За місяць : 1220
статей : 980
День фахівця (спеціаліста) – комплексна форма групового бібліографічного інформування фахівців певної професії / спеціальності про поточні та ретроспективні інформаційні ресурси з галузі знань за профілем їх практичної діяльності.
У бібліотечну практику Д. ф. увійшли зі сфери діяльності органів науково-технічної інформації, починаючи з 1950–1960-х років. Широко використовуються в діяльності універсальних наукових, науково-технічних, публічних, спеціальних галузевих бібліотек, насамперед освітянських, медичних, сільськогосподарських та ін.
Мета Д. ф. – інформування однорідної за сферою діяльності групи користувачів про актуальні джерела фахової інформації, нові досягнення науки, техніки, передового виробничого досвіду, задоволення їхніх професійних інформаційних потреб; розкриття бібліотечних фондів, популяризація галузевої літератури, бібліотечних, бібліографічних продуктів і послуг.
Цільовою аудиторією Д. ф. можуть бути як фахівці окремої галузі загалом (лікарі, педагоги, інженери, представники бізнесу, державні службовці), так і працівники внутрішньогалузевої вузької спеціалізації (хірурги, учителі математики, соціальні педагоги, патентознавці, економісти і т. ін.). Д. ф. активно використовують і в системі професійного розвитку бібліотечного персоналу.
Предметом Д. ф. може бути вузька тема, що цікавить певну групу фахівців, або більш широка проблема – загальногалузева, або ж міжгалузева, актуальна для фахівців різних професій.
Д. ф. зазвичай відбувається у бібліотеці, або ж безпосередньо за місцем роботи фахівців – на підприємствах, в установах, організаціях і т. ін. за попередньою домовленістю з їхніми керівниками.
Іноді проведення Д. ф. ув’язується з курсами підвищення кваліфікації в межах програм взаємодії бібліотек із закладами неперервної освіти та професійного розвитку фахівців певної галузі чи сфери діяльності. Така практика поширена, зокрема, в обласних універсальних наукових бібліотеках на рівні їхньої співпраці з обласними установами (інститутами, академіями, центрами) післядипломної педагогічної освіти (день директора школи, день педагога-дошкільника, день учителя початкових класів, день шкільного бібліотекаря і т. ін.), обласними центрами перепідготовки та підвищення кваліфікації органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (день держслужбовця, день митника, день медика).
Методика проведення Д. ф. загалом не є складною, однак, з урахуванням комплексного характеру заходу, він потребує чіткої організації та ретельного планування.
Зміст Д. ф. формується з урахуванням специфіки цільової аудиторії – фахових запитів та інформаційних потреб конкретної групи, а програма може тривати від одного до трьох днів. Ключовим у програмі Д. ф. є відкритий перегляд літератури за обраною темою / фахом (книги, періодичні видання, спеціальні види технічної літератури і документації, довідкові видання, бібліографічні та оглядові документи, програми, стандарти, дайджести, експрес-інформації і т. ін.), або нових надходжень за певний період (наприклад, за останні 2–3 роки), якщо тема не визначена. Ефективність Д. ф. підвищується, якщо ознайомлення з літературою супроводжується низкою інших заходів – бібліографічними та вебліографічними оглядами, презентаціями, лекціями / консультаціями запрошених провідних фахівців, тренінгами, екскурсіями бібліотекою і т. ін. Важливе значення має й достатня кількість (до кількох сотень) представлених видань.
Під час проведення Д. ф. активно використовують мультимедійні засоби для демонстрації нових винаходів, фільмів, відеороликів тощо.
Важливими чинниками успішності Д. ф. є:
- актуальність обраної тематики;
- однорідність цільової аудиторії (групи), спільність професійних інтересів її учасників (учителі-предметники, викладачі, сімейні лікарі, аграрії, правники, соціальні працівники, бібліотекарі);
- обґрунтованість комплексу заходів, їх відповідність змісту Д. ф. (усі заходи мають бути взаємопов'язаними, сфокусованими на поглибленому розкритті тематики) і потребам цільової аудиторії;
- активний інформаційний супровід заходів і комунікація бібліотекарів з фахівцями та фахівців між собою.
За принципами традиційного Д. ф. у публічних бібліотеках різних рівнів організовують такі комплексні заходи, як дні місцевого самоврядування; у книгозбірнях закладів загальної середньої освіти – дні вчителя-предметника; у бібліотеках закладів вищої освіти – дні факультету, дні першокурсника, дні кафедр, лабораторій тощо.
Програма дня кафедри в бібліотеці вишу узгоджується із завідувачем кафедри і має сталу типову структуру: виставка-перегляд навчально-методичної літератури з актуальних проблем кафедри, новинок літератури та навчально-методичних посібників; обговорення питань комплектування фонду бібліотеки з профілю кафедри; рекомендації щодо списання застарілої за змістом літератури з навчальних дисциплін; огляди публікацій фахових періодичних видань; огляд довідково-бібліографічних та інформаційних видань на допомогу навчальному процесу та науковій роботі; консультації з оформлення списків використаної літератури до дипломних, курсових, магістерських та інших робіт.
День учителя-предметника (за навчальними предметами) зазвичай організовують у шкільних бібліотеках під час предметних тижнів, декад, місячників і проводять за планом, розробленим і узгодженим із керівником методичного об’єднання. Мета такого Д. ф. – інформування вчителів певного фаху про літературу з навчального предмета, нові методики викладання, позанавчальну роботу, передовий досвід, а також про джерела для позакласного читання учнів. Під час таких заходів організовують також обговорення публікацій із фахових періодичних видань, бібліотекарі надають консультації щодо організації читання учнів з предмета, методики інформаційного пошуку і т. ін.
Алгоритм підготовки Д. ф. передбачає кілька обов’язкових етапів.
1.Складання плану. Готується заздалегідь. У розробленому плані Д. ф. зазначаються: його тема, категорія учасників, місце, дата і тривалість проведення, назви виставок, лекцій, доповідей, оглядів літератури і т. ін.; відповідальні за підготовку та проведення.
2. Відбір літератури. Вона відбирається з усього фонду бібліотеки. У разі необхідності література замовляється по МБА з інших бібліотек. Важливим чинником відбору є різноманітність типів та видів інформаційних продуктів: офіційні документи, наукові, виробничо-практичні та довідкові видання, вітчизняні та іноземні періодичні видання, промислові каталоги, проспекти, переклади тощо, за можливості й вузького призначення – неопубліковані наукові роботи, проєкти, звіти інше. Для огляду з теми, що організовується вперше, добираються ретроспективні (зазвичай за останні 3–5 років) і поточні інформаційні матеріали, до наступного Д. ф. за цією темою – тільки нові надходження.
3. Рекламно-інформаційна кампанія. Її старт – щонайменше за десять днів до дати Д. ф. До цільової аудиторії різними комунікаційними каналами із використанням інструментів бібліотечної реклами, засобів масової інформації, соціальних медіа тощо доводиться інформація про тему, місце і дату його проведення. За можливості використовуються індивідуальні запрошення, буклети. У бібліотеці, на підприємствах і організаціях вивішуються афіші, плакати.
4. Розроблення реєстраційних форм. Це можуть бути відривні талони, бланки-запрошення, реєстраційні картки і талони, реєстраційні листи.
5. Розроблення опитувальників з метою вивчення ефективності Д. ф.
6. Оформлення приміщення.
7. Проведення заходів.
8. Облік Д. ф. і вивчення їх ефективності. Облік здійснюють у Щоденнику роботи бібліотеки (частина 4. Облік інформаційної та довідково-бібліографічної роботи). Організаційні документи (плани, програми, реєстраційні талони, опитувальники), інформаційну продукцію (каталоги / паспорти виставок-переглядів, тексти бібліографічних оглядів, рекламні матеріали і т. ін.) проведених Д. ф. зберігають у спеціальних теках (у т. ч. електронних) як звітні документи.
В оцінюванні ефективності Д. ф. до уваги беруть дані опитування / анкетування учасників, а також аналізують, зокрема, такі показники:
- кількість фахівців / підприємств, які взяли участь у заходах Д. ф., у. т. ч. за категоріями;
- кількість і видова структура експонованих під час огляду і затребуваних учасниками заходів документів (оригіналів та копій), співвідношення цих показників.
Д. ф. як одну з трудомістких форм бібліографічного інформування доцільно організовувати не частіше одного разу на квартал.
За умови продуманої організації Д. ф. він є спонукальним чинником регулярного залучення осіб до професійного читання, самоосвіти, підвищення кваліфікації, взаємообміну інформацією, слугує підвищенню рівня інформаційної культури професійної групи. Якісний рівень організації Д. ф. позитивно відбивається на іміджі бібліотеки.
Колосай Л. А. Технології бібліотечно-інформаційної діяльності шкільної бібліотеки / Л. А. Колосай [Поперечна] // Джерело педагогічної майстерності : наук-метод. бюлетень. – Вип. № 4 (24). Шкільна бібліотека. – Харків : ХОІУВ. – 1999. – С. 19–24.
Шашева Б. Информационная поддержка специалистов // Библиография. – 2002.– № 2.– С. 67–68.
Шемаєва Г. Бібліотечна діяльність в інформаційному забезпеченні науки: стратегії розвитку // Вісн. Кн. палати. – 2006.– № 9.– С. 17–20.
Комплексні форми бібліографічного інформування користувачів бібліотеки : метод. рек. / уклад. В. А. Коваленко; ред. Н. Г. Дудкевич ; відп. за вип. М. В. Кондратова. – Вінниця : ВНАУ, 2014. – 17 с.
————————————————
День кафедри інженерної геодезії
День кафедри у мультимедійному форматі
День спеціаліста – вихователя закладу дошкільної освіти
День фахівця «Моніторинг екологічного стану довкілля Миколаївщини»
У бібліотеці відбувся День майбутнього фахівця за темою «Патентознавство та авторське право»