За місяць : 1107
статей : 1008
| Рубрики : | Науки документно-комунікаційного циклу → Книгознавство |
Букіністична книга (фр. bouquin – [давня] книга) – будь-яке рукописне чи друковане видання, яке, незалежно від часу своєї появи, на момент потрапляння до спеціалізованого (букіністичного) книжкового магазину чи відповідного відділу в торговельному закладі іншого типу, чи приватного торгівця (букініста), чи після них до бібліотеки мало свою «історію» побутування в особі щонайменше одного власника.
Як і антикварна книга, Б. к. у процесі купівлі‑продажу, часто багаторазового, перебуває у сфері повторного товарного обігу. Синонімічним поняттям є «букіністика», яке використовують на позначення: а) старовинних та старих книг, журналів, газет, листівок, інших друкованих видань як об’єктів купівлі-продажу; б) сфери торгівлі ними. Ці поняття тісно пов’язані з бібліофільством, оскільки Б. к. є основним джерелом формування книжкових зібрань і колекцій бібліофілів, поповнення фондів рідкісних і цінних видань, усунення лакун і дезидерат за профілем комплектування в бібліотеках різних типів.
Багато Б. к., особливо старовинних, мають певну цінність, що полягає: у їх моральній рідкісності, яка пов’язана з унікальністю, неповторністю, новизною змісту книжки, наприклад, описом важливих історичних подій, наукових експериментів їх очевидцем чи учасником; у фізичній рідкісності, яка випливає з дуже малої кількості відомих чи вцілілих примірників (раритетів), які фактично перебувають в обігу та володінні. Фізична рідкісність може бути: 1) природною, унаслідок втрат накладу з плином часу, що минув від виходу видання у світ; 2) штучною, спричиненою свідомим заниженням накладу видавцем або знищенням значної її частини через відсутність попиту на видання, з цензурних або інших міркувань.
Як і будь-який інший товар, Б. к. підпорядковується особливостям процесу товарного обігу. Зокрема, ціна, вартість і цінність Б. к. можуть не збігатися. Визначення об’єктивної ціни Б. к. тісно пов’язане з експертизою книжкових пам’яток у бібліотеках і атрибуцією документів. Ураховується багато критеріїв під час аналізу Б. к.: її первинна видавничо-поліграфічна, художня, знакова форма, порівняння з книгами‑аналогами; властивості, особливості, фізичний стан конкретного примірника та ін. У процесі експертної оцінки фахівці керуються і товарними властивостями Б. к., серед яких розрізняють: а) смислові або семантичні (тематика книги, жанр твору, мова, стиль); б) матеріальні або перцептивні, до яких належать: утворювані у процесі друкарського виробництва (формат, палітурка, папір, шрифт, ілюстрації); примірникові особливості, що виникають у процесі побутування (екслібриси, автографи, маргіналії; власницька палітурка, книготорговельна марка чи логотип; штамп букіністичного магазину; колишня ціна).
Примірникові особливості Б. к. (наявність дарчого напису чи присвяти видатної особи) надають їй особливої цінності і значущості. Помітна зношеність у процесі побутування, великий наклад, наявність перевидань чи аналогічних видань знижують вартість Б. к.
Формування поняття Б. к. відбувалось у кілька етапів. Перші букіністичні крамниці з’явились у Франції в 16 ст.; у 1649 р. було встановлено правила здійснення букіністичної торгівлі. Букіністами називали дрібних торговців або міняйл, у т. ч. мандрівних, які займалися обміном, скупкою та продажем старих, уживаних книжок. Паралельно з букіністичною торгівлею існували і нині існують торжища, т. зв. блошині ринки з рідкісними книгами і просто з виданнями, що були у вжитку.
В Україні у 19 ст. провідними осередками букіністичної торгівлі були Київ, Харків, Львів, Одеса, містечко Стародуб Чернігівської губ. Ця торгівля набула найвищого розквіту наприкінці 19 – на початку 20 ст.; нею займалися сотні букіністів. Після жовтневого перевороту 1917 р. більшість букіністичних магазинів було націоналізовано.
Реалізація давніх книжок стала важливою складовою радянської книжкової торгівлі і здійснювалась одночасно приватними, державними, кооперативними, громадськими організаціями та підприємствами. У 1920-і рр. з'явилися букіністичні відділи при великих книжкових крамницях («Академкнига» тощо). На початку 1930-х рр. державна книжкова торгівля повністю витіснила приватний сектор, було розпочато реорганізацію торгівлі давніми книгами у зв’язку з деяким підвищенням матеріального добробуту населення країни, зростанням культурного рівня і різким збільшенням попиту на книжки, який випереджав можливості видавничої справи.
У 1936 р. в СРСР було затверджено перший регламентаційний документ – «Правила торгівлі букіністичною і антикварною книгою», згідно з яким асортимент Б. к. поділявся на дві великі групи: 1) давні книжки, які не втратили своєї художньої або наукової цінності, мають постійний попит і за своїм змістом не суперечать радянській ідеології; 2) старовинні (антикварні) видання, що мають певний науковий і художній інтерес та є бібліографічною рідкістю, які рекомендувалося оцінювати в індивідуальному порядку, відповідно до їхньої якості, збереженості, особливостей зовнішнього та внутрішнього оформлення. Від 1961 р. букіністична торгівля керувалася документом за редакцією С. Мячина («Книговедение. Литературоведение. Фольклор. Искусство: каталог-прейскурант на покупку и продажу букинистических и антикварных книг»). На початку 1960‑х рр. у СРСР існували 34 спеціалізовані букіністичні магазини (у столицях союзних республік та деяких великих містах); у 1980 р. – 94, а також майже 200 букіністичних відділів у книжкових магазинах та 4 тис. пунктів скупки давніх видань. «Инструкция о покупке и продаже букинистических изданий в специализированных букинистических магазинах (отделах)» (1977) офіційно закріпила статус Б. к. як друків, виданих після 1850 р. (книжки, видані до середини 19 ст., стали відносити до антикварних).
Нині сферою інтересу букіністів є рідкісні, антикварні книги та книги порівняно недавнього минулого, призначені для масового читача (у тому числі т. зв. здешевлені видання – залишки нерозпроданих накладів книжок). Букіністична торгівля ниніздебільшого здійснюється через інтернет, на спеціалізованих сайтах. Водночас існує певна кількість спеціалізованих магазинів, книжкових ринків, де покупці мають можливість на власні очі побачити книжки, оцінити їх, дійти консенсусу з продавцями щодо справедливої ціни.
Материалы для истории русской книжной торговли. – Санкт-Петербург, 1879. – 80 с.
Книжная торговля : пособие для работников кн. дела / под ред. М. В. Муратова, Н. Н. Накорякова. – Москва ; Ленинград : Гос. изд‑во, 1925. – 480 с.
Астапов А. А. Воспоминания старого букиниста / А. А. Астапов // Ушедшая Москва. – Москва, 1964. – С. 228–255.
Берков П. Н. История советского библиофильства (1917–1967) / П. Н. Берков. – Москва : Книга, 1983. – 280 с.
Мартынов П. Н. Полвека в мире книг / П. Н. Мартынов. – Ленинград : Наука. Ленигр. отд‑ние, 1969. – 184 с.
Книжная торговля. Документы и материалы. – Москва : Книга, 1980. – Про букіністичну книгу: с. 272–281.
Букинистическая торговля : / [А. А. Говоров, О. П. Голева, А. В. Дорошевич и др.] ; под ред. А. А. Говорова, А. В. Дорошевич. – Москва : Изд‑во МПИ, 1990. – 233, [1] с.
Глотова Г. І. Асортимент видань сучасної букіністичної торгівлі в Україні / Г. І. Глотова // Поліграфія і видав. справа. – Львів, 1990. – Вип. 28. – С. 106–110.
Словник книгознавчих термінів / [В. Я. Буран, В. М. Медведєва, Г. І. Ковальчук та ін.]. – Київ : Кн. палата, 2003. – Про букіністичну книгу: с. 28.
Ковальчук Г. І. Книжкові пам'ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах : монографія / Г. І. Ковальчук ; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. кн. – Київ, 2004. – 644 с.
Кушнаренко Н. Н. Документоведение : учеб. для студентов вузов культуры / Н. Н. Кушнаренко. – 8‑е изд., стер. – Київ : Знання, 2008. – 459 с. – Про букіністичну книгу: с. 356–361.
Сьоміна А. Букіністична й антикварна книга / А. Сьоміна // Вісн. Кн. палати. – 2008. – № 9. – С. 8–11.
Ковальчук Г. І. Теорія та практика роботи з рідкісними й цінними книжками / Г. І. Ковальчук // Наук. пр. Держ. наук.-пед. б-ки України ім. В. О. Сухомлинського. – Київ : Педагогічна думка, 2010. – Вип. 2. Всеукраїнський інформаційний ресурс з питань психолого-педагогічної науки і освіти: сучасний стан та шляхи розвитку. – С. 46–52.
Ковальчук Г. І. Книжкове пам’яткознавство в системі бібліотекознавства / Г. І. Ковальчук // Бібл. вісн. – 2011. № 3. – С. 14–18.
Ковба Ж. М. Антикварна і букіністична торгівля між минулим та майбутнім / Ж. М. Ковба, Ю. М. Колесник ; Укр. акад. друкарства // Наук. зап. – 2011. – № 4. – С. 124–129.
_____________________________