За місяць : 1139
статей : 980
| Рубрики : | Персоналії |
Левицький Володимир Лукич [основний псевд. – Василь Лукич; інші псевд. – Василь Левченко, Василь Січовик, Володимир Лукич, Онисим Миронюк, Муха; криптоніми: В. Л., Ъ, Лев Кл. Г. та ін.; 02(14).09.1856, с. Белзець, нині с. Гончарівка Золочівського р-ну Львівської обл. – 06.10.1938, м. Винники, нині у складі м. Львова] – культурно-громадський діяч, правник, журналіст, видавець, літературознавець, бібліограф, критик.
Народився в сім’ї священника. Навчався в Бережанській гімназії, на юридичному факультеті Львівського університету (1875–1879). Займався судовою практикою, працював нотаріусом у Болехові, Стрию, Станіславові (нині Івано-Франківськ), з 1896 р. – у Винниках; справочинство провадив винятково українською мовою. Одночасно у співпраці з І. Франком, К. Левицьким, А. Чайковським та іншими відомими українськими діячами краю активно займався громадськими справами. Був головою філії львівського товариства «Просвіта» у Винниках (1907–1914), діяльність якої перервала Перша світова війна. Рятуючись від арешту російськими окупантами, деякий час переховувався у Львові. Почесний член львівської «Просвіти» (з 1925 р.), дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка з 1926 р. Послідовно виступав за возз’єднання Галичини з Наддніпрянською Україною, відстоював єдину літературну мову на всіх українських землях.
Перші бібліографічні публікації Василя Лукича з’явились у літературно-науковому збірнику «Правда» (1878). Вів поточний бібліографічний облік української друкованої продукції, підкреслював важливість складання повної бібліографії української книги. Одним з перших розпочав бібліографування іншомовних матеріалів про Україну. Бібліографічний характер мали його щорічні огляди: «Бібліографія руська, російська, польська, німецька, французька, чеська» (1878), «Новіші твори музичні», «З світу артистичного» (обидва – 1880), «Закордонська Україна в 1881 р.» (1882), надруковані в газеті «Діло» і літературно-науковому та громадсько-культурному журналі «Зоря».
Був редактором «Зорі» (1890−1897); до участі в журналі, за словами І. Франка, залучив найкращі літературні сили Наддніпрянської України й Галичини. За сприяння Василя Лукича «Зоря» стала всеукраїнським орґаном громадської творчої думки, трибуною для популяризації і захисту української культури й красного письменства. Вів на сторінках журналу активну бібліографічну, інформаційну діяльність: організував постійний відділ бібліографії, започаткував рубрики: «Літературні новини», «Замітки бібліографічні», «Оповістки і критичні замітки», «Музикалія» (облік музичної літератури, який Василь Лукич одним із перших запровадив в Україні), «Ілюстрована Україна» (бібліографічні відомості про ілюстративні матеріали з української тематики); друкував огляди нових видань, рецензував, анотував твори багатьох авторів. Подавав відомості про книги, що вийшли у світ, які друкуються і які заборонені цензурою.
Вів дискусію з Б. Грінченком щодо поняття «українська книга» і відстоював думку, що воно охоплює твори, написані українською мовою, іншомовні видання, присвячені Україні, а також книги авторів – українців за походженням.
Зробив вагомий внесок у шевченкознавство: підготував бібліографію епістолярної спадщини Т. Шевченка за 1842–1861 рр. (108 листів), видав збірки «Нові переклади Т. Шевченка» (хорватською і чеською мовами, «Польські переклади поезій Т. Шевченка» (обидві – 1889), «Музика до поезій Шевченка» (1891).
Займався також видавничою справою, впорядкуванням збірників і календарів, їх редагуванням. Разом із І. Франком, І. Белеєм і А. Дольницьким видав альманах «Дністрянка» (1876); з І. Франком склав першу антологію української поезії «Антологія руська» (1881). Уклав і видав низку щорічних календарів львівської «Просвіти», альманах «Ватра», збірники «Квітка», «Левада» та інші, в яких, зокрема, подавалися відомості про діячів української культури, культурно-освітні товариства і заклади. Писав оповідання, які друкувалися в додатку до газети «Учитель» – «Ластівці», і в календарях «Просвіти», літературознавчі, етнографічні, історичні, філософські праці. Переклав окремі твори з російської, польської та німецької літератур.
Архів В. Лукича зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Бібліографія / [В. Січовик] // Правда. – Львів, 1878. – Річник ХІ, т. 1. – С. 189–200.
Бібліографія. Місяці: березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 1878 р. / В. Січовик // Правда. – Львів, 1878. – Річник ХІ, т. 2. – С. 203–227.
Закордонська Україна в 1881 р. / [В. Лукич] // Зоря. – 1882. – № 1–6.
Покажчик листів Т. Шевченка / В Січовик // Правда. – Львів, 1889. – Т. 3, вип. 7, квіт. – С. 78–83.
Музика до поезій Шевченка / [В. Лукич] // Зоря. – 1891. – № 5. – С. 96–97.
Польські переклади поезій Т. Шевченка / [В. Лукич] // Зоря. – 1891. – № 5. – С. 97.
Нове видання творів Т. Шевченка : закінчено підгот. до друку повного вид. творів поета коштом Т-ва його імені / [В. Лукич] // Зоря. – 1892. – № 22. – С. 438–439.
Як живеть ся українському народови в Австрії / Володимир Левицький; Союз Визволення України. – Відень: Накладом "Союза визволення України", 1915. – 28 c.
П. Куліш і «Зоря» / В. Л. Левицький // Записки товариства імені Шевченка : вид-во, присвяч. науці і письменству укр.-рус. народу.– Львів : Накладом Т-ва імені Шевченка. – Т. 150 . – 1929. – С. 429–432.
Спомини про Івана Франка / [В. Лукич] // Спогади про Івана Франка / упоряд., вступ. ст. і прим. М. Гнатюка. − Львів, 1997. − С. 61−64.
До життєпису Шевченка / В. Лукич // Спогади про Тараса Шевченка / укладання і прим. В. Бородіна [та ін.]. – Київ, 2011. – С. 341−342.
Гуменюк М. Бібліограф, редактор, видавець : (до 30-річчя з дня смерті Василя Лукича) / М. Гуменюк // Жовтень. – 1968. – № 10. – С. 141–146.
Гуменюк М. П. Василь Лукич (Володимир Левицький) // Гуменюк М. П. Українські бібліографи ХІХ – початку ХХ ст. : нариси про життя та діяльність / М. П. Гуменюк. – Харків, 1969. – С. 112–123.
Корнєйчик І. І. Василь Лукич // Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії : дожовт. період : нариси / І. І. Корнєйчик. – Харків, 1971. – С. 155–159.
Качкан В. Левицький Володимир Лукич / В. Качкан // Українська журналістика в іменах : матеріали до енцикл. слов. – Львів, 1994. – Т. 1. – С. 99–102.
Качкан В. «Одинокий літературний лучник...» : В. Левицький і його оточення // Качкан В. Українське народознавство в іменах / В. Качкан. – Київ, 1995. – Ч. 2. – С. 109–124. – Бібліогр.: с. 124.
Гуменюк М. П. Лукич Василь / М. П. Гуменюк // Українська літературна енциклопедія. – Київ, 1995. – Т. 3 : К–Н. – С. 236–237.
Лукич Василь // Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України ; [підгот.: В. А. Бурбела та ін. ; відп. ред. С. А. Гальченко, М. Г. Жулинський]. − Київ, 1999. − С. 186−194.
Сумлінний ратай на полі україністики : до 145-річчя від дня народж. Василя Лукича // Календар знаменних і пам’ятних дат, 2001, ІІІ кв. / Нац. парлам. б-ка України. − Київ, 2001. − С. 69−73.
Дениско Л. М. Лукич Василь // Дениско Л. М. Автографи на книгах із колекції рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : каталог / Л. М. Дениско. – Київ, 2007. – С. 62.
Андрусяк Т. Г. Левицький Володимир Лукич / Т. Г. Андрусяк // Енциклопедія історії України : у 10 т. − Київ, 2009. − Т. 6. − С. 85−86.
Лукич Василь // Українські бібліографи : біогр. відом., проф. діяльність, бібліогр. / М-во культури України, Держ. закл. «Нац. парлам. б-ка України» ; авт.-уклад. Н. І. Абдуллаєва. − Київ, 2011. – Вип. 3. − С. 76 –77.
—————————————————
Видатні винниківчани. Левицький Володимир Лукич — український письменник та правник
До 80-річчя від дня смерті Володимира Левицького
ЛЕВИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЛУКИЧ (1856–1938) // Електронна бібліотека «Україніка»