Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 5
За місяць : 90
Кількість
статей : 765
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Головацький Яків Федорович
Рубрики : Персоналії
Головацький Яків Федорович

imageГоловацький Яків Федорович – [псевд. і крипт.: Гаврило Русин; Балагур Яцько; Чепеленко Яцько, Галичанин; Головацький Ярослав; Г-кій; Я.; Я. Г.; Я. Ф.; Я. Ф. Г. та ін.; 13.10.1814, с. Чепелі, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія (нині – Бродівського р-ну Львівської обл.) – 13.05.1888, м. Вільно (нині – Вільнюс, Литва)] – поет, етнограф, фольклорист, історик, бібліограф, педагог, громадський діяч, священник УГКЦ, академік Санкт-Петербурзької АН. Один із зачинателів нової української (руської, за тогочасною термінологією) літератури на Галичині.

Народився в багатодітній родині греко-католицького священника. Навчався у Львівській початковій школі  1820–1825) та Львівській гімназії (1825–1831).

У 1831 р. вступив на філософський факультет Львівського університету (нині – Львівський національний університет імені Івана Франка).

У 1832 р., перервавши навчання в університеті, подорожував містами і селами Галичини, Буковини та Закарпаття, збирав та записував народні пісні, вивчав рукописи й стародруки церков та монастирів.

Упорядковував особові збірки документів та приватні бібліотеки на запрошення їхніх власників, зокрема у 1932 р. спільно з І. Вагилевичем (1811–1866) упорядкував бібліотеку графа Я. Тарновського (1777–1842) у с. Дикові.

У 1833 р. спільно з М. Шашкевичем (1811–1843) та І. Вагилевичем став фундатором напівлегального демократично-просвітницького та літературного угруповання «Руська трійця», члени якого ставили собі за мету «все життя працювати на користь народу і відродження руської народної словесності», тобто рідної української мови.

У 1833 р. члени гуртка уклали першу рукописну збірку власних поезій та перекладів під назвою «Син Русі». Я. Головацький є співавтором забороненої цензурою збірки «Зоря» (1834), яка містила народні пісні, оригінальні твори «трійчан», історичні та публіцистичні матеріали.

У 1834–1835 рр. навчався в духовній академії в м. Кошице (нині – Словаччина) та Пештському університеті (нині – Будапешт, Угорщина).

Влітку 1835 р. Я. Головацький повернувся до Львова й поновив навчання у Львівському університеті, який закінчив у 1841 р. Одночасно прослуховував лекції богословських курсів у Львівській духовній семінарії.

imageУ 1837 р. в Будапешті члени гуртка «Руська трійця» видали альманах «Русалка Дністровая», де замість язичія (один із типів штучно витвореної книжної мови на Галичині, Буковині та Закарпатті 19 ст.) застосували живу народну мову, заклавши основи нової української літератури на теренах Західної України. В альманасі вміщено вірш Я. Головацького «Два віночки», здійснені ним переклади сербських народних пісень «Три зозулі» і «Смерть минулих», фольклорні записи, а також деякі бібліографічні матеріали.

Упродовж 1842–1848 рр. був священником (парохом) у селах Микитинці (нині – Косівського р-ну Івано-Франківської обл.) та Хмелева (нині – Заліщицького р-ну Тернопільської обл.).

У 1846 р. під псевдонімом Гаврило Русин у журналі «Річники слов’янської літератури, мистецтва і науки» (Лейпциг) надруковано німецькою мовою статтю Я. Головацького «Становище русинів у Галичині», в якій він різко критикував політику уряду в національному питанні в Галичині і виступав проти переслідування національно свідомої інтелігенції.

Брав участь в укладанні та виданні літературно-наукового альманаху «Вінок русинам на обжинки» (1846–1847, ч. 1–2), де вмістив свої романтичні поезії «Весна», «Туга за родиною», «Річка», «Над Прутом», а також 20 сербських пісень, перекладених українською мовою.

У 1848 р. Я. Головацький брав участь у роботі першого просвітницького собору (з’їзду) руських учених у Львові, де 23 жовтня виголосив головну доповідь «Розправа о язиці южноруськім і єго нарічіях», виступивши на захист рідної мови, підкресливши її абсолютну самостійність та самобутність. У 1850 р. видав збірник матеріалів з’їзду «Исторический очерк основания Галицко-русской матицы и справозданье первого Собора ученых руських», де опубліковав свою доповідь та промови інших учасників з’їзду (М. Устияновича, Й. Левицького).

У 1848–1867 рр. Я. Головацький займався викладацькою діяльністю, ставши першим професором кафедри руської словесності (української мови та літератури) Львівського університету (18481867), був деканом філософського факультету (1858–1859) та ректором навчального закладу (1863–1864). У Львівському університеті він заклав основи україністики та слов’янознавства, які отримали розвиток у діяльності його наступників.

У 1859 р. учений очолив боротьбу проти прихильників заміни кирилиці латиною, яка завершилася виданням у Львові німецькою мовою збірника «Питання мови і письма русинів у Галичині» (1861).

У 1850-ті рр. під впливом поглядів Д. Зубрицького та М. Погодіна перейшов на москвофільські позиції, що в подальшому помітно позначилося на його наукових працях.

У 1867 р. Я. Головацький у складі делегації слов’ян Австро-Угорщини взяв участь у Всеросійській етнографічній виставці в Москві, на якій виголосив промову про руську національно-культурну єдність і слов’янське об’єднання, що у Відні було сприйнято різко негативно, як доказ домагань Росії на слов'янські землі і демонстрацію проросійської орієнтації австрійських слов'ян. Через це вченого було звільнено з університету.

Після невдалої спроби очолити кафедру російської мови і літератури в Новоросійському університеті в Одесі в 1867 р. переїхав з сім’єю до м. Вільно, де зрікся священницького сану і перейшов у православ’я.

Упродовж 1867–1888 рр. був головою Віленської археографічної комісії для розгляду давніх актів, працював кустошем (хранителем) бібліотеки Віленського університету, виконував обов’язки голови тимчасової комісії з упорядкування Віленської публічної бібліотеки і музею.

Визнанням наукового авторитету Я. Головацького стало обрання його членом-кореспондентом Королівського чеського товариства наук у Празі (1850); почесним членом Російського товариства любителів історії та старожитностей російських (з 1866); членом Московського археологічного товариства, Імператорського товариства любителів і шанувальників природознавства, антропології та етнографії, Імператорського російського географічного товариства та розпорядчого комітету Західного відділу Імператорського географічного товариства у Вільно, Попечительської ради при Віленському навчальному окрузі. Нагороджений Уваровською премією.

Як учений-археограф Я. Головацький дослідив чимало рукописних збірок, архівів з метою виявлення писемних пам’яток з історії українського народу. Спільно з І. Вагилевичем відкрив і опрацював пам’ятки давньоукраїнського законодавства (списки Кормчої книги 12–13 і 15 ст. із текстами статутних грамот князів Володимира Святославича і Ярослава Володимировича (Мудрого) та інші актові джерела (1832).

Є автором низки праць з літературознавства, філології й історії освіти в Галичині: «Граматика руського язика» (1849), у якій, зокрема, зазначав: «малоруський народ найбільший по великоруським у Слов’янщині, в пай цілої слов’янщини – прекрасний край кожний, плодовиту землю подільську, українську, море Чорне і гори Карпатські заселяє, − язик красний, середину слов’янщини із всіма слов’янськими племенами сусідує». «Три вступительнії преподаванія о рускій словесності» (1849), «Хрестоматия церковно-славянская и древнерусская» (1854), «Очерк старославянского баснословия или мифологии» (1860), «Начало и действование Львовского Ставропигийского братства по историческо-литературному отношению» (1860), «О пеpвом литеpатуpно-умственном движении pусинов в Галиции со вpемен Австpийского владения в той земле» (1863) та ін.

Результати досліджень Я. Головацького з етнографії, історії та географії Галичини, Буковини й Закарпаття відображено в його працях: «Великая Хорватия или Галицко-Карпатская Русь» (1841), «Исторические сведения о Буковине» (1869), «Об исследовании памятников русской старины, сохранившихся в Галичине и Буковине» (1871), історично-географічному нарисі «Карпатская Русь» (1875), «О народной одежде и убранстве русинов или русских в Галичине и северо-восточной Венгрии» (1877), «Древние предания о городе Галиче и его окрестностях» (1879), «Географический словарь западнославянских и югославянских земель и прилежащих стран» (1877, виданий 1884), «Материалы по истории Галичины» (1886) та ін.

Велику наукову цінність має етнографічна праця Я. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси», опублікована в 1863–1878 рр. у виданні «Чтения Московского общества истории и древностей российских»; у 1878 р. вийшла окремим виданням (т. 1–4) з доповненням мапи «Этнографическая карта русского народонаселения Галичины, северо-восточной Угрии и Буковины» (1875).

На початку 1850‑х рр. Я. Головацький заснував бібліотеку «Народного дому» у Львові. Учений вважав, що саме в ній могла зосередитися «полная библиография нашей Руси». Просив авторів і видавців надсилати до цієї бібліотеки по одному примірнику своїх творів «для совокупления всей словесной деятельности в одно огнище».

Я. Головацький був завзятим книголюбом і популяризатором друкованого слова, тому щедро дарував свої книжки як приватним особам, так і бібліотекам, товариствам, навчальним закладам. Зокрема, передав чимало книжок Одеській міській бібліотеці (нині Одеська національна наукова бібліотека), бібліотеці «Народного дому» у Львові та народній бібліотеці м. Средець (Болгарія).

Як книгознавець Я. Головацький уважно стежив за видавничими справами у Галичині, Наддніпрянщині, Росії та інших слов’янських країнах, збирав інформацію про вихід нових книжок, інформував своїх кореспондентів про появу нових видань у Галичині. Налагодив контакти з книготорговцями і бібліотекарями України (П. Должиковим, Д. та І. Гартенштейнами) й Росії (В. Печаткіним).

Я. Головацький зробив вагомий внесок у розвиток української бібліографії. Брав безпосередню участь у розробленні бібліографічних матеріалів до альманаху «Русалка Дністровая», де було вміщено його бібліографічну працю «Коротка відомість о рукописах слов’янських і руських, находящихся в книжниці монастиря св.  Онуфрія у Львові»  (1837). Тут описано 24 старовинні рукописні книги з зібрань однієї з львівських монастирських бібліотек (наведено відомості про формат, кількість аркушів і статей, переклад, мову, наявність дефектів у примірниках тощо).

Значний бібліографічний матеріал представлено в літературному збірнику «Галичанин», який видавав Я. Головацький у 1862–1863 рр. спільно з українським письменником, журналістом і редактором Б. Дідицьким. У 1863 р. в альманасі надруковано працю Я. Головацького «Библиография Галицко-русская с 1772–1848 года», в якій бібліограф описав 127 книг і брошур, виданих в Галичині.

Я. Головацький був укладачем щорічних списків літератури – «Библиографический список русских книг, изданных в 1864 г.» і «Библиографический список русских книг, изданных в 1865 г.», опублікованих у «Науковом сборнике» Галицько-Руської матиці.

Я. Головацькому належить низка праць, які мають бібліотекознавчий і книгознавчий характер, містять відомості про друкарство («Библиотека «Народного дома», «Несколько слов о «Библии» Скорины и о рукописной русской библии из XVI столетия, обретающейся в библиотеке монастыря св. Онуфрия во Львове» (1865)) та видавничу справу в Україні («Обозрение славяно-русской письменности и народного образования в Червоной Руси до занятия Галиции и Лодомерии австрийским кордоном»).

До наукових досягнень ученого як одного з перших бібліографів у Західній Україні належать бібліографічні покажчики: «Библиография по язику и литературе за 1837–1861 гг.» (рукопис, не опубліковано), «Библиографические находки во Львове» (1873) та «Дополнение к Очерку славянорусской библиографии В. М. Ундольского» (1874). Доповнення Я. Головацького до цієї бібліографії супроводжувалися широким вступним словом, у якому висловив власні міркування про стан, завдання і методику бібліографування слов’янських стародруків. Після вступного слова у хронологічному порядку подано 759 назв слов’янських друків за час від 1551-го по 1865 р. 

Я. Головацький, ймовірно, є автором «Славянской библиографии» і «Школьной библиографии» (таку версію висунули у своїх дослідженнях українські бібліографи М. Гуменюк, І. Левицький і В. Коцовський). «Славянская библиография» містить бібліографічну програму збірника «Галичанин», складається зі вступу та розділів: «Украинская словесность» і «Обзор югославянской журналистики». «Школьная библиография» містить список із 52 підручників для західноукраїнських народних і середніх шкіл, виданих з 1848 по 1863 рр. Віденським книговидавництвом, Галицько-Руською матицею, Ставропігійським інститутом і приватними особами. 

 Перу Я. Головацького належить рецензія на бібліографічну працю «Bibliografie polska» К. Естрайхера, в якій він слушно зауважив, що автор надто «розширив» рамки польської національної бібліографії, залучивши до неї і чесько-моравські видання.

Серед останніх праць, які видав Я. Головацький, є бібліографічні покажчики: «Первые учебники Галицкой Руси под австрийским правительством, изданные сто лет тому назад» (1887) та «Первенцы галицко-руской письменности с 1848 года» (1888).

В останні роки життя Я. Головацький стояв осторонь української літератури, не поділяв передових поглядів щодо її розвитку. Літературною працею займався переважно в 1830–1940‑х рр., пізніше виступав як учений і бібліограф. Велика наукова спадщина Я. Головацького й досі повністю не зібрана й не вивчена.

Підтримував тісні контакти з багатьма ученими-славістами і фольклористами: М. Устияновичем, Д. Зубрицьким, І. Вагилевичем, Г. Петровичем, Ф. Курелацем; листувався з М. Погодіним, О. Бодянським, М. Максимовичем, Я. Колларом, П. Шафариком, П. Коубеком, К. Запом, В. Залеським, К. Ербеном та ін.

На знак вдячності й пошани в багатьох містах Західної України іменем ученого названо вулиці, встановлено меморіальні дошки. В Івано-Франківську відкрито пам’ятник (2013) та музей-кімнату «Руської трійці» (2017).

Особовий архів Я. Головацького зберігається у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника та в Інституті літератури НАН України в Києві (ф. 104).

 

Твори

 

Русалка Днестровая. – Будим: Письмом Корол. Всеучилища Пештанского, 1837. – XX, 133, [2] с.

Несколько слов о библии Скорины и о рукописной русской библии из XVI столетия, обретающейся в библиотеке монастыря св. Онуфрия во Львове / Я. Головацький. – Львов : печ. Ин-та ставропиг., [1865]. – 32 с.

О пеpвом литеpатуpно-умственном движении pусинов в Галиции со вpемен Австpийского владения в той земле / Я. Ф. Головацький. – Львов : Книгопечат. Ставpопиг. ин-та . – 39 с. // Hауковий збіpник. – 1865. – Вип. 2.

Библиографические находки во Львове / Я. Головацький. – Санкт-Петербург : тип. Имп. акад. наук, 1873. – 43 с.

Дополнение к Очерку славяно-русской библиографии В. М. Ундольского, содержащее книги и статьи, пропущенные в первом выпуске хронологического указателя славяно-русских книг церковной печати с 1491-го по 1864 год, в особенности же перечень галицко-русских изданий церковной печати. / Сост. Яковом Головацким. – Санкт-Петербург : Императорская Академия наук, 1874. – 96 с.

О народной одежде и убранстве русинов или русских в Галичине и Северо-восточной Венгрии / [Соч.] Я. Ф. Головацкого. – Санкт-Петербург : тип. В. Киршбаума, 1877. – 85 с.

Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким : [в 3 ч.] / Я. Головацький. – Москва : Имп. о-во истории и древностей рос. при Моск. ун-те, 1878.

Ч.1.Ч.2 ; Ч.3. Отд.-е 1. Ч.3. Отд.-е 2.

Судьба одного галицко-русского ученого : к биографии Ивана Николаевича Вагилевича / Я. Головацкий // Киев. старина. – 1883. – Т. 6. – С. 453–472.

Воспоминания о Маркиане Шашкевиче и Иване Вагилевиче / Я. Ф. Головацкій // Литературный сборникъ издаваемый литературным обществом Галицко-Русской матицы. – Львовъ, 1885. – Вып. 1. – С. 10–41.

Пережитое и перестраданное / Яков Головацкий // Письменники Західної України 30–50‑х років ХІХ ст. – Київ : Дніпро, 1965. – С. 229–285.

Твори / М. С. Шашкевич, І. М. Вагилевич, Я. Ф. Головацький ; [упоряд., вступ. ст. та прим. М. Й. Шалати]. – Київ : Дніпро, 1982. – 367 с. –Твори Я. Ф. Головацького: с. 211–354.

Виклади давньослов'янських легенд, або Міфологія / Я. Головацький. Київ : Довіра, 1991. 91, [2] с. : іл. (Додаток до журналу «Хроніка-2000. Наш край». Серія «Відродження»).

Русалка Дністровая : [альманах] / за ред., [упоряд.] М. Шалати. – 8-е перевид. укр. кн.  раритету 1837 р. – Дрогобич : Коло, 2012. – 232 с., [8] арк. фотоіл. 

Джерела

М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький : бібліогр. покажч. / Львів. б-ка АН УРСР ; М. П. Гуменюк, Є. Є. Кравченко ; ред. Г. Ю. Гербільський. – Львів, 1962. – С. 99–122.

Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії. Дожовтневий період : нариси / І. І. Корнєйчик. – Київ : Ред.-вид. відділ Кн. палати УРСР, 1971. – С. 145–149.

Люзняк М. Яків Головацький – книгознавець і бібліограф / М. Люзняк // Шашкевичіана / НАН України, Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича [та ін.] ; ред. М. Ільницький. – Львів ; Броди ; Вінніпег, 1996. – Вип. 1/2. – С. 263–265.

Гаврилів Б. М. Вшанування пам’яті «Руської трійці» (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький) / Б. М. Гаврилів, І. Ф. Миронюк, Ю. М. Угорчак. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. – С. 122–158.

Гаврилів Б. М. З історій створення музею та пам’ятника «Руській трійці» в Івано-Франківську / Б. М. Гаврилів. – Івано-Франківськ : Лілея НВ, 2014. – 132 с. 

Гнатюк М. Його злети і падіння (До 200‑річчя від дня народження Якова Головацького) / Михайло Гнатюк // Дзвін. – 2014. – № 11–12. – С. 126–130. 

Діяч національно-культурного відродження Галичини : до 200-річчя від дня народження Я. Головацького (1814–1888) // Дати і події, 2014, друге півріччя: календар знамен. дат № 2 (4) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2014. – С. 97–100. 

Матисякевич З. Український археограф Я. Ф. Головацький / Зіновій Матисякевич ; АН України, Ін-т укр. археографії . – Київ : 1993. – 17 с. – (Історія української археографії : персоналії ; вип. 2). 

Петраш О. О. «Руська трійця» : М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературні послідовники / О. Петраш. – 2 е вид., допов. – Київ : Дніпро, 1986. – С. 117–155.

"Русалка Дністрова" : док. і матеріали / АН УРСР, Ін-т сусп. наук, Центр. держ. іст. архів УРСР у Львові; [упоряд.: О. А. Купчинський (ст. упоряд.) та ін. ; редкол.: Ф. І. Стеблій (відп. ред.) та ін.]. – Київ: Наук. думка, 1989. – 542, [2] c. : іл.

«Руська трійця»: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький : бібліогр. покажч. (1834–1990) / Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; Л. І. Ільницька (уклад.) ; наук. ред. Ф. І. Стеблій. – Львів, 1993. – С. 61–100.

 Циганик М. Яків Головацький та його участь у «Русалці Дністровій» (Крізь призму наукового бачення Івана Франка) / Мирослава Циганик // Вісник Львівського університету. Серія філологічна : зб. наук. пр. / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. –  Львів, 2013. – Вип. 58. – С. 205–211.

Фаріон І. Яків Головацький:  «Відки такий наглий упадок?» (І. Франко) : з нагоди 170-ліття заснування катедри руської словесності у Львівському університеті / І. Фаріон // Слово Просвiти. – 2018. – Ч. 48 (29 листоп. – 5 груд.). – С. 12–13.

 

_________________

 

ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ФЕДОРОВИЧ (1814–1888) // Цифрова бібліотека «Україніка»

Гуменюк М. Я. Ф. Головацький як бібліограф і книгознавець

ЯКІВ ГОЛОВАЦЬКИЙ / Програма «Велич особистости» • 127 студія // 2017

 

Швачка Тетяна Олександрівна
Статтю створено : 22.07.2020
Останній раз редаговано : 22.07.2020