Електронне доставляння документів (ЕДД) – передавання електронних документів або електронних копій документів на традиційних носіях відповідними каналами зв’язку згідно із замовленнями користувачів інформації.

Метою ЕДД є: забезпечення користувачів копіями документів, що містяться як у фондах бібліотек, так і в інших установах; мінімізація кількості відмов на первинні документи, які відсутні у фондах бібліотек. За наявності електронних копій документів на паперових носіях ЕДД є одним із чинників збереження бібліотечних фондів.

Система ЕДД – це програмно-технологічний комплекс засобів для забезпечення оперативного доступу користувачів до бібліотечних фондів, в цілому нагадує традиційний міжбібліотечний абонемент: користувач здійснює пошук в електронному каталозі (або іншим способом дізнається про необхідний йому документ), передає замовлення в службу ЕДД, яка виконує електронне копіювання документа  (або використовує готову копію) і пересилає її замовнику.

ЕДД – одна із інформаційних послуг, поява і становлення якої пов’язані із швидким розвитком глобальних інформаційних мереж та вдосконаленням інформаційно-комунікаційних технологій. Перші експерименти з ЕДД датуються серединою 1960-х років. У 1967 р. в Університеті штату Каліфорнія (California State University, США) було реалізовано експериментальний проект з доставляння документів за допомогою факсів, в якому брали участь понад 100 університетських бібліотек США. Передача копій документів по факсу була фактично єдиним засобом електронного доставляння документів протягом наступних 20-ти років.

Поява на початку 1980-х рр. персональних комп’ютерів призвела до різкого зростання потужностей і швидкості оброблення інформації, а відтак з’явились програми автоматичного розпізнавання текстів і зображень.

Наприкінці 20 ст. застосування оптичних компакт-дисків та DVD дозволило вирішити проблему збереження великих масивів повнотекстової інформації Тоді ж у бібліотеках та інформаційних центрах активно формувались бібліографічні бази даних (БД) з віддаленим користувацьким доступом. Поєднання цих технологій дозволило створити на їх основі автоматизовані системи пошуку, замовлення та передавання копій документів.

Електронні копії документів на паперових або мікроносіях створюються шляхом сканування з розпізнаванням образів знаків або без нього. Копії передаються замовнику або у вигляді розпізнаного тексту, що складається з послідовності знаків, або у вигляді електронних відображень сторінок (світлин), або у вигляді комбінації цих форм. Існують спеціальні програмні продукти, які інтегрують у собі функції сканування, передавання, отримання, збереження та перегляду електронних документів. Передача замовнику файлів, що містять копії традиційних чи електронних документів, здійснюється електронною поштою або з використанням різних службових програм в Інтернеті. Робота сервісних служб ЕДД тісно пов’язана з питаннями дотримання авторського права та суміжних прав, які вирішуються різними шляхами.

Служба ЕДД у бібліотеках є окремим підрозділом, інколи – сектором при відділі МБА, який повинен мати достатнє технічне оснащення для якісного виконання послуг протягом визначеного строку. ЕДД реалізовується як одна з платних бібліотечних послуг.

В Україні у 2014 р. послуги з ЕДД надавали 13 обласних універсальних наукових бібліотек, ОННБ та ХДНБ. На  сайтах бібліотек до відома користувачів міститься інформація про умови та порядок надання послуг з ЕДД.

У перспективі ЕДД може стати одним з найбільш динамічно зростаючих інформаційно-бібліотечних сервісів, а на базі системи ЕДД можливе формування повноцінного електронного МБА, що є актуальним для віддалених користувачів.

Найчастіше серед  документів, які надсилаються електронною поштою, фігурують: статті із газет, журналів, збірників; розділи (обсягом до 30–50 сторінок) або окремі сторінки із книг; карти, атласи тощо.

Часто використовуваний, у т. ч. в публікаціях, термін «електронна доставка» не відповідає нормам сучасної української мови.

Дворкина М. Я. Библиотечное обслуживание: новая реальность : лекции / М.Я. Дворкина. – Москва: Изд-во Московского государственного университета культуры и искусств, 2003. – 48 с.;

Розколупа Н. Електронна доставка документів і авторське право / Н. Розколупа // Бібліотечна планета. – 2005. – № 4. – С. 19–21;

Электронные документы: создание и использование в публичных библиотеках: Справочник. – С.-Петербург, 2007. – С. 410–411;

Ерохина Н. МБА и доставка документов сегодня и завтра. Мировые тенденции развития удаленных пользователей / Ерохина Н. // Бібліятэчны свет. – 2008. – № 2. – С. 5-9.