Міжнародний стандартний номер книги (ISBN = International Standard Book Number) – універсальний ідентифікаційний код, який проставляється на книгах і брошурах на різних носіях інформації незалежно від способу їхього виготовлення, каналів розповсюдження, обсягу та накладів. ISBN є супровідним елементом видання, починаючи з моменту його виготовлення, та обов’язковим атрибутом видавничого оформлення.

ISBN є обов'язковим основним елементом в межах сучасного міжнародного та міжбібліотечного книгообміну, а також книжкової торгівлі, оскільки однозначно й безпомилково ідентифікує лише одне неперіодичне видання (незалежно від кількості його примірників) одного конкретного видавця, є унікальним і використовується тільки для цього видання.

Управління системою ISBN на міжнародному рівні здійснює Міжнародне агентство ISBN. Його штаб-квартира базується у Великобританії (м. Лондон). Для управління системою ISВN на національному рівні в країнах створюються національні агентства ISВN.

В Україні функцію національного агентства ISBN виконує Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова»,  що в межах своєї компетенції забезпечує впровадження системи ISBN, контролює правильність її функціонування, провадить консультаційну діяльність, надає ідентифікатори видавцям, а також виробникам окремих видів аудіо-, візуальної, аудіовізуальної продукції і надає їм у користування відповідні номери ISBN.

ISBN надають книгам і брошурам, підготовку і випуск яких здійснюють видавці (самостійно або разом із зарубіжними партнерами, а також міжнародними організаціями, членом яких є Україна, незалежно від місця виготовлення накладу), що як суб'єкти видавничої справи внесені до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Зародження системи ISBN відбулося на рубежі 60-х – початку 70-х років 20 ст. В її основу покладено розроблену англійцями у співпраці з американцями Британську систему нумерації друкованої продукції. У 1965 р. найбільша у Великобританії торговельна роздрібна компанія WHSmith PLC, яка займалася й продажем книжкової продукції, оголосила про намір перейти на авторизований порядок продажу і створити стандартну систему нумерації для книжок. Задля цього були задіяні консультанти з Британського комітету видавців та інші книжкові експерти. Один з них, Фредерік Гордон Фостер, у 1966 р. розробив систему стандартної нумерації книг (англ. Standard Book Numbering code, SBN code). Наступного року ця система була реалізована. Незабаром Комітет технічної документації Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) ухвалив рішення про адаптацію цієї системи у світову видавничу практику та про створення Міжнародного агентства ISBN / ISMN. Місцем постійного перебування нової організації було обрано Західний Берлін, згодом вона перебазувалася в Лондон. У 1970 р. був затверджений Міжнародний стандартний номер книжкової продукції (англомовна абревіатура – ISBN) як стандарт ISО 2108.

СРСР набув членство в цій організації у 1986 р. Перший стандарт з міжнародної нумерації книг, за яким ідентифікували у світі всі радянські видання, зокрема й ті, що друкувалися на території України, був уведений з 1 січня 1988 р.

Після здобуття незалежності Україна ще кілька років користувалася міжнародним книжковим ідентифікатором СРСР, що після припинення існування цієї держави автоматично перейшов до Російської Федерації.

13 січня 1996 р. Україна уклала окрему Угоду про співробітництво з Міжнародним агентством ISBN. У лютому 1996 р. розпочато роботу з упровадження в Україні Міжнародної стандартної нумерації друкованих видань. Національне агентство ISBN (при Книжковій палаті України), на яке було покладено обов'язки щодо впровадження системи ISBN та контролю за правильністю її дотримання видавцями, створено у березні 1997 р.

З 1 січня 2007 р. введено новий стандарт міжнародного стандартного книжкового номера – 13-значний (від початку ідентифікаційні номери були десятизначними). Метою застосування нового формату було збільшення ємності системи ISBN (шляхом упровадження додаткового префікса 978 або 979, який слугує для позначення товару «Книжкова продукція») та уможливлення друку ідентифікаторів у вигляді штрих-коду для ідентифікації видань у торговельній мережі.

Від початку запровадження ISBN він призначався для ідентифікації друкованих видань (кожної книги або брошури, видань з однією й тією самою назвою, що відрізняється поліграфічним виконанням (форматом, палітуркою, ілюстрацями тощо), книг-перекруток (алігатів), книжок-іграшок, збірників нормативних документів тощо), однак з розвитком інформаційних технологій ISBN стали проставляти і на електронних виданнях, окремих видах аудіовізуальної продукції.

Водночас Міжнародна стандартна нумерація в системі ISBN не поширюється на: періодичні видання (журнали, газети, нумеровані щорічники) – їм присвоюють особливий Міжнародний стандартний номер серіального видання ISSN (анг. International Standard Serial Number), що використовується для ідентифікації друкованого або електронного періодичного видання; ноти – для них був затверджений Міжнародний стандартний номер нотного видання ISMN (англ. International Standard Music Number), який проставляється на друкованих нотних виданнях на різних носіях інформації; конспекти лекцій, навчальні програми та плани, видання в картковій формі; картографічні видання (крім атласів); автореферати дисертацій, матеріали конференцій (з'їздів, симпозіумів), які видають періодично під однією назвою; образотворчі видання, що виходять без титульної сторінки і тексту (зокрема, альбоми та книжки-іграшки без тексту) та деякі інші види друків.

Сучасний Міжнародний стандартний номер книги складається з абревіатури ISBN (незалежно від мови видання) й тринадцяти цифр. Для позначення цифрової складової ISBN застосовують арабські цифри від 0 до 9. Ці тринадцять цифр розподіляються на п’ять груп, відокремлених одна від одної дефісом або проміжком. Перша й остання групи складаються з фіксованої (сталої) кількості цифр, у решті трьох кількість цифрових знаків є різною. Цифрова частина відокремлюється від абревіатури ISBN проміжком.

П’ять груп цифр ISBN розміщуються в такій послідовності:

• Префікс 978 чи 979 (уведений з 2007 р.);
• Ідентифікатор мовної групи або країни. Встановлюється Міжнародним агентством ISBN. Україна має свої окремі ідентифікатори 966 та 617;
• Ідентифікатор видавництва. Цей ідентифікатор призначається національним агентством ISBN країни для кожного видавництва. Видавництвам, що мають найбільший обсяг книжкової продукції, видаються ідентифікатори з меншою кількістю знаків, а малим видавництвам навпаки – призначають довгі ідентифікатори (до семи знаків).
• Ідентифікатор книги. Порядковий номер, який видавництво самостійно призначає для своїх книжок і може містити від 1 до 6 знаків.
• Контрольна цифра. Складається з одного знака, який обраховується за окремою методикою. Це остання цифра (або літера Х, що позначає число 10) в номері ISBN, що дозволяє перевірити його правильність.

Наприклад: ISBN 978-617-7434-82-4 означає:

  978 – префікс для книг;

  617 – ідентифікатор України;

7434 – ідентифікатор видавця;

    82 – порядковий ідентифікатор видання;

      4 – контрольна цифра.

ISBN може бути представлений у вигляді штрихового коду для миттєвого автоматизованого зчитування. Штриховий код книжкового видання, сформований на основі ISBN, розташовується горизонтально в нижній частині останньої сторінки обкладинки, суперобкладинки або задньої сторони палітурки. Наявність штрихового коду на виданні є обов’язковою.

Порядок надання ISBN в Україні регламентується відповідними інструктивно-методичними документами (http://www.ukrbook.net/zakony/instr_isbn.pdf ).

ISBN є ключем для пошуку необхідних видань в автоматизованих системах на національному та міжнародному рівнях. Використання ISBN дає змогу об’єднати в єдину систему видання, книгорозповсюдження та інформаційне обслуговування. Він замінює довгі бібліографічні описи, уможливлює швидке укладання та постійну актуалізацію книготоргівельних каталогів і бібліографічних баз даних.

Зокрема, у Книжковій палаті України ISBN слугує для державної бібліографічної реєстрації видань, а також для створення державних бібліографічних покажчиків, бази даних національної бібліографії, предметних покажчиків і довідників.

         У бібліотечній практиці ISBN використовують під час:

● замовлення видань;

● автоматизованого інформаційного пошуку;

● створення зведених каталогів;

● каталогізування видань;

● міжнародного книгообміну;

● міжбібліотечного книгообміну;

● створення бібліографічних баз даних;

● ведення обліку (статистики) книгообміну.

Наказ Державного комітету України по пресі від 25.09.92 № 62 «Про створення Національного агентства в Міжнародній системі стандартної нумерації книг (ISBN) і Національного центру в Міжнародній системі даних серіальних видань(ISDS) України».

Наказ Мінпресінформу України від 29.02.1996 № 20 «Про утворення Робочої групи з впровадження в Україні міжнародної стандартної нумерації друкованих видань».

Рішення колегії Мінпресінформу України від 01.07.1996, протокол № 6, п. 4: «Про діяльність робочої групи з впровадження в Україні міжнародної стандартної нумерації друкованих видань». 

Наказ міністра інформації України від 21.02.1997 №  6 «Про передачу функцій Національного агентства ISBN Книжковій палаті України». 

ISO 3297:2007 Information and documentation - International standard serial number (ISSN)

https://www.iso.org/standard/36563.html 

ДСТУ 3814:2013. Інформація та документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація книг (ISO 2108:2005, NEQ). – На заміну ДСТУ 3814–98; чинний від 2014–01–01

Інструкція про порядок надання Міжнародного стандартного номера книги (ISBN) в Україні / Держ. наук. установа «Книжкова палата України ім. Івана Федорова» ; [уклад. І. О. Погореловська]. – 4-е вид., зі змін. і допов. – Київ : Книжкова палата України, 2016. – 24 с.

Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця : практ. посібн. / Микола Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 2005. – С. 185–193.

Международный стандартный книжный номер. ISBN : руководство для пользователей / Нац. кн. палата Беларуси, Белорус. агентство ISBN. – Минск : НКП Беларуси, 2009. – 31 с. ISBN 978-985-6020-47-9.

––––––––––––––––

Що таке ISBN? // Сайт Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова» 

Сайт Міжнародної організації зі стандартизації (ISO)

Джерело зображення:

https://khalielawright.com/isbns-copyrights-and-barcodes-oh-my/