Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 27
За місяць : 421
Кількість
статей : 727
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Інформаційно-бібліотечна рада НАН України
Інформаційно-бібліотечна рада НАН України

Інформаційно-бібліотечна рада НАН України – постійний дорадчий консультативний орган при Національній академії наук України, який опікується функціонуванням бібліотечно-інформаційної системи НАН України, організовує й координує її діяльність. Базовою організацією та науково-методичним центром для бібліотек наукових установ НАН України фактично з перших років існування Ради стала Всенародна бібліотека України (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ).

За час існування ІБР (діє з 1929 р.) не раз змінювалися як її назва (започаткована як Бібліотечна комісія, згодом – Бібліотечна рада, з 1949 р. по 1964 рр. – Бібліотечна комісія, з 1964 по 1990 рр. – Бібліотечна рада, з 1990 р. – Інформаційно-бібліотечна рада НАН України), так і структура, роль та стратегія, розширювалося коло функцій, але головними її завданнями незмінно залишалися координація роботи профільних установ зі створення документно-інформаційної бази для забезпечення наукових досліджень Академії наук, розвиток академічних бібліотек як об’єднаної бібліотечно-інформаційної системи.

Заснована за ініціативою директора Всенародної бібліотеки України С. Постернака та за його проєктом, який обговорювався на чотирьох засіданнях Президії ВУАН, Бібліотечна комісія (БК) у жовтні 1929 р. приступила до роботи (протокол Президії ВУАН від 22 жовтня 1929 р. № 40). До складу БК входили її голова, два завідувачі бібліотек відділів ВУАН (організаційно в цей період академія складалася з двох відділів: природничо-технічного і соціально-економічного), два представники ВБУ, представники відділів Академії та установ при Президії ВУАН.

На БК покладалися загальне керівництво і контроль, координація та раціоналізація діяльності бібліотек мережі ВУАН, регулювання книгонадходження, підготовка бібліотечних інструкцій, правил тощо. Комісія відстежувала діяльність всіх бібліотек Академії (крім ВБУ), весь книжковий фонд (у т. ч. дублетний та нерозподілений) цих бібліотек, книгообмін ВУАН (зокрема, наголошувалося на тому, що безоплатне розсилання видань Академії відбувається за списками, складеними Бюро обміну і розповсюдження видань під контролем вченого секретаря Президії ВУАН). БК діяла як дорадчий орган Президії АН та у її підпорядкуванні і звітувала перед нею про свою роботу.

Упродовж 1929 р. питання, пов’язані з різними напрямами організації бібліотечно-бібліографічної роботи, заслуховувалися на засіданнях Президії ВУАН 11 разів. 14 листопада 1930 р. було затверджено підготовлений за результатами обстеження ревізійною комісією Академії «План реорганізації бібліотечної справи у ВУАН», який охоплював усі напрями діяльності бібліотек наукових установ і визначав основні заходи з її удосконалення у світлі нових партійних директив і вимог.

Організаційному становленню і розгортанню діяльності БК істотно зашкодили політичні процеси 1930-х рр., обвинувачення керівників та провідних спеціалістів установ Академії, у т. ч. й ВБУ, у шкідництві та контреволюційній діяльності. Зокрема, С. Борисенок, завідувач бібліотек 1-го та 2-го відділів ВУАН (1930–1932), який тимчасово (у 1931–1933 рр.) виконував обов’язки відповідального за всю бібліотечну справу ВУАН, був обвинувачений у контреволюційній діяльності і засуджений до розстрілу. О. Асаткін, учений секретар відділу суспільних наук, директор Інституту економіки, у червні 1937 р. на Президії АН УРСР доповідав про стан бібліотечних фондів Бібліотеки АН (БАН) УРСР, тоді ж отримав доручення розробити і подати на наступне засідання Президії пропозиції щодо складу БК та кошторису витрат на її роботу, однак невдовзі як «контрреволюціонер, ворог партії і радянського народу» також був засуджений до розстрілу.

Діяльність БК і формування бібліотечної мережі наукових установ були перервані унаслідок Другої світової війни. Бібліотеку АН УРСР і більшість бібліотек академічних установ евакуювали до Уфи. У травні 1942 р. Президія АН УРСР ухвалила рішення про необхідність відновити комплектування фондів БАН УРСР, налагодити книгообмін та діяльність міжнародного міжбібліотечного абонемента. З цією метою БК, яку на той час очолював віце-президент АН УРСР, геолог і палеонтолог, директор Інституту геологічних наук Б. Чернишов, було доручено складання переліку установ і окремих учених, з якими буде здійснюватися книгообмін, списків необхідних видань із США та Великобританії. Участь у цій роботі брали керівники відділень Академії і директор БАН Б. Зданевич.

У квітні 1944 р. БК ухвалила постанову про обслуговування наукових установ АН фондами БАН УРСР через колективний абонемент; тимчасово дозволила видачу перших примірників з фондів БАН установам АН на один місяць. БК продовжувала також листуватися з вітчизняними та зарубіжними науковими організаціями щодо організації обміну літературою та замовлення наукових видань.

Активну діяльність розгорнула БК у справі сприяння відбудові бібліотечної мережі АН УРСР у повоєнні роки. Надзвичайно гостро постало питання про формування бібліотечного фонду мережі. БАН УРСР через БК ініціювала розгляд Президією АН УРСР питання про забезпечення академічних бібліотек обов’язковим примірником наукових видань. 3 листопада 1945 р., на прохання АН УРСР, Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову про надання 26-ти бібліотекам найбільших наукових установ України платного спеціалізованого примірника видань друку СРСР. Вони також одержали абонемент в московській конторі «Академкниги».

У 1946 р. Президія АН УРСР доручила БК здійснити комплексну перевірку діяльності бібліотечної мережі та затвердила низку заходів щодо поліпшення бібліотечної справи в установах Академії. Результати обстеження були детально викладені у доповіді директора БАН Ю. Меженка на засіданні Президії АН УРСР 21 червня 1946 р. У доповіді зроблено висновки щодо стану діяльності бібліотек, їхніх досягнень, недоліків у роботі, окреслено перспективи подальшого розвитку. Подолання виявлених недоліків стало завданням БК на найближчу перспективу і було закріплено в розробленому академіком О. Білецьким (головою БК у 1949–1951 рр.) «Положенні про Бібліотечну комісію АН УРСР». Провідні працівники БАН УРСР Г. Плеський та Я. Прайсман у 1948 р. уклали і видали перший довідник «Бібліотеки УРСР (обласні, наукові і спеціальні)», який інформував про роботу 405-тьох бібліотек, у т. ч. 31 бібліотеку наукових установ.

Діяльність БК була відкритою. Звіти про її роботу регулярно заслуховувалися на засіданнях Президії АН УРСР, друкувалися на сторінках «Вісника АН УРСР» та «Доповідей АН УРСР». Члени БК (В. Дончак, М. Каганова, А. Матвієнко, А. Одуха, Я. Прайсман) брали участь у нарадах директорів бібліотек АН СРСР і союзних республік (з 1949 р. вони відбувалися двічі на рік), виступали з доповідями і повідомленнями. Діяльність БК АН УРСР висвітлювалася на сторінках загальноакадемічного збірника наукових праць «Библиотечно-библиографическая информация библиотек АН СССР и АН союзных республик», який видавала Бібліотечна рада Президії АН СРСР з 1948 р.

У лютому 1952 р., у зв’язку з погіршенням ставлення влади до академіка О. Білецького, Президія АН УРСР переглянула склад БК і призначила нового голову, яким став академік АН УРСР Є. Шилов. Новими членами комісії стали: від відділу біологічних наук – чл.-кор. АН УРСР Н. Медведєва; від відділу сільськогосподарських наук – чл.-кор. АН УРСР Є. Звірозомб-Зубовський і чл.-кор. АН УРСР І. Стрєлков; від відділу суспільних наук – канд. філол. наук, співробітник Інституту літератури М. Пивоваров; а також директор Державної публічної бібліотеки (ДПБ) УРСР (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) В. Дончак, директор Львівської бібліотеки АН УРСР (нині – Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника) А. Одуха та шість завідувачів бібліотек наукових установ АН УРСР.

Починаючи з 1950-х років, крім постійних у роботі Комісії проблем формування, обліку та використання бібліотечних фондів, активно порушувалися питання інвентаризації, опрацювання і збереження рукописних зібрань установ АН УРСР, їх мікрофільмування, фотокопіювання та наукового описування, а також організації довідково-бібліографічного апарату, створення друкованих каталогів, путівників тощо. Зокрема, на засіданні Президії АН УРСР 22 квітня 1955 р. було розглянуто діяльність БК та визнано її задовільною, ухвалено зобов’язати ДПБ УРСР розпочати укладання зведеного каталогу іноземної періодики із фондів наукових установ АН УРСР та регулярно видавати зведені каталоги літератури, що надходить із країн Східної Європи. Того ж року вийшов друком перший випуск «Зведеного каталога іноземних журналів, які одержано науковими установами Академії наук УРСР в Києві за 1945–1954 рр.». Найбільшим за обсягом серед таких видань став зведений каталог «Зарубежные периодические издания в фондах ЦНБ и библиотек научных учреждений АН УССР (1965–1975 гг.)» у трьох томах, який вміщував інформацію про видання, що зберігаються в 67-ми бібліотеках АН УРСР.

На початку 1960-х років коло проблем, вирішенням яких займалася БК АН УРСР, розширилося. На виконання розпорядження Президії АН УРСР «Про підготовку пропозицій про поліпшення організації науково-технічної інформації та пропаганди в установах АН УРСР» (від 26 червня 1962 р. № 492) у структурі установ передбачалося створення науково-інформаційних підрозділів з метою оперативного забезпечення інформацією наукових розробок. Бібліотеки розглядалися як структури, що безпосередньо здійснюють підготовку і розповсюдження науково-технічної інформації. Відтоді БК почала займатися питаннями взаємодії бібліотек і інформаційних підрозділів наукових установ в інформаційному забезпеченні потреб науки.

У 1964 р., у зв’язку з істотним розширенням функцій БК, її було реорганізовано в Бібліотечну раду (БР). Організаційно Рада складалась із головного органу – бюро, трьох секцій, які спеціалізувались на основних напрямах наукової діяльності АН УРСР – фізико-математичних, хіміко-технологічних і біологічних наук та суспільних наук, а також двох комісій – бібліотекознавчої та бібліографічної. Розширився і склад БР – крім відомих учених і фахівців ДПБ УРСР до неї увійшли завідувачі бібліотек низки наукових установ. У зв’язку зі зростанням обсягів організаційно-методичної та консультаційної роботи було збільшено штат методистів ЦНБ АН УРСР (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), до БР уведено штатну посаду ученого секретаря. У своїй роботі БР спиралася на висококваліфікованих спеціалістів ЦНБ АН УРСР, насамперед працівників кабінету бібліотекознавства, який у 1950–1960-х роках очолювали Я. Прайсман, М. Каганова, В. Резнікова; вони ж одночасно виконували й обов’язки секретарів Ради.

Особливу увагу Рада приділяла організації комплексних перевірок діяльності академічних бібліотек, ставлячи за мету покращення всіх напрямів їхньої роботи на основі поглибленого аналізу планів і звітів та надання відповідної консультаційно-методичної допомоги. Практикувалося заслуховування на засіданнях БР звітів про роботу бібліотек окремих інститутів і наукових центрів. Методисти ЦНБ АН УРСР вивчали стан роботи бібліотек на місцях і до засідань Ради готували ґрунтовні довідки.

Дієвість рішень Ради забезпечувалися регулярністю її засідань (за річним планом вони проводились щоквартально, на кожному засіданні розглядалися три-чотири питання), ретельним аналізом стану справ, що виносились на слухання, обов’язковістю виконання комплексу організаційно-методичних заходів, спрямованих на підвищення рівня роботи кожної бібліотеки і всієї бібліотечної мережі загалом, створенням системи контролю за виконанням рішень. У випадках потреби в адміністративній підтримці бюро Ради готувало доповідні записки Президенту Академії та проєкти постанов Президії АН УРСР.

У полі зору БР постійно перебували проблеми вдосконалення бібліографічної роботи бібліотек. Починаючи з 1950-х років, Рада регулярно формувала і подавала на затвердження до Президії АН УРСР зведені перспективні плани підготовки бібліографічних видань – поточних і ретроспективних, біобібліографічних посібників, організовувала вивчення стану бібліографічного забезпечення комплексних і міжгалузевих досліджень у системі АН. З 1965 р. ЦНБ АН УРСР розпочала видавати у видавництві «Наукова думка» щомісячний інформаційний бюлетень «Новые иностранные книги, которые поступили в ЦНБ и библиотеки научных учреждений АН УССР», накладом 300 пр. З 1967 по 1992 рр. видавався покажчик «Довідкові та бібліографічні зарубіжні книжкові видання у фондах ЦНБ і бібліотек наукових установ АН УРСР». За ініціативою Ради в Академії на відзначення ювілеїв провідних учених започатковано серію «Біобібліографія вчених України».

Свідченням системності і ґрунтовності підходів Ради до розвитку бібліографічної роботи в установах АН були її заходи, проведені у 1973 р. Рада створила комісію з науковців інститутів і фахівців ЦНБ АН УРСР, яка мала оцінити науковий рівень бібліографічних праць, підготовлених бібліотеками та підрозділами наукової інформації інститутів АН УРСР упродовж 1969–1972 рр. За результатами аналізу 110 науково-бібліографічних видань комісія подала на розгляд БР ґрунтовну аналітичну довідку і відповідні рекомендації. Рада, своєю чергою, ухвалила низку заходів, спрямованих на удосконалення наукового рівня бібліографічних праць, зокрема, щодо активізації участі вчених рад, та провідних науковців академічних установ у підготовці і редагуванні цих видань.

Постанова Президії АН УРСР «Про підвищення рівня бібліотечно-бібліографічної роботи в бібліотеках АН УРСР» від 24 січня 1973 р. № 41, підготовлена за участі Ради, сприяла створенню єдиного перспективного плану бібліотечно-бібліографічної роботи, розробленню та затвердженню «Положення про організацію та координацію інформаційно-бібліографічної роботи в Академії наук УРСР» (розпорядження Президії АН УРСР від 6 жовтня 1975 р. № 1442).

Постійну увагу Рада приділяла удосконаленню довідково-бібліографічного апарату бібліотек, залученню вчених наукових установ до розроблення робочих таблиць ББК, згодом УДК, питанням упровадження у практику бібліотек передового досвіду. З метою підтримки належного фахового рівня бібліотечних працівників академічних книгозбірень Рада розробила кваліфікаційні характеристики їхніх посад і ухвалювала рішення про введення додаткових штатних одиниць до бібліотек інститутів, залежно від навантаження працівників згідно з прийнятими нормами праці.

Особливу увагу члени БР приділяли роботі зі збереження унікальних фондів ЦНБ, ЛНБ, бібліотек окремих інститутів. Починаючи з 1930-х років вчені – члени Ради регулярно порушували питання про уведення цінної літератури в науковий обіг, про збереження інститутських бібліотечних колекцій, а Президія АН УРСР вишукувала для цього додаткові кошти, штати, площі. Дуже активно ця робота провадилася наприкінці 1940-х – на початку 1950-х рр., наприкінці 1970-х рр., потім у 1980-х – 1990-х рр.

У травні 1964 р. ДПБ УРСР спіткала трагедія – пожежа, яка завдала істотних матеріальних збитків, призвела до втрати частини цінних фондів. Академік І. Білодід, як голова БР, керував роботою з ліквідації наслідків пожежі – від організації евакуації вцілілих фондів до відновлення втрачених видань. БР не лише контролювала хід ліквідації наслідків пожежі, а й постійно тримала під контролем стан збереження фондів у бібліотеках установ АН УРСР.

За результатами перевірок фондів бібліотек, які провадилися у 1978–1979 рр. під керівництвом БР, було ухвалено три постанови Президії АН УРСР, питання збереження видань обговорювались також на вчених і бібліотечних радах установ. Терміново були підготовлені інструкції з проведення переобліків, з відбору маловикористовуваних видань на депозитарне зберігання, з обліку і збереження літератури службового користування. У 1980-х – на початку 1990-х рр. АН мала змогу постійно виділяти значні асигнування на виконання робіт з опрацювання невпорядкованих масивів видань у ЦНБ та ЛНБ, а Рада контролювала їх результативність та цільове освоєння коштів.

Постійну увагу БР приділяла питанням підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців. У 1981 р. було затверджено «Положення про систему підвищення кваліфікації кадрів бібліотек НДУ АН УРСР», у якому чітко визначалися завдання, напрями діяльності й організаційна структура цієї системи. «Кваліфікаційні характеристики посад співробітників НДУ» було затверджено у 1982 р., тоді ж ухвалено принципове рішення про призначення фахівців на посади завідувачів бібліотек наукових установ лише після погодження з БР АН УРСР. З 1985 р. організовуються школи передового досвіду згідно із затвердженим Радою «Положенням про організацію школи передового досвіду в бібліотеці НДУ».

У вересні 1987 р. на базі ЦНБ АН УРСР відбулася нарада бібліотечних рад академій наук союзних республік, під час якої йшлося про створення концепції автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи, про перетворення відділів НТІ в центри інформаційного аналізу зі статусом наукових підрозділів. Необхідність переходу до нового рівня інформаційно-бібліотечного забезпечення наукового процесу, поставила перед БР низку нових складних проблем і завдань. У зв’язку з цим на базі БР в лютому 1990 р. було створено Інформаційно-бібліотечну раду.

Після проголошення незалежності України координаційні зусилля ІБР були спрямовані насамперед на впровадження високоефективних інформаційних технологій, реалізацію інноваційних проєктів створення корпоративної системи реферування наукової літератури (загальнодержавна реферативна база даних «Україніка наукова» і випуск галузевих серій УРЖ «Джерело»), формування електронного інформаційного ресурсу «Наукова періодика України», забезпечення доступу до міжнародних інформаційних ресурсів та ін.

Значну увагу ІБР приділяла науково-дослідній роботі, залученню академічних бібліотек до наукових досліджень, які провадила НБУВ. Зокрема, досліджувалися такі проблеми: формування фондів наукових бібліотек (1971–1974); використання зарубіжних періодичних видань (1980, 1984–1987); визначення напрямів розвитку централізації бібліотек мережі (1985–1987); вивчення ресурсних можливостей інформаційних підрозділів науково-дослідних установ з визначенням найцінніших структурних компонентів цих ресурсів (1992–1993) тощо. За результатами досліджень ухвалювалися відповідні рішення, постанови, розпорядження Президії АН, інформація про вдосконалення того чи іншого напряму діяльності бібліотечно-інформаційних підрозділів широко висвітлювалась у фахових виданнях.

Питання перегляду класифікації наук, удосконалення ББК, організації централізованого каталогізування друкованої продукції в Україні виносилося на розширене засідання ІБР АН України 10 лютого 1994 р. За підсумками засідання було ухвалено рішення створити Консультативно-координаційну раду з питань класифікації наук та Міжвідомчу каталогізаційну комісію, винести питання удосконалення класифікації наук на розгляд Президії АН України.

У полі зору ІБР постійно перебували питання ефективної співпраці з бібліотечно-інформаційними установами галузевих академій наук, за результатами обговорення яких ухвалювалися відповідні важливі рішення Президії НАН України. У 2012 р. на засіданні Ради президентів академій наук України на тему: «Проблеми розвитку міжакадемічного інформаційного обміну» було ухвалено «Пропозиції Інформаційно-бібліотечної ради НАН України щодо забезпечення організації і координації інформаційної взаємодії національних академій наук». Тема «Формування національного інформаційного простору: інтеграція й кооперація зусиль бібліотек та інформаційних центрів України» стала предметом розгляду на засіданні  Міжвідомчої ради з координації фундаментальних досліджень 3 грудня 2014 р.

За ініціативи ІБР питання щодо удосконалення діяльності бібліотечно-інформаційної мережі НАН України систематично заслуховуються на засіданнях Президії НАН України. Зокрема, було прийнято низку постанов та розпоряджень Президії НАН України: «Про забезпечення Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського науковими виданнями для міжнародного книгообміну» (від 11 листопада 2009 р., № 306); «Про доставляння обов’язкових примірників видань» (від 21 квітня 2010 р., № 118); «Про впровадження збереження та використання книжкових пам’яток, рідкісних та цінних книжкових і рукописних фондів в установах Національної академії наук України» (від 15 червня 2017 р., № 388); «Про передплату установами НАН України доступу до електронних баз даних іноземних наукових періодичних видань у 2019 р.» (від 19 березня 2019 р., № 180).

8 жовтня 2019 р. під час міжнародної конференції НБУВ «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні тенденції у цифрову епоху» відбулося засідання секції академічних бібліотек «90-річчя Інформаційно-бібліотечної ради НАН України».

Бібліотечні комісії і ради завжди очолювали видатні вчені, директори інститутів, віце-президенти або члени Президії Академії, зокрема: академіки Б. Чернишов (1940–1945), М. Птуха (1945–1949), О. Білецький (1949–1951), Є. Шилов (1952–1953), Л. Булаховський (1953–1956), М. Гулий (1957–1961), М. Семененко (1962–1963), І. Білодід (1964–1981), В. Русанівський (1981–1983, 1988–1992), І. Походня (1983–1988), В. Немошкаленко (1992–2002), О. Онищенко (з 2002 р.).

Нині чинний склад Інформаційно-бібліотечної ради затверджений згідно з постановою Президії НАН України від 5 липня 2017 р. № 203 і налічує: 14 осіб – бюро ради і 24 особи – члени ради. До складу ІБР, крім провідних науковців НАН України входять: 6 фахівців НБУВ, 1 – ЛННБ України та 7 завідувачів академічних бібліотек. Голова Ради – О. Онищенко, відповідальний секретар – Г. Солоіденко.

Інформація про діяльність ІБР (нормативні документи, річні звіти, видання, методичні матеріали, поточні новини і т. ін.) представлена на окремій сторінці порталу НБУВ (http://www.nbuv.gov.ua/node/660). Звіти про науково-інформаційне забезпечення установ НАН України щорічно публікуються у продовжуваному виданні «Звіт про діяльність Національної академії наук України у … році»

 

Джерела

Витяги з протоколів  Президії ВУАН // Вісті ВУАН. – 1929. – №  9–10. – С. 16;

Карпенко Г. В. В Президії Академії наук УРСР/ Г. В. Карпенко // Вісті АН УРСР. – 1946. – № 8. – С. 95;

Меженко Ю. Про стан мережі бібліотек наукових установ Академії наук УРСР : доп. директора Бібліотеки АН УРСР на Президії АН УРСР 21  ерв/ 194  р. / Ю. Меженко // Журнал Бібліотеки Академії наук УРСР. – 1946. – № 2. – С. 3–13;

Про роботу Бібліотечної комісії при Президії Академії наук Української РСР : Звіт за 1953–1955 рр. // Вісник АН УРСР. – 1955. – № 6. – С. 64;

Про роботу Бібліотечної комісії при Президії АН УРСР : Звіт за 1955–1956 рр. // Вісник АН УРСР. – 1956. – № 10. – С. 52;

Про Бібліотечну комісію при Президії АН УРСР // Доповіді АН УРСР. – 1960. – № 8. – С. 11–29;

Інформаційно-бібліотечна рада Президії АН УРСР // Вісник АН УРСР. – 1990. – № 7. – С. 88–90;

Матеріали розширеного засідання Інформаційно-бібліотечної ради НАН України : питання перегляду класиф. наук, удоскон. ББК, орг. централіз. каталогів друк. продукції в Україні / уклад.: І. А. Зарічняк, А. А. Свобода ; наук. ред. О. С. Онищенко. – Київ, 1994. – 28 с.;

Про стан та завдання розвитку в НАН України бібліотечно-інформаційної справи : Постанова Президії НАН України № 186 від 9 липня 2003 р. // Бібл. вісник. – 2003. – № 5. – С. 9;

Кулаковська Т. Л. Роль Інформаційно-бібліотечної ради НАН України у становленні і розвитку бібліотечно-інформаційної системи НАН України: історія, сучасний стан, перспективи / Т. Л. Кулаковська // Наукові праці НБУВ : Бібліотеки Національної академії наук України : Історія і сучасність. – Київ, 2006. – Вип. 15. – С. 22–47;

Солоіденко Г. Роль Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в організації діяльності асоціацій та самоврядних організацій / Г. Солоіденко // Вісник Львівського університету. Серія книгозн. бібліот. інф. технол. – 2009. – Вип. 4. – С. 136 –145;

Онищенко О. Внесок Інформаційно-бібліотечної ради НАН України у розбудову академічної науково-інформаційної системи / О. Онищенко, Г. Солоіденко, А. Свобода // Бібл. вісн. – 2011. – № 2. – С. 34–42; 

Інформаційно-бібліотечна рада Національної академії наук України : історія діяльності, документи і матеріали / Нац. акад. наук України, Інформ.-бібл. рада НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; [авт.-упоряд.: А. А. Свобода, Г. І. Солоіденко, Т. Л. Кулаковська ; відп. ред. Онищенко О. С.]. – Київ, 2013. – 140 с.;

Солоіденко Г. Інформаційно-бібліотечна рада НАН України та її вчені cекретарі – співробітники Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / Г. Солоіденко // Бібл. вісн. – 2019. – № 1. – С. 34–41.

Солоіденко Галина Іванівна
Статтю створено : 26.11.2019
Останній раз редаговано : 26.11.2019