукова бібліотека Ужгородського національного університету в умовах інформаційного суспільства / Медведь М. М. // Бібліотеки Закарпаття : Здобутки та нові напрями діяльності : матеріали «Круглого столу», присвяч. 70-річчю Закарпат. ОУНБ ім. Ф. Потушняка / Упр. культури Закарпат. облдержадмін, Закарпат. обл. універс. наук. б-ка ім. Ф. Потушняка ; уклад. Л. З.  Григаш ; відп. за вип. О. А. Канюка. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2015. – С. 37–39;

Медведь М. М. Бібліотека Ужгородського національного університету – складова сучасного інформаційного простору / М. М. Медведь // Міжнародний науковий вісник: збірник наукових статей за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий парк як універсальна регіональна структура інноваційної діяльності», Ужгород-Кошице, 3 березня 2016 року /ред. кол. В.І. Смоланка (голова), І.В. Артьомов та ін. – Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2016. – Вип. 1(12). – С. 183–188;

Основні праці науковців Ужгородського національного університету (1991−2015) / уклад.: О. В. Бряник, Н. С. Лехман, Л. О. Мельник, О. В. Хаван, О. З. Цуняк; уклад. розд. «Дисертації»: Н. Я. Данилець, М. І. Чорній; передм. В. І. Смоланки; відп. за вип. М. М. Медведь; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Ужгор. нац. ун-т», Наук. б-ка. – Ужгород : Вид-во Олександри Гаркуші, 2016. – 696 с.

 

———————————————

Бібліотека УжНУ: електронні фонди, віртуальні виставки та нові можливості для студентів

Відкриття музею-колекції Олени Рудловчак

В УжНУ відкрили бібліотеку ім. Міклоша Берчені (ФОТО)

Унікальна колекція рукописів та стародруків є золотим інтелектуальним фондом Ужгородського національного університету

Медведь Марія Миколаївна
Статтю створено : 24.01.2019
Останній раз редаговано : 08.10.2019