За місяць : 169
статей : 1013
| Рубрики : | Бібліотеки |
Державна бібліотека України для юнацтва (ДБУ для юнацтва) – науково-методичний, довідково-бібліографічний, інформаційний і консультативний центр мережі спеціалізованих бібліотек для юнацтва, молоді України.
ДБУ для юнацтва здійснює бібліотечно-інформаційне обслуговування юнацтва та молоді віком від 14 до 28 років; забезпечує реалізацію прав юних громадян на вільний доступ до інформації та знань; сприяє залученню користувачів до надбань вітчизняної і світової культури; бере участь у розробленні та реалізації державної політики в галузі бібліотечної справи.
Початком формування мережі бібліотек для юнацтва в Україні фактично стала Постанова ЦК КПРС «Про підвищення ролі бібліотек у комуністичному вихованні трудящих і науково-технічному прогресі» (1974). На її виконання за наказом Міністерства культури УРСР від 17 березня 1975 р. на базі ЦРБ для дорослих ім. Ванди Василевської Московського району м. Києва за адресою просп. 40-річчя Жовтня (нині просп. Голосіївський), 122 1 квітня 1975 р. було відкрито Державну республіканську бібліотеку УРСР для юнацтва ім. Ванди Василевської.
На момент відкриття бібліотеки площа її приміщення становила 800 м2, фонд налічував понад 42 тис. прим. видань, що перейшли від ЦРБ. Подальше формування фонду визначалося читацькими інтересами та запитами щодо освіти, професійної орієнтації, дозвілля, саморозвитку, а також з урахуванням репертуару вітчизняних та світових художніх творів, орієнтованих саме цю вікову категорію. Читачів налічувалося 4008. Штат складався з 12 працівників.
Створення установи було зумовлено необхідністю охоплення спеціалізованим бібліотечним обслуговуванням юнацтва – вікової категорії, що вирізняється специфічними соціальними і психологічними особливостями та уподобаннями в читанні. Першим директором було призначено А. Корнієнка (очолював бібліотеку до 1982 р.).
Структурно у перші роки діяльності бібліотека складалася з адміністрації (директор і заступник директора з наукової роботи), 9 відділів: комплектування фондів, обробки літератури і організації каталогів, зберігання фондів, читальних залів для учнівської та робітничої молоді, міського абонементу (з сектором обслуговування дорослого населення мікрорайону), сприяння науково-технічній творчості молоді, бібліографічного, науково-методичного, господарського та 3 секторів: масової роботи, зведеного статистичного обліку, реєстрації читачів та контролю, а також бухгалтерії.
Головним у методичній діяльності бібліотеки було формування мережі обласних бібліотек для юнацтва та відповідних структурних підрозділів у ЦБС: філій, відділів, абонементів тощо в залежності від кількості в них читачів юнацького віку. Найбільше праці у цьому напрямі доклали заступник директора з наукової роботи О. Александрова та завідувач науково-методичного відділу В. Година. На кінець 1970-х рр. обласні бібліотеки для юнацтва (ОБЮ) були створені майже у всіх обласних центрах. З метою морального виховання юнацтва та вироблення у нього літературно-художніх смаків науково-методичним відділом було підготовлено низку випусків методичних рекомендацій, спрямованих на популяризацію кращих творів вітчизняних авторів (М. Бажана, О. Гончара, М. Стельмаха, І. Драча, Остапа Вишні та ін.), а також творчості письменників республік Закавказзя, Середньої Азії, Балтії, Білорусі, Російської Федерації.
У 1983–1986 рр. бібліотеку очолювала В. Навроцька.
У середині 1980-х рр. перед бібліотекою постало питання про розширення площ, оскільки існуючих бракувало для її подальшого розвитку. Така необхідність зумовлювалась об’єктивними обставинами: зростанням обсягів фондів, кількості читачів, потребою осучаснювати умови їх обслуговування, у т.ч. за рахунок запровадження нових послуг, розвивати структуру бібліотеки, автоматизувати певні технологічні процеси тощо. Керівництво бібліотеки порушило питання про будівництво нового зручного приміщення. Зрештою міська влада пішла назустріч і відвела земельну ділянку для спорудження нової сучасної будівлі бібліотеки у центрі Києва по вул. Горького (нині В. Антоновича), 127. Наступним досить тривалим етапом стали розробка індивідуального проекту будівлі бібліотеки, закладення фундаменту, підведення комунікацій та початок зведення споруди.
Не чекаючи закінчення будівництва, вівся пошук додаткових площ, адже фонди бібліотеки інтенсивно зростали (за перше 10-річчя вони збільшилися на 120 тис. прим. І становили майже 158 тис. прим. носіїв інформації), розширювалася її структура відповідно до викликів часу та інтересів читачів. Керівництву бібліотеки вдалося домогтися виділення нового приміщення загальною площею 269,5 м2, розташованого на проспекті Перемоги, 60. На цій площі розміщено документні фонди бібліотеки та відділи мистецтв і сприяння науково-технічній творчості молоді. З метою поглиблення впливу бібліотеки як методичного центру для мережі бібліотек України для юнацтва було створено нові відділи: автоматизації бібліотечних процесів, науково-дослідної роботи, маркетингу, рекомендаційної бібліографії та редакційно-видавничий.
Ці зміни вплинули на покращення іміджу бібліотеки і на якість діяльності всіх закладів з бібліотечно-бібліографічного обслуговування юнацтва в Україні. Так, у відділі сприяння науково-технічній творчості молоді було відкрито комп’ютерний клас, один із перших в українських бібліотеках, у відділі мистецтва – аудіостудію, а відділ літератури іноземними мовами був оснащений лінгафонним обладнанням. Поступово ці новації за організаційної і методичної підтримки з Києва переймали й інші бібліотеки для юнацтва.
Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. за № 152, Міністерство культури України видало наказ від 15 липня1993 р. за № 9-3/51-13 «Про нову назву державної бібліотеки», згідно з яким книгозбірню було перейменовано з Державної республіканської бібліотеки України для юнацтва ім. Ванди Василевської на Державну бібліотеку України для юнацтва.
На початку 1990-х рр. через хронічне недофінансування виникли значні проблеми із завершенням будівництва нового спеціалізованого приміщення бібліотеки. Подальше поглиблення соціально-економічної кризи в країні зрештою змусило ДБУ для юнацтва відмовитися від омріяного проекту, недобудована споруда перейшла на баланс банківської структури.
Попри важку ситуацію, за рахунок спонсорів окремі відділи бібліотеки оснащувалися комп’ютерною, розмножувальною та відеотехнікою, що дозволило поліпшити якість видавничої продукції бібліотеки, здійснювати комплектування відеокасетами, CD-ROMами, залучати нових користувачів, передовсім шкільного віку. У філії бібліотеки (проспект Перемоги, 60; з 2015 р. відділ комплексного обслуговування читачів) після ремонту створено комфортні умови як для користувачів, так і для працівників, обладнано мистецьку вітальню, відділ абонементу та читальну залу, а також покращено умови роботи працівників низки відділів – науково-методичного, рекомендаційної бібліографії, науково-дослідного, редакційно-видавничого.
Складна фінансова ситуація в країні в 1990-х рр. негативно вплинула на професійні зв’язки ДБУ для юнацтва з обласними юнацькими бібліотеками та відповідними структурними підрозділами ЦБС. Усталені форми підвищення кваліфікації (семінари-практикуми, відрядження тощо) втратили фінансову підтримку на місцях, водночас зростала потреба мережі, що обслуговувала юнацтво, у відповідному методичному забезпеченні, професійному спілкуванні. Тому працівниками науково-методичного відділу з 1992 р. було налагоджено видання неперіодичного інформаційного бюлетеня журнального типу «Бібліотеки України – юнацтву: досвід, проблеми, перспективи» (з 1998 р. виходить як інформаційний вісник «Бібліосвіт»).
Значного попиту серед користувачів і бібліотекарів набули покажчики, що готувались відділом рекомендаційної бібліографії. Один із них, «50 кращих романів світу» (автор-складач Т. Шульга) визнано найкращим у рамках Всеукраїнського конкурсу, що проводився Українською бібліотечною асоціацією у 1996 р.
У другій половині1990-х рр. пріоритетними в культурно-просвітницькій діяльності бібліотек стали теми національної самосвідомості, етнічної ідентичності, популяризації української мови, народних звичаїв і традицій. ДБУ для юнацтва цю діяльність вела як у стінах бібліотеки, так і в навчальних закладах, громадських об’єднаннях, із залученням ширшої юнацької аудиторії, батьків, педагогів та ін. Були започатковані та успішно проведені такі всеукраїнські акції, як конкурси сімей-ерудитів «Від роду – до народу» (1996, 2000), конкурси читців «О мова моя, душа голосна України» (1997) тощо. Фінальний етап заходів відбувався в Українському домі.
Одночасно робилися перші пробні кроки з автоматизації реєстрації і обліку читачів, створення електронної бібліографічної бази даних «Молодь України».
У 1998 р. в бібліотеці почав створюватися електронний каталог, який наразі нараховує 103,9 тис. записів.
На початку 21 ст. ДБУ для юнацтва впроваджує нові послуги, насамперед, пов’язані з комп’ютерними технологіями. Так, у 2001 р. було відкрито Інтернет-центр, який слугує, зокрема, інформаційною базою для реабілітації людей з обмеженими фізичними можливостями. У 2002 р. створено вебсайт.
З придбанням у 2004 р. однієї з перших розробок автоматизованої інформаційної бібліотечної системи УФД «Бібліотека» вдалося забезпечити комплексну автоматизацію низки бібліотечних процесів: комплектування документами, обліку бібліотечного фонду, реєстрації користувачів.
У 2010 р. завдяки гранту «Навчально-інноваційна бібліотека» Програми «Бібліоміст» створено тренінговий центр у рамках проекту «Безпечний та привітний веб-простір».
Поряд із всеукраїнськими, бібліотека стала проводити і міжнародні заходи. Так, у 2006 р. відбувся українсько-грузинський міжнародний конкурс «Що я знаю про Грузію?», у 2009 р. відбулися два всеукраїнських конкурси: «Я – патріот!» та «Україна – європейська держава».
Станом на 1 січня 2020 р. структура ДБУ для юнацтва є досить розгалуженою, що спричинено ускладненням і урізноманітненням її функцій: адміністрація, 19 відділів та 14 секторів. У бібліотеці діють 6 читальних зал та два інтернет-центри.
Фонд універсальний багатогалузевий. Його сукупний обсяг налічує майже 346,8 тис. документів на різних носіях інформації. Основним фондоутримувачем є відділ збереження та використання документних ресурсів. У відділі зберігаються рідкісні та цінні видання, виокремлено колекції документів з автографами та дарчими написами, книг-мініатюр та великоформатних видань. У структурі відділу функціонує міжбібліотечний абонемент (МБА).
Відділ абонементу пропонує вільний доступ до понад 20 тис. пр. нової літератури, що сприяє задоволенню освітніх, інтелектуальних та дозвіллєвих потреб користувачів. Активно розвиваються послуги «сімейного абонементу».
Відділ періодичних видань пропонує 1,7 тис. назв газет та журналів різної тематики, а також надає доступ користувачам до електронних версій періодичних видань.
Основу фонду відділу читальних зал складають видання на допомогу поглибленому вивченню навчальних програм для учнів старших класів шкіл, училищ, ліцеїв, коледжів, студентської молоді, довідкові видання з різних галузей науки, методичні матеріали для педагогів. Відділ читальних залів трансформовано у сучасний бібліотечно-інформаційний простір, що забезпечує фаховий та мобільний підхід до кожного читацького запиту. Окрім універсального та багатогалузевого фонду до послуг користувачів надано автоматизовані робочі місця з доступом до інтернету та можливістю працювати з портативними пристроями в зоні wi-fi. Тут відбуваються зустрічі з відомими та цікавими особистостями, брейн-ринги, вікторини, мультимедійні уроки. Запроваджуються інші інтерактивні форми роботи з молоддю.
Розширенню мовного простору молоді сприяє діяльність відділу літератури іноземними мовами. Багатогалузевий фонд відділу вміщує майже 15 тис. документів 37 мовами світу на різних носіях інформації. В роботі з користувачами використовуються тематичні експрес-опитування, аналіз рольових ситуацій, квізи, вікторини, квести, обговорення переглянутих під час заходів відеосюжетів, диспути та інші інтерактивні заходи.
Відділ мистецтв, окрім книжкових видань, пропонує користувачам альбоми з мистецтва, спеціалізовану періодику, фонотеку, ноти, відеокасети театральних вистав, кліпи, кінострічки, CD-ROMи, аудіокасети, раритетні грамплатівки. Одним з важливих напрямків роботи відділу є організація мистецьких виставок картин і творчих робіт молодих художників у виставковій залі "Палітра натхнення". Плідно працює Молодіжна вітальня відділу «Живе спілкування». Усі заходи відділу поєднуються з популяризацією літератури з питань мистецтва. Відділ пропонує своїм користувачам мультимедійні уроки, літературні квести, воркшопи з акторської майстерності, зустрічі з діячами культури та мистецтв.
Довідково-бібліографічний апарат ДБУ для юнацтва складається з електронного каталогу (в 2020 р. обсяг майже 118 тис. записів) та системи традиційних карткових каталогів і картотек.
Щорічна кількість користувачів бібліотеки (за ЄРК) становить понад 6 тис. осіб, кількість користувачів, обслужених усіма відділами – 31,6 тис. Кількість відвідувань становить 371,5. Кількість звернень на веб-сайт бібліотеки – 236,5 тис. Загальна кількість виданих у 2019 р. документів – 387,6 тис.
Як науково-методичний центр для мережі обласних бібліотек для юнацтва та молоді, спеціалізованих структурних підрозділів при публічних районних, міських бібліотеках, що здійснюють бібліотечно-інформаційне обслуговування молоді у регіонах, ДБУ для юнацтва сприяє підвищенню рівня їх бібліотечно-бібліографічного обслуговування, ініціює створення нормативно-правових документів, спрямованих на покращення функціонування мережі бібліотек, що обслуговують юнацтво, здійснює заходи з підвищення кваліфікації їх працівників із різним рівнем досвіду (школи керівника, школи професійної майстерності «Молодий професіонал бібліотеки для юнацтва», всеукраїнські науково-практичні конференції, семінари, практикуми, круглі столи тощо). З кінця 1990-х рр. до 2017 р. у бібліотеці підвищили свій фаховий рівень понад 2 тис. спеціалістів. За 2018–2020 рр. професійні навчання відвідали майже 800 бібліотекарів з м. Києва та регіонів.
Починаючи з 2017 р. бібліотека проводить Всеукраїнський бібліокараван «Читай, юність!». Його мета – підтримка читання, пропагування української літератури та письменників, підвищення інтересу громад до бібліотек, бібліотечних послуг, ресурсів та їх популяризація. Базами проведення були Одеська, Львівська, Харківська обласні бібліотеки для юнацтва.
Бібліотека щорічно видає понад 15 назв фахових методико-бібліографічних матеріалів для вчителів, викладачів середніх і вищих навчальних закладів та різних категорій юнацтва. Серед видань методично-консультативного характеру: «Впровадження в роботу бібліотек України для юнацтва, молоді Цілей сталого розвитку», «Соціокультурна діяльність бібліотек України для юнацтва, молоді: сучасні форми бібліотечно-інформаційного сервісу», «Видавнича діяльність Державної та обласних бібліотек України для юнацтва, молоді», «Тека методиста», «Юнацькі бібліотеки в європейському контексті», «Функціонування бібліотек для юнацтва як методичних центрів в умовах децентралізації».
Щороку відділ інформаційно-бібліографічної роботи готує понад 20 різножанрових бібліографічних видань. Пріоритет надається темам, пов’язаним з освітою, здоровим способом життя, патріотичним та правовим вихованням, освітою, змістовним дозвіллям, літературними датами, діяльністю митців тощо. Серед найактуальніших: «Глобалізація: проблема державного суверенітету і етнокультурної ідентичності», «Протидія інформаційним війнам: інформація як щит і меч», «Державна бібліотека України для юнацтва: роки творчої праці (1975 – 2015)» (до 40-річчя бібліотеки) та «Державна бібліотека України для юнацтва: роки творчої праці (1975-2020)» (до 45-річчя створення бібліотеки), «Країна в серці Європи – Україна»: до 25 – річчя незалежності України, «Патріотизм як елемент культури», «Благословенна та держава, що має відданих синів» (історико-бібліографічна хроніка) (видання відзначено УБА в номінації «Бібліографічний посібник року»), «Молодь в українському суспільстві».
У 2018-2020 рр. підготовлено бібліографічні покажчики: «Гетьман війська Запорізького – Кирило Розумовський», «Інформація як щит і меч. Від інформаційної війни до війни сенсів», «Життя після війни. Реабілітація учасників ООС», «Зроби це зараз. Будь щасливим і успішним без метушні», «Японія – країна , де сходить сонце», «Дива за Великою китайською стіною», «Нематеріальна культурна спадщина України», «Хімія – наука для всіх», «Інформація як щит і меч. Медіаосвіта та медіаграмотність», «Стартують окрилені Україною. Успішні практики молодіжної роботи. Креативні індустрії. Стартапи», «Непереможний гетьман: до 445-річчя від дня народження Петра Конашевича-Сагайдачного», «Рівні права – рівні можливості (гендерна рівність)». Щороку видається «Калейдоскопу знаменних дат на … рік».
Щоденне бібліографічне забезпечення потреб користувачів здійснює відділ довідково-бібліографічного обслуговування.
Бібліотека опікується проблемами підвищення престижу читання серед юнацтва: проводяться зустрічі з письменниками (захід «З книгою в серці»), видавцями. До заходів долучаються громадські організації, благодійні фонди та інші неурядові структури.
Спільно з незалежною студентською профспілкою в ДБУ для юнацтва втілюється самоосвітній проект «Вільна школа», що має на меті забезпечити молоді доступ до безкоштовних курсів із загальноосвітніх предметів і зі спеціалізованих дисциплін. Діють курси англійської мови та мови есперанто, англійський дискусійний клуб, відбуваються заняття з історії, філософії та психології, сучасного мистецтва тощо.
У відділі комплексного обслуговування користувачів з 2016 р. функціонує пункт інформації з питань європейської інтеграції та Європейського Союзу, відкритий за проектом УБА та за підтримки Європейського Союзу (програма «Еразмус+»).
Працівники бібліотеки брали участь у науково-практичних конференціях, зокрема, за кордоном – у Білорусі, Литві, Казахстані тощо; в генеральних сесіях ІФЛА у Норвегії (м. Осло, 2005), Канаді (м. Квебек, 2008); у складі делегацій українських бібліотекарів вивчали досвід роботи бібліотек Латвії, Грузії, Китаю, Німеччини, Данії, Польщі, США та інших країн.
Низку міжнародних проектів реалізовано у співпраці з Карагандинською обласною юнацькою бібліотекою ім. Ж. Бектурова та Волгоградською обласною юнацькою бібліотекою. Спільно з Карагандинською ОЮБ у 2007 р. було проведено відеоконференцію «Модель майбутнього очима покоління next»; у 2008 р. – віртуальний конкурс на краще есе (до Року України в Казахстані); у 2013 р. – міжнародну on-line конференцію «Мы разные, мы равные» та віртуальний конкурс читців «Две страны –два поэта. Казахстан читает Тараса Шевченко, Украина читает Махамбета». У 2011 р. з Волгоградською ОЮБ було здійснено інтерактивний проект Київ – Волгоград «Рубежі слави». У рамках міжнародної співпраці за підтримки Посольства Республіки Польща було реалізовано соціальний проект «Ми творимо історію разом» (до ЄВРО 2012); у 2014-2016 рр. ДБУ для юнацтва взяла участь у міжнародному письменницькому марафоні NaNoWriMo та програмі Come WriteIn.
У 2016 р. ДБУ для юнацтва ініціювала програму інформаційної реабілітації інвалідів «Крок до успіху» спільно з Громадським об’єднанням «Об’єднання інвалідів «Джерело натхнення». Актуальною є бібліотечна програма з соціальної реабілітації ветеранів АТО. За допомогою арт-терапії та бібліотерапії надається моральна підтримка молодим людям, які зазнали тяжких травм і поранень у зоні бойових дій.
До послуг користувачів офіційного сайту ДБУ для юнацтва – електронний каталог, віртуальна довідка, повні тексти видань бібліотеки, електронні посібники з актуальних у молодіжному середовищі питань тощо.
Для фахівців призначений «Віртуальний консультаріум для бібліотекарів» (раніше – «Клуб фахівців бібліотечної справи, www.libclub.kiev.ua), інші інформаційні ресурси.
ДБУ для юнацтва представлена в соціальній мережі Facebook (сторінка «Державна бібліотека України для юнацтва») та на YouTube.
Від часу створення бібліотеку очолювали директори А. Корнієнко (1975–1982), В. Навроцька (1983–1986), С. Крапивка (1986 –1990), Р. Бубнов (1991–1992), В. Бурбан (1993–2000). З 2001 р. її очолює Г. Саприкін.
Значний внесок у розбудову та розвиток бібліотеки в різні часи зробили провідні спеціалісти. Серед них: О. Александрова, Л. Бейліс, Ю. Ворона, В. Година, В. Іванова, В. Іщенко, К. Кончаківська, Л. Крижанюк, Г. Куделя, Є. Кулик, В. Могилевець, Т. Нікітінська, А. Острова, В. Радзинська, Н. Ракович, С. Чачко, Т. Ярошенко та ін.
Сучасний етап розвитку ДБУ визначають: заступники директора О. Виноградова, І. Лисенко, Т. Сопова, Т. Якушко; завідувачі відділів Л. Бердус, Л. Виноградова, Н. Зінчук, Т. Ковтун, С. Настенко, А. Острова, З. Подолян, С. Чачко, Т. Шалоплут.
На постійній основі в бібліотеці працюють 2 кандидати наук.
Адреса бібліотеки: 03127 м. Київ-127, просп. Голосіївський, 122
тел./факс 038 (044) 257-5334
Відділ комплексного обслуговування користувачів: м. Київ, просп. Перемоги, 60
тел. 038(044) 456-8181
e-mail: inform@4uth.gov.ua
Саприкін Г. Нескінченна молодість Державної бібліотеки для юнацтва // Бібліотеки України загальнодержавного значення: історія і сучасність : зб ст. – Київ, 2007. – С. 173–190;
Саприкін Г. Наша бібліотека. Виховання толерантності у молодіжному середовищі / Г. Саприкін // Педагогіка толерантності. – 2009. – № 3. – С. 22–51;
Виноградова О. Б. Організація обслуговування читачів Державної бібліотеки України для юнацтва: історія та сьогодення / О. Б. Виноградова // Бібліосвіт. – 2015. – № 2 (54). – С. 11–24;
Державній бібліотеці України для юнацтва – 40 років // Бібл. планета. – 2015. – № 3. – С. 37;
Сопова Т. 40 років Бібліотеці – це не історія, це перспектива / Т. Сопова // Бібліосвіт. – 2015. – № 1 (35). – С. 13–26;
Виноградова О. Б. Державна бібліотека України для юнацтва як центр координації діяльності різних соціальних інституцій / О. Б. Виноградова // Бібл. планета. – 2017. – № 1. – С. 14–16.