Пошук статті
|
|
Кількість користувачів Сьогодні : 58 КількістьЗа місяць : 1330 статей : 1008 |
Бібліотечний блоґ
Бібліотечний блоґ (англ. blog, від web log – мережевий журнал чи щоденник подій) – веб-сайт, в основі якого – періодично оновлювані тексти, зображення чи мультимедіа, повністю чи частково пов’язані з бібліотечною тематикою. Метою функціонування Б. б. є привернення уваги до бібліотеки як соціального інституту, просування бібліотечних послуг, популяризація читання та книги, що сприяє залученню нових користувачів. Як сучасний інструмент взаємодії з аудиторією та тестування нових ідей і новацій Б. б. слугує поглибленню професійної комунікації бібліотекарів, налагодженню соціального партнерства з іншими установами. Сукупність блоґів, у т. ч. за професійною ознакою, має назву блоґосфери. Платформами для створення блоґів слугують різні сервіси і платформи, у т. ч. безкоштовні (Blogger, TypePad, LiveJournal, WorldPress, Blogspot). Властивостями Б. б. є: інтерактивність (наявність зворотного зв’язку, відгуків, коментарів) мультимедійність (наприклад, використання буктрейлерів), універсальність (подання матеріалів, не пов’язаних із бібліотечною тематикою), комунікативність, менш офіційний стиль викладу матеріалів. За змістовним наповненням та інформаційним потенціалом Б. б. є дещо вужчим від бібліотечного сайту. Першим Б. б. став Librarians’ Site du Jour Дж. Левін (Jenny Levine), створений у 1995 р., який проіснував до 1999 р. Поява перших українських Б. б. датується 2007 р., а активний розвиток бібліоблоґосфери розпочався з 2009 р. Для Б. б. характерні лаконічні записи тимчасової значущості, тому їх важливо поповнювати новими записами, інакше блоґ втрачає свою актуальність, стає нецікавим. Нові записи (пости) розміщуються поперед старих. Б. б. має відповідати наступним вимогам: регулярність оновлення інформації та її достовірність; популярність (наявність прихильників/постійних читачів, що фіксується відповідним автоматичним лічильником, та коментарів); узгодженість, зв’язок із сайтом бібліотеки або соціальними мережами (кнопки посилань на облікові записи у Facebook, Twitter тощо); проста, зрозуміла та зручна для відвідувачів навігація; відповідність завданням бібліотеки створеного корпоративного ресурсу з достатньою кількістю контенту, оптимізованого під пошукові системи; привабливий дизайн. Класифікація Б. б. можлива за багатьма ознаками: за належністю – авторські, колективні, офіційні при бібліотеках; за типом бібліотек – шкільні, вишівські, публічні, наукові та ін.; за стилем подачі інформації і оформлення – текстові, фотоблоґи, відеоблоґи, аудіоблоґи, комбіновані тощо; за тематикою: професійний розвиток і технології навчання бібліотекарів, проблеми питання лідерства та мотивації, поширення кращого досвіду, популяризація цифрового контенту (електронна та аудіокнига), книги та читання; за цільовою аудиторією – для бібліотечних фахівців, для дітей та підлітків, для вчителів та батьків; історико-краєзнавчі; бібліотечні новини тощо. Ефективність Б. б. визначається за такими кількісними критеріями: чисельність щоденних відвідувачів; передплатників; коментарів; зворотних посилань. Моніторинг інформаційного простору Інтернет свідчить, що станом на 01.07.2016 р. кількість блоґів публічних бібліотек становила понад 1000 од., серед яких 30% презентують діяльність сільських книгозбірень, а 22% є блоґами бібліотек для дітей та юнацтва. Помітною у бібліоблоґосфері є присутність провідних регіональних книгозбірень України: 19 бібліотек ведуть 72 блоґи. Використання Б. б. є елементом запровадження інформаційних технологій в книгозбірнях, засобом професійної самореалізації бібліотекарів у довільному форматі; віртуальною on-line формою просування послуг бібліотеки, читання і книги, взаємодії з користувачами; інформування суспільства про бібліотеку та її ресурси і можливості.
Джерела
Проців О. Створюємо блог бібліотеки / О. Проців // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 3. – С. 51–54;
|