Грідіна Марія Федорівна [18.01.1900 р., м. Санкт-Петербург – після 1973 р., там само] – джерелознавець, фахівець бібліотечної справи, авторка і співавторка низки бібліографічних праць з питань архітектури і містобудування. Директор Наукової бібліотеки Академії архітектури УРСР (нині – Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного) у 1948–1963 рр.

Походила з родини міщан. Батько – Федір Христофорович Лідле, мати – Євдокія Іванівна Дьякова. У 1919 р. зі срібною медаллю закінчила жіночу гімназію у Петрограді. У 1920 р. поступила на службу конторницею в Комітеті державних споруд у м. Миколаєві, де того ж року одружилася з архітектором-художником, викладачем технікуму В. Грідіним (1884–1953), згодом кандидатом архітектури. У 1926 р. вступила до Державного музичного технікуму ім. М. І. Глінки на вокальне відділення Оперної студії при Ленінградській консерваторії (нині – Санкт-Петербурзька консерваторія імені М. А. Римського-Корсакова). Не змогла отримати диплом через те, що на 4-му випускному курсі унаслідок тяжкої хвороби, що призвела до часткової втрати слуху, не мала можливості здати підсумковий іспит. У 1930 р. вступила на заочне відділення курсів іноземних мов, досконало володіла 5-ма мовами, які надалі активно використовувала в бібліотечній роботі. З 1933 р. працювала в технічній бібліотеці при будинку культури у м. Виборг Ленінградської обл., з 1939 р. – в Політехнічній бібліотеці в Москві (належить до структури Політехнічного музею як самостійний підрозділ), спочатку старшим інформатором з іноземної технічної літератури, потім завідувачем відділу наукової бібліографії та перекладів. Під час Другої світової війни М. Грідіна, залишившись у Москві, займалася інформаційним обслуговуванням різних установ та організацій, що працювали на оборону, забезпечуючи їх спеціальною технічною літературою. Нагороджена медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».

У червні 1944 р. переїхала до Києва, де розпочала працювати у структурі Академії архітектури УРСР – спершу завідувачем книгосховища Наукової бібліотеки Академії архітектури УРСР, згодом в Бюро наукової інформації при Академії.

З лютого 1948 р. по травень 1963 р. обіймала посаду директора Наукової бібліотеки Академії архітектури УРСР, гідно замінивши М. Вязьмітіну, яка перейшла на наукову роботу до Інституту археології АН УРСР. Усвідомлюючи важливість завдань спеціалізованої наукової бібліотеки для інформаційного забезпечення післявоєнних стратегічних будівельних і проектних робіт, М. Грідіна пріоритетну увагу приділяла невпинному наповненню галузевого фонду з питань будівництва і архітектури. Налагодила планомірне комплектування профільними виданнями, які надходили з багатьох міст СРСР. Домоглася права на отримання бібліотекою обов’язкового платного примірника видань через Центральний колектор наукових бібліотек у  Москві (з 1957 р.). М. Грідіна також ініціювала створення Бібліотечної ради Академії архітектури УРСР, яка опікувалася вирішенням найважливіших питань діяльності бібліотеки (фондових, кадрових, фінансових та ін.). До членства в Бібліотечній раді залучила багатьох видатних архітекторів та інженерів, що дозволило більш ефективно вирішувати питання бібліотечно-інформаційного забезпечення потреб будівельно-архітектурної сфери.

М. Грідіна керувала науковими дослідженнями з питань  тематичної бібліографії, що були складовою щорічних академічних планів науково-дослідних робіт (НДР) Академії архітектури УРСР. Зокрема, у 1948–1950 рр. була керівником НДР «Загальна бібліографія», «Бібліографічні довідки», «Тематичні інформаційні списки і бюлетені», «Монументальний живопис і скульптура в архітектурі і містобудуванні України», «Історія архітектури України (наукова бібліографія)», «Художня промисловість і народна творчість України», «Архітектурні пам’ятники Києва, Чернігова, Полтави». За її участі укладено низку бібліографічних покажчиків: «Полтава: История. Архитектура. Памятники» (1951), «Государственный архитектурный исторический заповедник "Софийский музей"» (1951), «История планировки и застройки г. Киева» (1952), «Переяслав-Хмельницкий: История. Архитектура. Памятники» (1954) та ін.

Ініціювала випуск щоквартального бюлетеня Наукової бібліотеки  «Новые поступления» (виходив у 1948–1961 рр.).

Завдяки дружнім стосункам з видатними художниками і архітекторами (у молоді роки товаришувала з сім’ями Бенуа, Лансере, Щуко, а М. Реріх написав її портрет), була глибоко обізнаною з історією мистецтв, визнаним фахівцем у питаннях історії європейської гравюри. Стійкий інтерес М. Грідіної до мистецтв мав суттєвий вплив і на активне комплектування Наукової бібліотеки виданнями з цієї теми різними мовами, у т. ч. рідкісними. В умовах обмеженості валютних коштів, завдяки знанню мов та особистим зв’язкам із зарубіжними посередницькими фірмами, домоглася отримання для бібліотеки річних комплектів іноземних періодичних видань із питань архітектури, яких не мали інші бібліотеки України.

Під керівництвом М. Грідіної Наукова бібліотека Академії архітектури та будівництва УРСР стала важливою складовою архітектурно-будівельної сфери держави, однією з найкраще укомплектованих спеціалізованих книгозбірень України.

У 1963 р. на знак рішучої незгоди з рішенням про ліквідацію Академії архітектури та будівництва УРСР та передачу Наукової бібліотеки у підпорядкування Держбуду УРСР М. Грідіна звільнилася з посади і через деякий час повернулася до Ленінграда.

З метою вшанування пам’яті М. Грідіної та уведення в науковий обіг відомостей про неї бібліотечна спільнота та архітектурна громадськість організували у вересні 2017 р. на базі ДНАББ ім. В. Г. Заболотного наукову конференцію «Бібліотекарки України: Марія Грідіна».

 

Новые поступления : ежекварт. бюл. / Акад. архитектуры УССР, Науч. б-ка. – Киев : [б. и.], 1948–1956;

Государственный архитектурный исторический заповедник «Софийский музей» : библиография / Акад. архитектуры УССР; Науч. б-ка. – Киев : [б. и.], 1951. – 32 с.;

Полтава: История. Архитектура. Памятники : библиография // Академия архитектуры УССР, Науч. б-ка. – Киев : [б. и.], 1951. – 26 с.;

История планировки и застройки г. Киева : библиография / Акад. архитектуры УССР, Науч. б-ка. – Киев : [б. и.], 1952. – 27 с.;

Переяслав-Хмельницкий: История. Архитектура. Памятники : библиография / Акад. архитектуры УССР, Науч. б-ка. – Киев : [б. и.], 1954. – 26 с.;

Новые поступления : ежекварт. бюл. / Акад. архитектуры УССР, Науч. б-ка. – Киев : [б. и.], 1957–1961;

 

 

 

 

Справочник Академии архитектуры Украинской ССР на 1952 год / сост. М. Н. Кравцов ; Акад. архитектуры УССР. – Киев : Изд-во АА УССР, 1952. – С. 80–81, 244;

Перечень научных учреждений и организаций Академии строительства и архитектуры УССР // Вестник Академии строительства и архитектуры УССР. – 1958. – № 1. – С. 102–104;

Framework of organization of the Academy of construction and architecture of the Ukrainian SSR // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. – 1960. – № 1. – С. 62. – (англ.);

Структура Академії будівництва і архітектури УРСР // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. – 1960. – № 1. – С. 57;

Войцехівська Г. А. Покликання – бібліотекар / Г. А. Войцехівська, С. С. Артамонова // Будівництво України. – 1998. – № 6. – С. 47–48 : фот.;

Штейнберг А. Киеву нужен музей архитектуры / А. Штейнберг // Архитектура и престиж. – 2000. – № 2. – С. 107;

Ежов В. И. Полвека глазами архитектора / В. И. Ежов. – Киев : НИИТИАГ ; КНУСА, 2001. – С. 87, 106–108, 160;

Бердичевский Я. И. Бердичеевы сказы: о книжниках и коллекционерах града стольного Кыева в середине ХХ века / Я. И. Бердичевский. – Киев : Бутон, 2002. – С. 165;

Артамонова С. С. Личности в деятельности Государственной научной  архитектурно-строительной библиотеки имени В. И. Заболотного / С. С. Артамонова // Библиотечное дело – 2004: всеобщая доступность информации : материалы Девятой междунар. науч. конф. (Москва, 22–24 апр. 2004 г.) / МГУКИ [и др.]. – Москва, 2004. – С. 278–279;

Войцехівська Г. А. Історія ДНАББ імені В. Г. Заболотного в постатях / Г. А. Войцехівська // Видатні українські вчені та інженери-будівельники / АБУ, КНУБА, ДНАББ ім. В. Г. Заболотного ; голов. ред. М. М. Жербін. – Київ, 2005. – Вип. 7. – С. 14–24;

Войцехівська Г. З літопису Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного / Галина Войцехівська // Бібліотеки України загальнодержавного значення: історія і сучасність : зб. ст. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України ; редкол. : О. С. Онищенко (голова) [та ін.]. – Київ, 2007. – С. 154–156;

Штейнберг А. Я. Take it easy, или Хроники лысого архитектора / Александр Штейнберг & Елена Мищенко. – 2-е изд., доп. – Фастов : КуПол, 2007. – С. 63, 64, 67, 223;

Пучков А. Главной архитектурной библиотеке страны – 60 лет / А. Пучков // Янус Нерухомість. – 2004. – № 9 (238). – С. 2: ил.;

Світла Н. Бібліотекарки України: Марія Грідіна / Наталія Світла // Будівництво України. – 2017. – № 5. – С. 20–22 : фот.;

 

———————————————— 

Бібліотекарки України: Марія Грідіна

Грідіна Марія Федорівна (1900-?)

Наукова конференція «Бібліотекарки України: Марія Грідіна» запрошує слухачів