За місяць : 1110
статей : 1008
| Рубрики : | Персоналії |
Маркевич Арсеній Іванович [30.03 (11.04).1855, м. Брест-Литовський Гродненської губ. (нині – м. Брест, Білорусь) – 18.01.1942, м. Ленінград (нині – м. Санкт-Петербург, РФ)] – історик-славіст, архівіст, бібліограф, археолог, етнограф, організатор краєзнавчого руху в Криму, засновник кримознавчої бібліографії. Член-кореспондент АН СРСР (1927).
З сім’ї православного священника, в якій шанувались освіта, книга, високі моральні норми. Освіту здобував у Брестському повітовому училищі та місцевій прогімназії, далі в гімназії в м. Біла Сідлецької губ. (нині – м. Біла Підляська, Польща), центрі українського етнографічного регіону Південного Підляшшя. З 1872 р. продовжував навчання на слов’яно-російському відділенні історико-філологічного факультету Імператорського Варшавського університету, який у 1876 р. закінчив зі ступенем кандидата за дипломну роботу «Юрій Крижанич і його літературна діяльність». Прагнув і далі займатися наукою, але був змушений змінити свої плани через матеріальну невлаштованість. Цього ж року отримав місце викладача російської мови, словесності та історії у Маріїнському жіночому училищі в м. Холм (нині – Польща). Тут вивчав життя і культуру місцевого, переважно українського, населення і перейнявся українофільськими настроями. У 1879 р. призначений учителем російської словесності в Шавельську гімназію (нині – м. Шяуляй, Литва), де прослужив чотири роки.
У 1883 р. А. Маркевич був запрошений попечителем Одеського навчального округу П. Лавровським до Криму. У 1883–1907 рр. учителював у Сімферопольській чоловічій гімназії. Увесь вільний час приділяв літературній роботі і вивченню історії, старожитностей та літератури Криму. У 1884 р. здійснив подорож у Грецію, Палестину, Єгипет, Туреччину, що дозволило з’ясувати чимало моментів історичної старовини Криму. У 1907 р. обраний членом Піклувальної ради Таврійських дитячих притулків (у її складі перебував десять років). У 1911–1918 рр. – директор сімферопольського дитячого притулку графині А. Адлерберг. У грудні 1913 р. отримав чин дійсного статського радника. За бездоганну службу нагороджений орденами: Св. Владимира 4-го ст. (1908), Св. Анни 3-го ст. (1904), Св. Станіслава 2-го ст. (1899).
Був одним із засновників Таврійської вченої архівної комісії (ТВАК), активно займався справами її книгозбірні (але посаду бібліотекаря, попри помилкові твердження в деяких джерелах, не обіймав). Великими є й заслуги А. Маркевича в налагодженні книгообміну ТВАК з різними установами, у т. ч. зарубіжними. Зокрема, книгозбірня ТВАК (пізніше і до 2014 р. – Наукова бібліотека «Таврика» ім. А. Х. Стевена Кримської республіканської установи «Центральний музей Тавриди») отримувала видання з Одеської міської публічної бібліотеки (нині – Одеська національна наукова бібліотека), морської офіцерської бібліотеки в Севастополі. У 1891–1908 рр. працював секретарем ТВАК, керував її справами та редагував «Известия Таврической ученой архивной комиссии». У 1908–1923 рр. був головою ТВАК, у 1923–1931 рр. керував наступником ТВАК – Таврійським товариством історії, археології та етнографії (ТТІАЕ). Завдяки плідній науковій роботі, авторитету одного з організаторів архівної справи в Криму набув членство також в Одеському товаристві історії і старожитностей, Товаристві любителів історії, Історико-родовідному товаристві в Москві, у майже всіх вчених архівних комісіях.
Брав участь у створенні в 1918 р. Таврійського університету в Симферополі (нині – Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Київ). Був членом його піклувальної ради, у жовтні цього ж року обраний доцентом. Передав університетові свою власну бібліотеку. Після реорганізації університету в педінститут (1925) був його позаштатним професором, до 1930 р. читав курси лекцій з історії, археології, етнографії й економіки Криму.
Одночасно у 1919–1926 рр. працював архіваріусом Кримського центрального архівного управління. Описав архіви Таврійського дворянського депутатського зібрання, Сімферопольської і Бахчисарайської міських управ та ін.
А. Маркевич – фундатор кримознавчого руху, автор понад 150 наукових і науково-популярних праць, присвячених історії та археології Криму. Збирав і упорядковував архівні документи, що стосувалися різних періодів історії краю, готував Археологічну карту Криму, систематизував відомості про матеріальні пам’ятки епохи Кримського ханату тощо. У 1920-і рр. завершив низку узагальнювальних історичних праць з історії Криму, роботу з упорядкування топонімічних даних кримських архівів, підготував нариси історії Сімферополя та Таврійського університету, низку статей з питань розвитку краєзнавства в Криму. Водночас ставлення кримських татар до наукового доробку А. Маркевича не є однозначно позитивним, головно через його працю «Переселение крымских татар в Турцию в связи с движением населения в Крыму» (1928), яку вважають необ’єктивною.
Архівні і краєзнавчі дослідження А. Маркевич завжди поєднував з бібліографічною діяльністю, ретельно відстежуючи видання про Крим. Його першою опублікованою бібліографічною працею став «Указатель сочинений, касающихся древнего Херсонеса» (1888). Також він уклав список основних кримознавчих праць географа, етнографа, історика П. Кеппена. 
Результатом кількарічної роботи вченого став перший універсальний бібліографічний покажчик літератури про Крим – «TAURIСA: опыт указателя cочинений, касающихся Крыма и Таврической губернии вообще» у трьох випусках (1894, 1898, 1902; загалом 10 811 пронумерованих позицій, без урахування рецензій на окремі публікації), який і дотепер залишається цінним універсальним бібліографічним кримознавчим посібником і користується увагою дослідників. У більшості праць А. Маркевича бібліографічні відомості є значною за обсягом складовою їх текстів.
Багато уваги приділяв також організації музейної справи в Криму, збереженню фондів колишніх дореволюційних бібліотек. Підтримував наукові і дружні стосунки з багатьма видатними особистостями – Д. Багалієм, В. Вернадським, М. Волошиним, Ісмаїлом Гаспринським, М. Ернстом, А. Кримським, О. Шахматовим та ін.
У 1927 р. за здобутки в розвитку науки обраний членом-кореспондентом АН СРСР, що є винятковим випадком, оскільки А. Маркевич не мав наукового ступеня. У 1930-х роках, з розгромом ТТІАЕ, зазнав переслідувань, його праці трактувалися як контрреволюційні. Попри різке погіршення стану здоров’я, особливо зору і слуху, мізерну пенсію, продовжував працю над «Опытом указателя сочинений о Крыме», доповнював свою унікальну «Библиографическую картотеку по общим вопросам и специальным исследованиям в Крыму и с исчерпывающими указаниями литературы, изданной в СССР и за границей и из периодических изданий с 1905–1936 гг.», в якій налічується понад 21 тис. карток (після купівлі у 1936 р. Академією історії матеріальної культури зберігається в Російській національній бібліотеці), копію з неї (майже 9 тис. сторінок машинопису) зробила Кримська республіканська установа «Універсальна наукова бібліотека ім. І. Я. Франка» (після 2014 р. статус і найменування змінені).
Після смерті дружини перебрався до дочки в Ленінград, помер під час блокади міста.
Бібліографічну діяльність А. Маркевича досліджували А. Непомнящий, Н. Дехтярьова, Н. Колесникова, Є. Кузнецова, В. Лавров, В. Спірова та ін.
Маркевич А. Поездка в г. Старый Крым : отчет члена Таврич. учен. арх. комис. Арсения Маркевича / Арсений Маркевич. – Симферополь : Таврич. губерн. тип., 1888. – 14 с.
Маркевич А. И. Указатель сочинений, касающихся древнего Херсонеса / А. И. Маркевич // Изв. Таврич. учен. арх. комис. – 1888. – Т. 5. – С. 115–129.
Маркевич А. И. Петр Иванович Кёппен / А. И. Маркевич // Третья учебная экскурсия Симферопольской мужской гимназии: Симферополь и его окрестности / сост. Ф. Ф. Лашков. – Симферополь, 1890. – С. 232–233.
TAURICA: опыт указателя сочинений, касающихся Крыма и Таврич. губернии вообще : [в 3 вып.] / сост. Арсений Маркевич // Изв. Таврич. учен. арх. комис. – Вып. 1. – 1894. – Т. 20. – С. 1–395 ; вып. 2. – 1898. – Т. 28. – С. 92–185 ; вып. 3 – 1902. – Т. 32–33. – С. 47–128.
Маркевич А. Таврическая губерния во время Крымской войны / Арсений Маркевич. – Симферополь : Тип. Таврич. губерн. земства, 1905. – 265 с.
Дополнительный каталог библиотеки Таврического Губернского Земства «TAURICA» имени А. Х. Стевена / [сост. Арсений Маркевич]. – 1-е изд., дополн. – Симферополь : Тип. Таврич. губерн. земства, 1911. – 32 с.
Симферопольский детский приют имени графини А. М. Адлерберг : (к шестидесятилетию существования) : крат. ист. очерк / А. И. Маркевич. – Симферополь, 1915. – 71 с.
Маркевич А. И. Краткий исторический очерк возникновения Таврического университета // Изв. Таврич. ун-та. – 1919. – Кн. 1. – С. 11–42.
Маркевич А. И. Симферополь. Его исторические судьбы, старина и недавнее прошлое / А. И. Маркевич. – [Крымиздат], 1924. – 115 с. – (Библиотека «Крымоведение»).
Маркевич А. И. Географическая номенклатура Крыма как исторический материал : топоним. данные крым. арх. : (памяти А. Л. Бертье-Делагарда) / А. И. Маркевич. – Симферополь : [1-я Гостиполитография «КПТ»], 1928. – 16 с. – Отд. отт. из Изв. Таврич. об-ва истории, археологии и этнографии ; т. 2(59).
Маркевич А. И. Моя краткая автобиография / А. И. Маркевич ; подгот. А. А. Непомнящий // Архіви України. – 1998. – № 1/6. – С. 123–127.
Кошлякова Е. А. Памяти А. И. Маркевича / Е. А. Кошлякова // Изв. Крым. отд. Геогр. о-ва Союза ССР. – Симферополь, 1961.– Вып. 7.– С. 233–238.
Дехтярьова Н. Арсеній Іванович Маркевич – бібліограф національних спільнот Криму / Н. Дехтярьова, Є. Кузнецова // Вісн. Кн. палати. – 1998. – № 7. – С. 22–26.
Арсений Иванович Маркевич. Жизнь и деятельность : биобиблиогр. указ. На материалах НБ «Таврика» им. А. Х. Стевена Крым. респ. краевед. музея / Сост. Н. Н. Колесникова. – Симферополь, 2000. – 32 с.
Непомнящий А. А. Арсений Маркевич – библиограф-крымовед / А. А. Непомнящий // Мир библиографии. – 2005. – № 4. – С. 32–37. – Библиогр. в примеч.: с. 37.
Непомнящий А. А. Арсений Маркевич в Таврическом университете : к 150-летию со дня рождения ученого : науч. изд. / А. А. Непомнящий // Ист. наследие Крыма. – Симферополь, 2005. – № 9. – С. 148–154.
Непомнящий, А. А. Исследователь истории Крыма : (новые материалы к биогр. А. И. Маркевича) / А. А. Непомнящий // Библиография. – 2005. – № 5. – С. 36–47.
Непомнящий А. А. Неизвестная автобиографическая статья Арсения Маркевича: история одной находки // Ист. наследие Крыма. – Симферополь, 2006. – № 14. – С. 197–201.
Синявська О. О. Маркевич Арсеній Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; Ін-т історії України НАН України. – Київ : Наук. думка, 2009. – Т. 6 : Ла – Мі. – С. 512.